Єдиний державний реєстр судових рішень номер провадження справи 4/32/25
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.10.2026 Справа № 908/876/25
м.Запоріжжя Запорізької області
за позовом Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127)
до відповідача 1 Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗАТЕКС-АГРО», (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гетьманська, буд. 109, офіс 14)
до відповідача 2 ОСОБА_1 , (адреса фактичної реєстрації: АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 )
до відповідача 3 ОСОБА_2 , (адреса фактичного проживання: АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 )
про стягнення 5 415 412,77 грн.
Суддя Зінченко Н.Г.
при секретарі судового засідання Проценко І.Е.
За участю представників сторін:
від позивача - Візіренко Ж.С., на підставі довіреності № ДП 24701/01/25-0025 від 27.01.2025 (адвокат), (в режимі відеоконференції);
від відповідача 1 - Безух А.М., на підставі довіреності № б/н від 08.08.2025, адвокатське свідоцтво № 473 від 27.04.2004, (в режимі відеоконференції);
від відповідача 2 - Єсипенко Т.В., на підставі Ордеру на надання правничої допомоги серія АР № 1242761 від 28.05.2025, (в режимі відеоконференції);
від відповідача 3 - не з`явився;
03.04.2025 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗАТЕКС-АГРО», м. Мелітополь, до ОСОБА_1 , м. Мелітополь Запорізької області та до ОСОБА_2 , м. Мелітополь Запорізької області Запорізької області про стягнення з відповідачів солідарно 5 415 412,77 грн. заборгованості за кредитним договором № 20-13KN0003 від 18.12.2020, в тому числі 3 524 996,99 грн. заборгованості за кредитом (основний борг), 1 608 998,58 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом за клієнтською ставкою, 245 187,03 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом за компенсаційною ставкою з рахунку ЕСКРОУ, 36 229,18 грн. заборгованості по комісії за управління кредитом та 0,99 грн. 3 % річних.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.04.2025 справу № 908/876/25 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 08.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/876/25 та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, присвоєний номер провадження справи 4/32/25, підготовче засідання призначено на 07.05.2025.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.05.2025 на підставі ч. 11 ст. 176 ГПК України позовну заяву у справі № 908/876/25 залишено без руху після відкриття провадження у справі, позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
15.05.2025 ухвалою Господарського суду Запорізької області після усунення недоліків продовжено розгляд справи № 908/876/25, підготовче засідання призначено на 04.06.2025.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.06.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі № 908/876/25 до 14.07.2025 та відкладено підготовче засідання на 07.07.2025.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.07.2025 закрито підготовче провадження у справі № 908/876/25 та призначено справу до розгляду по суті на 16.07.2025.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.07.2025 в судовому засіданні оголошувалася перерва до 11.08.2025.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 11.08.2025 відкладено розгляд справи на 22.09.2025.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.09.2025 у зв`язку із ракетним обстрілом міста Запоріжжя та безпековою ситуацією для відвідувачів суду судове засідання перенесено на 13.10.2025.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 13.10.2025 судом ухвалено повернутися на стадію підготовчого провадження у справі, провадження у справі № 908/876/25 зупинити до набрання законної сили рішенням Господарського суду міста Києва у справі № 910/11984/25.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 20.07.2026 поновлено провадження у справі № 908/876/25 та призначено підготовче засідання на 12.08.2026.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 12.08.2026 закрито підготовче провадження у справі № 908/876/25, справу призначено до розгляду по суті, судове засідання призначено на 07.09.2026.
Протокольною ухвалою від 07.09.226 в судовому засіданні оголошувалася перерва до 06.10.2026.
Протокольною ухвалою від 06.10.226 в судовому засіданні оголошувалася перерва до 12.10.2026.
В судове засідання 12.10.2026 з`явилися представники позивача, відповідача 1 та відповідача 2, судове засідання проводилося в режимі відеоконференції з використанням системи відеоконференцзв`язку vkz.court.gov.ua.
До системи відеоконференцзв`язку 12.10.2026 приєдналися представники позивача, відповідача 1 та відповідача 2.
В судовому засіданні 12.10.2026 справу розглянуто, на підставі ст. 240 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 219 ГПК України рішення у даній справі прийнято за результатами оцінки доказів, поданих позивачем та долучених судом до матеріалів справи.
Відповідач 3 особисто та/або його представник в судове засідання 12.10.2026 не з`явилися, про поважність причин неявки суд завчасно не повідомили.
Частиною 5 ст. 242 ГПК України унормовано, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала суду від 12.08.2026 у справі № 908/876/25 про призначення справи до розгляду по суті направлялася ОСОБА_2 до його Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд» ЄСІКС, про що свідчить наявна в матеріалах справи Довідка Господарського суду Запорізької області про доставку електронного листа.
Отже, суд вважає, що ним вжито достатньо заходів для повідомлення відповідача 3 про призначення справи № 908/876/25 до розгляду по суті та її подальший розгляд.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідач 3 у справі № 908/876/25 міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України «Єдиний державний реєстр судових рішень» http://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
У відповідності до ст. 42 ГПК України учасники справи зобов`язані виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Однією із найважливіших гарантій забезпечення захисту прав та свобод особи є закріплення права на судовий захист безпосередньо в Основному законі України.
Відповідно до приписів ч. 1 та 2 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Також судом враховано, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду неефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (параграфи 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 р. у справі «Смірнова проти України»).
Роль національних суддів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2006 у справі «Красношапка проти України», від 02.12.2010 «Шульга проти України», від 21.10.2010 «Білий проти України»).
Дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для відкладення судового засідання та вирішив за можливе розглядати справу по суті в судовому засіданні 12.10.2026 за відсутністю відповідача 3, оскільки його неявка не перешкоджає вирішенню спору.
Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст., ст. 16, 525, 526, 530, 549, 553, 554, 610-612, 624, 625, 629, 1054 ЦК України. Позов пред`явлений позивачем з підстав невиконанням відповідачем 1 (Позичальником) умов Кредитного договору № 20-13KN0003 від 18.12.2020, який укладений між АТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» з лімітом кредитної лінії в розмірі 4 798 242, 80 грн. зі строком кредитування до 23.01.2025, щодо своєчасного та повного повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом. Зазначений кредитний договір укладено в рамках програми «Доступні кредити 5-7-9 %», затвердженої Радою Фонду розвитку підприємництва з дотриманням вимог Порядку надання фінансової державної підтримки суб`єктам мікро підприємництва та малого підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 28, з метою зниження витрат Позичальника на сплату процентів за Кредитом та за умови дотримання Позичальником умов Програми та цього Договору, розмір Компенсаційної процентної ставки визначається відповідно до Програми та умов цього Договору. Державна підтримка передбачає надання Фондом через Банк на користь Позичальника на умовах Договору про співробітництво за Програмою від 03.02.2020 від 03.02.2020 № 161-00/1/030220 з метою фінансової підтримки господарської діяльності Позичальника компенсації процентів та гарантії Фонду. Як передбачено умовами Кредитного договору, Позичальник сплачує Банку проценти за Кредитом, комісію за відкриття кредитної лінії, комісію за управління кредитом (за часткове забезпечення кредиту Позичальника в рамках Гарантії Фонду), інші виплати за цим договором, у розмірах та на умовах цього договору (п. 2.6 кредитного договору). В забезпечення виконання Позичальником умов Кредитного договору між Банком і ОСОБА_1 (Поручитель 1, відповідач 2) укладено Договір поруки № 20-13ZP0009 від 18.12.2020 та між Банком і ОСОБА_2 (Поручитель 2, відповідач 3) укладено Договір поруки № 20-13ZP0010 від 18.12.2020, згідно яких Поручитель 1 та Поручитель 2 зобов`язалися перед Кредитором солідарно відповідати за своєчасне та повне виконання відповідачем 1 Основного зобов`язання в повному обсязі за Кредитним договором (п. 2.1 Договорів поруки). За умовами п. 3.1.1 Договорів Поруки передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником Основного зобов`язання (або його частини) Кредитор має право вимагати виконання цього зобов`язання у Поручителя, як у солідарного боржника. У зв`язку із простроченням Позичальником строку виконання зобов`язань за Кредитним договором щодо сплати основного боргу та процентів за користування кредитом, Банк направив Позичальнику Вимогу № 0000608/34002-23 від 26.10.2023, Поручителю 1 Вимогу № 0000608/34086-23 від 26.10.2023 та Поручителю 2 Вимогу № 0000608/34087-23 від 26.10.2023 щодо погашення заборгованості за Кредитним договором та вимагав сплати Позичальником, Поручителем 1 та Поручителем 2 непогашеної частини кредиту, нарахованих процентів за користування кредитом, а також інших платежів за Кредитним договором протягом 10 банківських днів з дати отримання Вимоги. Проте вимоги Банку залишені Позичальником та Поручителями без задоволення. Також Банком 10.04.2023 за вихідним № 0023606/11132-24 направлено Фонду розвитку підприємництва Вимогу на сплату за Гарантією № 2 від 10.04.2024 за Договором про надання Гарантії за програмою «ДОСТУПНІ КРЕДИТИ 5-7-9 %» № 4/1 від 14.04.2020 суми в розмірі 1 762 498,49 грн. Листом від 25.04.2025 за № 007/412 Фондом відмовлено в задоволені вимоги на підставі абзацу 5 пункту 31 Порядку надання фінансової державної підтримки суб`єктам підприємництва, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 28 (зі змінами), яким передбачено припинення надання Фондом державної підтримки суб`єктам підприємництва, які зареєстровані на територіях тимчасово окупованих РФ, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією, затвердженого Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. В той же час ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» зареєстроване в м. Мелітополі Запорізької області, вся матеріальна база та землі Товариства знаходяться в Мелітопольському районі. Враховуючи, що Позичальником порушено зобов`язання за Кредитним договором, Банк вважає наявними підстави для стягнення заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитом, комісії за управління кредитом та річних відсотків на підстав ст. 625 ЦК України. За розрахунком позивача прострочена заборгованість ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» перед Банком за Кредитним договором станом на 11.03.2025 складає 5 415 412, 77 грн., в тому числі заборгованість за кредитом (основний борг) - 3 524 996,99 грн.; проценти за користування кредитом за клієнтською ставкою - 1 608 998,58 грн.; проценти за користування кредитом за компенсаційною ставкою з рахунку ЕСКРОУ - 245 187,03 грн.; комісія за управління кредитом - 36 229,18 грн.; 3 % річних за прострочення - 0,99 грн. На підставі викладеного, позивач просить суд позов задовольнити повністю, стягнути з відповідачів 1, 2 і 3 солідарно 5 415 412,77 грн. заборгованості за Кредитним договором № 20-13KN0003 від 18.12.2020, а та покласти на відповідачів 1, 2 і 3 порівну витрати зі сплати судового збору в сумі 64 984,96 грн.
