Рішення № 141025832, 28.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

28.10.2026Справа № 910/14544/25Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Росток-46"

до Приватного акціонерного товариства "Компанія Росток"

про стягнення 270691,68 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Росток-46" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Компанія Росток" про стягнення за Договором про відшкодування витрат від 01.07.2021 № 30-1 основного боргу в сумі 270691,68 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що звільнення від сплати орендної плати за користування земельною ділянкою у спірний позовний період не передбачено, оскільки в цей період територія міста Києва не визнавалася територією, на якій велися бойові дії. При цьому, лист № 78002/6/26-15-04-10-06 від 26.08.2025 Головного управління ДПС у м.Києві щодо подання відповідачем уточнюючих податкових декларацій із плати за землю в спірний період не є належним доказом.

У відповіді на відзив позивач зауважив, що для застосування пільги із плати за землю у 2022 році тривалість ведення бойових дій на відповідній території не має правового значення.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.07.2021 між позивачем (далі - Товариство) та відповідачем (далі - Компанія) укладено Договір № 30-1 про відшкодування витрат (надалі - Договір), за умовами п.1.1 якого Товариство зобов`язалося відшкодовувати Компанії суму плати за землю (орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:69:052:0003) для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов`язаної з отриманням прибутку) для експлуатації та обслуговування адміністративних, виробничих, складських будівель та споруд відповідно до Угоди про погодження зовнішніх меж земельної ділянки від 01.07.2021, укладеної між Сторонами, щодо земельної ділянки № 1, площею 4062 кв.м.

У пункті 1.2 Договору вказано, що на момент підписання Договору земельні ділянки, визначені у п .1.1 перебувають у користуванні Компанії на підставі Договору оренди землі від 13 серпня 2008 року № 72-6-00528, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчим органом Київської міської ради (Київською міською державною адміністрацією), від 13 серпня 2008 року за № 72-6- 00528 строком на 15 років.

Відповідно п. 1.3 Договору термін відшкодування витрат, передбачених п.1.1 цього договору, встановлюється з дати підписання цього Договору до моменту оформлення Товариством договору оренди землі, відповідно до Закону України « Про оренду землі» та внесення даних про нового землекористувача до Державного земельного кадастру, але не більше ніж до « 12» серпня 2023 р.

За змістом пунктів 2.1, 2.2 Договору розрахунки за даним договором здійснюються щомісяця на підставі рахунків-фактур Компанії. Компанія надає рахунки на сплату платежів, передбачених п. 1.1 цього договору, не пізніше 05-го числа місяця, наступного за звітним. З рахунком надається розрахунок суми компенсації та підтвердження оплати Компанією суми орендної плати за попередній місяць протягом трьох робочих днів від дати отримання запиту Товариства (п.2.1); Товариство на підставі виставлених рахунків-фактур щомісячно здійснює безготівковий переказ сум відшкодування витрат, передбачених п.1.1 цього договору, на поточний рахунок Компанії не пізніше 15- го числа місяця, наступного за звітним (п.2.2).

Як передбачено пунктом 2.4 Договору, сума компенсації витрат по платі за землю може змінюватися у зв`язку зі зміною уповноваженим органом місцевого самоврядування (Київради) ставок плати за землю та інших змін, передбачених чинним законодавством України. Не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття відповідних змін Компанія складає та надає Товариству новий Додаток № 1, який не потребує будь- яких погоджень зі сторони Товариства та є підставою для визначення та нарахування загальної суми компенсації витрат по платі за землю і набуває чинності з моменту введення в дію зазначених змін. При цьому до нового Додатку № l додається копія нової нормативно-грошової оцінки земельної ділянки.

На виконання умов Договору Позивачем перераховано на розрахунковий рахунок відповідача за відповідними рахунками грошові кошти у якості відшкодування плати за землю (орендної плати за земельну ділянку кадастровий номер 8000000000:69:052:0003) щодо земельної ділянки № 1, площею 4062 кв.м., за період з 01.06.2022 по 31.12.2022 у загальній сумі 270 691,68 грн., а саме: - 38670,24 грн., згідно рахунку-фактури № P-00004481 від 22.09.2022 (компенсація витрат орендної плати за землю за червень 2022 р.) - платіжна інструкція № 396 від 19.10.2022); - 38670,24 грн., згідно рахунку-фактури № P-00004482 від 22.09.2022 (компенсація витрат орендної плати за землю за липень 2022 р.) - платіжна інструкція № 402 від 08.11.2022); - 38670,24 грн., згідно рахунку-фактуру № P-00004483 від 22.09.2022 (компенсація витрат орендної плати за землю за серпень 2022 р.) - платіжна інструкція № 412 від 06.12.2022); - 38670,24 грн., згідно рахунку-фактури № P-00005343 від 07.11.2022 (компенсація витрат орендної плати за землю за вересень 2022 р.) - платіжна інструкція № 423 від 10.01.2023); - 38670,24 грн., згідно рахунку-фактури № P-00005344 від 07.11.2022 (компенсація витрат орендної плати за землю за жовтень 2022 р.) - платіжна інструкція № 430 від 17.01.2023); - 38670,24 грн., згідно рахунку-фактури № P-00005790 від 05.12.2022 (компенсація витрат орендної плати за землю за листопад 2022 р.) - платіжна інструкція № 436 від 07.02.2023); - 38670,24 грн., згідно рахунку-фактури № P-00000003 від 04.01.2023 (компенсація витрат орендної плати за землю за грудень 2022 р.) - платіжна інструкція № 442 від 15.02.2023).

