Ухвала суду № 1410270, 26.02.2008, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

26.02.08 р. Справа № 24/228

скаржник (позивач по справі) ВАТ „Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж м. Донецьк

до Відділу державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції м.Донецька

відповідач по справі Державне підприємство Донецької виправної колонії №124 м.Донецьк

за позовом прокурора Кіровського району м. Донецька

про оскарження бездіяльності державного виконавця

Суддя Н.В. Ломовцева

від скаржника: Батозський В.Г. – за довір.

від ВДВС Кіровського РУЮ м. Донецька: Семіошко Б.М. – довір.

від відповідача по справі: Кригіна Т.М. – за довір.

прокурор: Кілійчук Т.В. – посвідчення

01.09.2003р. господарським судом Донецької області винесено рішення, яким стягнуто з ДП Донецької виправної колонії № 124 Управління Держаного департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області на користь ВАТ “Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж м. Донецьк 30790,21 грн. боргу за період з 01.10.2001р. по 23.05.2003р. та 6158,05 грн. ПДВ. На виконання рішення видано відповідний наказ від 11.09.2003р.

15.01.2008р. до господарського суду Донецької області надійшла скарга ВАТ „Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж м. Донецьк на бездіяльність виконавчої служби про зобов’язання ВДВС Кіровського РУЮ м. Донецька виконати наказ і рішення господарського суду Донецької області по стягненню суми боргу з боржника – ДП Донецької виправної колонії № 124 відповідно до законодавства України.

У скарзі заявник посилається те, що державним виконавцем порушені приписи Закону України “Про виконавче провадження” в наслідок чого рішення суду від 01.09.2003р. на момент подачі скарги в повному обсязі не виконано.

Заявою від 26.02.2008р. № 26-14/ЮР213 заявник уточнив скаргу та просить зобов’язати ВДВС Кіровського РУЮ м. Донецька накласти арешт на розрахунковий рахунок № 26000320502 КФ АБ „Енергобанк” ЗЕПО 08679942, МФО 335441; направити запити до ДПІ, БТІ, МРЕВ; накласти арешт на майно; винести постанову про розшук майна боржника, яке направити до внутрішніх органів для виконання; реалізувати арештоване майно відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”; перерахувати стягнуті грошові кошти на користь стягувача.

ВДВС Кіровського РУЮ м. Донецька надав письмові пояснення на скаргу від 25.02.2008р., проти задоволення скарги заперечує, вважає, що державним виконавцем були вжиті всі заходи, передбачені Законом України “Про виконавче провадження”, направлені на повне та своєчасне виконання рішення суду. Повідомив, про накладення арешту на всі рахунки у установах банків, які належать боржнику, а також про те, що спірний виконавчий документ знаходиться у зведеному виконавчому провадженні. Також посилається на той факт, що відповідно до п. 5 ст. 26 Закону України „Про Державну кримінально-виконавчу службу України” № 2713-ІV від 23.06.2005р. заборонено звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань.

Представник відповідача по справі надав письмові пояснення від 12.02.2008р., проти задоволення скарги заперечує, повідомив про часткове погашення боргу та вважає, що борг за спірним наказом реструктуризовано згідно підписаної обома сторонами додаткової угоди № 214-Г від 31.10.2007р. про реструктуризацію та погашення заборгованості до договору № 147 від 13.12.2001р.

Розглянувши скаргу, судом з’ясовано, що 26.03.2004р. державним виконавцем ВДВС Кіровського РУЮ відкритого виконавче провадження № 9-169. На підставі ст. 49 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження № 9-169 додано до зведеного виконавчого провадження, яке існує у відділі ДВС з вересня 2002р. і оригінал якого оглянуто у судовому засіданні. Останнє виконавче провадження було приєднано до зведеного 16.02.2008р.

Згідно ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” (далі Закону) державний виконавець зобов’язан прийняти міри примусового виконання рішення, своєчасно, повно здійснювати виконавчі дії, здійснювати необхідні міри стосовно своєчасного та повного виконання рішення.

Відповідно до ст. 25 Закону державний виконавець зобов’язаний провести виконавчі дії по виконанню рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Продовження зазначеного строку можливо лише у випадках, передбачених Законом.

Згідно ст. 50 Закону України “Про виконавче провадження”, стягнення по виконавчому документу у першу чергу звертається на грошові кошти боржника, а у випадку відсутності грошових коштів на рахунках у боржника, арешт накладається на майно боржника.

17.12.2004р. державним виконавцем було арештоване майно боржника на суму 734493,52 грн., про що складено акт серії АА № 001163. Арештоване майно реалізоване не було і, у зв’язку з прийняттям Закону України „Про Державну кримінально-виконавчу службу України” № 2713-ІV від 23.06.2005р., пункт 5 статті 26 якого забороняє звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, реалізацію арештованого майна зупинено.

Таким чином, виходячи з приписів ст. 50 Закону, державний виконавець повинен був здійснити примусове виконання рішення суду шляхом стягнення грошових коштів боржника, що містяться на банківських рахунках останнього.

22.02.2007р. державним виконавцем було винесено постанови про накладення арешту на всі рахунки в установах банків, які належать Державному підприємству Донецькій виправній колонії №124.

Кіровський районний суд м. Донецька постановою від 02.04.2007р. № 4с-6/07 скасував постанову державного виконавця від 22.02.2007р. про арешт коштів боржника та визволив з-під арешту розрахункові рахунки №№ 26001320501, 26000320502 в Філії АБ „Енергобанк м. Уранове, оскільки зазначені рахунки мають цільове призначення.

До того ж, Державне підприємство Донецької виправної колонії №124 є бюджетним підприємством у статутному фонді якого 100% державної власності і на примусову реалізацію його майна введено мораторій згідно Закону України № 2864-ІІІ від 29.11.2001р. „Про введення мораторію на примусову реалізацію майна” підприємств у статутних фондах яких частка держави становить не менше 25%.

Крім того, відповідно до п. 5 ст. 26 Закону України „Про Державну кримінально-виконавчу службу України” № 2713-ІV від 23.06.2005р. заборонено звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань.

31.10.2007р. між ВАТ „Донецькобленерго” та ДП Донецькою виправною колонію №124 укладено додаткову угоду № 214-Г про реструктуризацію та погашення заборгованості до договору про постачання електроенергії № 147 від 13.12.2001р., згідно умов якої загальна сума заборгованості боржника перед ВАТ „Донецькобленерго” становить 35559,54 грн., в тому числі 28988,06 грн. за активну електроенергію, яка виникла до 2003р. (тобто спірна заборгованість) підлягає реструктуризації з виплатою з 31.10.2007р. щомісячно протягом 33 місяців. Відповідно до п. 2.1.2 сплата боргу за активну електроенергію повинна здійснюватись боржником з 25.06.2008р. по 25.07.2010р.

Зазначена додаткова угода підписана обома сторонами без зауважень, в установленому порядку не визнана недійсною та не розірвана.

При таких обставинах, суд вважає, що скарга ВАТ “Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж м. Донецьк задоволенню не підлягає.

Враховуючи наведене, на підставі Закону України “Про виконавче провадження”, „Про Державну кримінально-виконавчу службу України”, керуючись ст.ст. 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В :

Скаргу Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Донецьких електричних мереж м. Донецьк залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Донецького апеляційного господарського суду.

Суддя Ломовцева Н.В.