Рішення № 141025792, 20.10.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.2026м. Івано-ФранківськСправа № 909/950/26Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Шкіндера П.А., секретаря судового засідання Попович Л.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія" Профекто"

до відповідача: ОСОБА_1

про стягнення коштів в сумі 185 000, 00 грн

за участю:

від позивача: Марків Н.В.

від відповідача: Боднарчук А.М.

установив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія" Профекто" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення коштів в сумі 185 000, 00 грн.

Свої вимоги обгрунтовує тим, що 19.03.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "СВА-Медікал" перерахувало на поточний рахунок Фізичної особи-підприємця Гаєвої Світлани Михайлівни грошові кошти в розмірі 185 000,00 грн, як безпідставні. З урахуванням укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "СВА-Медікал" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Профекто" Договору про відступлення права вимоги №08.01.2025/001 від 08.01.2025, позивач вважає за правомірне стягнути на свою користь вказаних вище коштів, як безпідставно набутих відповідачем.

Ухвалою від 06.08.2026 Господарський суд Івано-Франківської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; встановив сторонам строк для надання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечення.

Ухвалою від 26.08.2026 Господарський суд Івано-Франківської області на підставі поданого відповідачем клопотання (вх.№15609/26 від 25.08.2026) про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, призначив справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 22.09.2026.

01.09.2026 представником відповідача подано до суду клопотання про залучення у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 .

Ухвалою від 08.09.2026 суд повідомив сторін про перенесення розгляду справи, призначене на 22.09.2026, у зв`язку із перебуванням судді у відпустці на 20.10.2026.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору. Необхідність залучення третьої особи мотивує тим, що Договір про надання послуг від 19.03.2024, на який посилається відповідач у справі на спростування позовних вимог, підписано зі сторони ТОВ "СВА-Медікал" - ОСОБА_2 (колишнім директором товариства), а тому рішення у справі може вплинути на права та обов`язки, оскільки останній перебував з однієї із сторін у матеріальних правовідносинах, які в результаті прийняття судом рішення у справі зазнають певних змін. Також зазначає, що є ймовірність виникнення у сторін в майбутньому права на позов або можливість пред`явлення до третьої особи позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача.

За змістом ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. Якщо суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до розгляду встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

З приписів ч.1 ст.50 ГПК України слідує, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не підпадають під ознаки поняття - "сторони в судовому процесі", якими є позивачі та відповідачі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, виступає в процесі на боці тієї сторони, з якою в неї існують певні правові відносини. Залучення третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, до участі у справі вирішується господарським судом з урахуванням того, чи є у цієї особи юридичний інтерес до даної справи. Щодо ж наявності юридичного інтересу у третьої особи, то у вирішенні відповідного питання суд має з`ясовувати, чи буде у зв`язку з прийняттям судового рішення з даної справи таку особу наділено новими правами чи покладено на неї нові обов`язки, або змінено її наявні права та/або обов`язки, або позбавлено певних прав та/або обов`язків у майбутньому.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17 вказала, що підставою для вступу (залучення) в судовий процес такої третьої особи є її заінтересованість у результатах вирішення спору - ймовірність виникнення у майбутньому у неї права на позов або пред`явлення до неї позовних вимог зі сторони позивача чи відповідача. Водночас, предмет спору повинен перебувати за межами цих правовідносин, інакше така особа може мати самостійні вимоги на предмет спору. Для таких третіх осіб неможливий спір про право з протилежною стороною у такому процесі.

За наведеного, заявлене відповідачем клопотання про залучення Волощука Владислава Володимировича до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача жодним чином не доводить факту того, що виходячи з предмета спору рішення суду у цій справі може вплинути на права чи обов`язки цієї особи у майбутньому в розумінні ст.50 ГПК України та висновків Великої палати Верховного Суду у постанові від 25.06.2019 у справі №910/17792/17.

З огляду на викладене, суд доходить висновку, що заявником не доведено, яким чином рішення суду у цій справі безпосередньо вплине на права та обов`язки Волощука В.В., повноваження якого як керівника були припинені до укладення спірного договору.

