Ухвала суду № 141025300, 29.10.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/5440/26

1-кп/296/780/26

УХВАЛА

Іменем України

29 жовтня 2026 року м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5 ,

заставодавця ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Житомирської окружної прокуратури ОСОБА_3 про звернення застави в дохід держави у кримінальному провадженні №12026060640000383 від 17.04.2026 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-

установив:

У провадженні Корольовського районного суду м. Житомира перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про звернення застави в дохід держави, посилаючись на те, що ухвалою Житомирського апеляційного суду від 29.04.2026 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави та покладено передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов`язки. Після внесення застави обвинувачену було звільнено з-під варти.

У подальшому ОСОБА_4 , будучи належним чином повідомленою про судові засідання, без поважних причин до суду не з`являлася, про причини неявки не повідомляла, у зв`язку з чим ухвалою суду від 10.09.2026 її оголошено в розшук, а судове провадження зупинено. 16.09.2026 ОСОБА_4 затримано та обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення застави.

Посилаючись на порушення обвинуваченою покладених на неї обов`язків, прокурор просив звернути внесену заставодавцем ОСОБА_6 заставу в розмірі 66 560 грн у дохід держави та зарахувати її до спеціального фонду Державного бюджету України.

У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання та звернути в дохід держави заставу, внесену заставодавцем ОСОБА_6 за обвинувачену ОСОБА_4 .

Заставодавець ОСОБА_6 , обвинувача ОСОБА_4 , адвокат ОСОБА_5 щодо вирішення клопотання прокурора поклався на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд доходить висновку, що клопотання є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Так, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Обвинувачена неодноразово протягом тривалого часу не з`являлася до суду, про наявність відносно неї даного кримінального провадження була обізнана, долею справи не цікавилась та про причини своєї неявки суд не повідомляла.

Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 29.04.2026 стосовно обвинуваченої ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із правом внесення застави у розмірі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 66 560 гривень, а також, у разі внесення застави, покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України: 1) прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; 2) повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, роботи.

Застава була внесена заставодавцем ОСОБА_6 на відповідний депозитний рахунок Житомирського апеляційного суду та ОСОБА_4 звільнено з-під варти в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 202 КПК України, з покладенням на неї обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

У подальшому, 04.05.2026 ОСОБА_4 була звільнена з-під варти у зв`язку з внесенням застави.

Відповідно до вимог абз. 3 ч. 4 ст. 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Отже, судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 , будучи обізнаною про наявність відносно неї кримінального провадження, у судові засідання не з`являлась, про причини неявки суду не повідомляла.

Заходами забезпечення кримінального провадження є, у тому числі, запобіжні заходи (пункт 9 частини 2 статті 131 КПК). Застава є одним із видів запобіжних заходів (пункт 3 частини 1 статті 176 КПК).

Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

При порушенні умов такого запобіжного заходу як застава процедура його застосування включає також застосування заходів кримінально-процесуальної відповідальності. Так, у разі порушення умов застави - вона звертається в дохід держави (частина 8 статті 182 КПК).

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу (частина 9 статті 182 КПК).

З наведеного вище слідує, що звернення застави в дохід держави є невід`ємною складовою зміни запобіжного заходу в вигляді застави, яка передбачена частинами 8 та 10 статті 182 КПК, та охоплюється поняттям застосування запобіжного заходу в вигляді застави.

У зв`язку із викладеним, звернення застави в дохід держави має (із врахуванням особливостей цього заходу) відповідати встановленим правилам застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У ч. 3 ст. 182 КПК України вказано, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

Заставодавцем внесено заставу за обвинувачену ОСОБА_4 04.05.2026 року обвинувачену звільнено з-під варти у зв`язку з внесенням заставодавцем визначеної судом суми застави.

Таким чином, запобіжний захід у виді тримання під вартою щодо обвинуваченої було змінено на заставу, яка є самостійним запобіжним заходом та продовжує діяти до моменту її повернення заставодавцю або звернення застави в дохід держави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України (частина 8 статті 182 КПК).

Метою припису частини 8 статті 182 КПК є запобігання порушенню підозрюваним покладених на нього обов`язків шляхом застосування заходу кримінально-процесуальної відповідальності за таке порушення. У той же час метою звернення застави в дохід держави не є відшкодування шкоди, у завданні якої особа підозрюється.

Водночас зі змісту частини 8 статті 182 КПК вбачається, що в ній при описі обов`язків, у разі порушення яких передбачено застосування санкції у вигляді звернення застави в дохід держави, використані формулювання, як у множині, так і в однині. Зокрема, неявка за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи неповідомлення про причини своєї неявки як підстава для звернення застави в дохід держави зазначено як одноразову дію.

При цьому суд звертає увагу, що застава є безстроковим запобіжним заходом, тому її строк не може бути визначний ухвалою суду, і вона без визначення строку забезпечує виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків прибувати за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду (частина 7 статті 42 КПК).

Отже, у разі порушення умов такого запобіжного заходу як застава (зокрема, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого без поважних причин та не повідомив заздалегідь про причини своєї неявки), суд вправі застосувати заходи кримінально-процесуальної відповідальності - звернути заставу (її частину) в дохід держави.

З огляду на викладене клопотання прокурора є обґрунтованим, а також доведено, що ОСОБА_4 на виклики до суду не з`являлась, заставодавець не виконав своїх обов`язків щодо забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої, а тому суд дійшов висновку, що вимога прокурора про звернення застави в дохід держави є законною та обґрунтованою належними й допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Таким чином, заставу, внесену за обвинувачену ОСОБА_4 , з урахуванням клопотання прокурора, слід звернути в дохід держави.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 177, 182, 183, 194, 202 КПК України, суд,

постановив:

Клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави задовольнити.

Заставу в розмірі 66 560 гривень (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят гривень 00 коп), внесену 04.05.2026 року заставодавцем ОСОБА_6 за обвинувачену ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на відповідний депозитний рахунок (Одержувач коштів: Житомирський апеляційний суд, код одержувача: 42261525, МФО: 820172, Банк: ДКСУ у м.Києві, рахунок: UA058201720355279002000085932), визначену ухвалою Житомирського апеляційного суду від 29.04.2026, звернути в дохід держави та зарахувати її до спеціального фонду Державного бюджету України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1