Рішення № 141023458, 28.10.2026, Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/1712/26

Провадження № 2/507/963/2026

Номер рядка звіту 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" жовтня 2026 р. селище Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Дюдюна О.В.,

при секретарі судового засідання - Демовській Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Любашівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 25 612 грн. 50 коп., яка виникла в результаті невиконання відповідачем умов кредитного договору № 364342088 від 08.03.2021 року, укладеного між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Право вимоги за вказаним договором перейшло на підставі договорів факторингу до ТОВ «Юніт Капітал».

Оскільки відповідачем не виконано зобов`язання по кредитному договору, тому позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором у розмірі 25 612 грн. 50 коп., судовий збір в розмірі 2662 грн. 40 коп., а також витрати на професійну правову допомогу у сумі 7000 грн.

Представник позивача надав до суду заяву про підтримання позовних вимог, про розгляд справи у його відсутність, не заперечував щодо заочного розгляду справи.

Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Родіонов А.В. надав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що позивачем не доведено факту переходу права вимоги до відповідачки за кредитним договором від 08 березня 2021 року на першому етапі від первісного кредитора ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" до ТОВ "Таліон Плюс", наступні переходи прав вимоги, які є похідними, не можуть підтвердити передання вказаного права вимоги до останнього кредитора ТОВ "Юніт Капітал". Також зазначає, що позивачем не надано доказів на підтвердження оплати за договором факторингу №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, укладеним між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ТОВ "Таліон Плюс". Крім того зазначає, що заявка на отримання грошових коштів в кредит від 08 березня 2021 року, Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту "СМАРТ" ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", не підписано ОСОБА_2 . Просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Представник позивача - адвокат Кукса К.О. надала відповідь на відзив, в якому вказує, що кожна із сторін Договорів факторингу на всіх етапах переходу прав вимоги дотрималася вимог цивільного законодавства та спеціальних норм законодавства про фінансові послуги. Істотні умови договорів факторингу зазначені у тексті договорів та деталізовані у Реєстрах прав вимоги до них, які є їх невід`ємними частинами, що свідчить про належність та законність укладених правочинів.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 24 серпня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження по справі та постановлено розгляд справи проводити в спрощеному порядку із викликом сторін (а.с. 13).

Ухвалою від 16 вересня 2026 року витребувано докази по справі. (а.с. 41-42).

Згідно з частиною 3 статті 211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності, а тому судом ухвалено про розгляд справи у відсутність сторін.

У зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з вимогами частини 2 статті 247 ЦПК України, не здійснювалося.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 08.03.2021 року між ТОВ ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір 364342088 у формі електронного документу, відповідно до умов якого позивач надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 7500 грн., які відповідач зобов`язалася повернути та сплатити проценти за користування кредитом.

Договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора MNV73W8T.

На виконання умов кредитного договору 08.03.2025 року первісний кредитор здійснив переказ грошових коштів шляхом безготівкового зарахування на платіжну картку відповідача № 5457-08XX-XXXX-5369, що свідчить про прийняття відповідачем пропозиції кредитодавця та укладення кредитного договору. Первісний кредитор свої зобов`язання щодо надання грошових коштів виконав у повному обсязі, що підтверджується відповідними письмовими доказами, наявними в матеріалах справи.

28.11.2018 року між Первісним кредитором та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ТАЛІОН ПЛЮС» укладено Договір факторингу № 28/1118-01. На виконання умов Договору факторингу ними підписано Реєстр прав вимоги №132 від 04.05.2021, за яким від первісного кредитора до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором у розмірі зазначеному у Реєстрі прав вимоги.

05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ОНЛАЙН ФІНАНС» укладено Договір факторингу № 05/0820-01. Згідно до п.1.3 Договору факторингу правом вимоги є всі права ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.

14.02.2022 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та Позивачем укладено Договір факторингу № 14/02/2022-01 відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором № 364342088 від 08.03.2021 року.

Згідно відповіді АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 02-10-2026 р. №20.1.0.0.0/7-260924/21035-БТ, яка надана на виконання ухвали Любашівського районного суду від 16 вересня 2026 року, на ім`я ОСОБА_3 емітовано карту № НОМЕР_1 , фінансовий номер телефону НОМЕР_2 та по рахунку НОМЕР_1 за період 08.03.2021-08-03-2021 р. було зарахування коштів на суму 7500 UAH.

Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, у ОСОБА_1 виникла заборгованість перед ТОВ «Юніт Капітал» за кредитним договором № 364342088 від 08.03.2021 року у загальному розмірі 25 612 грн. 50 коп., з яких: 7 500 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 18 112 грн. 50 коп. - заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

08.03.2021 року між ТОВ ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір 364342088 та додаток №1 до Договору у формі електронного документа з використанням електронного підпису у формі одноразового персонального ідентифікатора MNV73W8T, який вона ввела у відповідне поле інформаційно-телекомунікаційної системи. За допомогою мережі Інтернет, ОСОБА_1 перейшла на офіційний сайт Товариства - www.moneyveo.ua, ознайомилася з Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору, після чого добровільно без примусу чи тиску заявила про бажання отримання коштів, подавши відповідну заявку, в якій вказала свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, ідентифікаційний номер, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання.

Згідно п. 1.1. договору кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит, на суму 7500 грн 00 коп. (сім тисяч п`ятсот грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» Товариства з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» (далі - «Правила»).

Відповідно до п.1.2. кредит надається строком на 22 (двадцять два) дні від дати отримання кредиту позичальником (далі - «Дисконтний період»).

Пунктом 1.3. договору сторони погодили, що встановлений в п. 1.2. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником, шляхом здійснення протягом Дисконтного та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів, за умови якщо Позичальником в Особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів Кредитодавця активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду.

Згідно п.п.1.4.-1.4.3 договору за користування кредитом протягом Дисконтного періоду Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом, які нараховуються в наступному порядку:

- виключно на період строку визначеного в п. 1.2 Договору нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється щоденно за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів від суми Кредиту за кожний день користування ним;

-за умови продовження строку Дисконтного періоду, на умовах п. 1.3. Договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.2. Договору строку, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Індивідуальною процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець, за своїм вибором, може надавати Позичальнику знижки на розмір Індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в Особистому кабінеті.

У випадку користування Кредитом з боку Позичальника після закінчення Дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п.1.3 Договору, умови щодо нарахування процентів за Дисконтною та Індивідуальною процентною ставкою за весь строк Дисконтного періоду скасовуються з дати надання Кредиту і до взаємовідносин між Сторонами застосовуються правила нарахування процентів за Базовою процентною ставкою в розмірі 620,50 (шістсот двадцять цілих п`ять десятих) процентів річних, що становить 1,70 процентів в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого Позичальник зобов`язується сплатити Кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за Базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за Дисконтною та Індивідуальною процентними ставками за весь строк користування Кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст. 212 Цивільного кодексу України Сторони домовились, що відкладальною обставиною за даним Договором, щодо виникнення у Позичальника зобов`язань по сплаті процентів за Базовою процентною ставкою від дати отримання Кредиту по дату закінчення Дисконтного періоду є факт продовження користування Кредитом понад строк Дисконтного періоду, з врахуванням всіх продовжень строку Дисконтного періоду на умовах п. 1.3. цього Договору. Базова процентна ставка за користування Кредитом не застосовується протягом строку Дисконтного періоду, виключно за умови якщо розмір Базової процентної ставки більший ніж 1,70 процентів від суми Кредиту за кожен день користування Кредитом. В усіх інших випадках нарахування процентів за Базовою процентною ставкою здійснюється відповідно до умов цього пункту Договору.

Як випливає з кредитного договору, відповідач підписанням кредитного договору підтвердив, що перед його укладенням їй у чіткій та зрозумілій формі була надана інформація: за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст.9 Закону України «Про споживче кредитування»; в ч.ч.1-2 ст.12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»; розміщена на веб-сайті кредитодавця. Відповідач ОСОБА_1 підтвердила, що ознайомлена з усіма Правилами надання грошових коштів у позику ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», повністю їх розуміє, погоджується з ними та зобов`язується неухильно їх дотримуватися.

Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.ст.628-629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За приписами ч.2 ст.638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положення ч.1 ст.205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст.207 ЦК України правочин вважається вчиненим у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах (у тому числі в електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або які надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі, коли зміст правочину зафіксовано у кількох документах, його зміст може бути підтверджений шляхом посилання одного з таких документів на інші, якщо інше не передбачено законом (ч.1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису чи іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, визначених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналіз положень зазначених норм дозволяє зробити висновок, що будь-який правочин, укладений на підставі ЦК України, може бути вчинений в електронній формі. Договір, укладений в електронній формі, має юридичну силу письмового договору (ст.ст.205, 207 ЦК України).

Такі висновки підтверджуються практикою Верховного Суду, зокрема постановами: від 09.09.2020 у справі №732/670/19; від 23.03.2020 у справі №404/502/18; від 07.10.2020 у справі №127/33824/19.

Згідно з ч.1 ст.633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч.4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Положення ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Так, відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши зміст кредитного договору, його форму, суд дійшов висновку, що кредитний договір № 364342088 від 08.03.2021 року дійсно укладений сторонами правочину - ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 в електронній формі із застосуванням електронної комерції, відповідає вимогам ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію».

Доказів зворотного відповідач ОСОБА_1 чи її представник суду не надали, як і не спростували факт укладення договору. Акцепт оферти позичальником - підписання договору одноразовим ідентифікатором, є доведеним обсягом наявних у справі доказів, у т.ч. довідкою щодо дій позичальника в ІТС ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та є черговим свідченням волевиявлення відповідача на укладення договору.

Договір містить повну інформацію щодо особи позичальника - ОСОБА_1 , її персональні дані, номер мобільного телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника. Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлено в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису. Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виникло зобов`язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача - зобов`язання з повернення кредитних коштів.

Судовим розглядом також встановлено, що ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» виконало свої зобов`язання за кредитним договором № 364342088 від 08.03.2021 року належним чином, здійснивши 08.03.2021 року перерахування коштів шляхом безготівкового зарахування на платіжну картку клієнта ОСОБА_1 за №5457082225735369 у сумі 7500 грн. зазначену нею під час укладення договору в заяві на отримання грошових коштів у кредит. Належне виконання зобов`язань підтверджується відповіддю АТ КБ "ПРИВАТБАНК" від 02-10-2026 р. №20.1.0.0.0/7-260924/21035-БТ, яка надана на виконання ухвали Любашівського районного суду від 16 вересня 2026 року, згідно якої на ім`я ОСОБА_3 емітовано карту № НОМЕР_1 та по рахунку НОМЕР_1 за період 08.03.2021-08-03-2021 р. було зарахування коштів на суму 7500 UAH, а номер телефону НОМЕР_2 є фінансовим номером зазначеної особи та міститься в її анкетних даних.

Таким чином, на підставі аналізу наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність поза розумним сумнівом виконання ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» зобов`язань за кредитним договором № 364342088 від 08.03.2021 року перед ОСОБА_1 , а також факту отримання останньою кредитних коштів на загальну суму 7500 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому на боржника покладено цивільно-правовий обов`язок з повернення отриманих коштів, якому відповідає передбачене ч.1 ст.509 ЦК України право кредитора вимагати їх повернення.

Імперативним приписом ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним зобов`язання.

Згідно з ч.1 ст.611, ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Судом встановлено, що позичальник ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором № 364342088 від 08.03.2021 року належним чином не виконала. Згідно розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 364342088 від 08.03.2021 року, складає 25612,50 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту - 7500 грн., заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 18112,50 грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Разом з тим, 28.11.2018 року між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» було укладено договір факторингу №28/1118-01 та ряд додаткових угод до нього, відповідно до яких ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» набуло права вимоги за кредитним договором № 364342088 від 08.03.2021 року, укладеним між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1

05.08.2020 року між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» було укладено Договір факторингу №05/0820-01 та Реєстр прав вимог №7 від 28.10.2021, відповідно до умов яких ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступлено право вимоги грошових коштів до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 364342088 від 08.03.2021 року.

14.02.2022 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено договір факторингу № 14/02/2022-01, відповідно до умов якого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» відступлено право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 364342088 від 08.03.2021 року.

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 14.02.2022 року за договором факторингу № 14/02/2022-01 від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» перейшло право вимоги до відповідача ОСОБА_1 на загальну суму 25612,50 грн.

Умови зазначених договорів факторингу передбачали можливість передачі права вимоги, включаючи права, що виникнуть у майбутньому. Вказані умови договорів не суперечать нормам чинного законодавства, а судом у встановленому законом порядку недійсними не визнавались. Виходячи із презумпції правомірності правочину, такі умови є правомірними та породжують цивільні права й обов`язки сторін. Додатковими угодами строк дії договорів факторингу було продовжено, при цьому умовами договорів передбачено, що перехід права вимоги відбувається в момент підписання відповідного реєстру прав вимоги. Наявні у матеріалах справи реєстри про передачу права вимоги є належними доказами відступлення права вимоги у спірних правовідносинах.

Отже, зазначені договори факторингу підтверджують належний перехід прав вимоги від ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», від ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», від ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» до ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ». Оскільки ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» остаточно відступило право вимоги щодо відповідача на користь позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ», а таке відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.512 та ст.513 ЦК України, позивач є правомірним кредитором і має право звертатися до суду з відповідними вимогами до ОСОБА_1 .

У постанові Верховного Суду від 02.10.2020 у справі №911/19/19 зауважено, що при вирішенні даної категорії справ суд має з`ясувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується; у разі, якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання та максимального розміру стягуваних сум нарахувань.

Беручи до уваги строк кредитування, розмір процентів, визначений кредитним договором, а також перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку, що заборгованість за тілом кредиту у розмірі 7500 грн., та заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом у розмірі 18 112,50 грн. визначена арифметично вірно та у повній відповідності до умов кредитного договору № 364342088 від 08.03.2021 року.

Оскільки матеріали справи не містять жодного належного та допустимого доказу, який би свідчив про погашення відповідачем зазначеної заборгованості, а заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними належними і допустимими доказами, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, слід стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн., суд приходить до наступного.

Як встановлено, загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, які позивач поніс складає 7000,00 грн.

У частині 8 статті 141 ЦПК України зазначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, судом також застосовувалась практика Європейського суду з прав людини відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини".

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява N 19336/04).

Встановлено, що до матеріалів справи долучено договір правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, Додаткова угода № 25770343130 від 19.06.2026 року до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026 року, акт прийому-передачі наданих послуг до договору про надання правничої допомоги, з яких вбачається, що вартість послуг наданих адвокатом становить 7000, 00 грн.

За вказаних вище обставин на підставі зібраних у справі доказів суд приходить до переконання, що стороною позивача в силу вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України доведено реальність витрат на правову допомогу, розмір яких суд вважає співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, надання послуг, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи, що об`єктивно вбачається з матеріалів справи та розцінюється судом, як достатніми підставами для розподілу судових витрат.

На думку суду, зазначені витрати є фактично понесеними, а їх розмір належно обґрунтований стороною позивача.

З врахуванням наведеного, слід стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, 258 -259, 263, 265, 273, 274, 277, 279, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 364342088 від 08.03.2021 року в розмірі 25 612 грн. 50 коп., суму сплаченого судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 7000 грн.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду, а в разі, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт Капітал», місцезнаходження: 01024, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34 оф.333, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків : НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: О.В. Дюдюн