Рішення № 14102611, 14.02.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2011 р. Справа №9/148

За позовом відкритого акціонерного товариства "Запорізький металургійний комбінат "Запоріжсталь"

до відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод"

про заміну неякісної продукції

Суддя Тимошенко К.В.

Представники в засіданні 14.02.2011р.:

від позивача: Омельянович Р.А., Колісник В.А., Нагіх К.В.

від відповідача: Логашкін С.С., Покотило О.Д..

Рішення прийняте після перерв, оголошених в засіданнях суду 21.12.2010р., 20.01.2011р., 01.02.2011р.

Розглядається позов про зобов"язання відповідача замінити поставлену ним неякісну продукцію. Яку саме - позивач у позові не зазначив. В запереченнях на відзив відповідача позивач конкретизував позовні вимоги та просить зобов"язати відповідача замінити поставлену ним неякісну продукцію, а саме обшивку кузову напіввагонів моделі 12-783 №№ 53419859, 53419842, 53451373, 53450870, 53450649 та 53450557 (т.2 а.с. 19).

Відповідач позов не визнав, посилаючись на те, що якість напіввагонів відповідає конструкторській документації, що позивачем з врахуванням ч.1, ч.3 ст.680, ст.681 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) вимога заявлена після спливу гарантійного строку та позовної давності, яку відповідач просить застосувати; що позивачем порушено визначений договором порядок приймання продукції по якості.

В засіданнях суду неодноразово оголошувалась перерва з врахуванням посилання представників сторін в засіданні суду на докази, які в матеріалах справи відсутні, для забезпечення сторонам можливості надати додаткові докази. За клопотанням сторін строк вирішення спору був продовжений на 15 днів відповідно до ст.69 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Позивач просить зобов"язати відповідача замінити поставлену ним неякісну продукцію, а саме обшивку кузову напіввагонів моделі 12-783 №№ 53419859, 53419842, 53451373, 53450870. 53450649 та № 53450557 (з врахуванням уточнення позовних вимог від 14.01.2011 р., т.2 а.с.19).

Згідно п.6 ст.269 Господарського кодексу України (далі ГК України) постачальник (виробник) зобов"язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведене, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Оскільки за договором позивачу поставлялись напіввагони, а не обшивка, є підстави вважати, що позивачем невірно викладено зміст позовних вимог і що позивач мав на увазі вимогу про усунення дефектів виробу, а саме: заміну обшивки поставлених напіввагонів.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що згідно укладеного між сторонами договору поставки від 16.06.2004р. № 7604/010720/11-110 юр (20/2004/1767 (далі - договір) та додаткової угоди № 2 до нього позивач у лютому-березні 2005 року одержав від відповідача зазначені у позові напіввагони; що якість продукції, а саме обшивка стін кузова піввагону не відповідає вимогам ТУ, так, в п.1.6.3. технічних умов вказано, що "Для обшивки бокових та торцевих стін, торцевих дверей кузова та кришки люків повинні застосовуватися сталі 10 ХНДП, 09Г2Д та 09Г2С по ГОСТ 19281-89" фактично для обшивки бокових стін кузова піввагону Відповідачем застосовувалась сталь 09Г2, що не відповідає вимогам ТУ, та підтверджується лабораторним висновком № 17805 , що такий дефект, як невідповідність марки сталі, з якої виготовлена обшивка кузова піввагону, позивачем не міг бути виявлений в момент закупки продукції та її приймання. В якості нормативного обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідно до ч.5 ст.680 Цивільного кодексу України: "якщо недоліки товару виявлені покупцем після спливу гарантійного строку або строку придатності, продавець несе відповідальність, якщо покупець доведе, що недоліки товару виникли до передання йому товару або з причин, які існувати до цього моменту"; в статті 268 Господарського кодексу України передбачено, що "постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу; у разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни, і що відповідно до п.8.2 договору у разі поставки неякісної продукції відповідач зобов'язаний в строк, узгоджений сторонами, замінити неякісну продукцію, а у разі недотримання вказаного пункту сплатити штраф в розмірі 15 % від вартості вузла (деталі) неналежної якості.

Дослідивши докази сторін та надані ними докази, суд при вирішенні спору виходить з наступного:

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов"язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Відповідно до ст. 264 ГК України матеріально-технічне постачання та збут продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання як власного виробництва, так і придбаних у інших суб'єктів господарювання, здійснюються суб'єктами господарювання шляхом поставки, а у випадках, передбачених цим Кодексом, також на основі договорів купівлі-продажу. Законодавством можуть бути передбачені особливості поставки окремих видів продукції виробничо-технічного призначення або виробів народного споживання, а також особливий порядок здійснення поставки продукції для державних потреб. Основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Таким чином ч. 2 ст. 712 ЦК України надає всім положенням ст. ст. 655 - 697 ЦК України диспозитивного значення, якщо йдеться про їх застосування до зобов'язань поставки. Тобто, переважному застосуванню до зобов'язань поставки підлягають положення ст. ст. 264 - 271 ГК України, а положення ст. ст. 655 - 697 ЦК України підлягають застосуванню, якщо інше не передбачено законами, що формулюють спеціальні правила щодо поставки. (Викладене підтверджується і судовою практикою - постановами ВГСУ від 08.02.2006р. у справі № 37/237-05; від 01.03.2007р. у справі № 8/569-9/44)

Гарантії якості товарів, а також претензії у зв'язку з недоліками поставлених товарів регулюються ст. 269 ГК України.

Виходячи з викладеного посилання позивача на ч.5 ст.680 ЦК є необґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГК України строки і порядок встановлення покупцем недоліків поставлених йому товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їх прийманні, і пред'явлення постачальникові претензій у зв'язку з недоліками поставлених товарів визначаються законодавством відповідно до цього Кодексу.

Згідно положень ч. ч. 5 - 8 ст. 269 ГК України постачальник (виробник) гарантує якість товарів v цілому. Гарантійний строк на комплектуючі вироби і складові частини вважається рівним гарантійному строку на основний виріб, якщо інше не передбачено договором або стандартами (технічними умовами) на основний виріб. Постачальник (виробник) зобов’язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу.

Відповідно до ч.5, ч.6 ст.268 і ч.6 ст. 269 ГК України у разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право вимовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми; у разі якщо недоліки поставлених товарів можуть бути усунені без повернення їх постачальнику, покупець має право вимагати від постачальника усунення недоліків у місцезнаходженні товарів або усунути їх своїми засобами за рахунок постачальника; постачальник (виробник) зобов"язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари.

Таким чином, законодавством визначені певні наслідки лише в разі поставки продукції більш низької якості (з дефектами, недоліками).

Згідно наданого відповідачем листа державного підприємства "Український науково-дослідний інститут вагонобудування" від 11.01.2011 р. сталі 09Г2 та 09Г2С класу міцності 295 є взаємозамінними (т.2 а.с. 47).

Позивач в обґрунтування наявності недоліків (дефектів) посилається на те, що відповідно до "Норм расчетов и проектирования вагонов железных дорог МПС колеи 1520" корозійна стійкість сталі 09Г2 на 20-30 % менша, ніж у сталей, вказаних в п.1.6.3 ТУ. Представники позивача в засіданні суду пояснили, що зазначені позивачем в доповненнях до позовної заяви від 26.01.11р. (т.2 а.с.102) відомості щодо корозійної стійкості сталі наведені в таблиці П на стор.273 вказаних вище норм (витяг наданий позивачем - т.2 а.с. 113, 114). Згідно наданих позивачем доказів (т.2 а.с.114) в таблиці П визначена відносна корозійна стійкість сталей без лакофарбового покриття. Підстави застосування вказаної таблиці до сталей з лакофарбовим покриттям позивач не обґрунтував, доказів меншої корозійної стійкості сталі 09Г2 з лакофарбовим покриттям не навів та не надав. Аналіз наданих позивачем доказів - таблиці П і таблиці П-4 (т.2 а.с. 114) свідчить про те, що корозійність сталі з лакофарбовим покриттям не пов"язана напряму з корозійністю такої ж сталі без лакофарбового покриття. Так, наприклад, згідно таблиці П корозійна стійкість сталі марок ст 3, сталь 20 складає 1,0, а сталі марки 10ХНДП - 1,5-2, тобто в 1,5-2 рази вище ніж у сталі марок ст. 3 і сталь 20 тоді як згідно таблиці П-4 середня швидкість корозії фарбованої сталі марок ст.3, сталь 20, на внутрішніх поверхнях бокових стін середини пасажирського вагона складає 0,07-0,1, а середня швидкість корозії фарбованої сталі марки 10 ХНДП на внутрішній поверхні обшивки стін напіввагонів складає 0,1, тобто сталі з різною корозійною стійкістю без лакофарбового покриття можуть мати однакову швидкість корозії в разі застосування лакофарбового покриття. Надані позивачем таблиці П і П-4 свідчать про те, що швидкість корозії залежить від місця знаходження сталі, а не від її корозійної стійкості без лакофарбового покриття.

Згідно ч.1 та ч.2 ст.268 ГК України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу.

Сторони в п.1.1, п.2.1 договору визначили, що якість продукції має відповідати ТУ У 3.06 - 05763814-203-96 (далі - ТУ).

Згідно п.1.1 зазначених в договорі ТУ напіввагон повинен відповідати вимогам цих технічних умов і комплекту технічної документації.

Згідно наданих сторонами витягів з технічної документації (т.2 а.с.31, 108-112) допускається виготовлення обшивки стін напіввагонів із сталі 09Г2.

Посилання позивача на підчистки в технічній документації (підроблення) документально не підтверджено, в зв"язку з чим не може бути враховане. Зокрема, як зазначалось вище, номери та індекси стандартів, технічних умов або іншої документації про якість товарів зазначаються в договорі. Якщо вказану документацію не опубліковано у загальнодоступних виданнях, її копії повинні додаватися постачальником до примірника договору покупця на його вимогу. Доказів того, що відповідно до вказаної норми позивачу на його вимогу до примірника договору покупця (позивача) була додана технічна документація іншого змісту, позивач не надав.

Стаття 33 ГПК України обов"язок доказування позовних вимог покладає на позивача. Виходячи з вказаного вище позивачем не доведено, що застосування відповідачем сталі марки 09Г2 для обшивки стін піввагонів є дефектом (недоліком) поставленої продукції та суперечить вимогам зазначеної в ТУ технічної документації.

З врахуванням викладеного позов задоволенню не підлягає.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Відмовити в позові повністю.

Суддя Тимошенко К.В.

Повне рішення складено 21.02.2011 р.