Рішення № 141024806, 19.10.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" жовтня 2026 р. Cправа № 902/316/26(902/659/26)

Господарський суд Вінницької області у складі головуючої судді Нешик О.С., при секретарі судового засідання Шаравській Н.Л.,

за відсутності представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантіс Норд", м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп", м.Вінниця

про стягнення 77033,39 грн заборгованості за договором поставки

в межах справи

за заявою Акціонерного товариства "Райффайзен Банк", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп", м.Вінниця

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Вінницької області надійшла заява Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" б/н від 16.03.2026 про відкриття провадження в справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп".

Ухвалою суду від 03.06.2026 відкрито провадження в справі №902/316/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого Демчана О.І., попереднє засідання призначено на 28.07.2026.

10.06.2026 здійснено офіційне оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" на офіційному вебпорталі Судової влади України.

В провадженні Господарського суду Вінницької області (судді Шамшуріної М.В.) перебувала справа №902/659/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантіс Норд" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" 77033,39 грн заборгованості, що нарахована з посиланням на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки №02КА/ВІ від 07.10.2024 в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого товара, з яких: 43964,20 грн - основна заборгованість, 8997,56 грн - 15% річних, 5817,54 грн - інфляційні втрати та 18254,09 грн - пеня.

Ухвалою суду від 25.05.2026 відкрито провадження в справі №902/659/26, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

10.07.2026 Господарський суд Вінницької області (суддя Шамшуріна М.В.) прийняв ухвалу про передачу матеріалів справи №902/659/26 до розгляду в межах справи №902/316/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп".

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду (з присвоєним єдиним унікальним номером судової справи №902/316/26(902/659/26)) від 17.07.2026, вказану справу передано на розгляд судді Нешик О.С., в провадженні якої перебуває справа №902/316/26.

Враховуючи викладені обставини, ухвалою суду від 22.07.2026 справу №902/316/26(902/659/26)) прийнято до провадження судді Нешик О.С., вирішено розгляд справи №902/316/26(902/659/26)) здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження; призначено судове засідання на 15.10.2026.

На визначену судом дату, 15.10.2026, учасники справи не з`явились.

Водночас суд бере до уваги, що 14.10.2026 до суду надійшло клопотання позивача б/н від 14.10.2026, в якому заявник просив здійснювати розгляд справи без участі його представника.

Відповідач правом участі в судовому засіданні не скористався; втім про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином, що підтверджується відтиском штемпелю вихідної кореспонденції суду про направлення примірників ухвали суду від 22.07.2026 в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адреси електронної пошти згаданого (а.с.87).

Враховуючи викладене є достатні підстави вважати, що судом вжито належних заходів до повідомлення відповідача про дату, час та місце слухання справи. Слід зауважити, що відповідно до положень ч.3 ст.202 ГПК України, неявка в судове засідання учасників справи без поважних причин або без повідомлення причин неявки є підставою розгляду справи за відсутності таких учасників справи.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Фактичні обставини, які встановив суд, та зміст спірних правовідносин.

07.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кантіс Норд" (далі за текстом також - Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" (далі за текстом також - Покупець) було укладено Договір поставки №02КА/ВІ (а.с.7-9), за яким Постачальник зобов`язався у зумовлені строки поставляти у власність Покупця алкогольну продукцію, відповідно до погоджених Постачальником замовлень Покупця, а Покупець - приймати вказаний товар у власність і сплачувати за нього (п.1.1. Договору).

За умовами п.1.2. Договору, найменування, асортимент, ціна та одиниці виміру товара, який поставляється за цим договором, зазначаються у видаткових та товарно-транспортних накладних.

Пунктом 2.3. Договору передбачено, що в ціну товара також включені вартість транспортування, тари, упаковки, маркування. Для визначення заборгованості за товар використовуються ціни, кількість та асортимент товара, визначених у видаткових та товарно-транспортних накладних, оформлених належним чином, які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками (за наявності). Підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками видаткові та товарно-транспортні накладні є належним доказом поставки.

Відповідно до п.2.6. Договору, загальна сума Договору складає суму товара, поставленого Постачальником за всіма видатковим накладним за цим Договором, які оформлені належним чином, підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками (за наявності).

Згідно з п.2.7. Договору, за поставлений товар Покупець здійснює розрахунки в українських гривнях шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника протягом 50 календарних днів з дати поставки товара. Датою поставки товара вважається дата відповідної видаткової накладної, за умови підписання цих документів уповноваженими представниками сторін.