Відповідачем 1 на підставі ст. 165 ГПК України подано суду Відзив на позовну заяву (вх. № 8370/08-08/25 від 22.04.2025), в якому ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» зазначило, що 18.12.2020 між ним і AT «УКРЕКСІМБАНК» укладено Кредитний договір № 20-13KN0003, за яким Банк відкрив ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» невідновлювальну кредитну лінію з лімітом 4 798 242,80 грн. (п. 2.2., 2.3.1. Кредитного Договору). Цільове призначення кредиту: придбання нової сільськогосподарської техніки. З початку повномасштабного військового вторгнення РФ на територію України більша частина Запорізької області опинилася в тимчасовій окупації. Основним видом діяльності ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» є сільгоспвиробництво, що здійснюються на орендованих підприємством земельних ділянках, з використання власної техніки. Так, Товариством використовувалися земельні ділянки Охрімівської сільської ради Мелітопольського району; Вознесенської сільської ради Мелітопольського району; Рівенської сільської ради Мелітопольського району; Семенівської сільської ради Мелітопольського району; Розівської селищної ради Пологівського району; Радівонівської сільської ради Якимівського району. Також, за ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» обліковуються горіхові сади на території Розовської селищної громади Пологівського району Запорізької області та Радівонівської сільської громади Якимівського району Запорізької області. З початку окупації все майно, сільськогосподарська техніка, обладнання, земельні ділянки, документація відповідача 1 захоплені військами РФ та злочинцями, які діють спільно із російською окупаційною військовою адміністрацією, що підтверджується Витягом з ЄРДР №12023082320000594 від 18.04.2023 про порушення кримінальної справи за ч. 1. ст. 438 КК України. Відповідач 1 звертався до Банку з листами про настання форс-мажорних обставин та пропозицією про надання додаткових гарантій за рахунок існуючих активів та про продовження строку повернення кредиту, але отримав відмову. 26.10.2023 відповідач 1 отримав від Банку Повідомлення (Вимогу) щодо дострокового погашення заборгованості за Кредитним договором № 20-13KN0003 від 18.12.2020, згідно з яким AT «УКРЕКСІМБАНК», посилаючись на статті Кредитного договору та приписи ст.ст. 525, 526, 530, 629, 1048, 1050 ЦК України змінило порядок та строк виконання зобов`язання (дострокове повернення кредиту), вимагаючи в десятиденний строк з моменту отримання вимоги здійснити погашення всієї суми боргу за кредитним договором в розмірі 4 468 454, 62 грн., в тому числі: основний борг (строковий) - 2 021 242,80 грн.; основний борг (прострочений) - 1 503 754,19 грн.; нараховані проценти (строкові) - 245 187,03 грн.; нараховані проценти (прострочені) - 668 552,88 грн.; нарахована комісія (прострочена) - 29 717,72 грн. Проте, при зверненні до суду з позовом у цій справі Баком заявлені вимоги про стягнення простроченої заборгованості за Кредитним договором станом на 11.03.2025 в розмірі 5 415 412, 77 грн., з яких: заборгованість за кредитом (основний борг) - 3 524 996,99 грн.; проценти за користування кредитом за клієнтською ставкою - 1 608 998,58 грн.; проценти за користування кредитом за компенсаційною ставкою з рахунку ЕСКРОУ - 245 187,03 грн.; комісія за управління кредитом - 36 229,18 грн.; 3 % річних за прострочення - 0,99 грн. Зазначене свідчить, що Банком безпідставно додатково нараховані проценти та комісії в розмірі 946 957,16 грн. Свою позицію відповідач 1 мотивує тим, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. Стала судова практика Верховного Суду з цього питання не раз виснувала, що надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця. Також відповідач 1 заперечує проти наведеного позивачем розрахунку суми заборгованості. Зокрема, відповідач 1 вважає, що Кредитним договором взагалі не передбачено ані визначення поняття, ані механізму нарахування Клієнтської процентної ставки. Також, Кредитний договір прямо не передбачає жодного нарахування «процентів за користування кредитом за компенсаційною ставкою з рахунку ЕСКРОУ», що, на думку відповідача 1, свідчить про недоведеність позивачем здійснених ним розрахунків. Крім того, відповідач 1 стверджує, що позивачем не обґрунтовано порядок зміни процентної ставки. Так, згідно п. 4.2.1 Кредитного договору розмір Базової процентної ставки визначається за формулою: Індекс UIRD (3 міс.) + 5,0 %. Розмір Базової процентної ставки за Кредитом переглядається раз на календарний квартал та змінюється (за наявності зміни Індексу UIRD (3 міс)) станом на 15.01.2021 та в подальшому станом на 15 (п`ятнадцяте) число першого місяця кожного календарного кварталу дії цього Договору. Для перегляду розміру Базової процентної ставки застосовується значення Індексу UIRD (3 міс), розраховане станом на Банківський день, що передує даті перегляду Базової процентної ставки. У разі нездійснення розрахунку значення індексу UIRD (3 міс) у такий Банківський день для розрахунку зміни Базової процентної ставки застосовується значення, встановлене на попередній Банківський день, коли такий індекс для цієї валюти і строку було розраховано. Тобто розмір Базової процентної ставки, відповідно до Кредитного договору може бути переглянутий Банком, лише один раз на календарний квартал, станом на 15 (п`ятнадцяте) число першого місяця кожного календарного кварталу дії цього Договору. Натомість, з розрахунку позивача вбачаються численні зміни процентних ставок декілька раз протягом календарного кварталу (період 01.10.2022 - 31.12.2022 - клієнтська процентна ставка 5; 13,76; 16,02; період 01.01.2023-31.03.2023 - клієнтська процентна ставка 16,02; 16,32; 8,20, період, період 01.04.2023-30.06.2023 - клієнтська процентна ставка 8,20; 16,32; 18,04 та інші.) Отже, така частота зміни процентної ставки прямо суперечить встановленому Договором (п. 4.2.1) порядку її щоквартального перегляду. При цьому, позивачем не надано жодних обґрунтувань для таких змін ставки. З урахуванням викладеного, відповідач 1 вважає, що у даному випадку некоректність та суперечливість даних для розрахунку заборгованості фактично унеможливлює проведення перевірки розрахунку та здійснення власного контррозрахунку, що виключає задоволення позову, а тому відповідач 1 просить суд в позові відмовити повністю.
Відповідачем 2 на підставі ст. 165 ГПК України подано суду Відзив на позовну заяву (вх. № 10999/08-08/25 від 28.05.2025), в якому ОСОБА_1 зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Відповідач 2 повністю погоджується та підтримує заперечення відповідача 1 щодо безпідставності нарахування позивачем 946 958,15 процентів за користування кредитом та комісій після пред`явлення банком вимоги про дострокове повернення кредиту, оскільки з цього моменту право Банку на нарахування договірних процентів та комісій припинилося. Також відповідач 2 погоджується з доводами ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» щодо некоректності та суперечливості даних розрахунку заборгованості наданого позивачем. При цьому відповідач 2, заперечуючи проти позову, зазначає, що Договір поруки № 20-13ZP0009, укладений між АТ «УКРЕКСІМБАНК» та ОСОБА_1 , встановлює особливий порядок пред`явлення вимог до Поручителя. Так, п. 4.2.1 Договору поруки чітко передбачає, що Поручитель зобов`язаний не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення Кредитора про невиконання та/або неналежне виконання Позичальником (його правонаступниками) Основного зобов`язання або в інший строк / термін, зазначений у відповідному повідомлені Кредитора, без будь-яких заперечень сплатити Кредитору зазначену у повідомленні суму Основного зобов`язання. З цього пункту випливає, що обов`язок Поручителя здійснити платіж за Боржника виникає лише після отримання ним відповідного письмового повідомлення (вимоги) від Кредитора про порушення, допущене Боржником, і в строк, зазначений у такому повідомленні (або протягом 10 днів за замовчуванням). Направлення такого повідомлення є обов`язковою передумовою для виникнення у Поручителя платіжного зобов`язання та, відповідно, для звернення до суду з позовом до нього. Порядок комунікації між сторонами Договору поруки деталізовано у розділі 8.3 Договору («Повідомлення»), п 8.3.1 якого сторонами погоджено, що будь-яке (-а) повідомлення (інформація), що надсилається однією стороною іншій (-им) згідно з цим Договором, повинно (-нна) подаватися у письмовій формі із дотриманням відповідних процедур при доставці, особисто під підпис уповноваженої особи..., рекомендованим листом з повідомленням, телеграмою, факсом, електронною поштою на адресу відповідної Сторони, зазначену у статті 9 цього Договору. У статті 9 Договору поруки («Реквізити та підписи Сторін») вказані контактні дані сторін. Як стверджує відповідач 2, позивач всупереч умовам Договору поруки (п. 4.2.1, розділ 8.3), не надав жодних доказів направлення на поштову чи електронну адресу ОСОБА_1 в порядку, зазначеному у статті 9 Договору поруки № 20-13ZP0009, письмового повідомлення (вимоги) про необхідність погашення заборгованості ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» до моменту подання цього позову. Єдиний лист, який надходив на електронну пошту відповідача 2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у період жовтень - листопад 2023 року направлений із стороннього, не визначеного сторонами джерела - Avoitenko@eximb.com, який містив електронний документ у форматі PDF без електронного підпису. Таке направлення документації не є належним та відповідальним дотримання приписів Договору поруки щодо порядку комунікації, які самим же позивачем і були визначені. Також, посилання позивача на факт направлення вимоги основному Боржнику (ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО») 26.10.2023 не може вважатися належним виконанням обов`язку повідомити Поручителя. Договір поруки встановлює самостійний та окремий обов`язок Кредитора щодо комунікації саме з Поручителем. Оскільки позивач не виконав узгодженого сторонами та обов`язкового для нього договірного порядку пред`явлення вимоги безпосередньо до Поручителя ОСОБА_1 , звернення до суду з позовом до відповідача 2 є передчасним та таким, що здійснене з порушенням умов Договору поруки. Також відповідач 2 просить суд врахувати, що невиконання ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» своїх зобов`язань за Кредитним договором спричинене обставинами непереборної сили (форс мажором). Починаючи з 24 лютого 2022 року, внаслідок повномасштабного військового вторгнення Російської Федерації на територію України та подальшої окупації значних територій Запорізької області, зокрема Якимівського, Мелітопольського та Пологівського районів, де ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» провадило свою основну господарську діяльність, підприємство зазнало катастрофічних втрат. Усе майно Товариства, включаючи сільськогосподарську техніку (в тому числі ту, що була придбана за кредитні кошти та перебувала в заставі у Банку), земельні ділянки та інші активи, фактично захоплене окупаційною владою та незаконними збройними формуваннями. Це унеможливило для ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» ведення будь-якої господарської діяльності, отримання прибутку та, як наслідок, обслуговування кредитної заборгованості. З урахуванням зазначеного, відповідач 2 просить суд в позові відмовити повністю.
Відповідачем 3 на підставі ст. 165 ГПК України подано суду Відзив на позовну заяву (вх. № 8438/08-08/25 від 23.04.2025), в якому ОСОБА_2 проти позову заперечив, зазначив, що позовні вимоги є безпідставними, недоведеними, такими, що не підлягають задоволенню та просив суд в позові відмовити повністю. Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач 3 повністю підтримав доводи відповідачів 1 і 2 щодо безпідставності нарахування Банком процентів за користування кредитом та комісій на підставі умов Кредитного договору після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту. Також відповідач 3 підтримав позицію відповідача 2 стосовно порушення позивачем умов Договору поруки № 20-13ZP0010 в частині дотримання алгоритму письмового повідомлення (вимоги) саме до Поручителя 2 ( ОСОБА_2 ) про необхідність погашення заборгованості, що виключає можливість задоволення позовних вимог відносно відповідача 3.
01.07.2025 до Господарського суду Запорізької області через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС від ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» надійшли додаткові пояснення у справі (вх. № 13362/08-08/25 від 01.07.2025), в яких відповідач 1 підсумував наведені у відзиві на позовну заяву заперечення стосовно недоведеності розміру процентів по кожному періоду нарахування та відсутності доказів повідомлення позивачем Боржника та Поручителів про зміну розміру процентної ставки. Крім того, відповідачем 2 наданий суду контррозрахунок заборгованості за Кредитним договором № 20-13KN0003 від 18.12.2020 за період з 18.12.2020 по 25.10.2023 включно, згідно з яким загальний розмір заборгованості становить 4 323 910,14 грн., в тому числі заборгованість по кредиту в розмірі 3 524 996,99 грн., заборгованість по договірним процентам в розмірі 557 823,92 грн. (виходячи із останнього /15.01.2022/ доведеного в установленому Кредитним договором порядку розміру процентної ставки 12,41 % річних), компенсаційні проценти ЄСКРОУ в розмірі 210 147,59 грн. та комісія за управляння кредитною лінією в розмірі 30 941,64 грн.
04.08.2026 до Господарського суду Запорізької області через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС від ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» на виконання вимог ухвали суду від 20.07.2026 надійшли письмові Заперечення на позовну заяву (вх. № 16901/08-08/26 від 04.08.2026), в яких викладені узагальнені заперечення відповідача 1 на позов, які раніше вже наводилися у відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях.
10.08.2026 до Господарського суду Запорізької області через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС від АТ «УКРЕКСІМБАНК» надійшла письмова Відповідь на заперечення відповідача 1 на позовну заяву (вх. № 17284/08-08/26 від 10.08.2026), в яких викладені узагальнені аргументи позивача на заперечення відповідачів на позов. Зокрема, щодо доводів нарахування процентів за користування кредитом та комісій після пред`явлення вимоги про дострокове виконання зобов`язання, Банк зазначив, що відповідно статті 3 Кредитного договору передбачена сплату процентів та комісійних винагород. Пунктом 3.1 Кредитного договору сторони передбачили тип та розмір процентної ставки. Проценти за кредитом нараховуються протягом усього строку користування кредитом, на залишок основного боргу на кінець календарного дня, за кожний день користування кредитом на основі банківського року. Сплата процентів за кредитом (крім процентів за останній календарний місяць користування кредитом) здійснюється позичальником з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - по 15 число), з урахуванням пункту 6.8. цього Договору. Протягом цього періоду сплачуються проценти за кредитом за попередній місяць. Враховуючи, що сторони в Кредитному договору чітко визначили, що нарахування процентів за користування кредитом здійснюється Банком до повного погашення Основного боргу за кредитом в повному обсязі, існують законні підстав для нарахування Банком процентів відповідно до порядку, визначеного умовами договору. Пунктом 14.1.2 Кредитного договору передбачено, цей Договір діє до Банківського дня, наступного за терміном, зазначеним у пункті 2.7. Договору, тобто 23 січня 2035 року. У разі, якщо у вищезазначений Банківський день, зобов`язання за цим Договором не будуть виконані, Договір залишається чинним до дати повного виконання сторонами зобов`язань за цим Договором. Отже, укладаючи Кредитний договір сторони відповідно до вимог чинного законодавства погодили, що Банк нараховує проценти за користування кредитом до його повного погашення та Позичальник зобов`язується погасити всі нараховані проценти, а у разі невиконання цього зобов`язання Позичальник повинен сплати Банку пеню, яка розраховується на суму прострочених платежів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у відповідний період. З урахуванням викладеного, позивача вважає, що відповідачі необґрунтовано стверджують, про помилкове донарахування процентів та комісії на суму 946 957,16 грн. Також позивачем наведено із посланням на відповідні пункти Кредитного договору визначення понять «базова процентна ставка», «компенсаційна процентна ставка», «рахунок ЕСКРОУ» та обґрунтовано порядок здійснення відповідних нарахувань. Крім того, позивачем надані спростування на заперечення відповідача 1 про недотримання Банком обов`язкової процедури повідомлення Позичальника про зміну розміру процентної ставки. Зокрема, Банк зазначив, що відповідно п. 4.2.2 та п.4.3.1 Кредитного договору Банк протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується новий розмір Базової та Компенсаційної процентної ставки за Кредитом направляє Позичальнику повідомлення відповідно до пункту 14.4 цього Договору, а у разі збільшення Базової процентної ставки додатково повідомляє Поручителів про новий розмір Базової Компенсаційної процентної ставки за Кредитом. Згідно п., п. 14.4.1-14.4.2 Кредитного договору сторони домовились, що будь-яке повідомлення, що надсилається однією стороною іншій згідно з цим Договором, має бути надане у письмовій формі з дотриманням відповідних процедур, визначених чинним законодавством України і цим Договором, у тому числі при доставці їх адресату особисто, системами дистанційного обслуговування клієнтів Банку, поштою, у т.ч. рекомендованим листом, листом з оголошеною цінністю з описом вкладення, телеграмою, факсом, електронною поштою на адресу відповідної сторони зазначену у Договорі. Пунктом 8.3.3 Договорів поруки та п. 14.4.3 Кредитного договору визначено, що будь яке повідомлення, надіслане Кредитором рекомендованим листом з повідомленням на адреси Поручителя та/або Позичальника, вказані у статті 9 цього Договорів Поруки та ст. 14 Кредитного Договору, вважається таким, що отримане Поручителем та/або Позичальником через 7 (сім) календарних днів після надіслання такого Повідомлення. Після проходження цього строку настають усі правові наслідки, дата настання яких пов`язана з датою отримання однією Стороною повідомлень іншої Сторони, незалежно від того, чи отримає відповідна Сторона такі повідомлення особисто. Крім того, п. 8.3.2 Договору Поруки та п. 14.4.2 Кредитного Договору передбачено, що у разі зміни адреси, на яку сторона бажає отримувати повідомлення (інформацію за цим Договором), така сторона повинна письмово повідомити про це інші сторони у порядку встановленому цим Договором. Проте, до позивача від жодного з відповідачів листів з інформацією про нову адресу не надходило. АТ «УКРЕКСІМБАНК» направлені Позичальнику та Поручителям повідомлення відповідно до пункту 14.4 цього Договору про зміну Базової процентної ставки, тому числі системою дистанційного обслуговування Клієнт-Банк. На підставі викладеного, позивач вважає, що ним належним чином обґрунтовано та конкретизовано застосований розмір процентів по кожному періоду нарахування, а також надано докази повідомлення відповідачів про змінений розмір процентів. Відповідно до пп. 14.4.3 п. 14.4 ст. 14 Кредитного договору усі повідомлення надіслані Банком Позичальнику засобами електронної пошти та / або систем дистанційного обслуговування клієнт Банк та/або передані представнику Позичальника, вважаються такими, що отримані Позичальником у день їх надіслання та передання Банком. На підставі викладеного, позивач вважає наявними підстави для задоволення судом позовних вимог.
16.07.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС до господарського суду Запорізької області від ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» надійшло Клопотання (вх. № 14465/08-08/25 від 16.07.2025) про зупинення провадження у справі № 908/876/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 908/1162/23.
Стосовно поданого ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» клопотання суд зазначає наступне.
Частиною першою ст. 177 ГПК України передбачено, що завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
Згідно з п. 10 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує заяви та клопотання учасників справи.
За частиною другою ст. 177 ГПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.07.2025 закрито підготовче провадження у справі № 908/876/25 та призначено справу до розгляду по суті.
Порядок розгляду справи по суті регламентовано главою 6 ГПК України, частиною першою ст. 207 якої передбачено, що головуючий з`ясовує, чи мають учасники справи заяви чи клопотання, пов`язані з розглядом справи, які не були заявлені з поважних причин в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, та вирішує їх після заслуховування думки інших присутніх у судовому засіданні учасників справи.
При цьому частина друга зазначеної статті передбачає, що заяви і клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом, суд залишає без розгляду.
За таких обставин, суд залишає без розгляду клопотання про зупинення провадження у справі № 908/876/25, оскільки відповідачем 1 не наведено поважності причин не заявлення цього клопотання в підготовчому провадженні.
Розглянувши зібрані у справі письмові докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачів 1 і 2, суд
УСТАНОВИВ
18.12.2020 між Акціонерним товариством «Державний експертно-імпортний банк України» (надалі за текстом скорочено - АТ «УКРЕКСІМБАНК», Банк, Кредитор, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЗАТЕКС-АГРО» (Позичальник, відповідач 1 у справі) укладено Кредитний договір № 20-13KN0003 (далі - Кредитний договір).
Як свідчать фактичні обставини справи, Кредитний договір укладено в рамках програми «Доступні кредити 5-7-9 %», затвердженої Радою Фонду розвитку підприємництва з дотриманням вимог Порядку надання фінансової державної підтримки суб`єктам мікро підприємництва та малого підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 № 28.
Зазначеною програмою, зокрема, передбачалося, що з метою зниження витрат Позичальника на сплату процентів за Кредитом та за умови дотримання Позичальником умов Програми та цього Договору, розмір Компенсаційної процентної ставки визначається відповідно до Програми та умов цього Договору.
Державна підтримка передбачає надання Фондом через Банк на користь Позичальника на умовах Договору про співробітництво за Програмою від 03.02.2020 № 161-00/1/030220 з метою фінансової підтримки господарської діяльності Позичальника Компенсації процентів та Гарантії Фонду.
З метою перерахування коштів, які призначені для реалізації Програми на користь Позичальника та Компенсації процентів за Кредитом, Фонд відкриває ЕСКРОУ рахунок умовного зберігання у Банку. ( п. 3.4 Договору про співробітництво)
Відповідно до умов Договору про надання гарантії № 4/1 від 14.04.2020, укладеного між АТ «УКРЕКСІМБАНК» та Фондом розвитку підприємництва, передбачено надання Фондом на користь Банку безвідкличної та безумовної (з урахуванням обмежень, встановлених Програмою, Договором про співробітництво та Договором про надання Гарантії, укладених між Фондом та Банком) гарантії щодо виконання Позичальником, що користується кредитними коштами в межах Програми, частини грошових зобов`язань такого Позичальника з повернення ним кредитних коштів за Договором.
За умовами п., п. 2.1, 2.2 Кредитного договору Банк надає Позичальнику кредит, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти за Кредитом, комісії та інші платежі за цим договором. Кредит надається Позичальнику:шляхом відкриття не відновлювальної кредитної лінії.
Згідно із п. 2.3.1 Кредитного договору ліміт кредитної лінії 4 798 242,80 грн. Ліміт кредитної лінії протягом строку дії цього договору може бути змінений у порядку, що передбачений пунктом 4.1 договору. (п. 2.3.2 Кредитного договору)
Кінцевий термін погашення кредиту: 23 січня 2025 року. (п. 2.4 Кредитного договору)
Як передбачено в п. 2.5 Кредитного договору Кредит надається Позичальнику для фінансування придбання нової сільськогосподарської техніки за контрактами, а саме:
- трактора New Holland, модель Т7.315 в комплектації з комплектом системи точного землеробства GFX-750 з NAV-900, Trimble, DGPS та комплектом платформи відповідно до договору № БОС019/2020 від 29.07.2020, укладеного з ТОВ «Полетехніка» (п. 2.5.1. Кредитного Договору);
- борони дискової компактної АГКС-4 + КРОНОС-4+ відповідно до договору № 115-Т від 18.06.2020, укладеного з ТОВ «Агро-Сервіс» (п. 2.5.2. Кредитного Договору);
- культиватору передпосівного обробітку КПГ-8,2 відповідно до договору № 127-Т від 28.08.2020, укладеного з ТОВ «Агро-Сервіс» (п. 2.5.3. Кредитного Договору).
За визначенням п. 3.1 Кредитного договору, проценти за Кредитом нараховуються Позичальнику з застосуванням Базової процентної ставки.
Пунктом 2.6 Кредитного договору сторонами узгоджено, що у межах Кредитного договору Позичальник сплачує Банку проценти за кредитом, комісію за відкриття кредитної лінії, комісію за управління кредитом (за часткове забезпечення кредиту Позичальника в рамках Гарантії Фонду), інші виплати за цим договором, у розмірах та на умовах цього договору.
Згідно з п. 2.7 Кредитного договору строк дії договору - 23 січня 2025 року. Зобов`язання позичальника щодо дотримання фінансових ковенант (показників), надання до Банку фінансової звітності та документів у відповідності до підпункту 9.2.32, обов`язкового страхування майна, надання Звітів СОД, зобов`язання Позичальника, визначені підпунктами 9.2.2 та 9.2.22-9.2.29 цього Договору припиняються після виконання Позичальником грошових зобов`язань за цим договором в повній сумі.
Пунктом 3.1 Кредитного договору визначено, що проценти за кредитом нараховуються Позичальнику із застосуванням Базової процентної ставки.
Підпунктом 3.1.1 Кредитного договору регламентовано порядок визначення Базової процентної ставки:
3.1.1.1 Процентна ставка за Кредитом є змінюваною та відповідає розміру Базової процентної ставки;
3.1.1.2 Розмір Базової процентної ставки за Кредитом на дату підписання Договору становить 13.17 (тринадцять цілих сімнадцять сотих) % річних (Індекс UIRD) (3 міс) за Банківський день, що передує даті підписання Договору становить 8,17 (вісім цілих сімнадцять сотих) %;
3.1.1.3 Розмір Базової процентної ставки за Кредитом переглядається Банком щоквартально з урахуванням зміни Індексу UIRD) (3 міс.) та в порядку, передбаченому пунктом 4.2 цього Договору;
3.1.1.4 Максимальний розмір Базової процентної ставки, що може бути застосований за Кредитом Позичальника становить 30,0 (тридцять цілих нуль десятих) % річних;
3.1.1.5 Мінімальний розмір Базової процентної ставки за Кредитом Позичальника становить 5,0 (п`ять цілих нуль десятих) %.
Згідно з п. 3.1.2.1 Кредитного договору розмір Компенсаційної процентної ставки за Кредитом на дату підписання Договору становить 9,0 (дев`ять цілих нуль десятих) % річних (за умови дотримання протягом відповідного періоду встановлених щодо застосування такої ставки умов).
Розмір Компенсаційної процентної ставки переглядається Банком щоквартально у порядку, передбаченому п. 4.3 Договору. (п. 3.1.2.2 Кредитного договору)
За умовами п. 3.2.3 Кредитного договору передбачено сплату комісії за управління кредитом у розмірі 0,5 (нуль цілих п`ять десятих) % річних від суми основного боргу.
Пунктами 4.2. та 4.3 Кредитного договору передбачена зміна розміру Базової та Компенсаційної процентних ставок за Кредитом.
Так, відповідно до п. 4.2.1 Кредитного договору сторони узгодили, що розмір Базової процентної ставки визначається за формулою: Індекс UIRD (3 міс.) + 5,0 %.
Розмір Базової процентної ставки за Кредитом переглядається раз на календарний квартал та змінюється (за наявності змін Індексу UIRD (3 міс.) станом на 15.01.2021 та в подальшому на 15 число першого місяця кожного календарного кварталу дії цього Договору. Для перегляду розміру Базової процентної ставки застосовується значення Індексу UIRD (3 міс.), розраховане станом на Банківський день, що передує даті перегляду Базової процентної ставки. У разі нездійснення розрахунку значення Індексу UIRD (3 міс.) у такий Банківський день для розрахунку зміни Базової процентної ставки застосовується значення, встановлене в попередній Банківський день, коди такий індекс для цієї валюти і строку було розраховано.
Компенсаційна процентна ставка за Кредитним договором переглядається Банком щоквартально та змінюється (за наявності підстав для такої зміни відповідно до умов Програми для цього Договору) станом на 15.04.2021 та в подальшому станом на 15 число першого місяця кожного календарного кварталу дії цього Договору. (п. 4.3.1 Кредитного договору)
Згідно з п. 4.2.2 та п. 4.3.1 Кредитного договору Банк протягом 15 (п`ятнадцяти) календарних днів , що настають за днем, з якого застосовується новий розмір Базової та Компенсаційної процентної ставки за Кредитом направляє Позичальнику повідомлення відповідно до пункту 14.4 цього Договору, а у разі збільшення Базової процентної ставки додатково повідомляє Поручителя (-ів) про новий розмір Базової / Компенсаційної процентної ставки за Кредитом.
Пунктом 4.2.3 Кредитного договору передбачено, що у разі не згоди Позичальника із збільшенням розміру Базової процентної ставки за Кредитом відповідно до умов пункту 4.2.1 цього Договору, Позичальник зобов`язаний протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати отримання від Банка повідомлення про збільшенням розміру Базової процентної ставки надіслати Банку повідомлення про таку незгоду та здійснити погашення Основного боргу у повному обсязі, а також сплатити усі Проценти за Кредитом у відповідності до чинного законодавства України та умов цього Договору, комісії та інші платежі за цим Договором, нараховані на дату такого погашення Основного боргу.
До того, Сторони домовились про те, що у разі неотримання Банком повідомлення Позичальника про не згоду з таким збільшенням розміру Базової процентної ставки до спливу строку, вказаного вище, вважається що платежі за цим Договором, не пов`язані зі незгодою Позичальника зі збільшенням розміру Базової процентної ставки за Кредитом.
Згідно п. 4.2.5 Кредитного договору основним джерелом інформації про розмір Індексу UIRD (3 міс), що застосовували для розрахунку Базової процентної ставки, є веб-сторінка в мережі Інтернет за посиланням: https://bank.gov.ua/ua/statistic/sector-financial .
Пунктом 5.2 Кредитного договору передбачено, що кредит надається Позичальнику шляхом перерахування Банком суми кредиту на рахунок постачальника /продавця / підрядника об`єкта кредитування за інвестиційним проектом.
Кредит надається відповідно до Графіку зміни ліміту заборгованості. Кредит надається на цілі, передбачені умовами Договору. (п., п. 5.3, 5.4 Кредитного Договору)
Статтею 6 Кредитного Договору передбачений порядок виконання позичальником грошових зобов`язань, зокрема:
6.3 погашення Кредиту протягом дії договору здійснюється Позичальником згідно з Графіком зміни ліміту заборгованості;
6.4 повне погашення Кредиту має бути здійснено Позичальником у дату, яка настане раніше:
- у термін, зазначений в п. 2.4 цього Договору, або (пп. 6.4.1 Кредитного договору) ;
- у разі використання Банком права вимагати виконання грошового зобов`язання за цим Договором у повному обсязі відповідно до підпункту 8.1.2 цього Договору - у строк відповідно до підпункту 9.2.11 цього Договору, або (пп. 6.4.2 Кредитного договору);
- у разі настання випадку, передбаченого підпунктом 4.1.3 та / або підпункту 4.2.3 цього Договору, у строк, зазначений в підпункті 4.1.3 та / або підпункті 4.2.3 Договору.
6.6 сплата процентів за кредитом (крім процентів за останній календарний місяць користування кредитом) здійснюється позичальником з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - по 15 число), з урахуванням пункту 6.8. цього Договору. Протягом цього періоду сплачуються проценти за кредитом за попередній місяць;
6.10 проценти за кредитом за останній календарний місяць за користування Кредитом мають бути сплачені Позичальником не пізніше наступного банківського дня за днем повного погашення Основного боргу.
Пунктом 6.18 Кредитного Договору передбачено, якщо сума, що вноситься Позичальником у рахунок погашення Кредиту, сплати Процентів за Кредитом, та інших плат за цим Договором, недостатня для погашення Кредиту разом з процентами та іншими платами за цим Договором, то платежі за цим Договором здійснюються у такій черговості:
1) комісія за відкриття кредитної лінії;
2) прострочені проценти за Кредитом, що відповідно до умов цього Договору підлягають сплаті Позичальником;
3) прострочена комісія за управління кредитом;
4) строкова комісія за управління кредитом; 5.) прострочена сума комісії за зміну умов договорів за цим Договором;
6) строкові Проценти за Кредитом, що відповідно до умов цього Договору підлягають сплаті Позичальником (включаючи Проценти за Кредитом, що мають бути плачені Позичальником у разі відсутності на Ескроу рахунку грошових коштів, необхідних для виплати суми Компенсації процентів за Кредитом Позичальника ( п.6.8.);
7) строкові комісії за зміну умов договорів за цим Договором;
8) прострочена заборгованість за Основним боргом;
9) штрафна санкція за нецільове використання кредитних коштів;
10) строкові платежі погашення Основного боргу;
11) інші штрафні санкції за цим Договором (крім пені);
12) пеня;
13) інші відшкодування Банку;
14) дострокові платежі за цим Договором у відповідності до отриманого від Позичальника повідомлення щодо спрямування отриманих грошових коштів. У разі неотримання такого повідомлення від Позичальника, Банк зараховує отримані від Позичальника відповідні кошти у погашення некомпенсованих Фондом Процентів за Кредитом або у разі відсутності некомпенсованих Фондом Процентів за Кредитом - у погашення Основного боргу.
Згідно з пунктом 9.2.7 Кредитного договору Позичальник взяв на себе зобов`язання своєчасно та у повному обсязі погашати Банку Кредит, сплачувати Проценти за Кредитом, комісії та інші платежі за цим Договором.
Цьому обов`язку Позичальника кореспондує право Банку вимагати від Позичальника належного виконання взятих на себе зобов`язань за Договором; вимагати виконання грошових зобов`язань за цим Договором в повному обсязі у випадках, передбачених Додатком 5, Додатком 7 до цього договору, у строки, передбачені підпунктами 9.2.10-9.2.11 цього договору у строки, передбачені підпунктами 9.2.10-9.2.11 цього договору. (п., п. 8.1.1, 8.1.2 Кредитного договору)
За змістом п. 14.1.2 Кредитного договору цей Договір діє до Банківського дня, наступного за терміном, зазначеним в пункті 2.7 цього Договору. У разі, якщо у вищезазначений Банківський день зобов`язання за цим Договором не будуть виконані, Договір залишається чинним до дати повного виконання сторонами зобов`язань за цим Договором.
Додатком 1 до Кредитного договору сторонами узгоджено Графік зміни Ліміту заборгованості, яким визначено дати та суми погашення Кредиту.
З метою забезпечення виконання відповідачем 1 (Боржником) зобов`язань за Кредитним договором АТ «УКРЕКСІМБАНК» укладено трьохсторонні Договори поруки з Поручителями, за участю ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» (надалі - Договори поруки 1, 2):
- з ОСОБА_1 (Поручитель 1, відповідач 2 у справі) № 20-13ZP0009 від 18.12.2020;
- з ОСОБА_2 (Поручитель 2, відповідач 3 у справі) № 20-13ZP0010 від 18.12.2020.
Договори поруки є аналогічними за змістом.
Розділом 1 Договорів поруки врегульовано, що в даному договорі наведені нижче терміни використовуються у такому значенні:
- Кредитний договір - Кредитний договір від 18.12.2020 № 20-13KN0003 (з усіма чинними змінами, доповненнями, додатками та додатковими угодами (договорами) до нього, у т.ч. внесеними та укладеними після набуття чинності цим Договором, які є невід`ємними частинами до вказаного кредитного договору та складають з ним єдиний документ), укладений між Кредитором та Позичальником, відповідно до якого Кредитор при виконанні Позичальником певних його умов надає Позичальнику кредит шляхом відкриття не відновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитної лінії 4 798 242,80 грн. з нарахуванням процентів, комісій та сплатою інших платежів у відповідності до умов цього кредитного договору, з кінцевим терміном погашення заборгованості за вказаним договором - 23.01.2025;
- Основне зобов`язання - усі та будь-які грошові зобов`язання Позичальника перед Кредитором, встановлені Кредитним договором та чинним законодавством України, у т.ч., але не виключно, щодо повернення Кредитору суми кредиту, щодо сплати процентів за користування кредитом, комісій, штрафних санкцій (пені і штрафів) та інших платежів, а також щодо відшкодування Кредитору усіх збитків, завданих несвоєчасним виконанням або невиконанням зобов`язань за Кредитним договором, та усіх витрат Кредитора, пов`язаних з наданням, обслуговуванням та погашенням кредиту.
Відповідно до п. 2.1 Договорів поруки Поручитель зобов`язується солідарно відповідати перед Кредитором за своєчасне виконання Позичальником Основного зобов`язання в повному обсязі.
Згідно із п. 3.1.1 Договорів поруки Кредитор має право у випадках невиконання або неналежного виконання Позичальником або правонаступниками Позичальника Основного зобов`язання або його частини вимагати виконання цього зобов`язання або його частини у Поручителя як у солідарного боржника.
У відповідності з п. 4.2.1 Договорів поруки Поручитель зобов`язаний не пізніше 10 (десяти) календарних днів з моменту отримання письмового повідомлення Кредитора про невиконання та/або неналежне виконання Позичальником (йог правонаступника) Основного зобов`язання або в інший строк/термін, зазначений у відповідному повідомленні Кредитора, без будь-яких заперечень сплатити Кредитору зазначену у повідомленні суму основного зобов`язання.
За змістом п.п. 8.1.1 та 8.1.2 Договору поруки цей договір набуває чинності з дати його підписання Поручителем (його уповноваженим представником) та уповноваженими представниками Кредитора і Позичальника, а також скріплення відбитками печаток Кредитора і Позичальника і діє 110 місяців з дати набуття ним чинності. Порука за цим договором виникає з моменту набуття чинності Договором та припиняється через 110 місяців з дати набуття цим Договором чинності.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач зобов`язання в межах Кредитного договору виконав належним чином та надав Позичальнику (відповідачу 1) кредитні кошти в розмірі та на умовах визначених Кредитним договором № 20-13KN0003 від 18.12.2020.
Факт видачі Банком кредиту відповідачу 1 підтверджується меморіальними ордерами № 883305 від 24.12.2020, згідно з якими Банком на поточний рахунок ТОВ «ПОЛЕТЕХНІКА» перераховано кредитні кошти в сумі 3 816 336,00 грн.; № 883164 від 24.12.2020, згідно з якими Банком на поточний рахунок ТОВ «АГРО-СЕРВІС» перераховано кредитні кошти в сумі 590 100,00 грн.; № 883139 від 24.12.2020, згідно з якими Банком на поточний рахунок ТОВ «ПОЛЕТЕХНІКА» перераховано кредитні кошти в сумі 391 806,80 грн. Загалам Банком перераховано 4 798 242,80 грн. кредитних коштів.
Відповідачами 1. 2 і 3 факт отримання від позивача кредитних коштів в загальній сумі 4 798 242,80 грн. не заперечується.
Проте, Позичальник своїх зобов`язань за Кредитним договором щодо повернення коштів, сплати процентів за їх користування та сплати комісій належним чином не виконав, що підтверджується інформацією про рух коштів по рахунку та зазначено в розрахунку заборгованості.
Внаслідок порушення Позичальником взятих на себе зобов`язань станом на 11.03.2025 заборгованість ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» перед АТ «УКРЕКСІМБАНК» склала 5 415 412,77 грн., з яких: - 3 524 996,99 грн. - сума заборгованості за кредитом (основний борг); - 1 608 998,58 грн. - проценти за користування кредитом за клієнтською ставкою; - 245 187,03 грн. - проценти за користування кредитом за компенсаційною ставкою з рахунку ЕСКРОУ; - 36 229,18 грн. - комісія за управління кредитом; - 0,99 грн. - 3 % річних.
Фактичні обставини справи свідчать, що 26.10.2023 на відому Банку адресу електронної пошти Позичальника направлено Повідомлення (вимога) № 0000608/34002-23 щодо погашення у строк не пізніше 10 банківських днів з моменту отримання Позичальником Вимоги 4 468 454,62 грн. заборгованості за Кредитним договором № 20-13KN0003 від 18.12.2020, в тому числі: основний борг (строковий) - 2 021 242,80 грн.; основний борг (прострочений) - 1 503 754,19 грн.; нараховані проценти (строкові) - 245 187,03 грн.; нараховані проценти (прострочені) - 668 552,88 грн.; нарахована комісія (прострочена) - 29 717,72 грн.
Також 26.10.2023 на відомі Банку адреси електронної пошти Поручителів 1 і 2 направлені Повідомлення про невиконання позичальником основного зобов`язання № 0000608/34086-23 і № 0000608/34087-23 щодо погашення відповідно до п. 4.2.1 Договору поруки не пізніше 10 банківських днів з моменту отримання Повідомлення 4 468 454,62 грн. заборгованості за Кредитним договором № 20-13KN0003 від 18.12.2020.
Вказані досудові вимоги Банку відповідачами залишені без задоволення, заборгованість перед Банком погашена не була.
Невиконання Позичальником та Поручителями 1 і 2 взятих на себе зобов`язань за Кредитним договором № 20-13KN0003 від 18.12.2020 в частині погашення заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитними коштами та комісії за управління кредитом стало підставою звернення позивача до суду з вимогою про солідарне стягнення з відповідачів 1, 2 і 3 заборгованості в примусовому порядку.
Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.
За змістом статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Нормами статті 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
В силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Свобода договору полягає передусім у вільному волевиявленні волі сторін на вступ у договірні відносини. Волевиявлення учасників договору передбачає відсутність жодного тиску з боку контрагента або інших осіб (ст. 627 ЦК України).
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).
Статтею 1055 ЦК України унормовано, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Судом встановлено, що позивач свої зобов`язання за Кредитним договором № 20-13KN0003 від 18.12.2020 виконав належним чином, надавши відповідачу 1 кредитні кошти у розмірі 4 798 242,80 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи меморіальними ордерами та виписками по особовому рахунку Позичальника за період з 18.12.2020 по 11.03.2025.
При цьому, відповідачами 1, 2 і 3 цей факт не оспорюється та належними і допустимими доказами, в розумінні ст., ст. 76, 77 ГПК України, не спростований.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до приписів ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов`язання згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідач 1 за умовами п. 9.2.7 Кредитного договору зобов`язався своєчасно та у повному обсязі погашати Банку Кредит, сплачувати Проценти за Кредитом, комісії та інші платежі за цим Договором.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач 1 свої зобов`язання по погашенню кредиту, сплаті процентів за користування кредитними коштами та комісії за управління кредитом не виконав, внаслідок чого згідно розрахунків позивача у відповідача 1 станом на 11.03.2025 утворилась заборгованість в розмірі 5 415 412,77 грн., з яких: - 3 524 996,99 грн. - сума заборгованості за кредитом (основний борг); - 1 608 998,58 грн. - проценти за користування кредитом за клієнтською ставкою; - 245 187,03 грн. - проценти за користування кредитом за компенсаційною ставкою з рахунку ЕСКРОУ; - 36 229,18 грн. - комісія за управління кредитом; - 0,99 грн. - 3 % річних.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Поняття поруки закріплено у ст. 553 ЦК України, відповідно до якої порукою є договір, за яким поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов`язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Договір поруки має бути укладений у письмовій формі, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Частиною 1 ст. 554 ЦК України визначено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включно зі сплатою основного боргу, процентів, неустойки, від шкодування збитків, крім випадків, коли поручитель зобов`язався відповідати за виконання зобов`язання частково (ч. 2 ст. 553, ч. 2 ст. 554 ЦК України).
Отже, Договорами поруки № 20-13ZP0009 від 18.12.2020 і № 20-13ZP0010 від 18.12.2020 забезпечено виконання ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» зобов`язань за Кредитним договором № 20-13KN0003 від 18.12.2020.
Кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від боржника та поручителя разом, так і від будь-кого з них окремо (ст. 543 ЦК України).
Отже, з огляду на солідарний обов`язок перед кредитором боржника за основним зобов`язанням і поручителем кредитор має право вибору звернення з вимогою до них разом чи до будь-кого з них окремо.
Відповідно до ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов`язання, а також у разі зміни зобов`язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності; порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов`язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем; порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника; порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов`язання не встановлений або встановлений моментом пред`явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред`явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Жодної з підстав для припинення дії Договорів поруки № 20-13ZP0009 від 18.12.2020 і № 20-13ZP0010 від 18.12.2020, визначених ст. 559 ЦК України, судом не встановлено.
Позовні вимоги в даній справі є однорідними та нерозривно пов`язаними з обов`язком належного виконання основного зобов`язання за кредитним договором. Тому ефективний судовий захист прав та інтересів позивача є можливим за умови розгляду цього спору в межах однієї справи одним судом. Такий розгляд впливає, зокрема, і на ефективність виконання відповідного рішення суду із забезпеченням прав усіх учасників відповідних відносин.
Захист прав кредитора у справі за його позовом до боржника і поручителя у межах одного виду судочинства є більш прогнозованим і відповідає принципу правової визначеності, оскільки не допускає роз`єднання вимог кредитора до сторін солідарного зобов`язання залежно від суб`єктного складу останнього.
На момент розгляду справи ні Позичальник, ні Поручителі 1 і 2 заборгованість перед Кредитором не сплатили.
Заперечуючи проти позовних вимог та наведених позивачем розрахунків заборгованості відповідачі стверджують, що Кредитним договором не передбачено ані визначення поняття, ані механізму нарахування «клієнтської процентної ставки», а також, нарахування «процентів за користування кредитом за компенсаційною ставкою з рахунку ЕСКРОУ».
Крім того, за твердженням відповідачів, розмір Базової процентної ставки може бути переглянутий Банком, лише один раз на календарний квартал, станом на 15 число першого місяця кожного календарного кварталу дії цього Договору. Натомість, з розрахунку позивача вбачаються численні зміни процентних ставок, що свідчить про некоректність та суперечливість розрахунків заборгованості здійснених позивачем.
Надаючи оцінку цим доводам відповідачів суд зазначає наступне.
Згідно статті 1 Кредитного договору «Терміни та їх визначення» визначено, що Базова процентна ставка - процентна ставка , що застосовується Банком для нарахування суми процентів за Кредитом протягом усього строку дії Договору. Розмір Базової процентної ставки визначається за формулою: Індекс UIRD (3міс.) + 5,0 %.
Відповідно до п. 3.1.1.2 Кредитного договору розмір Базової процентної ставки за Кредитом на дату підписання Договору становить 13,7% річних (індекс UIRD (3 міс) за Банківський день, що передує даті підписання Договору становить 8,17 %).
Пунктом 3.1.1.3 Кредитного договору передбачено, що розмір Базової процентної ставки за Кредитом переглядається Банком щоквартально з урахуванням Індексу UIRD (3 міс.) та в порядку, передбаченому п. 4.2 цього Договору.