У подальшому, із метою повернення сплачених грошових коштів з відшкодовування витрат з орендної плати за період березень 2022-грудень 2022 року, за який законом звільнено платників плати за землю, позивачем вручено відповідачу лист від 02.01.2024 № 02-01/24-40 (вх.№ 54 від 24.01.2024), відповідь на який не надано.

Листом № 78002/6/26-15-04-10-06 від 26.08.2025 Головне управління ДПС у м.Києві надало відповідь про те, що ПРАТ «Компанія Росток» (код ЄДРПОУ 00227560) до Головного управління ДПС у м.Києві подавались уточнюючі податкові декларації з плати за землю за період з 01.03.2022 по 31.12.2022, якими скориговано до зменшення зобов`язання по платі за землю в сумі 7 041 361,25 гривень у відповідності до Закону України № 3050-ІХ від 30.11.2022.

Крім того, 16.09.2025 позивачем на адресу відповідача направлено досудову претензію з вимогою здійснити повернення грошових коштів, сплачених у якості відшкодування плати за землю (орендної плати за земельні ділянки) за період з 01.06.2022 по 31.12.2022 року.

Оскільки відповідь на претензію або грошові кошти позивач не отримав, останній звернувся з даним позовом до суду.

Згідно зі статтею 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно статті 206 Земельного кодексу України, пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України здійснюється за плату, що має вноситися на користь міської територіальної громади, на підставі договору оренди земельної ділянки.

Приписами ст. 21 Закону України «Про оренду землі» встановлено, що орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Положеннями п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що власники землі та землекористувачі сплачують земельний податок, а також орендну плату за земельні ділянки державної та комунальної власності з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Згідно з п.п. 288.1, 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який згодом було неодноразово продовжено.

Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" № 2120-ІХ від 15.03.2022 доповнено пункт 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України підпунктом 69.14, відповідно до якого тимчасово, на період з 1 березня 2022 року по 31 грудня року, наступного за роком, у якому припинено або скасовано воєнний, надзвичайний стан, не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії, або на територіях, тимчасово окупованих збройними формуваннями РФ, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, а також за земельні ділянки (земельні частки (паї), визначені обласними військовими адміністраціями як засмічені вибухонебезпечними предметами та/або на яких наявні фортифікаційні споруди.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих збройними формуваннями Російської Федерації, визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 69.14 п.69 підрозділу "Інші перехідні положення" розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України за період з 01.03.2022 до 31.12.2022 не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної форми власності) за земельні ділянки, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих російською федерацією територіях України та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Наказом від 22.12.2022 №309 Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, додатком (Переліком) до якого, у п.2.11 "Вся територія міста Києва" віднесена до території активних бойових дій з 24.02.2022 по 30.04.2022 року.

Водночас, передбачена п. 69.14 підрозділу 10 "Інші перехідні положення" Податкового кодексу України пільга зі сплати орендної плати застосовується в 2022 році незалежно від того, чи подавав орендар (відповідач) уточнену декларацію з коригування на зменшення зобов`язання по платі за землю, а також не враховуючи дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації.

Таким чином, за період з 01.06.2022 по 31.12.2022 відповідач не повинен був платити плату за користування, зокрема, земельною ділянкою кадастровий номер 8000000000:69:052:0003.

Відтак, лист № 78002/6/26-15-04-10-06 від 26.08.2025 Головного управління ДПС у м.Києві про те, що ПРАТ «Компанія Росток» (код ЄДРПОУ 00227560) подавались уточнюючі податкові декларації з плати за землю за період з 01.03.2022 по 31.12.2022, якими скориговано до зменшення зобов`язання по платі за землю в сумі 7 041 361,25 грн., судом ураховується лише в якості відомостей про подання відповідачем уточнюючих податкових декларацій за спірний позовний період.

Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

У постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/3395/19 вказано, що під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідно ст. 1213 ЦК України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Для застосування зазначеної норми необхідно, по-перше, щоб одна особа набула (зберегла) майно за рахунок іншої. Збільшення або збереження в попередньому розмірі майна однієї сторони є результатом відповідного зменшення майна у іншої сторони. По-друге, необхідно, щоб набуття майна однією особою за рахунок іншої відбулося без достатньої правової підстави, передбаченої законом або угодою. Безпідставно набуте майно повертається тому, за рахунок кого було набуте.

Оскільки позивач сплатив відповідачу відшкодування плати за землю за періоди, в які плата за землю не нараховувалася, суд дійшов висновку, що грошові кошти в сумі 270691,68 грн. утримані відповідачем за відсутності правової підстави.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача 270691,68 грн. безпідставно набутих коштів підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Росток-46" задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Компанія Росток" (03067, м. Київ, б-р. Івана Лепсе, буд. 4; ідентифікаційний код 00227560) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Росток-46" (03124, м. Київ, б-р Гавела Вацлава, буд. 4, корп.46; ідентифікаційний код 41955733) 270691 (двісті сімдесят тисяч шістсот дев`яносто одну) грн. 68 коп. безпідставно набутих коштів, а також 4060 (чотири тисячі шістдесят) грн. 38 коп. витрат зі сплати судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова