Ухвала суду № 141025663, 27.10.2026, Господарський суд Житомирської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

УХВАЛА

"27" жовтня 2026 р.м. ЖитомирСправа № 906/1069/26

Господарський суд Житомирської області

Суддя Нестерчук С. С.

секретар судового засідання: Бугайов І. В.

під час розгляду у судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін справи

за позовом керівника Бердичівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Семенівської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старе місто-1546"

про стягнення 334 926,98 грн

за участі:

прокурор - Королюк С. М.

від позивача - попова Л. І. (у порядку самопредставництва)

від відповідача - Перківський В. Е. (у порядку самопредставництва), адвокат Вельмик О. М.

УСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Житомирської області перебуває справа №906/1069/26 за позовом керівника Бердичівської окружної прокуратури (далі - прокурор) в інтересах держави в особі Семенівської сільської ради (далі позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старе місто-1546" (далі відповідач, ТОВ "Старе місто-1546") про стягнення 334 926,98 грн безпідставно збережених коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок використання відповідачем у період з 01.01.2019 по 31.05.2026 земельної ділянки з кадастровим номером 1820880900:01:000:0479, на якій розташована нежитлова будівля площею 1294,2 кв. м по вул. Низгірецька, 157, с. Великі Низгірці, Бердичівський р-н, Житомирська обл, власником якої є відповідач, без укладання договору оренди землі бюджет Семенівської територіальної громади недоотримав кошти орендної плати.

Правові підстави: ст. 1212 Цивільного кодексу України, ст. 79-1, 93, 120 Земельного кодексу України, ст. 21 Закон України "Про оренду землі".

Суд ухвалою від 01.09.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; перше судове засідання призначено на 12:00 28 вересня 2026 року.

23.09.2026 на адресу Суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з намірами представника відповідача примиритися з Семенівською сільською радою.

Ухвалою від 28.09.2026 Суд відклав розгляд справи по суті на 27 жовтня 2026 р. о 14:15.

02.10.2026 через підсистему "Електронний суд" представник відповідача - адвокат Вельмик О. М. направила заяву про вступ у справу як представника та надати можливість ознайомитися із матеріалами провадження, доступ до яких надати через електронний кабінет системи ЄСІТС.

21.10.2026 через підсистему "Електронний суд" представник відповідача подала відзив на позовну заяву (вх.№12510/26 від 22.10.2026), у якому просила, зокрема, відповідно до ч. 2 ст. 119 ГПК України продовжити строк для подання відзиву.

Представник відповідача, обґрунтовуючи причини пропуску строків для подання відзиву на позовну заяву, зазначила, що відповідач не отримав ухвалу про відкриття провадження, з матеріалами справи не ознайомлювався, а доступ до матеріалів справи та зазначеної ухвали через підсистему "Електронний суд" вона отримала лише 05.10.2026 після вступу у справу як представник відповідача. Крім того, заявник послалася на тривалі відключення електроенергії, що ускладнювали підготовку відзиву, та необхідність забезпечення відповідачу можливості належним чином сформувати і викласти заперечення проти позову.

У судовому засіданні 27.10.2026 представник відповідача уточнила заявлене клопотання та просила поновити пропущений строк на подання відзиву, визнавши причини його пропуску поважними.

Прокурор вирішення зазначеного клопотання залишила на розсуд суду. Представник позивача заперечила проти його задоволення та просила залишити відзив без розгляду.

Розглянувши клопотання та заслухавши думку учасників справи, Суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення відповідачу строку на подання відзиву та прийняття відзиву до розгляду з огляду на таке.

Відповідно до частини першої статті 251 ГПК України у справах, що розглядаються в порядку спрощеного позовного провадження, відзив подається протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом установлено неможливість такого поновлення.

Одночасно з поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія, щодо якої пропущено строк (частина четверта статті 119 ГПК України).

Таким чином, статтею 119 ГПК України не передбачено конкретного переліку обставин, що відносяться до поважних і можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Верховний Суд у постанові від 05 липня 2023 року у справі № 910/186/21 зазначив, що поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. ГПК України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу.

Як установив Суд, ухвалу від 01.09.2026 про відкриття провадження у справі направлено відповідачу рекомендованим поштовим відправленням за адресою його місцезнаходження, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення з копією ухвали повернулося до Суду 07.09.2026 з відміткою про відсутність адресата за зареєстрованою адресою.

Відповідно до пункту 5 частини шостої статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою її зареєстрованого місцезнаходження, якщо така особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, для цілей обчислення процесуального строку ухвала про відкриття провадження вважається врученою відповідачу 07.09.2026, а встановлений законом строк на подання відзиву був пропущений.

Водночас встановлений процесуальним законом момент вручення ухвали не виключає оцінки Судом фактичних обставин, які впливали на можливість відповідача своєчасно подати відзив.

Суд установив, що професійного представника відповідач залучив 28.09.2026, а 05.10.2026 адвокат Вельмик О. М. отримала доступ до матеріалів справи в електронній формі та можливість ознайомитися з позовною заявою, доданими до неї доказами й ухвалою про відкриття провадження.

Після отримання доступу до матеріалів справи представник відповідача підготувала та подала відзив із викладенням заперечень проти позову та долученням доказів на їх підтвердження.

Оцінюючи наведені обставини в сукупності, Суд ураховує не лише факт пропуску встановленого законом строку, а й тривалість такого пропуску, час фактичного отримання представником доступу до матеріалів справи, обсяг матеріалів, необхідність формування правової позиції та подальшу поведінку відповідача, спрямовану на реалізацію права на захист.