З огляду на викладене, в задоволенні клопотання відповідача про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_2 належить відмовити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві та просить про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечує з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№15647/26 від 26.08.2026) та просить суд в позові відмовити. Свої заперечення мотивує тим, що спірні кошти не є безпідставно набутими відповідачем, а отриманні ним на підставі договірних правовідносин, зокрема на підставі Договору про надання послуг від 19.03.2024 з доданим до нього Додатком №1 від 23.03.2024 та підписаного Акту приймання-передачі наданих послуг від 23.03.2024.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд приходить до висновку позовні вимоги задовольнити.

Фактичні обставини у справі вказують на те, що 19.03.2024 Товариством з обмеженою відповідальністю "СВА-Медікал" перераховано на поточний рахунок фізичної особи-підприємця Гаєвої Світлани Михайлівни грошові кошти в розмірі 185 000,00 гр без ПДВ.

Наведене підтверджується банківською випискою з рахунку ТОВ "СВА-Медікал" за період з 01.01.2024-31.12.2024 року та платіжною інструкцією №2 від 19.03.2024.

Відповідно до платіжної інструкції №2 від 19.03.2024 в призначені платежу зазначено "Оплата за організацію кейтерингу, без ПДВ".

Разом з тим, до матеріалів справи долучено Договір про надання послуг від 19.03.2024, з доданим до нього Додатком №1 від 23.03.2024 та Акт приймання-передачі наданих послуг від 23.03.2024, укладених між Товариством з обмеженою відповідальністю "СВА-Медікал" (по договору - замовник) та Фізичною особою-підприємцем Гаєвою Світланою Михайлівною (по договору - виконавець).

Відповідно до умов Договору про надання послуг від 19.03.2024 виконавець зобов`язався за завданням замовника надати послуги з організації виїзного обслуговування (кейтерингу) у с. Вовчинець (Вовчинецькі гори), перелік яких визначений у п.1.1. договору, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити у відповідності до умов договору надані послуги.

Договір про надання послуг від 19.03.2024 з Додатком №1 до нього та Акт приймання-передачі наданих послуг від 23.03.2024 укладені й підписані зі сторони замовника директором ОСОБА_3 та зі сторони виконавця - Гаєвою Світланою Михайлівною.

Рішенням учасника Товариства з обмеженою відповідальністю "СВА-Медікал" від 07.03.2024 ОСОБА_2 звільнено з посади директора 07.03.2024.

Відповідно до Витягу з ЄДРЮОФОПтаГФ від 01.07.2026 відомості про звільнення ОСОБА_2 з посади керівника - директора Товариства з обмеженою відповідальністю "СВА-Медікал" внесені до Єдиного державного реєстру 12.03.2024.

08.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "СВА-Медікал" (по договору первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Профекто" (по договору новий кредитор/по справі - позивач) укладено Договір про відступлення права вимоги №08.01.2025/001.

Відповідно до п.2.1. Договору про відступлення права вимоги №08.01.2025/001 від 08.01.2025 сторонами погоджено, що первісний кредитор передає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором за договорами, що вказані у Додатку №1 до даного Договору.

Відповідно до Додатку №1 до Договору про відступлення права вимоги №08.01.2025/001 від 08.01.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "СВА-Медікал" відступило Товариству з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Профекто" право вимоги до фізичної особи - підприємця Гаєвої Світлани Михайлівни право вимоги щодо повернення коштів в сумі 185 000,00 грн, сплачених 19.03.2024 як безпідставно набутих коштів (у додатку зазначено підставу набуття вказаних коштів - відсутня).

Повідомленням №07.07.2026/017 від 07.07.2026 позивач звернувся до відповідача, в якому повідомив останнього про зміну кредитора та вимагав повернути помилково перераховані кошти в розмірі 185 000,00 грн. Повідомлення отримане відповідачем 15.07.2026, що підтверджується відстеженням по трекінгу від 07.07.2026 за листом № RО 1032 0015605.

Однак, відповідач відповіді на повідомлення не надав, кошти не повернув.

Наведене зумовило позивача звернутись із даним позовом до суду.

Предметом спору у справі є повернення безпідставно набутих коштів в розмірі 185000,00 грн.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином, витребування майна власником із чужого незаконного володіння, повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні, відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Відповідач на спростування позовних вимог щодо повернення спірних коштів посилається на договірні відносини, які виникли, як стверджує позивач, на підставі Договору про надання послуг від 19.03.2026.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір, відповідно до ст. 638 ЦК України, є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з ч. 1 ст. 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За змістом ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.

Як встановлено судом вище між Товариством з обмеженою відповідальністю "СВА-Медікал" та ФОП Гаєвою Світланою Михайлівною мало місце укладення спірного Договору про надання послуг від 19.03.2026, підписаного зі сторони товариства з обмеженою відповідальністю "СВА-Медікал" колишнім директором - ОСОБА_4 .

Статтею 92 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 97 Цивільного кодексу України управління товариством здійснюють його органи або безпосередньо його єдиний учасник - фізична особа у разі прийняття таким учасником рішення про це та після внесення відповідних відомостей до єдиного державного реєстру.

Правовідносини, що виникають між юридичною особою та її органом, є представництвом, яке частиною 1 ст.237 Цивільного кодексу України визначено як обов`язок або право однієї сторони вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

В силу п.2 ч.2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою. Особа, призначена повноважним органом виконуючим обов`язки керівника підприємства, установ чи організацій, під час вчинення правочинів діє у межах своєї компетенції без довіреності.

Як встановлено судом на час підписання спірного договору керівником Товариства з обмеженою відповідальністю "СВА-Медікал" виступає ОСОБА_5 , а договір підписано зі сторони вказаного товариства - ОСОБА_2 , який був звільнений з посади директора товариства 12.03.2024, про що відображено у відомостях з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців

Статтею 241 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

За приписами ст. 92, 241 ЦК України підписання первинних та договірних документів неуповноваженою особою не створює цивільно-правових наслідків для юридичної особи, якщо правочин надалі не був нею схвалений.

За наведеного слідує, що в силу вимог ст. 241 ЦК України конклюдентні дії платника щодо схвалення правочину, підписаного неуповноваженою особою, мають бути беззаперечними та чітко спрямованими на виконання саме цього спірного договору.

Зокрема, такими діями може бути і оплата послуг.

Судом встановлено, що в спірному випадку мало місце перерахування ТОВ "СВА-Медікал" на рахунок ФОП Гаєвої Світлани Михайлівни 185 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №2 від 19.03.2024 та випискою з рахунку за період 01.01.2024-31.12.2024.

Відповідно до п. 54 ст. 1 Закону України "Про платіжні послуги" платіжна інструкція це розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції.

Одним із основних обов`язкових реквізитів платіжної інструкції з урахуванням затвердженої Національним банком Інструкції про безготівкові розрахунки в національній валюті користувачів платіжних послуг (Постанова Правління НБУ № 163), зокрема є призначення платежу.

Призначення платежу є первинним реквізитом платіжної інструкції, який визначає волю платника щодо спрямування коштів на виконання конкретного зобов`язання. Загальне призначення платежу за відсутності посилання на правову підставу (угоду/рахунок) свідчить про перерахування коштів за відсутності сформованого договірного зобов`язання за цим правочином.

Отже, якщо в платіжному дорученні міститься лише загальне формулювання "оплата послуг", "за організацію кейтерингу тощо без посилання на дата-номер конкретного Договору, така оплата не підтверджує намір платника схвалити саме той Договір, який було підписано неуповноваженою особою.

Тобто, загальне призначення платежу в платіжному дорученні без реквізитів договору не може розцінюватися як підтвердження наявності між сторонами конкретних договірних правовідносин чи як конклюдентні дії щодо схвалення правочину в порядку ст. 241 ЦК України.

При дослідженні судом платіжної інструкції №2 від 19.03.2024 судом встановлено, що у графі "призначення платежу" зазначено лише загальне формулювання ("Оплата за послуги кейтерингу") без зазначення номера та дати спірного Договору про надання послуг чи Акту на підставі якого надані послуги.

За наведеного, вказана платіжна інструкція не ідентифікує спірний Договір та не свідчить про волевиявлення ТОВ "СВА-Медікал" на схвалення Договору про надання послуг від 19.03.2024, укладеного неуповноваженою особою зі сторони вказаного товариства.

Оскільки у наданому платіжному дорученні міститься лише загальне призначення платежу без посилання на номер та дату спірного Договору, а Акт приймання-передачі складено та підписано тією ж самою неуповноваженою особою, суд приходить до висновку про відсутність фактів наступного схвалення Договору позивачем та відсутність належних доказів прийняття наданих послуг.

