Рішення № 141026260, 29.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" жовтня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2570/26

Господарський суд Київської області у складі судді Фурсової С.М. розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу

за позовом Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08303, Київська область, місто Бориспіль, вулиця Академіка Френкеля, будинок №3; код ЄДРПОУ 20572069)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» (08343, Київська область, Бориспільський р-н, с. Мартусівка, вулиця Промислова, будинок №70; код ЄДРПОУ 36953886)

про стягнення 466 500,00 гривень

без повідомлення (виклику) сторін

Р У Х С П Р А В И

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» про стягнення штрафу у розмірі 466500,00 гривень.

Позов обґрунтований тим, що 11.06.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, правонаступником якого, відповідно до наказу Фонду державного майна України від 05.08.2019 №786, є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київський, Черкаській та Чернігівській областях, та Товариством з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» укладено договір оренди №1581 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності.

На виконання умов договору оренди, 09.09.2014 між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» та відповідачем укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №80.1-14/1-25, який з боку відповідача виконаний неналежним чином, у зв`язку з чим позивачем застосовані штрафні санкції, які він просить стягнути в судовому порядку.

За приписами частини першої пункту 3 статті 12 Господарського процесуального кодексу України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Для цілей цього Кодексу визначено поняття малозначних справ, а саме це справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також справи незначної складності, визнані судом малозначними.

Відповідно до ч.5 ст.252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Розглянувши матеріали позовної заяви, господарський суд дійшов висновку, що справу слід розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, оскільки справа не є складною, а сума позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.09.2026 позовну заяву прийнято судом, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Через підсистему «Електронний суд» 17.09.2026 від Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» отримано відзив на позовну заяву, за текстом якого відповідач просить здійснювати розгляд справи в судовому засіданні за участю (з викликом) сторін.

Крім того, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву просить відмовити в задоволенні позовних вимог ДП МА «Бориспіль».

Так, заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначає, що основною передумовою для підготовки та надання відповідачем довідки про чистий дохід в розумінні п. 5 Таблиці № 1 Договору № 80.1-14/1-25 являється здійснення продажу товарів, тобто провадження торгово-господарської діяльності шляхом використання орендованого приміщення згідно цільового призначення відповідно до умов Договору оренди № 1584.

Проте, у зв`язку із широкомасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (із змінами та доповненнями) Товариство, починаючи з 24.02.2022, не здійснює господарську діяльність в орендованому приміщенні.

Неможливість здійснення товариством господарської діяльності викликана також тим, що Міжнародний аеропорт «Бориспіль» не функціонує з 24.02.2022 (за його власним повідомленням); відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 188-р «Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю», тимчасово закрито з 00 год. 00 хв. 28.02.2022 пункт пропуску - Бориспіль, категорія пункту пропуску.

Відповідач зазначає про те, що нарахований штраф за своєю правовою природою є неустойкою, а договором не передбачено нарахування неустойки понад передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячний строк від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Також відповідач посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 15.07.2026 у справі №911/437/25, повторно звертає увагу суду на обмеження нарахування штрафних санкцій за шестимісячний строк від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

17.09.2026 відповідачем подано клопотання від 17.09.2026 (вх. № 16776) про зменшення розміру штрафу, в якому ТОВ «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» просить зменшити розмір штрафу, нарахованого ДП МА «Бориспіль», на 90%.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.09.2026 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» про розгляд справи у судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін відмовлено.

21.09.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшли заперечення на клопотання про зменшення розміру штрафу, в яких позивач просить суд залишити без задоволення клопотання відповідача від 17.09.2026 про зменшення заявленого до стягнення розміру штрафу.

22.09.2026 позивачем через систему «Електронний суд» було подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій останній не погоджується з аргументами відповідача, зокрема, наголошуючи, що відповідач в порушення умов п.п. 2.2.2 п. 2.2 договору, вчасно не надав позивачу довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за період жовтень 2023 по лютий 2025 включно.

Позивач також не погоджується з твердженням відповідача про обмеження строку нарахування неустойки, оскільки сторони погодили, що відповідно до п. 4.3 штраф за несвоєчасне надання довідки сплачується за кожний календарний день прострочення.

Інших заяв по суті справи до суду не надходило.

Відповідно до ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

З огляду на те, що під час розгляду справи судом було створено сторонам необхідні умови для доведення фактичних обставин справи, зокрема, було надано достатньо часу для реалізації кожним учасником спору своїх процесуальних прав, передбачених ст.ст. 42, 46 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи по суті.

Судом було витримано розумні терміни, які в умовах воєнного стану суд вважає достатніми для можливості реалізації відповідачем своїх процесуальних прав.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними матеріалами.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи, дослідивши матеріали справи, господарський суд

В С Т А Н О В И В

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» (орендар) 11.06.2014 був укладений договір оренди № 1584 індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: частину приміщення № 3.2.60, частину приміщення № 3.2.48, приміщення №№ 3.2.49, 3.2.58 на третьому поверсі термінала «D», загальною площею 797,8 кв.м. (далі - майно), розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль», на 3-му поверсі пасажирського терміналу «D», що перебуває на балансі Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (далі - балансоутримувач).

Відповідно до акта приймання-передавання орендованого майна від 01.07.2014 орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування майно - частини приміщення № 3.2.60, частини приміщення № 3.2.48, приміщення №№ 3.2.49, 3.2.58 на третьому поверсі термінала «D» (інв. № 47578), загальною площею 797,8 кв.м., розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль».

На виконання умов вищезазначеного договору оренди 09.09.2014 Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" (орендар) був укладений договір № 80.1-14/1-25 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - договір), пунктом 1.1 якого визначено, що у зв`язку з наданням орендарю в строкове платне користування державного окремого індивідуально визначеного нерухомого майна - частини приміщення № 3.2.60, частини приміщення № 3.2.48, приміщення №№ 3.2.49, 3.2.58 на третьому поверсі термінала «D», загальною площею 797,8 кв.м. для розміщення та експлуатації магазину безмитної торгівлі, відповідно до пп. 1.1.1 п. 1.1 договору балансоутримувач надає, а орендар отримує послуги: 1) з забезпечення теплом (теплова енергія); 2) забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці; 3) використання води для прибирання орендованого майна самостійно орендарем; 4) прибирання (сміттєзбірника) та вивезення твердих побутових відходів; 5) підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньопортових доріг та під`їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування; 6) вода холодна (з податком на воду); 7) вода стічна. Щомісячна сплата розраховується за наступною формулою: чистий дохід орендаря х 18% - орендна плата (без ПДВ), де чистим доходом орендаря є виручка від продажу товарів у магазині безмитної торгівлі в орендованому приміщені відповідно до умов договору оренди № 1584 від 11.06.2014. Чистий дохід підтверджується довідкою про доходи за звітний місяць. Орендна плата (без ПДВ) є плата, що нарахована за відповідний звітний місяць за користування орендованим приміщенням згідно договору оренди № 1584 від 11.06.2014 р.

Згідно з пп. 2.2.2 п. 2.2 договору орендар зобов`язується щомісячно, до 7-го числа місяця, наступного за звітним, надавати в бухгалтерію балансоутримувача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні. Орендар несе відповідальність за вчасне надання довідки про чистий дохід та достовірність даних в довідці.

Як визначено у п. 4.3 договору, в разі несвоєчасного надання довідки про чистий дохід, орендар зобов`язаний сплатити балансоутримувачу штраф у розмірі 100,00 гривень без урахування ПДВ за кожний календарний день прострочення. Сплата здійснюється орендарем протягом 5 банківських днів після отримання рахунків.

Відповідно до п. 6.1 договору договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 10.06.2024 р.

Позивач, звертаючись до суду з позовом, вказує, що відповідач, в порушення умов пп. 2.2.2 п. 2.2 договору про відшкодування витрат, вчасно не надав позивачу довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за період жовтень 2023, листопад 2023, грудень 2023, січень 2024, лютий 2024, березень 2024, березень 2024, квітень 2024, травень 2024, червень 2024, липень 2024, серпень 2024, вересень 2024, жовтень 2024, листопад 2024, грудень 2024, січень 2025 та лютий 2025 включно.

Як вже зазначалося, підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 договору сторони погодили, що орендар зобов`язується щомісячно, до 7-го числа місяця, наступного за звітним, надавати в бухгалтерію балансоутримувача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні. Орендар несе відповідальність за вчасне надання довідки про чистий дохід та достовірність даних в довідці.

Довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні на виконання підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 договору за період жовтень 2023, листопад 2023, грудень 2023, січень 2024, лютий 2024, березень 2024, березень 2024, квітень 2024, травень 2024, червень 2024, липень 2024, серпень 2024, вересень 2024, жовтень 2024, листопад 2024, грудень 2024, січень 2025 та лютий 2025 були надані відповідачем позивачу 08.04.2025, що підтверджується відмітками про реєстрацію відділом документообігом та контролю за виконання Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», а саме:

- довідка про чистий дохід за жовтень 2023 від 01.04.2025 № 266 (вх.№01-16-923 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за листопад 2023 від 01.04.2025 № 274 (вх.№01-16-924 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за грудень 2023 від 01.04.2025 № 282 (вх.№01-16-925 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за січень 2024 від 01.04.2025 № 290 (вх.№01-16-926 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за лютий 2024 від 01.04.2025 № 298 (вх.№01-16-927 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за березень 2024 від 01.04.2025 № 306 (вх.№01-16-928 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за квітень 2024 від 01.04.2025 № 314 (вх.№01-16-929 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за травень 2024 від 01.04.2025 № 322 (вх.№01-16-930 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за червень 2024 від 01.04.2025 № 230 (вх.№01-16-931 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за липень 2024 від 01.04.2025 № 338 (вх.№01-16-932 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за серпень 2024 від 01.04.2025 № 346 (вх.№01-16-933 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за вересень 2024 від 01.04.2025 № 354 (вх.№01-16-934 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за жовтень 2024 від 01.04.2025 № 362 (вх.№01-16-935 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за листопад2024 від 01.04.2025 № 370 (вх.№01-16-936 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за грудень 2024 від 01.04.2025 № 378 (вх.№01-16-937 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за січень 2025 від 01.04.2025 № 386 (вх.№01-16-938 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за лютий 2025 від 01.04.2025 № 394 (вх.№01-16-939 від 08.04.2025.

Позивач посилаючись на п. 4.3 договору просить суд за несвоєчасне надання довідок про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за період з жовтня 2023 року по лютий 2025 року включно, стягнути з відповідача штраф у розмірі 100,00 грн. без урахування ПДВ за кожний календарний день прострочення, розмір якої за розрахунком позивача за загальний період прострочення становить 466 500,00 грн.

Пунктом 4.3 договору передбачено, що в разі несвоєчасного надання довідки про чистий дохід, орендар зобов`язаний сплачувати балансоутримувачу штраф в розмірі 100 грн. без урахування ПДВ за кожний календарний день прострочення. Сплата здійснюється орендарем протягом 5 банківських днів після отримання рахунків.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо своєчасного надання довідок про чистий дохід за спірний період, позивачем було складено наступні рахунки-фактури:

№ 897/427 від 16.05.2025 року на суму 51 800,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за жовтень 2023 року;

№ 897/428 від 16.05.2025 року на суму 48 800,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за листопад 2023 року;

№ 897/429 від 16.05.2025 року на суму 45 700,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за грудень 2023 року;

№ 897/430 від 16.05.2025 року на суму 42 600,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за січень 2024 року;

№ 897/431 від 16.05.2025 року на суму 39 700,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за лютий 2024 року;

№ 897/432 від 16.05.2025 року на суму 36 600,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за березень 2024 року;

№ 897/433 від 16.05.2025 року на суму 33 600,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за квітень 2024 року;

№ 897/434 від 16.05.2025 року на суму 30 500,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за травень 2024 року;

№ 897/435 від 16.05.2025 року на суму 27 500,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за червень 2024 року;

№ 897/436 від 16.05.2025 року на суму 24 400,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за липень 2024 року;

№ 897/437 від 16.05.2025 року на суму 21 300,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за серпень 2024 року;

№ 897/438 від 16.05.2025 року на суму 18 300,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за вересень 2024 року;

№ 897/439 від 16.05.2025 року на суму 15 200,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за жовтень 2024 року;

№ 897/440 від 16.05.2025 року на суму 12 200,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за листопад 2024 року;

№ 897/441 від 16.05.2025 року на суму 9 100,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за грудень 2024 року;

№ 897/442 від 16.05.2025 року на суму 6 000,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за січень 2025 року;

№ 897/443 від 16.05.2025 року на суму 3 200,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за лютий 2025 року

Позивачем додано до матеріалів справи детальний розрахунок суми штрафу наведеного в Додатку 2 до позовної заяви.

Як вказує позивач, рахунки-фактури на загальну суму 466 500,00 грн. були направлені 27.05.2025 ДП МА «Бориспіль » за допомогою програмного забезпечення (ПЗ) М.Е.Doc та отримані відповідачем, що підтверджується електронним повідомленням про доставку документа адресату з використанням платформи ПТАХ.

Крім того, зазначені рахунки-фактури на загальну суму 466 500,00 грн. були направлені ДП МА «Бориспіль » 27.05.2025 на електронну пошту відповідача та 29.05.2025 листом №14-22-30 від 26.05.2025 на поштову адресу відповідача, зазначену у договорі (трек номер поштового відправлення 0505314149720) та були отримані представником відповідача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та роздруківкою інформації з офіційного сайту поштового оператора.

Проте, в порушення п. 4.3 договору, відповідачем не було здійснено оплату штрафу за несвоєчасне подання довідок про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні на підставі отриманих 27.05.2025 рахунків-фактур.

Отже, станом на день подання позову, загальна сума заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» перед позивачем за несвоєчасне надання довідок про чистий дохід отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за договором про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю № 80.1-14/1-25 від 09.09.2014 становить 466 500,00 грн.

Відповідач заперечує проти позовних вимог з підстав, які зводяться до того, що основною передумовою для підготовки та надання відповідачем довідки про чистий дохід в розумінні п. 5 Таблиці № 1 Договору № 80.1-14/1-25 являється здійснення продажу товарів, тобто провадження торгово-господарської діяльності шляхом використання орендованого приміщення згідно цільового призначення відповідно до умов Договору оренди № 1584.

Проте, у зв`язку із широкомасштабною військовою агресією Російської Федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (із змінами та доповненнями) Товариство, починаючи з 24.02.2022, не здійснює господарську діяльність в орендованому приміщенні.

Неможливість здійснення товариством господарської діяльності викликана також тим, що Міжнародний аеропорт «Бориспіль» не функціонує з 24.02.2022 (за його власним повідомленням); відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України № 188-р «Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю», тимчасово закрито з 00 год. 00 хв. 28.02.2022 пункт пропуску - Бориспіль, категорія пункту пропуску.

Відповідач зазначає про те, що нарахований штраф за своєю правовою природою є неустойкою, а договором не передбачено нарахування неустойки понад передбачений ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячний строк від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Крім того, відповідач листом від 09.06.2026 № 432 повідомив позивача про те, що а ні договором, а ні законом не передбачено жодних застережень щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань поза шестимісячним строком. Отже, нарахування штрафу за несвоєчасне надання довідок є безпідставним.

Також відповідач посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 15.07.2026 у справі №911/437/25, повторно звертає увагу суду на обмеження нарахування штрафних санкцій за шестимісячний строк від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

З огляду на вказані підстави вимог та заперечень суд зазначає наступне.

Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з приписами статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Приписами ст. ст. 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Частиною 1 ст. 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до положень підпункту 2.2.2 пункту 2.2 договору про відшкодування витрат сторони погодили, що орендар зобов`язується щомісячно, до 7-го числа місяця, наступного за звітним, надавати в бухгалтерію балансоутримувача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні. Орендар несе відповідальність за вчасне надання довідки про чистий дохід та достовірність даних в довідці.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач в порушення умов п.п. 2.2.2 п. 2.2 договору про відшкодування витрат, вчасно не надав позивачу довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за період жовтень 2023, листопад 2023, грудень 2023, січень 2024, лютий 2024, березень 2024, березень 2024, квітень 2024, травень 2024, червень 2024, липень 2024, серпень 2024, вересень 2024, жовтень 2024, листопад 2024, грудень 2024, січень 2025 та лютий 2025 включно.

Довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні на виконання підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 договору за період жовтень 2023, листопад 2023, грудень 2023, січень 2024, лютий 2024, березень 2024, березень 2024, квітень 2024, травень 2024, червень 2024, липень 2024, серпень 2024, вересень 2024, жовтень 2024, листопад 2024, грудень 2024, січень 2025 та лютий 2025 були надані відповідачем позивачу 08.04.2025, що підтверджується відмітками про реєстрацію відділом документообігом та контролю за виконання Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», а саме:

- довідка про чистий дохід за жовтень 2023 від 01.04.2025 № 266 (вх.№01-16-923 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за листопад 2023 від 01.04.2025 № 274 (вх.№01-16-924 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за грудень 2023 від 01.04.2025 № 282 (вх.№01-16-925 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за січень 2024 від 01.04.2025 № 290 (вх.№01-16-926 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за лютий 2024 від 01.04.2025 № 298 (вх.№01-16-927 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за березень 2024 від 01.04.2025 № 306 (вх.№01-16-928 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за квітень 2024 від 01.04.2025 № 314 (вх.№01-16-929 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за травень 2024 від 01.04.2025 № 322 (вх.№01-16-930 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за червень 2024 від 01.04.2025 № 230 (вх.№01-16-931 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за липень 2024 від 01.04.2025 № 338 (вх.№01-16-932 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за серпень 2024 від 01.04.2025 № 346 (вх.№01-16-933 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за вересень 2024 від 01.04.2025 № 354 (вх.№01-16-934 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за жовтень 2024 від 01.04.2025 № 362 (вх.№01-16-935 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за листопад2024 від 01.04.2025 № 370 (вх.№01-16-936 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за грудень 2024 від 01.04.2025 № 378 (вх.№01-16-937 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за січень 2025 від 01.04.2025 № 386 (вх.№01-16-938 від 08.04.2025;

- довідка про чистий дохід за лютий 2025 від 01.04.2025 № 394 (вх.№01-16-939 від 08.04.2025.

Відповідно до п. 4.3 договору про відшкодування витрат в разі несвоєчасного надання довідки про чистий дохід, орендар зобов`язаний сплатити балансоутримувачу штраф у розмірі 100,00 грн. без урахування ПДВ за кожний календарний день прострочення. Сплата здійснюється орендарем протягом 5 банківських днів після отримання рахунків.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем свого обов`язку щодо своєчасного надання довідок про чистий дохід за спірний період, позивач нарахував та направив відповідачу рахунки-фактури на загальну суму 466 500,00 грн., а саме:

№ 897/427 від 16.05.2025 року на суму 51 800,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за жовтень 2023 року;

№ 897/428 від 16.05.2025 року на суму 48 800,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за листопад 2023 року;

№ 897/429 від 16.05.2025 року на суму 45 700,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за грудень 2023 року;

№ 897/430 від 16.05.2025 року на суму 42 600,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за січень 2024 року;

№ 897/431 від 16.05.2025 року на суму 39 700,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за лютий 2024 року;

№ 897/432 від 16.05.2025 року на суму 36 600,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за березень 2024 року;

№ 897/433 від 16.05.2025 року на суму 33 600,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за квітень 2024 року;

№ 897/434 від 16.05.2025 року на суму 30 500,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за травень 2024 року;

№ 897/435 від 16.05.2025 року на суму 27 500,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за червень 2024 року;

№ 897/436 від 16.05.2025 року на суму 24 400,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за липень 2024 року;

№ 897/437 від 16.05.2025 року на суму 21 300,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за серпень 2024 року;

№ 897/438 від 16.05.2025 року на суму 18 300,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за вересень 2024 року;

№ 897/439 від 16.05.2025 року на суму 15 200,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за жовтень 2024 року;

№ 897/440 від 16.05.2025 року на суму 12 200,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за листопад 2024 року;

№ 897/441 від 16.05.2025 року на суму 9 100,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за грудень 2024 року;

№ 897/442 від 16.05.2025 року на суму 6 000,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за січень 2025 року;

№ 897/443 від 16.05.2025 року на суму 3 200,00 грн. за несвоєчасне надання довідки за лютий 2025 року

Рахунки-фактури на загальну суму 466 500,00 грн. були направлені 27.05.2025 ДП МА «Бориспіль » за допомогою рограмного забезпечення (ПЗ) М.Е.Doc та отримані відповідачем, що підтверджується електронним повідомленням про доставку документа адресату з використанням платформи ПТАХ.

Крім того, зазначені рахунки-фактури на загальну суму 466 500,00 грн. були направлені ДП МА «Бориспіль » 27.05.2025 на електронну пошту відповідача та 29.05.2025 листом №14-22-30 від 26.05.2025 на поштову адресу відповідача, зазначену у договорі (трек номер поштового відправлення 0505314149720) та були отримані представником відповідача, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та роздруківкою інформації з офіційного сайту поштового оператора.

Завірені копії перелічених документів залучені до матеріалів справи.

Матеріали справи не містять належні та допустимі докази того, що довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за період з жовтня 2023 року по лютий 2025 року включно були подані відповідачем своєчасно.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно з ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Приписами статті 551 ЦК України передбачено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості позовних вимог у частині стягнення штрафних санкцій за порушення відповідачем зобов`язань щодо подання довідок про чистий дохід за період із жовтня 2023 року по лютий 2025 року включно, суд виходить із такого.

Умови договору від 09.09.2014 № 80.1-14/1-25 щодо сплати штрафу за кожний день прострочення не можуть розцінюватися як установлення цими умовами іншого, ніж передбачений частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Отже, за відсутності в законі або договорі положень, які прямо встановлюють інший строк нарахування штрафних санкцій, застосуванню підлягає загальне правило, передбачене частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.

Згідно із зазначеною нормою нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

При цьому, суд враховує, що згідно постанови Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року на усій території України установлено карантин.

Законом України від 30.03.2020 № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, розділ ІХ «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України доповнено пунктом 7 такого змісту: « 7. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Отже, починаючи з 1 липня 2023 року, карантин, установлений у зв`язку з поширенням COVID-19, на території України не діяв.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем заявлено до стягнення штрафні санкції за порушення відповідачем зобов`язань щодо подання довідок про чистий дохід за звітні періоди з жовтня 2023 року по лютий 2025 року включно.

Отже, порушення, за які позивачем нараховано спірні штрафні санкції, стосуються періоду після офіційного припинення карантину. За таких обставин положення пункту 7 розділу IX «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України щодо продовження строків на період дії карантину не можуть бути підставою для продовження строку нарахування штрафних санкцій за порушення, які виникли після його припинення.

Відтак до спірних правовідносин у частині визначення тривалості нарахування штрафних санкцій підлягає застосуванню загальне правило, передбачене частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, з урахуванням змісту договірних зобов`язань та відсутності встановлених законом або договором підстав для застосування іншого строку.

Такий підхід узгоджується з правовим висновком, викладеним у пункті 5.13 постанови Верховного Суду від 15.07.2026 у справі № 911/437/25, у частині необхідності врахування чинності частини шостої статті 232 Господарського кодексу України на момент виникнення відповідних правовідносин та звернення до суду.

Вирішуючи питання про розмір штрафних санкцій, суд також виходить із положень статей 86 та 236 Господарського процесуального кодексу України, за якими суд повинен надати належну оцінку поданим доказам, перевірити обґрунтованість заявлених вимог і ухвалити законне та обґрунтоване рішення на підставі встановлених обставин справи.

З огляду на викладене, суд здійснивши власний арифметичний розрахунок штрафних санкцій за кожним звітним періодом окремо, врахувавши встановлені договором строки подання відповідних довідок про чистий дохід, дату виникнення прострочення виконання цього зобов`язання, передбачене частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, обмеження періоду нарахування штрафних санкцій шестимісячним строком, а також визначений пунктом 4.3 договору розмір штрафу 100,00 грн за кожний календарний день прострочення.

Звітний період довідкиПочаток нарахуванняЗакінчення періодуКількість днівСума штрафуЖовтень 202308.11.202308.05.202418318 300 грнЛистопад 202308.12.202308.06.202418418 400 грнГрудень 202308.01.202408.07.202418318 300 грнСічень 202408.02.202408.08.202418318 300 грнЛютий 202408.03.202408.09.202418618 600 грнБерезень 202408.04.202408.10.202418418 400 грнКвітень 202408.05.202408.11.202418518 500 грнТравень 202408.06.202408.12.202418418 400 грнЧервень 202408.07.202408.01.202518618 600 грнЛипень 202408.08.202408.02.202518518 500 грнСерпень 202408.09.202408.03.202518218 200 грнВересень 202408.10.202408.04.202518318 300 грнЖовтень 202408.11.202408.05.202518218 200 грнЛистопад 202408.12.202408.06.202518318 300 грнГрудень 202408.01.202508.07.202518218 200 грнСічень 202508.02.202508.08.202518218 200 грнЛютий 202508.03.202508.09.202518618 600 грнРазом3 123312 300 грн

За результатами перевірки розрахунку встановлено, що за звітні періоди з жовтня 2023 року по лютий 2025 року включно, сума штрафних санкцій, обґрунтованість нарахування яких підтверджується здійсненим судом розрахунком, становить 312300,00 гривень.

Водночас позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції в загальному розмірі 466 500,00 грн.

Отже, заявлена позивачем сума штрафних санкцій у розмірі 466 500,00 грн не може бути стягнута в повному обсязі, оскільки в частині суми 154 200,00 грн позовні вимоги не підтверджені належним розрахунком, з урахуванням установленого законом обмеження періоду нарахування штрафних санкцій.

Натомість у частині стягнення 312 300,00 грн позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають установленим обставинам справи та підтверджуються здійсненим судом розрахунком.

Товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» подало до суду клопотання від 17.09.2026 про зменшення розміру штрафу, нарахованого позивачем на 90%, обґрунтовуючи його тим, що заявлена до стягнення сума штрафу є надмірною, обтяжливою та такою, що перетворюється на джерело отримання невиправданих додаткових прибутків підприємством позивача, адже період, за який підприємство нарахувало штраф припадає на воєнний стан, введений в Україні Указом Президента від 24.02.2022, у зв`язку з ведення якого відповідач з 24.02.2022 не має можливості здійснювати свою господарську діяльність в орендованому приміщенні на території Міжнародного аеропорту «Бориспіль».

Щодо клопотання ТОВ «БФ ЕНД ГХ Тревел Рітейл ЛТД» про зменшення розміру штрафу суд першої інстанції зазначає наступне.

Так, положеннями статті 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства, якими, згідно з пунктами 3, 6 частини першої цієї статті ЦК України, є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність.

Добросовісність є не тільки однією з основоположних засад цивільного законодавства, а також імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.

Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.

Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості.

А тому, в силу загальних засад справедливості, добросовісності, розумності, може бути застосований також закріплений законодавцем в статті 3 ЦК України принцип можливості обмеження свободи договору (статті 6, 627 цього Кодексу) і як норма прямої дії, і як безпосередній правовий засіб врегулювання прав та обов`язків у правовідносинах.

Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов`язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Отже, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

У наведених висновках суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Таким чином, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (частина третя статті 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 26.08.2021 у справі №911/378/17 (911/2223/20).

З огляду на судову практику, у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки суди, зокрема, беруть до уваги ступінь виконання основного зобов`язання, поважність причин несвоєчасного виконання відповідачем зобов`язання, поведінку відповідача, яка свідчить про вжиття ним всіх можливих заходів до виконання зобов`язання (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 22.05.2019 у справі № 910/11733/18).

При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду (правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 04.06.2019 у справі № 904/3551/18).

Поряд з викладеним суд зазначає, що у вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню та оцінці на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (частина третя статті 551 ЦК України) так і ті, які хоча прямо і не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.

Крім цього категорії «значно» та «надмірно», які використовуються в статті 551 ЦК України, є оціночними і мають конкретизуватися у кожному окремому випадку, з урахуванням того, що правила наведених статей направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, а також недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником (висновок сформульований в постанові Верховного Суду від 14.07.2021 у справі №916/878/20).

Суд зауважує, що зменшення судом неустойки до певного розміру відбувається із визначенням її у конкретній грошовій сумі, що підлягає стягненню, тоді як переведення зменшуваного розміру неустойки у частки, а відповідно і апелювання у спорах про зменшення розміру неустойки такими категоріями, як частка або процент, на який зменшується неустойка, не відображає об`єктивний стан сукупності обставин, які є предметом судового дослідження при вирішенні питання про зменшення неустойки.

При цьому слід звернути увагу, що законодавець надає суду право зменшувати розмір неустойки, а не звільняти боржника від її сплати. Поряд з цим сукупність обставин у конкретних правовідносинах (формальні ознаки прострочення боржника, порушення зобов`язання з вини кредитора - стаття 616 ЦК України, тощо) можуть вказувати на несправедливість стягнення з боржника неустойки в будь-якому істотному розмірі. Визначення справедливого розміру неустойки належить до дискреційних повноважень суду.

Чинники, якими обґрунтовані конкретні умови про неустойку: обставини (їх сукупність), що є підставою для застосування неустойки за порушення зобов`язань, її розмір (пункт 7.14); і обставини (їх сукупність), що є підставою зменшення судом неустойки, у кожних конкретних правовідносинах (справах) мають індивідуальний характер.

А тому і розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90 %, 70 % чи 50 % тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень частини третьої статті 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.

Таким чином, в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням частини третьої статті 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.

Такий підхід є усталеним в судовій практиці, зокрема Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанови від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22, від 26.09.2023 у справі №910/22026/21, від 02.11.2023 у справі № 910/13000/22, від 07.11.2023 у справі №924/215/23, від 09.11.2023 у справі № 902/919/22).

У зв`язку з викладеним Суд зазначає, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права (п. 7.43. постанови Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суд від 19 січня 2024 року у справі №911/2269/22).

Так, щодо підстав для зменшення штрафу суд враховує таке.

Розмір неустойки, визнаний судом обґрунтованим, є значним, а матеріали справи не містять доказів заподіяння позивачу збитків у зв`язку з простроченням виконання відповідачем обов`язку, передбаченого договором від 09.09.2014 №80.1-14/1-25.

При цьому, період прострочення, за який позивач нарахував неустойку, припадає на воєнний стан, введений в Україні Указом Президента від 24.02.2022, що, за висновком суду, призвело до нездійснення відповідачем господарської діяльності в орендованому приміщенні.

Враховуючи економічні і правові інтереси сторін, їх зацікавленість у швидкому виконанні рішення і збереженні платоспроможності сторін як гарантії виконання судового рішення, з огляду на передбачене законом право суду на зменшення розміру неустойки як засобу недопущення використання санкцій як інструменту позивача для отримання безпідставних доходів чи як способу відповідача уникнути відповідальності, Господарський суд Київської області дійшов висновку про наявність виняткових обставин у цій справі, з якими законодавство пов`язує можливість зменшення розміру штрафних санкцій на 50 %.

Отже, суд задовольняє клопотання відповідача про зменшення розміру штрафу та зменшує розмір штрафу на 50% від встановленого судом обґрунтованого розміру штрафу, що підлягає стягненню з відповідача у розмірі 156 150,00 грн

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги у вказаній частині підлягають частковому задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційну розміру доведених позовних вимог.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» (08343, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Мартусівка, вул. Промислова, буд. 70, код 36953886) на користь Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7, код 20572069) 156 150 грн. 00 коп. штрафу та 1 873 грн. 80 коп. судового збору.

2. У задоволенні позовних вимог про стягнення 310 350,00 грн. штрафу відмовити.

Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (08300, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Бориспіль-7, код 20572069).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД» (08343, Київська обл., Бориспільський р-н, с. Мартусівка, вул. Промислова, буд. 70, код 36953886).

Суддя С.М. Фурсова