Максимальний розмір Базової процентної ставки за Кредитом, що може застосовуватись за Кредитом Позичальника становить 30,0 % річних. (п.3.1.1.4 Кредитного договору)
Мінімальний розмір Базової процентної ставки за Кредитом, що може застосовуватись за Кредитом Позичальника становить 5,0 %. (п.3.1.1.5 Кредитного договору)
Підпунктами 3.1.2.1 та 3.1.2.2 Кредитного договору передбачено розмір Компенсаційної процентної ставки (9,0 % річних на дату підписання Договору) ( за умови дотримання протягом відповідного періоду встановлених щодо застосування такої ставки) та зміну розміру Компенсаційної процентної ставки (щоквартально, у порядку передбаченому пунктом 4.3 Договору).
Пунктами 4.2. та 4.3 Кредитного договору передбачена зміна розміру Базової та Компенсаційної процентних ставок за Кредитом.
Тобто, розмір Базової процентної ставки за Кредитом переглядається раз на календарний квартал та змінюється (за наявності зміни Індексу UIRD (3 міс.) станом на 15.01.2021 та в подальшому станом на 15-е число першого місяця кожного календарного кварталу дії цього Договору.
Компенсаційна процентна ставка це частина Базової процентної ставки, що застосовується відповідно до вимог Програми з метою зниження витрат Позичальника на сплату Процентів за Кредитом за умови дотримання Позичальником умов Програми та цього Договору. Розмір Компенсаційної процентної ставки за Кредитом переглядається Банком щоквартально та змінюється станом на 15.04.2021 та в подальшому станом на 15-е число першого місяця кожного календарного кварталу дії цього Договору.
«Процентна ставка» відповідає розміру Базової процентної ставки (пп. 3.1.1.1 Кредитного договору) і встановлюється/розраховується/переглядається згідно умов п., п. 3.1.1.2 - 3.1.1.5 Кредитного договору та в порядку, передбаченому п. 4.2. Кредитного Договору.
Індекс UIRD (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates) - це український індекс ставок за депозитами фізичних осіб, що розраховуються на основі номінальних ставок ринку депозитів фізичних осіб у національній валюті, які оголошуються Банками України на строк 3 місяці.
Згідно пп. 4.2.5 Кредитного договору основним джерелом інформації про розмір Індесу UIRD (3 міс), що застосовували для розрахунку Базової процентної ставки, є веб-сторінка в мережі Інтернет за посиланням: https://bank.gov.ua/ua/statistic/sector-financial.
Оскільки інформація щодо зміни Індекс UIRD знаходиться у відкритому доступі на сайті Національного банку України, тому інформація щодо зміни процентної ставки є загальновідомою.
З наданого позивачем до матеріалів справи розрахунку вбачається, що в колонці «Клієнтська процентна ставка» вказані процентні ставки, за якими розраховуються проценти до сплати саме Клієнтом (відповідачем 1):
- розмір «Компенсаційної процентної ставки», який встановлено згідно умов пп. 3.1.2. Кредитного Договору та переглядається у порядку, передбаченому п. 4.3 Кредитного Договору (період в який надається компенсація процентів);
- розмір «Базової процентної ставки» (у випадку коли надання компенсації процентів припиняється/призупиняється згідно пп. 3.1.3.3 Кредитного договору).
Стосовно нарахування «процентів за користування кредитом за компенсаційною ставкою з рахунку ЕСКРОУ» суд зазначає, що ЕСКРОУ рахунок - це рахунок умовного зберігання (ЕСКРОУ), що відкривається Фондом у Банку згідно з Договором рахунка умовного зберігання (ЕСКРОУ), для зарахування на такий рахунок грошових коштів Державної підтримки, що підлягають перерахуванню на користь Позичальника з метою Компенсації процентів за Кредитом. (п. 16 ст. 1 Кредитного договору)
Державна підтримка передбачає надання Фондом через Банк на користь Позичальника на умовах Договору про співробітництво за Програмою від 03.02.2020 № 161-00/1/030220 з метою фінансової підтримки господарської діяльності Позичальника та надається у вигляді Компенсації процентів та Гарантії Фонду.
З метою перерахування коштів, які призначені для реалізації Програми на користь Позичальника та Компенсації процентів за Кредитом, Фонд відкриває ЕСКРОУ рахунок умовного зберігання у Банку (п. 3.4 Договору про співробітництво). Проценти за користування кредитом за компенсаційною ставкою з рахунку ЕСКРОУ - це сума процентів, яка підлягала компенсації Фондом розвитку підприємництва через рахунок ЕСКРОУ, і розрахована як різниця між сумою процентів, розрахованих за Базовою процентною ставкою та сумою процентів, розрахованих за Компенсаційною процентною ставкою. (пп. 3.1.3 Кредитного договору)
Отже, суд вважає, що розрахунок заборгованості за Кредитним договором станом на 11.03.2025, який наданий позивачем, оформлений відповідно до умов Кредитного договору, а саме пункту 3.1.3.3, містить інформацію стосовно непогашеної суми заборгованості за основним боргом та нарахованими відсотками.
Таким чином, аргументи відповідачів про недоведеність та суперечливість даних в розрахунках позивача не знайшли свого підтвердження за встановлених судом фактичних обставин справи.
Щодо доводів відповідачів 1 і 2 про відсутність з боку Банку повідомлення Позичальнику і Поручителям про зміну розміру Базової процентної ставки, то суд вважає такі твердження безпідставними і недоведеними, з огляду на таке.
Відповідно п. 4.2.2. та п. 4.3.1 Кредитного договору Банк протягом 15-ти календарних днів, що настають за днем, з якого застосовується новий розмір Базової та Компенсаційної процентної ставки за Кредитом направляє Позичальнику повідомлення відповідно до пункту 14.4 цього Договору, а у разі збільшення Базової процентної ставки додатково повідомляє Поручителів про новий розмір Базової Компенсаційної процентної ставки за Кредитом.
Пунктом 4.2.3 Кредитного договору передбачено, що Позичальник у разі не згоди зі збільшенням розміру Базової процентної ставки зобов`язаний протягом 30-ти календарних днів з дати отримання від Банка повідомлення про збільшенням розміру Базової процентної ставки надіслати Банку повідомлення про таку незгоду та здійснити погашення Основного боргу у повному обсязі, а також сплатити усі Проценти за Кредитом у відповідності до чинного законодавства України та умов цього Договору, комісії та інші платежі за цим Договором, нараховані на дату такого погашення Основного боргу. До того, сторони домовились про те, що у разі неотримання Банком повідомлення Позичальника про не згоду з таким збільшенням розміру Базової процентної ставки до спливу строку, вказаного вище, вважається що платежі за цим Договором, не пов`язані зі незгодою Позичальника зі збільшенням розміру Базової процентної ставки за Кредитом.
Згідно п., п. 14.4.1-14.4.2 Кредитного договору сторони домовились, що будь-яке повідомлення, що надсилається однією Стороною іншій згідно з цим Договором, має бути надане у письмовій формі з дотриманням відповідних процедур, визначених чинним законодавством України і цим Договором, у тому числі при доставці їх адресату особисто, системами дистанційного обслуговування клієнтів Банку, поштою, у т.ч. рекомендованим листом, листом з оголошеною цінністю з описом вкладення, телеграмою, факсом, електронною поштою на адресу відповідної сторони зазначену у Договорі.
Як вбачається з матеріалів справи, місцем реєстрації та місцем здійсненні господарської діяльності ТОВ «ІЗАТЕКС-АГРО» (як на момент виникнення спірних правовідносин, так і на час вирішення спору судом) та Поручителів є місто Мелітополь Запорізької області.
Загально відомим є факт окупації м. Мелітополь Запорізької області з 25.02.2022 по теперішній час, у зв`язку із чим національним оператором поштового зв`язку АТ «УКРПОШТА» поштові відділення, які знаходяться на території Мелітопольського району Запорізької області, тимчасово не обслуговуються, направлення поштової кореспонденції з цих/до цих відділень є неможливим.
Таким чином, в силу об`єктивних причин на виконання п. 4.1.2 Кредитного договору Позичальнику та Поручителям повідомлення відповідно до пункту 14.4 цього Договору про зміну Базової процентної ставки направлялися системою дистанційного обслуговування клієнт Банк.
Відповідно до п.п. 14.4.3. п. 14.4. ст. 14 Кредитного договору усі повідомлення надіслані Банком Позичальнику засобами електронної пошти та / або систем дистанційного обслуговування клієнт Банк та/або передані представнику Позичальника, вважаються такими, що отримані Позичальником у день їх надіслання та передання Банком.
Зазначене кореспондується із ст. 11 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».
Крім того, п. 8.3.2 Договорів поруки та п. 14.4.2 Кредитного договору, передбачено, що у разі зміни адреси, на яку Сторона бажає отримувати повідомлення (інформацію за цим Договором), така Сторона повинна письмово повідомити про це інші Сторони у порядку встановленому цим Договором.
Проте, Банк від відповідачів інформацію про нову адресу для отримання повідомлень не отримував.
Наведеним повністю спростовуються заперечення проти позову відповідачів в частині того, що Банком не дотримано договірного порядку пред`явлення вимоги про дострокове виконання зобов`язання за Кредитним договором до Позичальника та Поручителів.
Відповідно до умов Кредитного договору з початку дії умов Кредитного договору застосовувалася процентна ставка 13,7 % річних. (п.п. 3.1.1.2 ст. 3 Кредитного договору). Такий розмір процентної ставки діяв з 24.12.2020 по 14.01.2021.
В період з 15.01.2021 по 14.04.2021 була застосована процентна ставка 13,02 % річних. У випадку зменшення розміру процентної ставки повідомляється тільки Позичальник (п. 4.2.2 та п.4.3.1 Кредитного договору). Про зміну процентної ставки повідомлено Позичальника (лист від 16.01.2021 вих. № 0952400/179821).
В період з 15.04.2021 по 14.07.2021 процентна ставка становила 12,28 % річних, про зміну процентної ставки повідомлено Позичальника (лист від 30.04.2021 вих. № 0750130/14894-21).
В період з 15.07.2021 по 14.10.2021 діяла процентна ставка 11,87 % річних.
В період з 15.10.2021 по 14.01.2022 діяла процентна ставка 12,27 % річних, про зміну процентної ставки повідомлено Позичальника (лист від 29.10.2021 вих. № 0023606/35731-21), ОСОБА_1 (лист від 29.10.2021 вих. № 0023606/35735-21), ОСОБА_2 (лист від 29.10.2021 вих. № 0023606/35734-21).
В період з 15.01.2022 по 14.04.2022 діяла процентна ставка 12,41 % річних, про зміну процентної ставки повідомлено Позичальника (лист від 25.01.2022 вих. № 00236061303/22-00099).
В період з 15.04.2022 по 09.10.2022 діяла процентна ставка 12,13 % річних, про зміну процентної ставки було повідомлено Позичальника (лист від 19.04.2022 вих. № 0023606А03/22-06704).
В період з 15.07.2022 по 14.07.2022 діяла процентна ставка 13,76 % річних, про зміну процентної ставки повідомлено Позичальника (лист від 20.07.2022 вих. № 0023606А03/22-15549), ОСОБА_1 (лист від 20.07.2022 вих. № 0023606А03/22-15550), ОСОБА_2 (лист від 20.07.2022 вих. № 0023606А03/22-15551).
В період з 15.10.2022 по 14.01.2023 діяла процентна ставка 16,02 % річних, про зміну процентної ставки повідомлено Позичальника (лист від 21.10.2022 вих. № 0023606А03/22-25788), ОСОБА_1 (лист від 21.10.2022 вих. № 0023606А03/22-25789), ОСОБА_2 (лист від 21.10.2022 вих. № 0023606А03/22-25787).
В період з 15.01.2023 по 14.04.2023 діяла процентна ставка 16,32 % річних, про зміну процентної ставки повідомлено Позичальника (лист від 25.01.2023 вих. 0023606А03/23-34738), ОСОБА_1 (лист від 25.01.2023 вих. № 0023606А03/23-34736), ОСОБА_2 (лист від 25.01.2023 вих. 0023606А03/23-34737).