Проміжок часу між отриманням представником доступу до матеріалів справи та поданням відзиву Суд за наведених обставин не розцінює як невиправдане зволікання чи недобросовісне користування процесуальними правами.

Суд також враховує гарантії справедливого судового розгляду, передбачені пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Однією зі складових права на справедливий суд є принцип рівності сторін, який, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, вимагає надання кожній стороні розумної можливості представити справу і докази за умов, які не ставлять її у суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом (рішення від від 27 жовтня 1993 року у справі "Dombo Beheer B.V. v. the Netherlands", заява №14448/88, §33).

Із принципом рівності сторін безпосередньо пов`язаний принцип змагальності судового процесу. Принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (рішення ЄСПЛ від 06 вересня 2005 року у справі "Салов проти України").

Водночас Суд враховує, що дотримання процесуальних строків є важливою складовою належного здійснення правосуддя та юридичної визначеності.

Європейський суд з прав людини наголошує на важливості дотримання формалізованих норм цивільного процесу, за допомогою яких сторони забезпечують вирішення спору цивільного характеру, оскільки завдяки цьому може обмежуватися обсяг дискреції, забезпечуватися рівність сторін, запобігатися свавілля, забезпечуватися ефективне вирішення спору та розгляд справи судом упродовж розумного строку, а також забезпечуватися юридична визначеність та повага до суду. Водночас надмірний формалізм у застосуванні процесуальних норм може суперечити вимозі забезпечення практичного та ефективного права на доступ до суду. Тому національні суди мають уникати як надмірного формалізму, що перешкоджає розгляду справи по суті, так і надмірної гнучкості, яка фактично нівелює встановлені законом процесуальні вимоги (рішення у справах "Зубац проти Хорватії" ("Zubac v. Croatia") [GC], заява №40160/12, §§ 96-99; "Белеш та інші проти Чеської Республіки" ("Beles and Others v. the Czech Republic"), заява №47273/99, §§ 49-51, 61).

У цій справі, з урахуванням сукупності встановлених обставин, тривалості пропуску строку, фактичного часу отримання представником доступу до матеріалів справи та подальшої процесуальної поведінки відповідача, Суд не вбачає підстав вважати, що поновлення строку порушить принцип юридичної визначеності або створить відповідачу необґрунтовану процесуальну перевагу.

Натомість прийняття відзиву забезпечить можливість розгляду спору з урахуванням позицій обох сторін, реалізацію принципів змагальності та рівності учасників судового процесу, при цьому позивач не позбавлений права подати відповідь на відзив та висловити заперечення щодо наведених відповідачем доводів і доказів.

За таких обставин Суд визнає причини пропуску відповідачем строку на подання відзиву поважними, поновлює цей строк та приймає відзив до розгляду.

Крім того, Суд, з`ясувавши думку учасників справи, які не заперечували проти зміни порядку розгляду справи, дійшов висновку про необхідність переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження з огляду на таке.

Відповідно до частини третьої статті 12 ГПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Згідно з частиною третьою статті 247 ГПК України при вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

На момент відкриття провадження у справі, виходячи зі змісту позовної заяви, характеру заявлених вимог та наданих прокурором доказів, Суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас, з урахуванням доводів, викладених у відзиві на позовну заяву, поданих відповідачем доказів та пояснень учасників справи у судовому засіданні, виникла необхідність у дослідженні додаткових обставин, які мають значення для правильного вирішення спору. Зокрема, підлягають з`ясуванню та перевірці обставини щодо здійснених відповідачем платежів за користування земельною ділянкою та їх урахування при визначенні заявленої до стягнення суми.

У зв`язку з цим Суд запропонував відповідачу надати податкові декларації з плати за землю за відповідні періоди та розрахунок орендної плати, яка фактично сплачувалася ним до бюджету за користування спірною земельною ділянкою.

Суд також ураховує необхідність надати учасникам справи належну можливість подати заяви по суті справи, додаткові пояснення та докази щодо обставин, які з`ясувалися під час її розгляду.

За таких обставин, з метою виконання завдання господарського судочинства, дотримання принципів змагальності, рівності учасників процесу та пропорційності, Суд вважає подальший розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження недоцільним та дійшов висновку про необхідність переходу до розгляду справи № 906/1069/26 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.

Відповідно до частини шостої статті 250 ГПК України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі.

Згідно з частиною п`ятою статті 233 ГПК України ухвали, постановлені судом без оформлення окремого документа, зазначаються у протоколі судового засідання. Суд може оформити такі ухвали окремим документом після закінчення судового засідання.

Керуючись ст. 2, 11, 15, 119, 234, 235, 250 ГПК України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Поновити відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву.

2. Прийняти відзив на позовну заяву (вх.№12510/26 від 22.10.2026) до розгляду та долучити його до матеріалів справи.

3. Перейти від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

4. Призначити підготовче засідання на "11" листопада 2026 р. о 12:15, яке відбудеться в приміщенні Господарського суду Житомирської області за адресою: м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, зал судових засідань № 308.

Роз`яснити учасникам справи обов`язок повідомити суд про причини неявки та наслідки неявки, передбачені статтею 202 ГПК України, зокрема можливість розгляду справи за відсутності належним чином повідомленого учасника, а для позивача - залишення позову без розгляду у випадках, установлених частиною четвертою цієї статті.

5. Запропонувати відповідачу надати Суду податкові декларації з плати за землю за відповідні періоди та розрахунок орендної плати, яка фактично сплачувалася ним до бюджету за користування спірною земельною ділянкою.

6. Копію ухвали направити учасникам справи в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає окремо від рішення суду.

Ухвалу оформлено окремим документом та підписано 29.10.2026.

СуддяС. НЕСТЕРЧУК