Рішення № 141026041, 29.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

29.10.2026Справа № 910/10064/26За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімат"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління "Мегаполіс"

про стягнення 1104646,35 грн

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бімат" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління "Мегаполіс" про стягнення 1104646,35 грн, з яких основна сума боргу - 694615,05 грн, пеня - 303161,17грн, 3% річних - 29795,80 грн, втрати від інфляції - 77074,33грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов?язань за договорами поставки №Б2/01/07/24 від 01.07.2024 та №Б/5/2026 від 01.02.2026.

Ухвалою суду від 19.08.2026 позовну заяву залишено без руху.

24.08.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.08.2026 відкрито провадження у справі, вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження, встановлено сторонам строки на подання заяв по суті спору.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 25.08.2026 в його електронному кабінеті.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, про наслідки був повідомлений ухвалою суду про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Згідно ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.. 165, 178 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

01.07.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Астор І КО" (постачальник) змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Бімат" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління "Мегаполіс" (покупець) укладено договір поставки №Б2/01/07/24, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов?язується передати у власність покупця товар та/або надати послуги, а покупець зобов?язується прийняти та оплатити такий товар та надані послуги на умовах цього договору. Найменування, кількість, ціна та інші характеристики товару та/або послуг вказується у специфікації, видаткових накладних, рахунках на оплату, що є невід?ємною частиною цього договору.

Під товаром сторони розуміють наступні види товару: бетонні суміші, готові до використання, розчинні суміші (п. 1.2 договору №Б2/01/07/24).

Згідно п. 3.8 договору №Б2/01/07/24 перехід права власності на товар від постачальника до покупця наступає з моменту передачі товару покупцю.

Відповідно до п. 4.1 договору №Б2/01/07/24 ціна на товар та послуги, які будуть поставлені постачальником в межах терміну дії договору вказується у специфікації, що є невід?ємною частиною цього договору і діє до моменту зміни ціни у постачальника.

Згідно п. 4.2, 4.6, 4.7 договору №Б2/01/07/24 оплата товару та послуг проводиться за цінами чинними у постачальника на момент відвантаження товару на умовах стовідсоткової попередньої оплати, якщо інше не зазначено в специфікації, підписаній сторонами. Постачальник вправі відвантажити товар та надати послуги без його попередньої оплати. Загальна сума договору становить сукупність вартості товару, переданого за видатковими накладними до даного договору. Транспортні витрати на поставку товару відносяться на покупця.. Оплата вартості товару здійснюється покупцем на умовах та у строки, визначені у специфікації до цього договору. Якщо такий строк не встановлений, то оплата здійснюється протягом 5 банківських днів з моменту поставки товару. Покупець вправі здійснювати попередню оплату товару, навіть якщо у специфікації встановлений інший строк таабо відстрочення платежу.

Відповідно до п. 5.1 договору №Б2/01/07/24 товар вважається прийнятим по кількості і асортименту відповідно до кількості та найменування товару, зазначених у видаткових накладних та/або товарно-транспортних накладних.

Згідно п. 12.5 договору №Б2/01/07/24 цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2024. У разі, якщо до закінчення терміну дії договору сторони не виявлять бажання розірвати договір, то він вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих же умовах.

Сторонами було підписано ряд специфікацій до договору, якими визначались умови оплати товару: № 1 від 01.07.2024 - стовідсоткова попередня оплата; № 2 від 27.05.2025, № 3 від 02.06.2025, № 4 від 04.06.2025 - відстрочка платежу 3 календарні дні з моменту одержання товару покупцем, за умови, що поточна заборгованість покупця не перевищує 500000,00 грн; № 5 від 01.07.2025, № 6 від 10.07.2025 - відстрочка платежу 5 календарних днів з моменту одержання товару покупцем, за умови, що поточна заборгованість покупця не перевищує 500000,00 грн.

За означеним договором позивач поставив відповідачу товар та надав послуги в період з 11.07.2024 по 02.07.2026 на загальну суму 8540966,68 грн. Означені обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи видатковими накладними та актами надання послуг, підписаними та скріпленими печатками обох контрагентів без зауважень.

Як зазначено позивачем та підтверджено долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями відповідач сплатив вартість отриманого товару у сумі 8502429,29 грн.

Тобто вартість не сплаченого за договором №Б2/01/07/24 від 01.07.2024 товару становить 38537,39 грн.

01.02.2026 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бімат" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління "Мегаполіс" (покупець) укладено договір поставки №Б/5/2026, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов?язується передати у власність покупцю товар та/або надати послуги, у тому числі супутні послуги з доставки товару, а покупець зобов?язується прийняти та оплатити такий товар та надані послуги на умовах цього договору. Найменування, кількість, ціна та інші характеристики товару та/або послуг вказується у видаткових накладних та/або товарно-транспортних накладних, та/або актах приймання-передачі наданих послуг, та/або рахунках на оплату, які мають юридичну силу специфікацій та є невід`ємною частиною цього договору.

Під товаром сторони розуміють наступні види товару: бетонні суміші, готові до використання, розчинні суміші (п. 1.2 договору №Б/5/2026).

Згідно п. 3.7 договору №Б/5/2026 перехід права власності на товар від постачальника до покупця наступає з моменту передачі товару покупцю.

Відповідно до п. 4.1 договору №Б/5/2026 ціна на товар та послуги, які будуть поставлені постачальником в межах терміну дії договору вказується у видаткових накладних та/або рахунках на оплату, які є невід?ємною частиною цього договору і діє до моменту зміни ціни у постачальника.

Згідно п. 4.2, 4.6, 4.8 договору №Б/5/2026 товар та послуги постачаються, а оплата товару та послуг проводиться за цінами чинними у постачальника на момент відвантаження. Загальна сума договору становить сукупність вартості товару та послуг, переданогонаданих за цим договором. Оплата товару та послуг за цим договором здійснюється покупцем на умовах стовідсоткової попередньої оплати та інших умовах, визначених цим договором. Постачальник вправі відвантажити товар та надати послуги покупцю без їх попередньої оплати та у такому випадку покупець зобов?язаний оплатити за поставлений товар та надані послуги протягом 5 банківських днів з моменту поставки товару.

Відповідно до п. 5.1 договору №Б/5/2026 товар та послуги вважаються прийнятими по кількості і асортименту відповідно до кількості та найменування товару та послуг, зазначених у видаткових накладних та/або товарно-транспортних накладних, та/або актах приймання-передачі наданих послуг, які є невід?ємними частинами цього договору.

Згідно п. 12.5 договору №Б/5/2026 цей договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2026. У разі, якщо до закінчення терміну дії договору сторони не виявлять бажання розірвати договір, то він вважається пролонгованим на наступний календарний рік на тих самих умовах.

За означеним договором позивач поставив відповідачу товар та надав послуги в період з 22.02.2026 по 19.06.2026 на загальну суму 856077,66 грн. Означені обставини підтверджуються долученими до матеріалів справи видатковими накладними та актами надання послуг, підписаними та скріпленими печатками обох контрагентів без зауважень.

Як зазначено позивачем та підтверджено долученими до матеріалів справи платіжними інструкціями відповідач сплатив вартість отриманого товару у сумі 200000,00 грн.

Тобто вартість не сплаченого за договором №Б/5/2026 від 01.02.2026 товару становить 656077,66 грн.

Позивач просить стягнути з відповідача вартість поставленого та не оплаченого товару (наданих послуг) за договорами №Б2/01/07/24 від 01.07.2024, №Б/5/2026 від 01.02.2026 у сумі 694615,05 грн (38537,39 грн+656077,66 грн).

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

З огляду на правову природу укладеного між сторонами Договору, який у розумінні статей 11, 509 Цивільного кодексу України є належною підставою для виникнення у його сторін кореспондуючих прав і обов`язків, спірні правовідносини за наведеним правочином регламентуються положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Суду не було надано доказів недійсності укладених між сторонами договорів, як і не зазначено підстав, з яких вони можуть бути визнані недійсними.

З огляду на зазначене, договори №Б2/01/07/24 від 01.07.2024, №Б/5/2026 від 01.02.2026 є підставою для виникнення між сторонами правовідносин та взаємних зобов`язань.

Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 901 ЦК України За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Договором №Б2/01/07/24 від 01.07.2024 сторони передбачили, що строк оплати визначається у специфікаціях.

Сторонами було підписано ряд специфікацій до договору, якими визначались умови оплати товару: № 1 від 01.07.2024 - стовідсоткова попередня оплата; № 2 від 27.05.2025, № 3 від 02.06.2025, № 4 від 04.06.2025 - відстрочка платежу 3 календарні дні з моменту одержання товару покупцем, за умови, що поточна заборгованість покупця не перевищує 500000,00 грн; № 5 від 01.07.2025, № 6 від 10.07.2025 - відстрочка платежу 5 календарних днів з моменту одержання товару покупцем, за умови, що поточна заборгованість покупця не перевищує 500000,00 грн.

В свою чергу договором також передбачено, що оплата здійснюється на умовах 100% попередньої оплати. Проте, якщо поставка була здійснена без попередньої оплати, то покупець зобов?язаний здійснити оплату протягом 5 банківських днів.

Оскільки, в специфікації № 1 не було передбачено строки здійснення оплати у разі відсутності 100% попередньої оплати, суд вважає, що застосуванню підлягають умови договору, зокрема п. 4.7 щодо відстрочення платежу на 5 банківських днів. Решта специфікацій містить умови щодо строків післяплати, а тому застосовуються їх умови.

Договір №Б/5/2026 від 01.02.2026 передбачає, що оплата має бути здійснена на умовах 100 відсоткової попередньої оплати, а в разі поставки до внесення оплати обов?язок покупця має бути виконаних протягом 5 банківських днів.

Суд звертає увагу сторін на те, що з 01.04.2023 запрацювало нове покоління Системи електронних платежів Національного банку України (СЕП). СЕП - це державна банківська платіжна система, що забезпечує проведення міжбанківських розрахунків через рахунки, відкриті в Національному банку. Тепер система працює в режимі 24/7, що передбачає цілодобове виконання міжбанківських платіжних операцій без призупинення роботи системи та миттєвий перехід від поточного до наступного календарного дня. Отже, поняття банківського дня відсутнє.

За таких умов суд рахує строк оплати протягом календарних днів, а не банківських.

Суд відзначає, що предметом даного договору є стягнення заборгованості за уже поставлений товар, надані послуги, а отже строки на оплату рахуються саме з урахуванням умов договорів та специфікацій, які регламентують строки оплати на умовах післяплати.

Оскільки, за договором №Б2/01/07/24 від 01.07.2024 остання поставка мала місце 02.07.2026, а за договором №Б/5/2026 від 01.02.2026 - 19.06.2026, станом на день розгляду справи відповідач зобов?язаний був оплатити у повному обсязі товар та послуги, отримані за обома договорами.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Стаття 610 Цивільного кодексу України передбачає, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідач станом на день прийняття рішення не оплатив отриманий від позивача товар та послуги.

Беручи до уваги вищенаведене, а також враховуючи, що загальна сума основного боргу відповідача за договорами, яка складає 694615,05 грн., підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог до відповідача про стягнення вказаної суми основного боргу, у зв`язку з чим даний позов у цій частині підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача за загальний період з 12.07.2024 до 10.08.2026 пеню у сумі 303161,17 грн та 3 % річних у сумі 29795,80 грн, втрати від інфляції у сумі 77074,33 грн.

Пунктом 1 ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися зокрема неустойкою.

При цьому, відповідно до п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України всі правочини щодо забезпечення виконання зобов`язань боржника перед кредитором повинні здійснюватися виключно у письмовій формі.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 6.2 договорів покупець, який прострочив виконання грошового зобов?язання сплачує постачальнику: а) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення; б( пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення за кожен день прострочення; с) 3% річних від простроченої суми.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач при здійсненні розрахунків частково не врахував умови договорів та специфікацій щодо відстрочення платежу в разі післяплати на 5 днів. Також позивачем в період нарахування помилково були включені дати здійснення оплати, проте, санкції нараховуються на повний день прострочення, а отже дні оплат не включають в період нарахування.

Згідно перерахунку суду з відповідача підлягає стягненню пеня у розмірі 287442,47 грн та 3% річних у сумі 28249,07 грн. На нарахування втрат від інфляції неточності позивача не вплинули, а отже з відповідача підлягають стягненню втрати від інфляції у розмірі 77074,33 грн.

Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки.

Відповідно до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Принцип змагальності тісно пов`язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з`ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів на спростування наведених вище висновків, як і не надано належних доказів на підтвердження сплати спірної суми заборгованості чи відсутності прострочення ним виконання своїх грошових обов`язків зі своєчасної оплати поставленого товару за договорами.

Оскільки, як зазначалось вище, судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконував взяті на себе обов`язки за договорами, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у визначеному судом розмірі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених вимог з урахування понижуючого коефіцієнту 0,8.

Керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76-80, 86, 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дорожньо-будівельне управління "Мегаполіс" (04053 , м. Київ, вулиця Кудрявська, буд. 3/5, офіс 4, ідентифікаційний код 38569225) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бімат" (08202, Київська область, м. Ірпінь, вулиця Соборна, буд. 152, ідентифікаційний код 39812547) суму основного боргу у розмірі 694615 (шістсот дев`яносто чотири тисячі шістсот п?ятнадцять) грн 05 коп., 3 % річних у розмірі 28249 (двадцять вісім тисяч двісті сорок дев?ять) грн 07 коп., втрати від інфляції у розмірі 77074 (сімдесят сім тисяч сімдесят чотири) грн 33 коп., пеню у розмірі 287442 (двісті вісімдесят сім тисяч чотириста сорок дві) грн 47 коп. та судовий збір в сумі 13048 (тринадцять тисяч сорок вісім) грн 57 коп.

3. В частині позовних вимог про стягнення 3% річних у розмірі 1546,73 грн та пені у розмірі 15718,70 грн - відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України).

Суддя І.В.Усатенко