В період з 15.04.2023 по 14.07.2023 діяла процентна ставка 18,04 % річних, про зміну процентної ставки повідомлено Позичальника (лист від 26.04.2023 вих. № 0023606A03/23-37653), ОСОБА_1 (лист від 26.04.2023 вих. № №0023606A03/23-37652), ОСОБА_2 (лист від 26.04.2023 вих. № 0023606A03/23-37654).
В період з 15.07.2023 по 14.10.2023 діяла процентна ставка 18,87 % річних, про зміну процентної ставки повідомлено Позичальника (лист від 24.07.2023 вих. № 0023606A03/23-41811), ОСОБА_1 (лист від 24.07.2023 вих. № №0023606A03/23-41810), ОСОБА_2 (лист від 24.07.2023 вих. № 0023606A03/23-41812).
В період з 15.10.2023 по 14.01.2024 діяла процентна ставка 19,27 % річних, про зміну процентної ставки повідомлено Позичальника (лист від 18.10.2023 вих. № 0023606A03/23-44653), ОСОБА_1 (лист від 18.10.2023 вих. № 0023606A03/23-44652), ОСОБА_2 (лист від 18.10.2023 вих. № 0023606A03/23-44654).
В період з 15.01.2024 по 14.04.2024 діяла процентна ставка 18,89 % річних, про зміну процентної ставки повідомлено Позичальника (лист від 22.01.2024 вих. № 0023606A03/24-00703).
В період з 15.04.2024 по 14.07.2024 діяла процентна ставка 18,79 % річних, про зміну процентної ставки повідомлено Позичальника (лист від 18.04.2024 вих. № 0023606A03/24-02886).
В період з 15.07.2024 по 14.10.2024 діяла процентна ставка 18,42 % річних, про зміну процентної ставки повідомлено Позичальника (лист від 24.07.2024 вих. № 0023606A03/24-07407).
В період з 15.10.2024 по 14.01.2025 діяла процентна ставка 17,81 % річних, про зміну процентної ставки повідомлено Позичальника (лист від 23.10.2024 вих. № 0023606A03/24-09058).
В період з 15.01.2025 по 28.02.2025 діяла процентна ставка 17,9 % річних, про зміну процентної ставки повідомлено Позичальника (лист від 20.01.2025 вих. № 0023606A03/25-10748) ), ОСОБА_1 (лист від 20.01.2025 вих. № 0023606A03/25-10747), ОСОБА_2 (лист від 20.01.2025 вих. № 0023606A03/25-10746).
З урахуванням вище наведеного, суд дійшов висновку, що Банком належним чином обґрунтовано та конкретизовано застосований розмір процентів по кожному періоду нарахування, а також надано докази повідомлення відповідачів 1, 2 і 3 про змінений розмір процентів.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, грошові вимоги АТ «УКРЕКСІМБАНК» на 5 415 412,77 грн., з яких: - 3 524 996,99 грн. - сума заборгованості за кредитом (основний борг); - 1 608 998,58 грн. - проценти за користування кредитом за клієнтською ставкою; - 245 187,03 грн. - проценти за користування кредитом за компенсаційною ставкою з рахунку ЕСКРОУ; - 36 229,18 грн. - комісія за управління кредитом; - 0,99 грн. - 3 % річних, ґрунтуються на Кредитному договору № 20-13KN0003 від 18.12.2020, яким Ліміт кредитної лінії визначено в розмірі 4 798 242,80 грн. з кінцевим терміном погашення Кредиту 23.01.2025.
Пунктом 3.1 Кредитного договору сторони передбачили тип та розмір процентної ставки.
Так, умовами Договору передбачено, що проценти за кредитом нараховуються протягом усього строку користування кредитом, на залишок основного боргу на кінець календарного дня, за кожний день користування кредитом на основі банківського року. Сплата процентів за кредитом (крім процентів за останній календарний місяць користування кредитом) здійснюється позичальником з 1 по 7 число кожного місяця (у січні та травні - по 15 число), з урахуванням пункту 6.8. цього Договору. Протягом цього періоду сплачуються проценти за кредитом за попередній місяць.
Проценти за кредитом за останній календарний місяць за користування кредитом мають бути сплачені Позичальником не пізніше наступного банківського дня за днем повного погашення Основного боргу (п. 6.10 Кредитного договору).
Згідно з п. 14.1.2 Кредитного договору цей Договір діє до Банківського дня, наступного за терміном, зазначеним у пункті 2.7 Договору, тобто 23 січня 2035 року. У разі, якщо у вищезазначений Банківський день, зобов`язання за цим Договором не будуть виконані, Договір залишається чинним до дати повного виконання Сторонами зобов`язань за цим Договором.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, суд встановив, що загальний залишок заборгованості за кредитом (основний борг) становить 3 524 996,99 грн. Відповідачі проти такого розрахунку основного боргу не заперечили, доказів сплати заборгованості у вказаному розмірі матеріали справи не містять.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитом (основного боргу) є обґрунтованими та підлягають задоволенню у розмірі 3 524 996,99 грн.
Щодо вимог про стягнення заборгованості за процентами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до ч., ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтею 610 ЦК України унормовано, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).
Частиною першою статті 1050 ЦК України передбачено, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно же до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, відносини щодо сплати процентів за одержання боржником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу врегульовані частиною першою статті 1048 ЦК України. Такі проценти є звичайною платою боржника за право тимчасово користуватися наданими йому коштами на визначених договором та законодавством умовах, тобто у межах належного та добросовісного виконання сторонами договірних зобов`язань, а не у випадку їх порушення.
Натомість наслідки прострочення грошового зобов`язання (коли боржник повинен сплатити грошові кошти, але неправомірно не сплачує їх) також урегульовані законодавством. У випадках, коли боржник порушив умови договору, прострочивши виконання грошового зобов`язання, за частиною першою статті 1050 ЦК України, застосуванню у таких правовідносинах підлягає положення статті 625 цього Кодексу. Проценти, встановлені статтею 625 ЦК України, підлягають стягненню саме за наявності протиправного невиконання (неналежного виконання) грошового зобов`язання.
Тобто, проценти, що стягуються за прострочення виконання грошового зобов`язання за частиною другою статті 625 ЦК України, є спеціальним видом відповідальності за таке порушення зобов`язання. На відміну від процентів, які є звичайною платою за користування грошима, зокрема за кредитним договором, до них застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до статті 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Подібні правові висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц.
Зважаючи на те, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України й охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання. Вказаний правовий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
Отже, можливість стягнення процентів за неправомірне користування кредитом в іншому розмірі, ніж це передбачено статтею 625 ЦК України, має визначатися окремим зобов`язанням (умовою договору) та не може ототожнюватися з розміром процентів, визначеним умовами договору за правомірне користування кредиту в порядку частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України.
Крім того, у постанові від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду наголошує, що проценти відповідно до статті 1048 ЦК України сплачуються не за сам лише факт отримання позичальником кредиту, а за «користування кредитом» (тобто за можливість позичальника за плату правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу).
Надання кредиту наділяє позичальника благом, яке полягає в тому, що позичальник, одержавши від кредитора грошові кошти, не повинен повертати їх негайно, а отримує можливість правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу (строку кредитування, у межах якого сторони можуть встановити періоди повернення частини суми кредиту), а кредитор, відповідно, за загальним правилом не вправі вимагати повернення боргу протягом відповідного строку (право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту передбачає частина друга статті 1050 ЦК України). Саме за це благо - можливість правомірно не повертати кредитору борг протягом певного часу - позичальник сплачує кредитору плату, якою є проценти за договором кредиту відповідно до статті 1048 ЦК України.
Уклавши кредитний договір, сторони мають легітимні очікування щодо належного його виконання. Зокрема, позичальник розраховує, що протягом певного часу він може правомірно «користуватися кредитом», натомість кредитор розраховує, що він отримає плату (проценти за «користування кредитом») за надану позичальнику можливість не повертати всю суму кредиту одразу.
Разом з цим зі спливом строку кредитування чи пред`явленням кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту кредит позичальнику не надається, позичальник не може правомірно не повертати кошти, а тому кредитор вправі вимагати повернення кредиту разом із процентами, нарахованими відповідно до встановлених у договорі термінів погашення періодичних платежів на час спливу строку кредитування чи пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту у межах цього строку. Тобто позичальник у цьому разі не отримує від кредитора відповідне благо на період після закінчення строку кредитування чи після пред`явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту, а тому й не повинен сплачувати за нього нові проценти відповідно до статті 1048 ЦК України.
Очікування кредитодавця, що позичальник повинен сплачувати проценти за «користування кредитом» поза межами строку, на який надається такий кредит (тобто поза межами існування для позичальника можливості правомірно не сплачувати кредитору борг), виходять за межі взаємних прав та обов`язків сторін, що виникають на підставі кредитного договору, а отже, такі очікування не можуть вважатись легітимними.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що зазначене благо виникає у позичальника саме внаслідок укладення кредитного договору. Невиконання зобов`язання з повернення кредиту не може бути підставою для отримання позичальником можливості правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу, а отже - і для виникнення зобов`язання зі сплати процентів відповідно до статті 1048 ЦК України.
За таких обставин, надання кредитодавцю можливості нарахування процентів відповідно до статті 1048 ЦК України поза межами строку кредитування чи після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту вочевидь порушить баланс інтересів сторін - на позичальника буде покладений обов`язок, який при цьому не кореспондує жодному праву кредитодавця.
Наведеними тлумаченнями ст., ст. 625, 1048, 1050 ЦК України та висновками Велика Палата Верховного Суду у подібних правовідносинах повністю спростовуються доводи позивача, що укладаючи Кредитний договір № 20-13KN0003 від 18.12.2020 сторони відповідно до вимог чинного законодавства погодили, що Банк нараховує проценти за користування кредитом до його повного погашення.
Як вбачається з розрахунку позивача Банком пред`явлені до стягнення проценти за користування кредитом за клієнтською ставкою в розмірі 1 608 998,58 грн., які розраховані за період з 04.12.2023 по 28.02.2025 з урахуванням відповідних змін розміру ставки.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості за Кредитним договором в частині нарахування процентів за користування кредитом за клієнтською ставкою, суд дійшов висновку, що він здійснений методологічно та арифметично неправильно, оскільки АТ «УКРЕКСІМБАНК» не враховані вище наведені положення законодавства стосовно нарахування процентів після пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, тобто в даному випадку Банк безпідставно збільшив період нарахування до 28.02.2025, а не до дати, до якої відповідач 1 правомірно користувався кредитними коштами.
Так, фактичні обставини справи свідчать, що 26.10.2023 Банку звернувся до Позичальника з Повідомленням (вимогою) № 0000608/34002-23 щодо погашення у строк не пізніше 10 банківських днів з моменту отримання Позичальником Вимоги 4 468 454,62 грн. заборгованості за Кредитним договором № 20-13KN0003 від 18.12.2020.
Також 26.10.2023 Банком на адреси електронної пошти Поручителів 1 і 2 направлені Повідомлення про невиконання позичальником основного зобов`язання № 0000608/34086-23 і № 0000608/34087-23 щодо погашення відповідно до п. 4.2.1 Договору поруки не пізніше 10 банківських днів з моменту отримання Повідомлення 4 468 454,62 грн. заборгованості за Кредитним договором № 20-13KN0003 від 18.12.2020.
Отже, Банк скористався своїм правом на дострокове погашення кредиту (за умовами п.2.4 Кредитного договору кінцевий термін погашення кредиту сторонами визначений 23.01.2025), а тому з 26.10.2023 право Банку на нарахування договірних процентів за клієнтською ставкою припинено.
Згідно виконаного судом розрахунку стягненню з Позичальника солідарно з Поручителями 1 і 2 підлягають проценти за користування кредитом нараховані за клієнтською ставкою за період з 24.12.2020 по 25.10.2023 в загальному розмірі 868 030,75 грн., які й підлягають стягненню на користь позивача. В решті позовних вимог в цій частині суд відмовляє.
Стосовно вимоги про стягнення 245 187,03 грн. процентів за користування кредитом за компенсаційною ставкою з рахунку ЕСКРОУ, то в цій частині суд вважає позовні вимоги доведеними та такими, що підлягають задоволенню судом.
Такий висновок суду ґрунтується на тому, що відповідно до Договору про співробітництво за Програмою від 03.02.2020 № 161-00/1/030220 з додатковими договорами до нього та Кредитного договору № 20-13KN0003 від 18.12.2020 нарахована сума компенсації склала 413 319,63 грн., а фактично компенсована Фондом сума становить 168 132,60 грн. Отже, залишок несплаченої компенсації складає 245 187,03 грн.
Щодо вимог про стягнення заборгованості з комісії за управління кредитом, то суд виходить з наступного.
Позивач на підставі п., п. 3.2.1, 3.2.3 Кредитного договору нарахував та заявив до стягнення заборгованість з комісії за управління кредитом у розмірі 36 229,18 грн. за період з 24.12.2020 по 10.02.2024.
Дослідивши розрахунок в цій частині суд дійшов висновку, що він здійснений методологічно та арифметично неправильно з підстав тотожних розрахунку процентів за користування кредитом за клієнтською ставкою. Суд не погоджується з нарахуванням позивачем комісії за кредитне обслуговування після пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредиту, оскільки після цього строку сума кредиту, яка не сплачена у строки передбачені договором переноситься до суми простроченої заборгованості і тому позивач вже не може надавати послуги з кредитного обслуговування.
За таких обставин, суд здійснив власний розрахунок, відповідно до якого загальний розмір комісії за управління кредитом, яка підлягає стягненню на користь позивача, становить 31 222,74 грн. за період з 24.12.2020 по 25.10.2023. В решті позовних вимог в цій частині суд в позові відмовляє.
Заперечуючи проти позову відповідач 2 зазначив, що надані Банком листи щодо зміни розміру Базової процентної ставки та Повідомлення про невиконання Позичальником основного зобов`язання не можуть вважатися належними доказами у справі, оскільки надійшли на електронну скриньку відповідача 2 з невідомого (стороннього), не визначеного сторонами ані в Кредитному договорі, ані в Договорах поруки джерела.
Надаючи оцінку цим доводам відповідачів суд зазначає наступне.
У вільному доступі в мережі Інтернет на сайті АТ «УКРЕКСІМБАНК» зазначена офіційна електронна адреса з доменом - eximb.com. (ім`я домену в поштовій скриньці це все, що знаходиться після @)).
Отже, відповідач 2 отримав лист з електронної пошти співробітника Банку, з офіційним доменом позивача, а наведені ним заперечення є безпідставними і необґрунтованими.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, правовими наслідками порушення грошового зобов`язання, тобто зобов`язання сплати гроші, є обов`язок сплатити не лише суму основною боргу, а й інфляційні нарахування, що обраховуються як різниця добутку суми основного боргу на індекс (індекси) інфляції, та проценти річних від простроченої суми основного боргу.
Відтак, за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Таким чином, порушення Позичальником грошового зобов`язання тягне за собою наслідки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 сформулювала висновок, відповідно до якого інфляційні втрати та 3 % річних нараховуються на суму простроченого основного зобов`язання, у зв`язку із чим зобов`язання з їх сплати є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов`язання та поділяє його долю, а вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги.
Вказаний висновок також наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 903/602/24 від 02.07.2025, де вказано, що вимога про сплату інфляційних втрат та 3 % річних є додатковою до основної вимоги.
Таким чином стягнення передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України сум не є самостійним зобов`язанням, а виникає внаслідок прострочення виконання саме основного грошового зобов`язання, є додатковим до нього та за загальним правилом поділяє його правову долю.
Позивачем нараховано та заявлено до стягнення 0,99 грн. 3 % річних.
Перевіривши розрахунок позивача заявленої до стягнення суми 3 % річних, суд вважає його правильними та такими, що зроблений відповідно до вимог законодавства щодо нарахування зазначених сум.
Отже, з огляду на викладене, вимоги про стягнення 0,99 грн. 3 % річних заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню судом.
При вирішення спору у даній справі суд також вважає за необхідне зазначити, що згідно сталої судової практики наявність форс-мажорних обставин (в даному випадку повномасштабне вторгнення РФ в Україну, окупація міста Мелітополь та всі похідні від цього обставини) згідно зі ст. 617 ЦК України звільняє лише від відповідальності (штрафів, пені), але не звільняє від обов`язку повернути основну суму кредиту та сплатити відсотки за фактичний час користування коштами. Окупація не є підставою для безстрокового безкоштовного користування кредитними коштами банку.
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 20.08.2020 у справі № 914/1680/18).
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). (ст. 86 ГПК України)
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень в господарському процесі, є складовою обов`язку сприяти всебічному, повному та об`єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Вимоги, як і заперечення на них, за загальним правилом обґрунтовуються певними обставинами та відповідними доказами, які підлягають дослідженню, зокрема, перевірці та аналізу. Все це має бути проаналізовано судом як у сукупності (в цілому), так і кожен доказ окремо, та відображено у судовому рішенні.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
В п. 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Позивач частково надав докази в обґрунтування позовних вимог.
Доводи відповідача, наведені в обґрунтування заперечень на позовну заяву, враховані судом при прийнятті рішення у даній справі.
На підставі викладеного, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими, заснованими на законі, доведеними та такими, що підлягають задоволенню частково в частині стягнення з відповідачів 1, 2 і 3 солідарно 3 524 996,99 грн. заборгованості за кредитом (основний борг), 868 030,75 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом за клієнтською ставкою, 245 187,03 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом за компенсаційною ставкою з рахунку ЕСКРОУ, 31 222,74 грн. заборгованості по комісії за управління кредитом та 0,99 грн. 3 % річних. В іншій частині позовних вимог в позові відмовляється.
Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору у даній справі покладаються на відповідачів 1, 2, 3 пропорційно розміру належної до стягнення суми заборгованості, оскільки спір доведено до суду з їх вини.
При цьому суд враховує, що згідно усталеної судової практики у разі якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
Керуючись ст., ст. 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ
1. Позов Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗАТЕКС-АГРО», м. Мелітополь, до ОСОБА_1 , м. Мелітополь Запорізької області та до ОСОБА_2 , м. Мелітополь Запорізької області Запорізької області про стягнення з відповідачів солідарно 5 415 412,77 грн. заборгованості за кредитним договором № 20-13KN0003 від 18.12.2020 задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗАТЕКС-АГРО», (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гетьманська, буд. 109, офіс 14; ідентифікаційний код юридичної особи 41879108) на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127; ідентифікаційний код юридичної особи 00032112) 3 524 996 (три мільйони п`ятсот двадцять чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 99 коп. заборгованості за кредитом (основного боргу), 868 030 (вісімсот шістдесят вісім тисяч тридцять) грн. 75 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом за клієнтською ставкою, 245 187 (двісті сорок п`ять тисяч сто вісімдесят сім) грн. 03 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом за компенсаційною ставкою з рахунку ЕСКРОУ, 31 222 (тридцять одну тисячу двісті двадцять дві) грн. 74 коп. заборгованості по комісії за управління кредитом та 0 (нуль) грн. 99 коп. 3 % річних солідарно з ОСОБА_1 , (адреса фактичної реєстрації: АДРЕСА_1 ; юридична адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) та ОСОБА_2 , (адреса фактичного проживання: АДРЕСА_3 ; юридична адреса: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Видати наказ.
3. Стягнути з ОСОБА_1 , (адреса фактичної реєстрації: АДРЕСА_1 ; юридична адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127; ідентифікаційний код юридичної особи 00032112) 3 524 996 (три мільйони п`ятсот двадцять чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 99 коп. заборгованості за кредитом (основного боргу), 868 030 (вісімсот шістдесят вісім тисяч тридцять) грн. 75 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом за клієнтською ставкою, 245 187 (двісті сорок п`ять тисяч сто вісімдесят сім) грн. 03 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом за компенсаційною ставкою з рахунку ЕСКРОУ, 31 222 (тридцять одну тисячу двісті двадцять дві) грн. 74 коп. заборгованості по комісії за управління кредитом та 0 (нуль) грн. 99 коп. 3 % річних солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЗАТЕКС-АГРО», (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гетьманська, буд. 109, офіс 14; ідентифікаційний код юридичної особи 41879108) та ОСОБА_2 , (адреса фактичного проживання: АДРЕСА_3 ; юридична адреса: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ). Видати наказ.
4. Стягнути з ОСОБА_2 , (адреса фактичного проживання: АДРЕСА_3 ; юридична адреса: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127; ідентифікаційний код юридичної особи 00032112) 3 524 996 (три мільйони п`ятсот двадцять чотири тисячі дев`ятсот дев`яносто шість) грн. 99 коп. заборгованості за кредитом (основного боргу), 868 030 (вісімсот шістдесят вісім тисяч тридцять) грн. 75 коп. заборгованості по процентам за користування кредитом за клієнтською ставкою, 245 187 (двісті сорок п`ять тисяч сто вісімдесят сім) грн. 03 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом за компенсаційною ставкою з рахунку ЕСКРОУ, 31 222 (тридцять одну тисячу двісті двадцять дві) грн. 74 коп. заборгованості по комісії за управління кредитом та 0 (нуль) грн. 99 коп. 3 % річних солідарно з Товариством з обмеженою відповідальністю «ІЗАТЕКС-АГРО», (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гетьманська, буд. 109, офіс 14; ідентифікаційний код юридичної особи 41879108) та ОСОБА_1 , (адреса фактичної реєстрації: АДРЕСА_1 ; юридична адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ). Видати наказ.
5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ІЗАТЕКС-АГРО», (72319, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. Гетьманська, буд. 109, офіс 14; ідентифікаційний код юридичної особи 41879108) на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127; ідентифікаційний код юридичної особи 00032112) 18 677 (вісімнадцять тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 76 коп. судових витрат на сплату судового збору. Видати наказ.
6. Стягнути з ОСОБА_1 , (адреса фактичної реєстрації: АДРЕСА_1 ; юридична адреса: АДРЕСА_2 ; РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127; ідентифікаційний код юридичної особи 00032112) 18 677 (вісімнадцять тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 75 коп. судових витрат на сплату судового збору. Видати наказ.
7. Стягнути з ОСОБА_2 , (адреса фактичного проживання: АДРЕСА_3 ; юридична адреса: АДРЕСА_4 ; РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ) на користь Акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України», (03150, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 127; ідентифікаційний код юридичної особи 00032112) 18 677 (вісімнадцять тисяч шістсот сімдесят сім) грн. 75 коп. судових витрат на сплату судового збору. Видати наказ.
8. В задоволені решти позовних вимог відмовити.
Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 240, 241 ГПК України « 28» жовтня 2026 р.
Суддя Н.Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Судове рішення № 141025766, Господарський суд Запорізької області було прийнято 12.10.2026. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 908/876/25. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: