Рішення № 141025527, 29.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2026м. ДніпроСправа № 904/5199/26

за позовом Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

до Фізичної особи підприємця Глушка Дениса Олександровича, м. Кривий Ріг, Дніпропетровської області

про стягнення 420 704, 51 грн., -

Суддя Бажанова Ю.А.

Без виклику (повідомлення) учасників

СУТЬ СПОРУ:

Криворізька міська рада звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою в якій просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця Глушка Дениса Олександровича на свою користь 420 704,51 грн. за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:04:382:0018, площею 0,4942 га за період з 09.08.2024 по 31.12.2025.

Судові витрати просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Фізична особа - підприємець Глушко Дениса Олександровича, отримавши об`єкти нерухомого майна, які фактично знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:04:382:0018, використовувало земельну ділянку без укладеного договору оренди, за відсутності державної реєстрації речового права на земельну ділянку та зберігає кошти, не сплативши орендну плату за користування земельною ділянкою

31.08.2026 від представника позивача до господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.

31.08.2026 від Криворізької міської ради до Господарського суду Дніпропетровської області надійшло клопотання про виправлення технічної описки яким уточнено прохальну частину позовної заяви Криворізької міської ради у справі та просить стягнути з Фізичної особи підприємця Глушко Дениса Олександровича на користь Криворізької міської ради 420 704,51 грн. за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:04:382:0018, площею 0,4942 га за період з 09.08.2024 по 31.12.2025.

15.09.2026 від Фізичної особи підприємця Глушко Дениса Олександровича до Господарського суду Дніпропетровської області надійшов відзив на позовну заяву в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач зазначає, що позов було пред`явлено до неналежного відповідача оскільки правовідносини щодо спірного майна не пов`язані зі здійсненням відповідачем підприємницької діяльності, цей спір не є господарським у розумінні статті 20 Господарського процесуального кодексу України та підпадає під наведений у цій статті виняток - спір, стороною якого є фізична особа, яка не є підприємцем (щодо цього конкретного майна). Відповідно, вимога, пред`явлена до ФОП Глушка Д.О. саме як до суб`єкта господарювання, є пред`явленою до неналежного відповідача, а справа в такій якості не підсудна господарському суду і підлягає розгляду, за наявності підстав, судом цивільної юрисдикції за участю Глушка Д.О. як фізичної особи.

За відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, основним видом економічної діяльності Глушка Д.О. як Фізичної особи підприємця є 31.09 - виробництво інших меблів. Жодного зв`язку між цим видом діяльності та об`єктом нерухомості - спорудою бакалейної бази - позивачем не наведено і не доведено. Відповідач не використовує та не використовував зазначену будівлю і земельну ділянку під нею у своїй підприємницькій діяльності як Фізична особа підприємець; будівля перебуває у його володінні як фізичної особи.

На думку відповідача оскільки Фізична особа підприємець Глушко Денис Олександрович не брав участі у справі № 904/1191/26 як сторона, обставини, встановлені рішенням у зазначеній справі, не мають для нього преюдиційного значення і підлягають самостійному доведенню позивачем на загальних підставах.

Відповідач зазначає, що позивач розрахував суму позовних вимог виходячи з нормативної грошової оцінки всієї земельної ділянки площею 0,4942 га (4 942 кв.м), тоді як площа нежитлової будівлі, якою, за твердженням позивача, фактично користується відповідач, становить 1 958 кв.м, тобто менше половини площі земельної ділянки. На думку відповідача позивачем не надано жодного обґрунтування, розрахунку чи акта обстеження земельної ділянки, який би підтверджував, що використання будівлі площею 1 958 кв.м об`єктивно потребує залучення всієї ділянки площею 4 942 кв.м, а не лише її частини. За відсутності таких доказів визначення бази нарахування виходячи з повної площі ділянки є необґрунтованим і таким, що покладає на відповідача обов`язок оплати за площу, яку він не використовує та в експлуатації якої немає обґрунтованої потреби.

17.09.2026 від Криворізької міської ради до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла відповідь на відзив в якій просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Позивач зазначає, що відповідач є власником розташованого на комунальній земельній ділянці окремо розташованого нежитлового об`єкта - будівлі бакалійної бази площею 1 958 кв.м. Вказаний об`єкт за своїми об`єктивними характеристиками не є житловим приміщенням чи об`єктом, призначеним для задоволення звичайних особистих, сімейних або побутових потреб фізичної особи. А цільове призначення земельної ділянки на які розташований вказаний об`єкт 11.02 - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком, категорія земель: землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Разом із цим, відповідно до Національного класифікатора України ДК 009:2010 "Класифікація видів економічної діяльності" затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 11.10.2010 № 457, вид економічної діяльності Відповідача за кодом 31.09 "Виробництво інших меблів" належить до Розділу 31 "Виробництво меблів", який структурно входить до Секції C "Переробна промисловість" (що включає розділи з 10 по 33). Таким чином, основним видом підприємницької діяльності Відповідача за КВЕД 31.09 є діяльність у сфері переробної промисловості, що повністю відповідає цільовому призначенню спірної земельної ділянки (код 11.02 для розміщення та експлуатації будівель та споруд підприємств переробної промисловості). А відтак, зі змісту правовідносин, що склалися між сторонами у цій справі, вбачається, що вони притаманні саме господарській діяльності.

Криворізька міська рада зазначає, що вона посилається на судове рішення № 904/1191/26 у конкретному контексті, а саме для підтвердження факту розміщення відповідного об`єкта нерухомого майна на земельній ділянці комунальної форми власності. Позивач посилається на об`єктивну обставину щодо конкретного об`єкта нерухомості та його територіального розташування, яка має значення для правильного вирішення цієї справи. Зазначена обставина не змінюється внаслідок переходу права власності на будівлю від однієї особи до іншої.

Позивач зазначає, що земельна ділянка є сформованою та зареєстрованою в Державному земельному кадастрі з площею 0,4942 га, як те підтверджує витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку наявний в матеріалах справи. При цьому, фактичне землекористування відповідача презюмується в силу статей 181 Цивільного кодексу України та 120 Земельного кодексу України, якими закріплюється загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований. У зв`язку з користуванням відповідачем його нерухомим майном, розташованим на сформованій земельній ділянці презюмується його користування усією спірною земельною ділянкою

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Враховуючи, що відповідач використав надане законом право на подання відзиву на позов, пояснень, доказів, позивач скористався правом на подання відповіді на відзив, пояснень, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, господарський суд вважає за можливе розглянути справу в порядку частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України за наявними у ній матеріалами.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

ВСТАНОВИВ:

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за Глушком Денисом Олександровичем (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 09.08.2024 зареєстровано право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ., закінчений будівництвом об`єкт, будівля, Ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ: 01.3351665.4798002.20240521.64.0000.31, номер об`єкта РПВН: 2973526, загальна площа (кв.м): 1958, нежитлова будівля А-1, окремо розташована одноповерхова споруда бакалейної бази загальною площею 1958 кв.м., документи, подані для державної реєстрації: договір дарування, серія та номер: HTM 259384, HTM 259385, виданий 09.08.2024, видавник Рукавіцин І.А., приватний нотаріус Криворізького районного округу Дніпропетровської області, зареєстровано в реєстрі за № 1790. Номер інформаційної довідки: 478766622, дата, час формування: 25.05.2026 о 15:33:00.

Земельна ділянка, на якій розташовано майно, є сформованою та має кадастровий номер 1211000000:04:382:0018. Дані по цій земельній ділянці містяться у витязі з Державного земельного кадастру від 17.08.2026 НВ-0001459362026. Місце розташування земельної ділянки: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вулиця Коломойцівська, будинок 18. Цільове призначення: Землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид цільового призначення земельної ділянки - 11.02, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком. Площа земельної ділянки (гектарів) 0.4942. Орган, який зареєстрував земельну ділянку - Криворізький відділ Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру". Дата державної реєстрації земельної ділянки 22.12.2009.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2026 у справі №904/1191/26 позов Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркомплект" про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:04:382:0018, площею 0,4942га, за період з 01.01.2022 до 08.08.2024, у розмірі 567 328,21 грн задоволено у повному обсязі. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркомплект" на користь Криворізької міської ради 567 328, 21грн основного боргу та 6 807,94грн витрат зі сплати судового збору.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2026 у справі №904/1191/26 встановлено, що за інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №46623543 від 02.03.2026 у період з 01.01.2022 по 08.08.2024 відповідач був власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:04:382:0018.

