Ухвала суду № 141026450, 29.10.2026, Попільнянський районний суд Житомирської області

Справа № 288/1021/26

Провадження № 2-п/288/17/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 жовтня 2026 року селище Попільня

Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області Поліщук Р. М., розглянувши заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення по справі № 288/1021/26,

ВСТАНОВИВ:

28 жовтня 2026 року через систему «Електронний суд» представник відповідача ОСОБА_2 звернувся із заявою про перегляд заочного рішення Попільнянського районного суду Житомирської області від 20 серпня 2026 року у справі № 288/1021/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова -Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Представник відповідача посилається на те, що причини не явки відповідача в судове засідання, не подання відзиву полягають в тому, що відповідач перебуває на військовій службі по мобілізації.

В заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача зазначає, що про заочне рішення відповідач дізнався лише у вересні 2026 року, коли були заблоковані його рахунки в банку по іншій справі.

В поданій заяві про перегляд заочного рішення суду представник відповідача також просить поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд заочного рішення.

Дослідивши матеріали справи та заяву про перегляд заочного рішення, суддя приходить до наступного висновку.

Згідно до вимог статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

При цьому, ЦПК України не пов`язує право суду відновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Таким чином, у кожному випадку, суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

ЄСПЛ вказав, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див.рішення у справі "Рябих проти Росії"(Ryabykh v. Russia), заява N 52854/99, п. п. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Також, необхідно зазначити, що судом вбачаються підстави для поновлення строку звернення до суду виключно з ініціативи та в межах наведених доводів особи, яка подала заяву. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Таким чином, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, яке набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність та відповідає прецедентній практиці Європейського Суду з прав людини, наведеній, зокрема в його рішенні "Нешев проти Болгарії" від 28 жовтня 2004 року та інших".

Суддею встановлено, що заочним рішенням Попільнянського районного суду Житомирської області від 20 серпня 2026 року по цивільній справі № 288/1021/26 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова -Нова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено.

Відповідно до ч. 1 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, а ч. 2 вказаної статті встановлено, що заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до ч. 3 вказаної статті, учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Тобто, в розмінні процесуального закону, якщо подання заяви про перегляд заочного рішення суду не відбулось у строк, що передбачений ч. 2 ст. 284 ЦПК України, строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду в будь-якому випадку вважається пропущеним. Разом з тим, процесуальний закон в такому випадку надає відповідачу у справі право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.

У пункті 69 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 по справі № 756/11081/20 (провадження № 14-25цс24) зазначено, що суд зобов`язаний перевірити дотримання відповідачем вимог статей 284, 285 ЦПК України, зокрема в частині строку подання заяви про перегляд заочного рішення, до прийняття такої заяви до розгляду. Суд не наділений правом, оминувши процесуальну дію щодо встановлення дотримання або порушення заявником строків звернення до суду, перейти до розгляду заяви по суті.

Тому суд вирішує питання про поновлення відповідачу пропущеного нею строку на подання заяви про перегляд заочного рішення саме перед питанням про прийняття до розгляду заяви про перегляд заочного рішення.

У заяві про перегляд заочного рішення представник відповідача зазначає, що відповідач про існування вказаного рішення дізнався у вересні 2026 року, копію рішення отримав 17 вересня 2026 року через застосунок «Дія» і відразу звернувся до Західного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги та 20 жовтня 2026 року йому було надано адвоката для представлення його інтересів у суді.

Разом з тим, через систему «Електронний суд» 28 жовтня 2026 року до суду надійшла заява про перегляд заочного рішення, тобто з пропуском двадцятиденного строку.

Причиною пропуску строку звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення заявник зазначив те, що він звернувся про надання йому безоплатної правничої допомоги і лише 20 жовтня 2026 року йому було надано адвоката.

Проте, строк визначений в п. 3 ст. 284 ЦПК України, слід відраховувати з 17 вересня 2026 року, оскільки саме в цей день відповідач отримав повне рішення суду, що підтверджується заявою про перегляд заочного рішення.

Отже, аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що представник відповідача подав заяву про перегляд заочного рішення 28 жовтня 2026 року, пропустивши строк, визначений ч. 3 ст. 284 ЦПК України, який слід відраховувати з 17 вересня 2026 року, коли відповідач отримав повне рішення суду.

Причину пропуску строку звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення суд визнає не поважною, оскільки у відповідача був час подати заяву про перегляд заочного рішення суду в межах строку визначеного п. 3 ст. 284 ЦПК України.

За таких обставин суддя приходить до висновку про відсутність підстав для поновлення процесуального строку, встановленого для подачі заяви про перегляд заочного рішення.

Частина 2 статті 126 ЦПК України визначає, що документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи те, що суддя не вбачає підстав для поновлення процесуального строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення, і заява про перегляд заочного рішення подана з пропуском процесуального строку, визначеного законом, тому заява про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст. 126, 127, 284 ЦПК України, суддя

УХВАЛИВ:

У поновленні процесуального строку для подачі заяви про перегляд заочного рішення - відмовити.

Залишити без розгляду заяву представника відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 про перегляд заочного рішення Попільнянського районного суду Житомирської області по справі № 288/1021/26.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Попільнянського

районного суду Р. М. Поліщук