Рішення № 141026294, 28.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1682/26

Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О., розглянувши у спрощеному позовному провадженні, без виклику представників учасників, справу № 911/1682/26

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промгаз Сіті, м. Київ

до Рокитнянської селищної ради, смт. Рокитне Київська область

про стягнення 39 901,62 грн.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04.06.2026 до Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Промгаз Сіті (далі-позивач) до Рокитнянської селищної ради (далі-відповідач) про стягнення 39 901,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за умовами Договору № 11 від 06.02.2026 про постачання електричної енергії споживачу щодо своєчасної оплати отриманої електричної енергії, у зв`язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 39 901,62 грн.

Звертаючись з позовною заявою позивач просив суд здійснювати розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Оскільки, ціна позову у справі №911/1682/26 не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня 2026 року, в якому подано відповідну позовну заяву, справа є не складною з огляду на наявні в ній матеріали, суд, в силу ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України та на підставі клопотання позивача, дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою суду від 09.06.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 911/1682/26 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи); запропоновано відповідачу строк для надання відзиву на позовну заяву.

Натомість, відповідач своїм правом на надання відзиву не скористався.

Водночас суд відзначає, що відповідач належним чином був повідомлений про розгляду справи в господарському суді за його участі, про що свідчить наявна в матеріалах справи довідка про доставку ухвали суду від 09.06.2026 до електронного кабінету відповідача.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до частини 6 вказаної статті якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області -

ВСТАНОВИВ:

06.02.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю Промгаз Сіті (постачальник) та Рокитнянською селищною радою (споживач) укладений Договір № 11 від 06.02.2026 про постачання електричної енергії споживачу, за умовами п. 2.1 якого постачальник постачає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб об`єктів електросложивання споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору, в порядку та на умовах, передбачених цим договором.

Найменування предмету закупівлі: ДК 021:2015:09310000-5-Електрична енергія (електрична енергія, формульне ціноутворення, без розподілу) (п. 2.2 договору).

Постачання товару за договором здійснюється з « 10» лютого 2026 року до грудня 2026р. (включно) (п. 3.1 договору).

Умовами розділу 5 договору визначено, що загальна вартість цього договору становить 247 500,00 грн. в т. ч. ПДВ - 41 250.00 грн.

Протягом періоду виконання договору, в залежності від кількості переданої електричної енергії та її ціни, що визначається згідно Актів приймання-передачі, загальна ціна договору може бути змінена сторонами за взаємною згодою сторін. Вказані зміни оформлюються письмово, за вибором сторін: шляхом підписання Акту приймання-передачі з наведенням в Акті приймання-передачі зміненої ціни договору, або шляхом укладення додаткової угоди до договору.

Ціна за одиницю товару включає тариф на послуги з передачі електричної енергії, що затверджується НКРЕКП та всі інші складові вартості за одиницю товару необхідні для виконання цього договору та не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії.

Ціна за одиницю товару з урахуванням всіх її складових, станом на дату укладення договору, встановлюється у додатку 2 до договору.

Обсяги закупівлі електричної енергії визначені у додатку до договору та можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків та потреб споживача.

Спосіб оплати безготівковий розрахунок на поточний рахунок постачальника.

Умова оплати - післяплата.

Сторони домовились, що фактична ціна за одиницю товару визначається щомісяця (розрахунковий період) після завершення місяця постачання.

Розрахунковим періодом є календарний місяць.

По закінченню розрахункового періоду, у термін до 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, постачальник зобов`язаний надати для підписання споживачу акт приймання-передачі товару. Споживач зобов`язаний розглянути та підписати акт у строк, що не перевищує 5 робочих днів або надати вмотивовану відмову від підписання такого акту у цей же строк.

Відповідно до п.п. 5.8, 5.9 договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на рахунок постачальника зазначений в договорі. Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється на підставі підписаного сторонами акту приймання-передачі товару (електричної енергії) протягом 10 робочих днів від дати отримання акту приймання-передачі, примірна форма якого визначена в Додатку № 3 до цього договору.

Датою виконання зобов`язань споживача щодо оплати за спожиту електричну енергію вважається дата перерахування споживачем на рахунок постачальника грошових коштів.

У розділах 6, 7 договору сторони погодили, в т.ч. але не виключно, що споживач має право отримувати електричну енергію на умовах, визначених договором, а також проводити звіряння фактичних розрахунків з підписанням відповідного акту, виконавець в свою чергу забезпечує належну якість надання послуг, а також проводить із споживачем звіряння фактично використаннях обсягів електричної енергії з підписанням відповідного акту.

Умовами п. 13.1 договору визначено, що договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) і діє до 31.12.2026 (включно), але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Так, як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем в період березень 2026 було поставлено, а відповідачем в свою чергу прийнято товар (електрична енергія), всього на загальну суму 105 147,25 грн.

Натомість, відповідач в порушення взятих на себе зобов`язань оплату вартості отриманої електричної енергії здійснив лише частково, вартість отриманої електричної енергії в сумі 39 901,62 грн залишена відповідачем не сплаченою.

Як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків, підписаного та скріпленого печатками сторін, за період з 06.02.2016 по 21.04.2026 сальдо на користь позивача становить 39 901,62 грн.

Суд бере до уваги, що сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій (поставки, надання послуг тощо), оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17; від 24.10.2018 у справі № 905/3062/17; від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 та від 04.12.2019 у справі № 916/1727/17.

Разом із тим, Верховний Суд у своїй постанові від 21.12.2020 по справі №916/499/20 звернув увагу на те, що акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо, лише за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату.

Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або іншій уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, спрямовані на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості. Підписання акту звірки, в якому зазначено розмір заборгованості, уповноваженою особою боржника, та підтвердження наявності такого боргу первинними документами свідчить про визнання боржником такого боргу.

За твердженням позивача станом на день підготовки даної позовної заяви наявна за відповідачем заборгованість лишається не оплаченою, що і стало підставою для звернення позивача із відповідним позовом до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Отже, між сторонами склалися правовідносини поставки.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом частинам 1, 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).

Згідно із ч. 2 ст. 614 ЦК України, відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до ст.ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, оскільки заборгованість відповідача в частині оплати отриманої на підставі Договору № 11 від 06.02.2026 електричної енергії, на час прийняття рішення не сплачена, а розмір заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 39901,62 грн. визнається судом правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України покладається судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Рокитнянської селищної ради (09601, Київська область, Білоцерківський район, смт. Рокитне, вул. Незалежності, 2, код ЄДРПОУ 04358997) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промгаз Сіті» (04080, м. Київ, вул. Сагайдачного, 25-Б, офіс 203, код ЄДРПОУ 41559270) 39 901 (тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот одну) грн. 62 коп заборгованості та 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп судового збору.

Видати наказ.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано - 28.10.2026

Суддя О.О. Христенко