Ухвала суду № 141026070, 29.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487

УХВАЛА

м. Київ

29.10.2026Справа № 910/13675/26

Суддя Мудрий С.М., розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУД ОЙЛ"

про відстрочення сплати судового збору.

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ГУД ОЙЛ" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАТРІЯ ЛТД" про стягнення 13 650 000,00 грн.

Разом із позовною заявою позивачем подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.

Зазначене клопотання заявник обґрунтовує залишком коштів у розмірі 146,09 грн та відсутністю руху коштів згідно довідки АБ "Південний" №28/001/17619/2026-БТ від 29.07.2026 та виписки за рахунком за період 13.08.2024 - 29.07.2026, а також арештом коштів ТОВ "ГУД ОЙЛ" розміщених на рахунку в АБ "Південний" шляхом заборони видаткових операцій, накладеного ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 30.10.2024 року у справі №757/49663/24-к.

Розглянувши вказане клопотання, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд відзначає, що обов`язковою умовою для звільнення від сплати судового збору є наявність обґрунтованих обставин, що свідчать про неможливість сплати судового збору. При цьому, обов`язок по доведенню наявності таких обставин покладається на заявника.

Відповідно до пункту 45 постанови від 14.01.2021 у справі №940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду вказувала: "При цьому, як уже зазначалось, із системного аналізу змісту норм зазначеної статті убачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю".

Водночас, Велика Палата Верховного Суду від 17.06.2026 у справі №917/1219/24 наголосила, що висновок судів про неможливість відстрочення юридичним особам сплати судового збору відповідно до статті 8 Закону № 3674-VI без аналізу обставин конкретної справи, за висновками ЄСПЛ, не відповідає вимогам Конвенції, оскільки пропорційність обмеження доступу до суду має оцінюватися індивідуально з урахуванням фактичної можливості юридичної особи сплатити судовий збір та наслідків відмови у такому доступі для її права на судовий захист.

Разом з тим, Верховним Судом у постанові № 910/758/26 від 22.10.2026 викладено наступні висновки: "Необхідно зазначити, що звільнення від сплати судового збору, відстрочення, розстрочення його сплати або зменшення його розміру з підстав, передбачених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо).

Зазначені норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а повноваження суду на власний розсуд (за наявності передбачених законом умов) звільнити особу від сплати судового збору, відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір.

Тобто право звільнення від сплати судового збору (виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності) перебуває у межах дискреції суду (судового розсуду), а не є його обов`язком, що випливає з вимог ГПК України та Закону України "Про судовий збір".

Отже, суд може відстрочити, розстрочити або звільнити заявника від сплати судового збору з урахуванням вимог, передбачених законодавством, та з урахуванням майнового стану скаржника, який оцінюється судом на підставі наданих доказів."

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі № 420/1582/19, від 17.09.2020 у справі № 460/3138/19 тощо).

Питання перевірки реальної спроможності заявника сплатити судовий збір набуває особливої актуальності та має детально перевірятися судами у випадку, якщо заявники ставлять питання про звільнення, зменшення та/чи розстрочення/ відстрочення сплати судового збору. За наявності таких питань суди повинні вказувати, які конкретно докази заявник має надати на підтвердження факту свого незадовільного майнового стану, у разі якщо наданих доказів недостатньо або вони не є належними.

Таким чином, звільнення від сплати судового збору є правом суду, а відповідна заява сторони розглядається виходячи із визначених нею обставин, що унеможливлюють сплату судового збору на момент звернення до господарського суду, зокрема, з позовною заявою, та підтвердження цих обставин належними та достатніми доказами.

Оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового стану (рішення ЄСПЛ у справі "Княт проти Польщі" (Kniat v. Poland) від 26.07.2005, пункт 44; рішення ЄСПЛ у справі "Єдамскі та Єдамска проти Польщі" (Jedamski and Jedamska v. Poland) від 26.07.2005, пункти 63, 64).

"Право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке саме собою є таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі" пункти 53, 60).

Положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (Рішення ЄСПЛ у справі "Креуз проти Польщі" ("Kreuz v. Poland") від 19 червня 2001 року, пункт 59).

При визначенні майнового стану особи, суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для такої оцінки.

Як на підставу для відстрочення від сплати судового збору заявник посилається на те, що наразі у нього відсутня можливість сплатити судовий збір у відповідному розмірі, оскільки не отримує жодного доходу та немає коштів для його сплати.

Заявник зазначав, що на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 30.10.2024 у справі № 757/49633/24-к, яку заявником додано до клопотання, накладено у кримінальному провадженні №42022000000000719 арешт на грошові кошти, що знаходяться на банківських рахунках юридичних осіб, у тому числі на рахунок ТОВ "ГУД ОЙЛ", відкритий в АБ "Південний", шляхом заборони видаткових операцій, за виключенням операцій зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), а також виплат заробітної плати. Також заявник надав виписку по рахунку, відкритому в АБ "Південний" за період з 13.08.2024 по 29.07.2026, рахунок № IBAN НОМЕР_1 .

Водночас надана заявником виписка по рахунку не може бути визнана належним та достатнім доказом фактичної неспроможності юридичної особи виконати обов`язок зі сплати судового збору, оскільки вона відображає лише стан одного окремого рахунку у конкретній банківській установі та за обмежений період часу.

Поряд з цим, відомостей про наявність або відсутність у заявника інших банківських рахунків, у тому числі відкритих в інших фінансових установах, зазначений документ не містить. А доказів на підтвердження цих обставин не надано.

Так само, накладення Печерським районним судом міста Києва 30.10.2024 у межах справи №757/49663/24-к арешту на грошові кошти позивача, які знаходяться на банківському рахунку, відкритому у Акціонерному Банку "Південний", не є належним та допустимим доказом арешту всіх можливих рахунків позивача.

Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Аналіз цих доказів надає можливість визначити максимальну кількість параметрів, що дозволяють отримати об`єктивно точну картину стану підприємства щодо його активу та пасиву, прибутку та збитку, розрахунку кредитором чи дебітором.

Інформаційною базою для аналізу є фінансова звітність за період, що аналізується, зокрема, баланси і звіти про фінансові результати за базовий, минулий(лі) і звітний періоди.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" 16.07.1999 № 996-XIV метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства.

Згідно із частиною першою статті 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" 16.07.1999 № 996-XIV підприємства зобов`язані складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку.

Фінансова звітність підписується керівником (власником) підприємства або уповноваженою особою у визначеному законодавством порядку та бухгалтером або особою, яка забезпечує ведення бухгалтерського обліку підприємства. У разі якщо бухгалтерський облік підприємства ведеться підприємством, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, фінансову звітність підписують керівник підприємства або уповноважена особа, а також керівник підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, або уповноважена ним особа. При цьому відповідальність підприємства, що провадить діяльність у сфері бухгалтерського обліку та/або аудиторської діяльності, визначається законом та договором про надання бухгалтерських послуг.

Фінансову звітність підприємства, що становить суспільний інтерес, підписують керівник або уповноважена особа у визначеному законодавством порядку та головний бухгалтер. Фінансова звітність недержавних пенсійних фондів та інститутів спільного інвестування підписується у порядку, передбаченому законодавством.

Відповідальність за своєчасне та у повному обсязі подання та оприлюднення фінансової звітності несе уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством, або власник відповідно до законодавства та установчих документів.

ТОВ "ГУД ОЙЛ" не було надано жодної фінансової звітності товариства, на підставі якої можна було б дійти висновку про наявність підстав для відстрочення від сплати судового збору за подання позовної заяви.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що всі докази, подані заявником на підтвердження клопотання про відстрочення сплати судового збору не свідчать про наявність у позивача об`єктивно доведеного тяжкого майнового стану, який унеможливлює сплату судового збору у встановленому законом розмірі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 123, 234 ГПК України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУД ОЙЛ" про відстрочення сплати судового збору за подання позовної заяви до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПАТРІЯ ЛТД" про стягнення 13 650 000,00 грн відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Сергій МУДРИЙ