Рішення № 14102565, 17.02.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2011 Справа № 18/213/11

м. Полтава

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Лічмаш-Прилад", вул. Радянська, 128/2, м. Лубни, Полтавська обл., 37500

до Першої Лубенської державної нотаріальної контори, пл. Вокзальна, 7, м. Лубни, Полтавська обл., 37500

про усунення перешкод в використанні майна.

суддя Пушко І.І.

Представники:

від позивача: Балацький В.П., довіреність від 08.02.2011 року, № 01/85, присутній в засіданнях 10.02.2011 року, 17.02.2011 року;

від відповідача: Решта С.М.- завідувач Першої Лубенської державної нотаріальної контори (наказ від 24.10.2008 року № 606/7), присутня в засіданні 10.02.2011 року.

Рішення приймається після перерви, оголошеної в судовому засіданні 10.02.2011 року, про дату наступного засідання (17.02.2011 року) представники сторін повідомлені належним чином, про що свідчить розписка від 10.02.2011 року.

В засідання від 17.02.2011 року явка представника відповідача судом обов'язковою не визнавалась.

Суть справи: Розглядається позовна заява про усунення перешкод в використанні майна, а саме: позивач просить суд своїм рішенням зобов'язати Першу Лубенську державну нотаріальну контору зняти заборону відчуження заставленого майна зареєстровану під номером 1701698 від 22.02.2005 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, що належить ВАТ "Лічмаш-Прилад".

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що згідно п. 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України визначено, що нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна, що підлягає державній реєстрації, за заявою: банку, іншої юридичної особи про погашення позики (кредиту); заставодаця (іпотекодержателя) про припинення договору застави (іпотеки) або лише заставодавця (іпотекодавця) у разі подання ним безспірних доказів виконання зобов'язання. Безспірних доказів виконання зобов'язань ВАТ "Лічмаш-прилад" перед АК АПБ "Україна" позивачем реєстратору не було надано. За твердженням відповідача на даний випадок норми ч. 1 ст. 537 ЦК України, за якою нотаріус може зняти заборону на відчуження заставленого майна за заявою боржника, не можуть бути застосовані.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

02.11.1995 року між позивачем (заставодавцем) та АК АПБ "Україна" (заставодержателем) був укладений договір застави нерухомого майна (іпотеки), предметом якого було майно виробничого корпусу №2. Зазначеною заставою забезпечувалося виконання зобов’язань позивачем за кредитним договором від 15.08.1995 року.

Право власності позивача на нерухоме майно, яке було предметом договору застави (іпотеки) підтверджується наказом РВ ФДМУ від 10.08.2004 року №228Пр та додатком до нього, який містить перелік нерухомого майна, переданого до статутного фонду відкритого акціонерного товариства "Лічмаш-прилад".

Вказане майно (корпус №2) зазначений в цьому переліку під №6.

Як свідчить витяг з Єдиного реєстру заборон № 30261449 на 09.02.2011р. в реєстр було внесено запис за №1701698 від 22.02.2005 року 10:13:00 реєстратором: Перша Лубенська державна нотаріальна контора (м. Лубни, пл. Вокзальна, 7), підстава обтяження: повідомлення 1-1795 від 21.06.1996 року Лубенського відділення АК АПБ "Україна".

На момент подання позову заборгованість позивача перед АК АПБ "Україна" по кредитному договору відсутня, що підтверджується листом Управління НБУ № 03-056/7189 від 20.12.2010р.

Позивач листом від 30.08.2010р. (вих. № 01/492) звернувся до відповідача з заявою про зняття обтяження на заборону продажу нерухомого майна, яке було накладене 26.07.2000 року ліквідатором банку "Україна", в зв'язку з повним погашенням заборгованості.

Відповідач відмовив у внесенні відомостей в Єдиний реєстр щодо зняття заборони відчуження майна, посилаючись на те, що згідно п. 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, нотаріус знімає заборону щодо відчуження нерухомого майна, що підлягає державній реєстрації, за заявою: банку, іншої юридичної особи про погашення позики (кредиту); заставодаця (іпотекодержателя) про припинення договору застави (іпотеки) або лише заставодавця (іпотекодавця) у разі подання заявником безспірних доказів виконання зобов'язання, а зняття заборони у зв'язку з ліквідацією юридичної особи (кредитора) законом "Про нотаріат" не передбачено.

Позивач вважає, що така бездіяльність відповідача порушує його право власності на майно, оскільки створює перешкоди у розпорядженні цим майном. В зв’язку з чим просить задовольнити позовні вимоги з посиланням на ст..13 Конституції України, ст.ст. 32, 391 ЦК України.

При розгляді спору по суті судом приймаються до уваги наступні обставини.

Відповідно до ст.609 ЦК України, зобов’язання припиняється ліквідацією юридичної особи (боржника або кредитора), крім випадків, коли законом або іншими нормативно-правовими актами виконання зобов'язання ліквідованої юридичної особи покладається на іншу юридичну особу, зокрема за зобов'язаннями про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Згідно зі ст. 98 ЗУ "Про банки і банківську діяльність", банк є ліквідованим з моменту внесення запису про це до Державного реєстру банків після ухвалення звіту ліквідатора.

АК АПБ "Україна" був ліквідований і виключений з реєстру, що підтверджується рішенням Національного банку України від 13.04.2009 року № 167.

За таких обставин, кредитний договір, в забезпечення якого укладався договір застави (іпотеки), є припиненим в зв’язку з ліквідацією АК АПБ "Україна" як сторони за цим договором.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.593 ЦК України право застави припиняється у разі припинення зобов'язання, забезпеченого заставою. Таким чином, договір застави (іпотеки) від 02.11.1995 року є також припиненим.

Ч.2 ст.593 ЦК України передбачає, що у разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

Ст. 74 Закону України "Про нотаріат" визначає однією із підстав для зняття заборони відчуження жилого будинку, квартири, дачі, садового будинку, гаража, земельної ділянки, іншого нерухомого майна повідомлення установи банку, підприємства чи організації про припинення іпотечного договору або договору застави.

Відповідач, заперечуючи проти позову, посилається на п. 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, згідно з яким підставою для зняття заборони щодо відчуження нерухомого майна, що підлягає державній реєстрації, в разі припинення договору є заява заставодавця (іпотекодавця) та заставодержателя про припинення договору застави.

За змістом цієї норми Інструкції, така заява має подаватися ними спільно.

Разом з тим, ст.74 Закону України "Про нотаріат" не передбачає необхідність подання такої заяви і заставодержателем, і заставодавцем, тим більше, у випадках коли одна із сторін за договором застави припинилася внаслідок ліквідації.

За таких обставин, господарський суд не застосовує зазначену норму Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України згідно з ч.2 ст.4 ГПК України, а заперечення відповідача визнаються судом необґрунтованими.

Оскільки позивач надав відповідачу докази, які свідчать про припинення однієї із сторін за договором застави (іпотеки), які є одночасно доказами припинення відповідно зобов’язання (тобто, самого договору застави), відмова відповідача у знятті заборони є неправомірною.

Згідно з п. 1.5 положенням про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 09.06.1999 N 31/5 реєстраторами Реєстру заборон, зокрема, є: державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з Адміністратором і мають повний доступ до Реєстру заборон через комп'ютерну мережу. Таким чином саме відповідач як юридична особа є реєстратором Реєстру заборон, отже позов подано до належного відповідача.

Наявність заборони в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна перешкоджає позивачу у здійснення свого права розпорядження майном, яке належить йому на праві власності.

Згідно ст.391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

За таких обставин, заявлені позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 391, 593 (ч.2) ЦК України, ст.74 ЗУ "Про нотаріат", ст.ст. 82-84 ПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Першу Лубенську державну нотаріальну контору (пл. Вокзальна, 7, м. Лубни, Полтавська обл., 37500, код ЄДРПОУ 02900073) зняти заборону відчуження заставленого майна (нежиле приміщення, що знаходиться за адресою Полтавська обл., м. Лубни, вул. Радянська, 128/2), яке належить Відкритому акціонерному товариству "Лічмаш-Прилад" (вул. Радянська, 128/2, м. Лубни, Полтавська обл., 37500, код ЄДРПОУ 14307311), зареєстровану під номером 1701698 від 22.02.2005 року в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Суддя Пушко І.І.