Положеннями п.8.3. Договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленого товара Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховувалася пеня від суми, що була несвоєчасно сплачена, за кожен день прострочення платежу, та 15% річних від суми, що була несвоєчасно сплачена, у випадку прострочення оплати поставленого товара на 10 (десять) і більше календарних днів.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через тридцять шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (п.8.6. Договору).

За умовами п.10.1. Договору, цей Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та скріплення його печатками сторін і діє до 06.10.2026. Закінчення строку дії Договору не звільняє сторони від зобов`язань, що виникли протягом його дії.

Невиконання відповідачем умов Договору поставки №02КА/ВІ від 07.10.2024 щодо здійснення повної оплати за отриманий товар, спонукало позивача на звернення з цим позовом до суду про стягнення 43964,20 грн - основної заборгованості, 18254,09 грн - пені, 5817,54 грн - інфляційних втрат та 8997,56 - 15% річних.

Борг Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Кантіс Норд" за згаданим правочином підтверджується наявними в справі документами, зокрема підписаними між сторонами видатковими та товаро-транспортними накладними (а.с.10-53), а саме:

- видатковою накладною №533 від 07.11.2024 про поставку відповідачу товара на загальну суму 15189,60 грн разом з товаро-транспортною накладною №14ABBI000533 від 07.11.2024;

- видатковою накладною №539 від 07.11.2024 про поставку відповідачу товара на загальну вартість 1477,50 грн разом з товаро-транспортною накладною №14ABBI000539 від 07.11.2024;

- видатковою накладною №544 від 07.11.2024 про поставку відповідачу товара на загальну вартість 2182,20 грн разом з товаро-транспортною накладною №14ABBI000544 від 07.11.2024;

- видатковою накладною №546 від 07.11.2024 про поставку відповідачу товара на загальну вартість 1479,00 грн разом з товаро-транспортною накладною №14ABBI000546 від 07.11.2024;

- видатковою накладною №547 від 07.11.2024 про поставку відповідачу товара на загальну вартість 1155,90 грн разом з товаро-транспортною накладною №14ABBI000547 від 07.11.2024;

- видатковою накладною №551 від 07.11.2024 про поставку відповідачу товара на загальну вартість 351,60 грн разом з товаро-транспортною накладною №14ABBI000551 від 07.11.2024;

- видатковою накладною №592 від 08.11.2024 про поставку відповідачу товара на загальну вартість 1124,40 грн разом з товаро-транспортною накладною №14ABBI000592 від 08.11.2024;

- видатковою накладною №593 від 08.11.2024 про поставку відповідачу товара на загальну вартість 358,20 грн разом з товаро-транспортною накладною №14ABBI000593 від 08.11.2024;

- видатковою накладною №594 від 08.11.2024 про поставку відповідачу товара на загальну вартість 880,50 грн разом з товаро-транспортною накладною №14ABBI000594 від 08.11.2024;

- видатковою накладною №595 від 08.11.2024 про поставку відповідачу товара на загальну вартість 854,10 грн разом з товаро-транспортною накладною №14ABBI000595 від 08.11.2024;

- видатковою накладною №596 від 08.11.2024 про поставку відповідачу товара на загальну вартість 621,90 грн разом з товаро-транспортною накладною №14ABBI000596 від 08.11.2024;

- видатковою накладною №601 від 08.11.2024 про поставку відповідачу товара на загальну вартість 1651,80 грн разом з товаро-транспортною накладною №14ABBI000601 від 08.11.2024;

- видатковою накладною №603 від 08.11.2024 про поставку відповідачу товара на загальну вартість 3238,50 грн разом з товаро-транспортною накладною №14ABBI000603 від 08.11.2024;

- видатковою накладною №604 від 08.11.2024 про поставку відповідачу товара на загальну вартість 879,00 грн разом з товаро-транспортною накладною №14ABBI000604 від 08.11.2024;

- видатковою накладною №605 від 08.11.2024 про поставку відповідачу товара на загальну вартість 3549,00 грн разом з товаро-транспортною накладною №14ABBI000605 від 08.11.2024;

- видатковою накладною №627 від 08.11.2024 про поставку відповідачу товара на загальну вартість 879,00 грн разом з товаро-транспортною накладною №14ABBI000627 від 08.11.2024;

- видатковою накладною №657 від 09.11.2024 про поставку відповідачу товара на загальну вартість 597,00 грн разом з товаро-транспортною накладною №14ABBI000657 від 09.11.2024;

- видатковою накладною №667 від 09.11.2024 про поставку відповідачу товара на загальну вартість 1595,40 грн разом з товаро-транспортною накладною №14ABBI000667 від 09.11.2024;

- видатковою накладною №668 від 09.11.2024 про поставку відповідачу товара на загальну вартість 1598,40 грн разом з товаро-транспортною накладною №14ABBI000668 від 09.11.2024;

- видатковою накладною №669 від 09.11.2024 про поставку відповідачу товара на загальну вартість 2487,60 грн разом з товаро-транспортною накладною №14ABBI000669 від 09.11.2024;

- видатковою накладною №670 від 09.11.2024 про поставку відповідачу товара на загальну вартість 3549,00 грн разом з товаро-транспортною накладною №14ABBI000670 від 09.11.2024;

- видатковою накладною №672 від 09.11.2024 про поставку відповідачу товара на загальну вартість 1595,40 грн разом з товаро-транспортною накладною №14ABBI000672 від 09.11.2024;

- видатковою накладною №679 від 09.11.2024 про поставку відповідачу товара на загальну вартість 1915,50 грн разом з товаро-транспортною накладною №14ABBI000679 від 09.11.2024.

Враховуючи умови пункту 2.7. Договору, останнім днем оплати за товар є:

- за видатковими накладними від 07.11.2026 - 27.12.2024 (в зв`язку з чим починаючи з 28.12.2024 боржник набув статусу такого, який прострочив виконання грошового зобов`язання);

- за видатковими накладними від 08.11.2024 та від 09.11.2024 останнім днем для оплати товара є 30.12.2024; а тому нарахування неустойки та компенсаційних нарахувань на визначену в таких первинних документах заборгованість починаючи з 31.12.2024 є правомірним.

Норми права, які застосував суд, оцінка доказів та висновки щодо порушення, невизнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Як встановлено судом, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кантіс Норд" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" Договір, за своєю правовою природою, є договором поставки, положення якого врегульовано главою 54 ЦК України.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За правилами ст.692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно зі ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 08.06.2022 у справі №913/618/21, у спорах про стягнення заборгованості саме відповідач має довести факт здійснення оплати за товар. Отже, за умови доведення позивачем факту поставки товару, його прийняття відповідачем та визначеного розміру заборгованості, саме на відповідача покладається обов`язок надати належні та допустимі докази проведення відповідних розрахунків.

Беручи до уваги відсутність доказів проведення повного розрахунку за Договором поставки №02КА/ВІ від 07.10.2024, здійснивши перевірку правильності нарахування основного боргу, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині в межах вимог, заявлених до стягнення (в сумі 43964,20 грн).

Розглядаючи вимоги щодо стягнення 18254,09 грн пені, яка нарахована з 31.12.2025 по 12.05.2026, суд зазначає таке.

У відповідності до ч.3 ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями п.8.3. Договору встановлено, що у випадку несвоєчасної оплати поставленого товара Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховувалася пеня, від суми що була несвоєчасно сплачена, за кожен день прострочення платежу, та 15% річних, від суми що була несвоєчасно сплачена, у випадку прострочення оплати поставленого товара на 10 (десять) і більше календарних днів.

Втім, в Договорі сторони визначили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання припиняється через тридцять шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (п.8.6. Договору).

Надаючи оцінку зазначеній умові договору суд враховує правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 26.03.2026 в справі №910/14479/23(910/5871/24), а саме: "46. Враховуючи, що на момент спірних правовідносин ГК України був чинним, до них підлягають застосуванню, зокрема, положення ст.ст. 230, 232, 233 ГК України у редакції, чинній на момент їх виникнення, що узгоджується з приписами ст.5 ЦК України щодо дії актів цивільного законодавства в часі."

Так, згідно з частиною 6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Як відзначалось судом: відповідач є таким, що прострочив виконання своїх зобов`язань з оплати отриманого товара згідно з видатковими накладними від 07.11.2026 починаючи з 28.12.2024 та іншими видатковими накладними - починаючи з 31.12.2024; а тому розрахунок пені на 43964,20 грн заборгованості за період починаючи з 31.12.2024 по 12.05.2026 - є правомірним.

Здійснивши перевірку правильності нарахування заявленої в цій справі пені, за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон" калькулятора, суд дійшов висновку про задоволення позову в частині стягнення 18254,09 грн пені.

Згідно з ч.1 ст.129 Конституції України, суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Із мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №7-рп/2013 від 11.07.2013 слідує, що неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Відтак, інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Згідно з ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Такими чином вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки та відсотків річних є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки та відсотків річних.

Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (відповідна правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №914/2202/18, від 12.09.2019 у справі №910/10427/18, від 11.09.2019 у справі №905/2149/18, від 06.09.2019 у справі №914/2252/18, від 27.09.2019 у справі №923/760/16).

Приймаючи рішення про зменшення розміру пені, суд бере до уваги такі обставини:

- в матеріалах справи відсутні докази понесених позивачем збитків у зв`язку з несвоєчасною оплатою відповідачем вартості поставленого товара;

- сукупний розмір штрафних та компенсаційних нарахувань (33069,19 грн) становить понад 75% розміру основної заборгованості (43964,20 грн), яка була заявлена до стягнення в цій справі.

Суд враховує правовий зміст інституту неустойки, основною метою якого є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання; при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

Аналогічної позиції стосовно застосування приписів ст.233 ГК України, ст.551 ЦК України дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постановах від 26.07.2018 у справі №924/1089/17, від 12.12.2018 у справі №921/110/18, від 14.01.2019 у справі №925/287/18, від 22.01.2019 у справі №908/868/18, Велика Палата Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.

Тому суд вважає, що з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, наявні достатні правові підстави для зменшення розміру пені на 50% і таким чином стягненню підлягає пеня в розмірі 9127,05 грн.

Розглянувши позовні вимоги в частині стягнення 8997,56 грн 15% річних за період з 31.12.2024 по 12.05.2026, суд зазначає таке.

Згідно ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 8.3. Договору сторони встановили інший розмір процентів (15%), ніж визначений зазначеною зазначеною нормою.

Здійснивши перевірку правильності нарахування 15% річних, за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон" калькулятора, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині в межах вимог, заявлених до стягнення (в сумі 8997,56 грн).

Розглянувши позовну вимогу про стягнення 5817,54 грн інфляційних втрат за період з січня 2025 по квітень 2026, суд дійшов таких висновків.

Згідно з ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності нарахування позивачем суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, суд враховує висновки щодо застосування ст.625 ЦК України, викладені у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 та від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, згідно з якими, при розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 (далі - Постанова КМУ №1078) та Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Державного комітету статистики України №265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування ст.625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац п`ятий пункту 4 постанови КМУ №1078).

Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат у розмірі 5817,54 грн за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон" калькулятора, суд дійшов висновку про задоволення позову в цій частині в межах вимог, заявлених до стягнення.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положення ст. 76, 77 ГПК України передбачають, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно до ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З огляду на вищевикладене, оцінивши подані докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Щодо судових витрат.

При зверненні із цим позовом до суду в електронній формі позивач сплатив 2662,40 грн судового збору, що підтверджується платіжною інструкцією №7695 від 15.05.2026 (а.с.6).

За правилами ст.129 ГПК України на відповідача покладається 2662,40 грн судового збору в зв`язку з правомірно заявленими вимогами щодо стягнення 43964,20 грн - основної заборгованості, 8997,56 грн - 15% річних, 5817,54 грн - інфляційних втрат та 18254,09 грн - пені.

Вирішуючи питання про судові витрати, понесені позивачем на професійну правничу допомогу, суд враховує, що в позовній заяві зазначено: "Позивач зазначає про намір, за результатами розгляду даної справи, подати заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу та відповідні докази протягом п`яти календарних днів після ухвалення рішення суду по справі".

Відповідно до ст.221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Відповідно до ч.8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з п.5 ч.6 ст.238 ГПК України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.

За вказаних обставин суд вважає за доцільне призначити інше судове засідання для вирішення питання стосовно розподілу понесених судових витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов у справі №902/316/26(902/659/26) задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альянс Рітейл Груп" (вул.Стеценка, буд. 57, м.Вінниця, 21009, ідентифікаційний код: 44250761) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кантіс Норд" (вул.Стартова, буд.7, м.Дніпро, 49041, ідентифікаційний код: 45514426) 43964,20 грн - основного боргу; 8997,56 грн - 15% річних; 5817,54 грн - суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів; 9127,05 грн - пені та 2662,40 грн - витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Відмовити в задоволені позову в справі №902/316/26(902/659/26) в частині стягнення 9127,04 грн пені.

5. Призначити судове засідання для вирішення питання про понесені позивачем судові витрати у справі №902/316/26(902/659/26) на 22 грудня 2026 року на 10 год. 30 хв. у приміщенні Господарського суду Вінницької області (вул.Пирогова, буд.29, м.Вінниця, 21018, 3-й поверх, зала судових засідань №2).

6. Повне рішення надіслати сторонам.

7. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1, 2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 256, 257 ГПК України).

8. Повне рішення складено 26 жовтня 2026 р.

Суддя Нешик О.С.

кількість прим. ухвали:

1 - до справи;

2, 3 - ТОВ "Кантіс Норд" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (kantisnord@gmail.com);

4, 5 - ТОВ "Альянс Рітейл Груп" - в електронній формі до електронного кабінету в підсистемі ЄСІТС та на адресу електронної пошти (ІНФОРМАЦІЯ_1)