У період з 01.01.2022 по 08.08.2024 відповідач був власником нерухомого майна, що розташоване на земельній ділянці з кадастровим номером 1211000000:04:382:0018.

У період з 01.01.2022 по 08.08.2024 між Криворізькою міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтеркомплект" не існувало договірних правовідносин щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:382:0018.

Встановлені обставини свідчать, що відповідач як власник об`єкта нерухомого майна у зазначений період користувався земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи за користування нею кошти у встановленому законом розмірі.

Вищевказані обставини щодо розміщення вказаних об`єктів та обставини сформованості земельної ділянки є вже встановленими у рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 03.06.2026 у справі № 904/1191/26 за позовом Криворізької міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтеркомплект" (попередній власник нерухомого майна, керівник юридичної особи - Відповідач Глушко Д.О.) про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:04:382:0018, площею 0,4942 га, за період з 01.01.2022 до 08.08.2024, у розмірі 567 328,21 грн який було задоволено у повному обсязі.

Згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав від 25.05.2026 №478766622 за адресою: місто Кривий Ріг, вулиця Коломойцівська, будинок 18 розміщено об`єкт нерухомого майна, а саме: нежитлова будівля (окремо розташована одноповерхова споруда бакалейної бази, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2973526) яка з 09.08.2024 на праві власності зареєстровано за Відповідачем Глушко Д.О.

Відповідно до витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № 2584/301-25 від 30.12.2025 нормативно грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:382:0018 становить 10 366 092, 10 грн.

Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру, яка є центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, на виконання пункту 289.3 статті 289 ПК України, на своєму офіційному сайті (http://land.gov.ua) публікує коефіцієнти індексації нормативної грошової оцінки земель за попередні роки, згідно яких для земель населених пунктів вони становлять: 2016 рік 1,06, 2017 рік 1,0, 2018 рік 1,0, 2019 рік 1,0, 2020 рік 1,0, 2021 рік 1,0 (для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) та 1,1 (для земель несільськогосподарського призначення), за 2022 рік 1,15 для земель та земельних ділянок (крім сільськогосподарських угідь); за 2023 -1,051, за 2024 1,12, за 2025 1,08.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:382:0018 з урахуванням відомостей з витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № 2584/301-25 від 30.12.2025 у 2025 році становить 10 366 092,10 грн.

З урахуванням викладеного нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2024 склала 9 255 439, 38 грн. (10 366 092,10 / 1,12 = 9 255 439, 38).

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 встановлено ставки плати за землю та пільг із земельного податку на території міста Кривого Рогу, яким установлено, ставки плати за землю (орендної плати за землю) згідно із додатком 2 до рішення міської ради від 26.05.2021 №506 ставки орендної плати за землю на території м. Кривого Рогу з кодом цільового призначення 11.02, для розміщення та експлуатації, основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості становить 3,000 %.

Криворізькою міською радою здійснений розрахунок плати за вказану земельну ділянку за період з 09.08.2024 по 31.12.2024 склав 109 721, 75 грн.,

Орендна плата за 2024: 277 663,18 = 9 255 439,38 грн х 3,0%, де: 9 255 439,38 грн. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2025 згідно Витягу (з урахуванням коефіцієнту індексації 1,12); 3% - ставка орендної плати за землю згідно Рішення Криворізької міської ради №506. 277 663,18 грн. : 12 місяців = 23 138,60 грн. місячна плата (23 138,60 грн. : 31 день) х 23 дня = 17 167,35 грн. плата за період з 09.08.2024 по 31.08.2024. Плата за період з 09.08.2024 по 31.12.2024: (23 138,60 грн. х 4 місяці) + 17 167,35 грн. = 109 721,75 грн.

Криворізькою міською радою здійснений розрахунок плати за вказану земельну ділянку за період з 01.01.2025 по 31.12.2025 склав 310 982, 76 грн., (Р) 310 982, 76 = 10 366 092,10 грн х 3,0%, де: 10 366 092,10 грн. - нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2025 згідно Витягу; 3% - ставка орендної плати за землю згідно Рішення Криворізької міської ради №506.

Вказаний розрахунок розміру безпідставно збережених коштів у вигляді орендної плати за користування без оформлення належним чином права користування земельною ділянкою виконаний з урахування пояснювальної записки до розрахунку, виконаними Департаментом регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконкому Криворізької міської ради.

Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, викладеній у листі від 09.04.2026 № 12955/5/04-36-24-16-13 згідно з ІКС ДПС Глушко Д.О. не обліковується як платник плати за землю за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:04:382:0018, яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 18 у Покровському районі.

03.02.2026 Департамент регулювання містобудівної діяльності та земельних відносин виконавчого комітету Криворізької міської ради звернувся до Фізичної особи підприємця Глушка Дениса Олександровича з листом вих. № 10/04-01-02-08/1404 від 16.04.2026 в якому зазначає, що Фізичною особою підприємцем Глушком Денисом Олександровичем як фактичним землекористувачем земельної ділянки, у період з 09.08.2024 - 31.12.2025 безпідставно збережені кошти у вигляді несплаченої до місцевого бюджету орендної плати на загальну суму 420 704, 51 грн. Пропонував добровільно в тридцяти денний термін з дня одержання даної претензії погасити заборгованість з плати за землю, про що повідомити міську раду.

Криворізька міська рада посилається на те, що у період з 09.08.2024 до 31.12.2025 відповідачем збережено у себе без достатньої правової підстави кошти у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою площею 0, 4942 га, з кадастровим номером 1211000000:04:382:0018 в розмірі 420 704, 51 грн, що є і причиною виникнення спору.

Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єктів нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою (кадастровий номер 1211000000:04:382:0018), на якій ці об`єкти розміщені.

Предметом доказування по справі є докази користування відповідачем земельною ділянкою (розміщення об`єктів нерухомості), кадастровий номер та площа земельної ділянки, технічна документації земельної ділянки; нормативна грошова оцінка землі; докази наявності чи відсутності належного оформлення відповідачем права користування вказаною земельною ділянкою.

За статтею 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Для цих цілей Податковий кодекс України визначає, що платою за землю є обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної комунальної власності.

Стаття 96 Земельного кодексу України також визначає імперативний обов`язок землекористувачів зі сплати земельного податку або орендної плати (пункт в), де земельний податок справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (пп. 14.1.72 ст. 14 Податкового кодексу України): орендна плата обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі ХІІ орендна плата) (пп. 14.1.136 ст. 14 Податкового кодексу України). Отже, єдино можливою назвою плати за землю для орендаря законодавець призначає "орендну плату" (незалежно від правових підстав користування землею, зокрема, наявності договору) (п.287.1 статті 287 Податкового кодексу України).

Відтак, розмір коштів, які підлягають стягненню розраховано на рівні орендної.

Згідно з пунктом 289.1 статті 289 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Базою оподаткування землі в Україні є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого Податковим кодексом України, та площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено (пп.пп. 271.1.1, 271.1.2 п. 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України).

За статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться, розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення не рідше ніж один раз на 5-7 років.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (стаття 20 Закону України "Про оцінку земель").

Предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав, договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.

За змістом приписів глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності в деліктних зобов`язаннях. Натомість для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

Перехід прав на земельну ділянку, пов`язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 Земельного кодексу України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини першої статті 141 цього Кодексу).

За змістом глави 15 Земельного кодексу України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди.