Отже, кошти перераховані Товариством з обмеженою відповідальністю "СВА-Медікал" на рахунок фізичної особи-підприємця Гаєвої Світлани Михайлівної відповідно до платіжної інструкції №2 від 19.03.2024 не підтверджують про їх спрямування саме за надання послуг згідно укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "СВА-Медікал" та фізичною особою підприємцем Гаєвою Світланою Михайлівною Договору про надання послуг від 19.03.2024 та відповідно складеного та підписаного до нього Акту приймання-передачі наданих послуг від 23.03.2024.

За наведеного слідує, що сплачені Товариством з обмеженою відповідальністю "СВА-Медікал" спірні кошти в розмірі 185 000,00 грн на рахунок ФОП Гаєвої Світлани Михайлівни є безпідставно набутими останньою та підлягають поверненню на підставі ст.1212 ЦК України.

Застосування ст. 1212 ЦК України є обґрунтованим у разі, якщо кошти перераховані без належної правової підстави або за правочином, який не створив юридичних наслідків для юридичної особи, а платіжні документи не містять посилання на даний правочин, що виключає можливість кваліфікації платежу як виконання за цим правочином.

Разом з тим, як зазначалось вище, мало місце укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "СВА-Медікал" (по договору первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Профекто" (по договору новий кредитор/по справі - позивач) Договору про відступлення права вимоги №08.01.2025/001 від 08.01.2025 та Додатку №1 до нього, відповідно до якого первісний кредитор ТОВ "СВА-Медікал" відступив новому кредитору (позивачу по справі право вимоги щодо повернення коштів в сумі 185 000,00 грн, сплачених 19.03.2024 як безпідставно набутих коштів.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

З огляду на наведені правила цивільного законодавства Товариство з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія "Профекто" набуло від ТОВ "СВА-Медікал" право вимоги до Фізичної особи-підприємця Гаєвої Світлани Михайлівни щодо сплачених ТОВ СВА-Медікал та набутих ФОП Гаєвою Світланою Михайлівною 19.03.2024 коштів в розмірі 185 000,00 грн.

Повідомленням №07.07.2026/017 від 07.07.2026 позивач повідомив Гаєву Світлану Михайлівну про зміну кредитора та вимагав повернути помилково перераховані кошти в розмірі 185 000,00 грн. Повідомлення отримане відповідачем 15.07.2026, що підтверджується відстеженням по трекінгу від 07.07.2026 за листом № RО 1032 0015605.

Щодо заявлення позову до Гаєвої Світлани Михайлівни як фізичної особи, то суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, однією із особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб`єктів підприємницької діяльності) її зобов`язання не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати.

Згідно із частиною 1 статті 52 Цивільного кодексу України, фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Вказаного правового висновку притримується Велика палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 по справі № 910/8729/18.

Зважаючи на викладене, Гаєва Світлана Михайлівна відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, в тому числі і за зобов`язаннями щодо повернення безпідставно отриманих коштів у період здійснення нею підприємницької діяльності.

Як встановлено судом отримання спірних коштів Гаєвою Світланою Михайлівною мало місце 19.03.2024, тобто як отримання зазначених коштів фізичною особою-підприємцем та під час здійснення нею підприємницької діяльності, а підприємницьку діяльність припинено 31.05.2026. Наведене підтверджується в сукупності платіжною інструкцією №2 від 19.03.2024, випискою про рух коштів за період з 01.01.2024-31.12.2024 та Витягом з ЄДРЮОФОПтаГФ від 01.07.2026.

Статтею 13 ГПК України визначено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно приписів ст.76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ч.1, 2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з статтею 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

З аналізу наведеного вище, суд, надавши оцінку зібраним у справі доказам, приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог та таких, що підлягають задоволенню.

З урахуванням ст.129 ГПК України та результату вирішення спору судовий збір по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 76-78, 129, 232-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія" Профекто" до ОСОБА_1 про стягнення коштів в сумі 185 000, 00 грн - задовольнити.

Стягнути з Гаєвої Світлани Михайлівни ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична компанія" Профекто" (вул. Старовокзальна, буд.24, офіс.25, м. Київ, Київська область, код ЄДРПОУ 40062777) грошових коштів в сумі 185 000,00 грн та 2 662,40 грн - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 28.10.2026.

Суддя П. А. Шкіндер