Ухвала суду № 141026179, 29.10.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"29" жовтня 2026 р. м. Київ Справа № 911/2688/26

За позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен" (м. Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімбер Групс" (Київська обл., м. Бориспіль)

про стягнення 93 293,01 грн

Суддя Іванов А.В.

секретар судового засідання Стадник А.Ю.

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

04.09.2026 Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімбер Групс" про стягнення 93 293,01 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 26.03.2012 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (надалі - Орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю "Волна Трейд" (Орендар) та Комунальним підприємством "Київський метрополітен" (Підприємство) було укладено Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 159.

Відповідно до п. п. 1.1 та 2.1 Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно (частину переходу), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та визначене відповідно до проектної документації, розробленої ДП "ПІ Укрметротунельпроєкт", тимчасовими огороджуючими конструкціями (кіосками) орендаря, загальною площею 22,0 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, станція метро "Петрівка" (вестибюль № 1), для торгівлі непродовольчими товарами.

Позивач зазначає, що відповідачем не виконано зобов`язання за Договором оренди щодо вчасного повернення орендованого майна, відтак просить суд стягнути з останнього неустойку у розмірі подвійної орендної плати за користування річчю за час прострочення.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 09.09.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визнано малозначною та ухвалено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін 9без проведення судового засідання).

У період з 12.10.2026 по 25.10.2026 суддя Іванов А.В. перебував у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Приписами ч. 1 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що позов пред`являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до частини третьої статті 30 Господарського процесуального кодексу України спори, що виникають з приводу нерухомого майна, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням майна або основної його частини.

Так, інститут підсудності розмежовує підвідомчі господарським судам справи між відмінними елементами господарської судової системи, залежно від того, який критерій покладено в основу такого розподілу: рівень господарського суду в системі або місце розгляду справи.

Згідно ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

У постанові Велика Палата Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №911/2390/18 зазначено таке:

- аналізуючи логічну послідовність зміни формулювання положень процесуального законодавства щодо правил розгляду позовів за виключною підсудністю, убачається її спрямованість на визначення виключної підсудності в цілому для всіх спорів, які виникають у межах відповідних правовідносин у зв`язку з нерухомим майном, безвідносно до предмета конкретного спору;

- за правилами чинного ГПК України виключна підсудність застосовується до тих спорів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, а спір може стосуватися як правового режиму нерухомого майна, так і інших прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном;

- словосполучення "з приводу нерухомого майна" у ч. 3 ст. 30 ГПК України необхідно розуміти таким чином, що правила виключної підсудності поширюються на будь-які спори, які стосуються прав та обов`язків, що пов`язані з нерухомим майном;

- у відповідних спорах нерухоме майно не обов`язково виступає як безпосередньо об`єкт спірного матеріального правовідношення.

Зі змісту поданого Комунальним підприємством "Київський метрополітен" позову слідує, що вимогу про стягнення з відповідача неустойки в розмірі 93 293,01 грн за Договором оренди від 26.03.2012 № 159 заявлено у зв`язку з неповерненням відповідачем орендованого майна, яке знаходиться у м. Київ, станція метро "Петрівка", а тому спір за відповідним позовом має пред`являтися відповідно до правил виключної підсудності згідно приписів ч. 3 ст. 30 ГПК України - за місцем знаходження нерухомого майна.

У розрізі наведеного висновку судом враховано, що належність відповідного спору до виключної підсудності унеможливлює прийняття Господарським судом Київської області до свого розгляду такої позовної заяви за територіальною підсудністю, що попри те не свідчить про спір щодо підсудності, позаяк:

- правила загальної підсудності поширюють свою дію на всі справи позовного провадження, за винятком тих, для яких Господарського процесуального кодексу України встановлює інший вид підсудності, зокрема за деякими категоріями справ в силу специфіки предмету спору процесуальний закон встановлює виключну підсудність, за якою тільки один конкретний суд серед інших може розглядати таку категорію справ;

- правило про виключну підсудність застосовується судом у будь-якому випадку за наявності визначених законом умов, не залежить від волі сторін, а також наявності чи відсутності обґрунтувань учасників справи щодо її застосування;

- виключна підсудність - це встановлена підсудність певної категорії справ точно визначеному господарському суду, що виключає можливість розгляду їх у будь-якому іншому суді, відтак зазначене свідчить, що певні категорії справ не можуть розглядатися не «судом, встановленим законом» за загальними правилами підсудності або ж за правилами альтернативної підсудності.

- передання справи за належною юрисдикцією враховує права учасників справи, оскільки слугує гарантією того, що рішення у справі буде ухвалене належним судом, що унеможливить його скасування судом вищої інстанції лише з підстав недотримання процесуальних норм щодо територіальної юрисдикції.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо, зокрема, справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

За таких обставин суд дійшов висновку про передачу справи № 911/2688/26 за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Керуючись ст. ст. 30, 31, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Справу № 911/2688/26 за позовом Комунального підприємства "Київський метрополітен" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тімбер Групс" про стягнення 93 293,01 грн. передати за виключною підсудністю до Господарського суду міста Києва

Ухвала набрала законної сили 26.10.2026 та її може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя А.В. Іванов