Частина перша статті 93 Земельного кодексу України встановлює, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Землекористувачі також зобов`язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт в частини першої статті 96 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 Земельного кодексу України).

Отже, за змістом указаних приписів виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Проте з огляду на приписи частини другої статті 120 Земельного кодексу України не вважається правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій розташоване це нерухоме майно.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за Глушком Денисом Олександровичем (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 09.08.2024 зареєстровано право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ., закінчений будівництвом об`єкт, будівля, Ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ: 01.3351665.4798002.20240521.64.0000.31, номер об`єкта РПВН: 2973526, загальна площа (кв.м): 1958, нежитлова будівля А-1, окремо розташована одноповерхова споруда бакалейної бази загальною площею 1958 кв.м., документи, подані для державної реєстрації: договір дарування, серія та номер: HTM 259384, HTM 259385, виданий 09.08.2024, видавник Рукавіцин І.А., приватний нотаріус Криворізького районного округу Дніпропетровської області, зареєстровано в реєстрі за № 1790. Номер інформаційної довідки: 478766622, дата, час формування: 25.05.2026 о 15:33:00.

Земельна ділянка, на якій розташовано майно, є сформованою та має кадастровий номер 1211000000:04:382:0018. Дані по цій земельній ділянці містяться у витязі з Державного земельного кадастру від 17.08.2026 НВ-0001459362026. Місце розташування земельної ділянки: АДРЕСА_1 . Цільове призначення: Землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид цільового призначення земельної ділянки - 11.02, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком. Площа земельної ділянки (гектарів) 0.4942. Орган, який зареєстрував земельну ділянку - Криворізький відділ Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру". Дата державної реєстрації земельної ділянки 22.12.2009.

При цьому матеріали справи не містять доказів належного оформлення права користування вказаною земельною ділянкою Фізичною особою підприємцем Глушком Денисом Олександровичем, зокрема укладення відповідних договорів оренди з Криворізькою міською радою та державної реєстрації такого права, а отже, при укладенні договору дарування нерухомості право користування земельною ділянкою, якого не існувало у продавця на момент укладення договору дарування, до набувача не перейшло. Таким чином, Фізична особа підприємець Глушко Денис Олександрович користувався спірною земельною ділянкою без достатньої правової підстави.

Фізична особа підприємець Глушко Денис Олександрович як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі 629/4628/16-ц (провадження № 14-77цс18), від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 (провадження №12-182гс18), від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (провадження №14-32цс19), від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17.

Отже, суд, встановивши факт використання Фізичною особою підприємцем Глушком Денисом Олександровичем земельної ділянки без достатніх правових підстав, а також безпідставне збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за її використання, дійшов обґрунтованого висновку про необхідність застосування до спірних правовідносин саме приписів статей 1212 - 1214 Цивільного кодексу України, оскільки для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц дійшла висновку, що обов`язковими для визначення орендної плати є відомості у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, про що також наголошено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (п.71).

Таким чином, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, що підтверджує дані про нормативну грошову оцінку. Подібна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі №917/353/19.

Разом з тим, у відповідності до статті 23 цього ж Закону технічна документація з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою.

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №523, що набрало чинності 01.01.2022, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кривого Рогу.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:382:0018 з урахуванням відомостей з витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок № 2584/301-25 від 30.12.2025 у 2025 році становить 10 366 092,10 грн.

З урахуванням викладеного нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2024 склала 9 255 439, 38 грн. (10 366 092,10 / 1,12 = 9 255 439, 38).

Рішенням Криворізької міської ради від 26.05.2021 №506 встановлено ставки плати за землю та пільг із земельного податку на території міста Кривого Рогу, яким установлено, ставки плати за землю (орендної плати за землю) згідно із додатком 2 до рішення міської ради від 26.05.2021 №506 ставки орендної плати за землю на території м. Кривого Рогу з кодом цільового призначення 11.02, для розміщення та експлуатації, основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості становить 3,000 %.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 17.08.2026 НВ-0001459362026 земельна ділянка з кадастровим номером 1211000000:04:382:0018 за цільовим призначенням віднесена до виду 11.02, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком.

Розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням Криворізької міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.

Криворізькою міською радою здійснений розрахунок плати за вказану земельну ділянку відповідно якого з 09.08.2024 до 31.12.2025 склав 420 704, 51 грн.

Відповідач контррозрахунку не надав, незгоди щодо арифметичної правильності розрахунку у відзиві не висловив.

Згідно з приписами частини 4 статті 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті.

Відповідно до інформації Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, викладеній у листі від 09.04.2026 № 12955/5/04-36-24-16-13 згідно з ІКС ДПС Глушко Д.О. не обліковується як платник плати за землю за земельну ділянку з кадастровим номером 1211000000:04:382:0018, яка розташована за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 18 у Покровському районі.

Таким чином, Фізична особа підприємець Глушко Денис Олександрович як фактичний користувач земельної ділянки з кадастровим номером 1211000000:04:382:0018, що без достатньої правової підстави за рахунок Криворізької міської ради зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею на рівні орендної плати за період з 09.08.2024 по 31.12.2025, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки (позивачу) на підставі частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України.

Господарський суд відхиляє посилання відповідача про пред`явлення позову до неналежного відповідача з таких підстав.

Відповідно до частини 1,2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно зі статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

Відповідно до статей 5, 7, 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" правосуддя в Україні здійснюється виключно судами та відповідно до визначених законом процедур судочинства. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин (аналогічний висновок міститься у пункті 5.10 постанови Верховного Суду від 24.05.2023 у справі № 920/336/22).

Визначення правильної юрисдикційності того чи іншого спору має важливе значення. Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово звертав увагу на те, що кожен має право на суд, встановлений законом. Тобто, відповідний орган повинен мати повноваження вирішувати питання, що належать до його компетенції, на основі принципу верховенства права (рішення від 29.04.1988 року у справі "Белілос проти Швейцарії"). Юрисдикцію суду має визначати закон (доповідь Європейської комісії від 12.10.1978 року у справі "Занд проти Австрії").

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певну справу належить розглядати за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна та суб`єктна юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена ст. 20 Господарського процесуального кодексу України.

Статтею 20 Господарського процесуального кодексу України визначено предметну та суб`єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції.

Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

Ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є: наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і спору про право, що виникає з відповідних відносин; наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом; відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18).

Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені в статті 4 цього Кодексу, тобто і фізичні особи, які не є підприємцями, а винятки, коли спори, стороною яких є фізична особа, що не є підприємцем, не підлягають розгляду у господарських судах, чітко визначені положеннями статті 20 цього Кодексу (як приклад, підпункти 5, 10, 14 пункту 1 цієї статті).

Така правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18, від 25.06.2019 у справі № 904/1083/18, від 25.02.2020 у справі № 916/385/19 та постановах Верховного Суду від 06.06.2023 у справі № 920/277/22, від 10.05.2023 у справі № 920/343/22, від 10.05.2023 у справі № 920/155/22.

Визначаючи юрисдикційність спору, необхідно зважати як на суть права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлені вимоги, характер спірних правовідносин, так і на відповідний суб`єктний склад учасників у цій справі.

Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 23.05.2023 у справі № 925/352/22.

Спір у цій справі виник із використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:04:382:0018, площею 0,4942 га у період з 09.08.2024 по 31.12.2025.

За змістом статей 177 та 181 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є речі, у тому числі нерухомі (нерухоме майно, нерухомість), такі як земельні ділянки та об`єкти, розміщені на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни цільового призначення.

За статтею 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом, а стаття 320 Цивільного кодексу України надає право власнику майна використовувати його для здійснення підприємницької діяльності.

Однак, для встановлення використання такого майна для здійснення підприємницької діяльності, потрібно з`ясувати, що воно використовується для ведення відповідної діяльності.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.10.2022 у справі № 922/1830/19 (пункт 6.40) виснувала, що у спорах щодо земельних відносин при розмежуванні юрисдикції між цивільними і господарськими судами на першому місці - зміст правовідносин і вже другорядне значення надається суб`єктному складу (фізична чи юридична особа). Адже господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності як за участю юридичних осіб, так і за участю фізичних осіб-підприємців, а в певних випадках і за участю осіб, які не мають статусу суб`єкта господарювання.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за Глушком Денисом Олександровичем (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 09.08.2024 зареєстровано право власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 ., закінчений будівництвом об`єкт, будівля, Ідентифікатор об`єкта в ЄДЕССБ: 01.3351665.4798002.20240521.64.0000.31, номер об`єкта РПВН: 2973526, загальна площа (кв.м): 1958, нежитлова будівля А-1, окремо розташована одноповерхова споруда бакалейної бази загальною площею 1958 кв.м., документи, подані для державної реєстрації: договір дарування, серія та номер: HTM 259384, HTM 259385, виданий 09.08.2024, видавник Рукавіцин І.А., приватний нотаріус Криворізького районного округу Дніпропетровської області, зареєстровано в реєстрі за № 1790. Номер інформаційної довідки: 478766622, дата, час формування: 25.05.2026 о 15:33:00.

Господарський суд погоджується із доводами позивача, що зазначення у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна його Глушка Дениса Олександровича, як фізичної особи власника спірного нерухомого майна (без вказівки на статус суб`єкта господарювання) саме по собі не вказує на цивільну юрисдикцію спору щодо спірного нерухомого майна, а з`ясуванню підлягає передусім використання об`єкту речових прав саме для здійснення підприємницької діяльності.

Глушко Денис Олександрович є зареєстрованим у якості фізичної особи підприємця з 12.01.2004 (номер запису 22270170000023585), тобто на час спірних правовідносин був підприємцем.

Земельна ділянка, на якій розташовано майно, є сформованою та має кадастровий номер 1211000000:04:382:0018. Дані по цій земельній ділянці містяться у витязі з Державного земельного кадастру від 17.08.2026 НВ-0001459362026. Цільове призначення: Землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид цільового призначення земельної ділянки - 11.02, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком. Площа земельної ділянки (гектарів) 0.4942.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав ОСОБА_1 є власником нерухомого майна на підставі договору дарування HTM 259384, HTM 259385, виданий 09.08.2024, нежитлова будівля А-1, окремо розташована одноповерхова споруда бакалейної бази загальною площею 1958 кв.м.

Також, видами діяльності Глушко Дениса Олександровича, як фізичної особи-підприємця є: 31.09 Виробництво інших меблів (основний), 13.99 Виробництво інших текстильних виробів, н.в.і.у., 14.19 Виробництво іншого одягу й аксесуарів,18.12 Друкування іншої продукції, 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення, 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля, 95.24 Ремонт меблів і домашнього начиння, 18.13 Виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг.

Враховуючи наявність специфічного майна, його характер, цільове призначення земельної ділянки, значну площу, спосіб використання, суд погоджується із доводами позивача, що між сторонами виникли саме господарські правовідносини, тому розгляд даної справи необхідно проводити саме за правилами господарського судочинства.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 25.06.2019 по справі № 904/1083/18, від 21.09.2022 по справі № 644/6381/19.

Також господарський суд відхиляє заперечення відповідача в частині визначення площі земельної ділянки, за яку нарахована плату.

Так, відповідно до частини 1 статті 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об`єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Режим нерухомої речі може бути поширений законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об`єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації.

Відповідно до частини 1 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на об`єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об`єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об`єкта до набувача такого об`єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об`єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об`єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об`єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.

Відповідно до частин 2-4 статті 791 Земельного кодексу України формування земельних ділянок здійснюється:

у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності;

шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок;

шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;

шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом;

за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв);

за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Суд зазначає, що Верховним Судом вже сформована стала практика щодо безпідставного стягнення збережених коштів у вигляді орендної плати. Серед іншого, Верховний Суд наголошував, що об`єктом цивільних прав може бути земельна ділянка з моменту її формування та державної реєстрації права власності. Відповідні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.03.2021 у справі №922/1453/20, від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19, від 29.01.2019 у справах № 922/3780/17 та № 922/536/18, від 11.02.2019 у справі № 922/391/18, від 12.04.2019 у справі № 922/981/18 та від 12.06.2019 у справі № 922/902/18, від 29.05.2020 у справі № 922/2843/19 у яких міститься висновок про те, що для вирішення спору щодо фактичного користування земельною ділянкою без укладення правовстановлюючих документів та без державної реєстрації прав на неї встановленню підлягають обставини, зокрема, чи є земельна ділянка, за фактичне користування якою позивач просить стягнути безпідставно збережені кошти, сформованим об`єктом цивільних прав протягом усього періоду, зазначеного у позові.

Земельна ділянка, на якій розташовано спірне нерухоме майно, є сформованою та має кадастровий номер 1211000000:04:382:0018. Дані по цій земельній ділянці містяться у витязі з Державного земельного кадастру від 17.08.2026 НВ-0001459362026. Місце розташування земельної ділянки: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вулиця Коломойцівська, будинок 18. Цільове призначення: Землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення. Вид цільового призначення земельної ділянки - 11.02, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком. Площа земельної ділянки (гектарів) 0.4942. Орган, який зареєстрував земельну ділянку - Криворізький відділ Дніпропетровської регіональної філії Державного підприємства "Центр державного земельного кадастру". Дата державної реєстрації земельної ділянки 22.12.2009.

Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду дійшов висновку, що із дня набуття права власності на об`єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, а тому саме із цієї дати у власника об`єкта нерухомого майна виникає обов`язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об`єкт, такі кошти є безпідставно збереженими. (Постанова Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 05.08.2022 у справі № 922/2060/20).

Нерухоме майно нерозривно пов`язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а тому використання нежитлових приміщень, які належать відповідачам, неможливе без відповідної земельної ділянки.

Наведена правова норма закріплює загальний принцип цілісності об`єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об`єкт розташований, а тому, у зв`язку з користуванням відповідачем нежитловою будівлею презюмується їх спільне користування усією спірною земельною ділянкою, якщо іншого не доведено (близькі за змістом висновки Верховного Суду у постанові від 02.06.2020 у справі № 922/2417/19).

При цьому твердження відповідача про користування меншою площею земельної ділянки, а саме лише тією, на якій розташована спірна нежитлова будівля, суд вважає недоречними, оскільки, по-перше, спір стосується користування вже сформованою земельною ділянкою, по-друге, позивач не надав доказів на підтвердження формування за спірною адресою земельної ділянки меншої чи більшої площі для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі. Отже, розмір земельної ділянки, якою користується відповідач, доведений, обґрунтований і підтверджений достатніми доказами, про що правомірно зазначили суди попередніх інстанцій.

Крім цього, варто зауважити, що Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію: у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 ЦК України (постанова Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, постанова Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20),в постанові від 14.02.2022 у справі № 646/4738/19, Верховний Суд навів правовий висновок щодо застосування положень статті 1212 ЦК України, згідно з яким необхідність встановлення сформованості земельної ділянки як об`єкта оренди, визначення її меж, кадастрового номера, внесення інформації до Державного земельного кадастру взагалі залежить від конкретних обставин справи.

Велика Палата Верховного Суду звертала увагу, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давного Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об`єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об`єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об`єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об`єкти розташовані. Отже, об`єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об`єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об`єкт права власності. (Постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 200/606/18)

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене господарський суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача у сумі 5 048, 46 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Криворізької міської ради до Фізичної особи підприємця Глушка Дениса Олександровича про стягнення 420 704, 51 грн задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця Глушка Дениса Олександровича ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, площа Молодіжна, будинок 1, ідентифікаційний код 33874388) 420 704,51 грн безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою комунальної власності з кадастровим номером 1211000000:04:382:0018, площею 0,4942 га за період з 09.08.2024 по 31.12.2025, 5 048, 46 грн витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 29.10.2026

Суддя Ю.А. Бажанова