Рішення № 141023169, 29.10.2026, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/1472/26 2/729/1236/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

29 жовтня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Булиги Н. О.

секретаря Романченко С. С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобровиця у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що 15.08.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 841975436 на суму 12 000 грн. Зазначений договір укладено в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи первісного кредитора на веб-сайті moneyveo.ua та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 8H26BRP6.

Перед укладенням кредитного договору відповідач за допомогою мережі Інтернет зареєструвався на веб-сайті первісного кредитора, створив особистий кабінет, заповнив заявку на отримання кредиту, зазначив необхідні персональні дані та реквізити банківської картки, пройшов процедуру верифікації, ознайомився з умовами кредитування та Правилами надання грошових коштів у позику, після чого підтвердив свою згоду з умовами договору шляхом введення отриманого на номер мобільного телефону одноразового ідентифікатора 8H26BRP6.

Первісний кредитор свої зобов`язання за кредитним договором виконав та надав ОСОБА_1 кредитні кошти у сумі 12 000 грн. шляхом їх перерахування через банк-провайдер.

Однак, відповідач належним чином взяті на себе зобов`язання за кредитним договором не виконав, наданий йому кредит та нараховані проценти у строки, передбачені договором, не повернув, унаслідок чого утворилася заборгованість.

23.06.2020 року, на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», було підписано Реєстр прав вимоги № 85, відповідно до якого до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 841975436 від 15.08.2019 року.

У подальшому, 15.07.2021 року, на виконання договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, укладеного між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», було підписано Реєстр прав вимоги № 6, відповідно до якого право грошової вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором перейшло до ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС».

06.12.2021 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 06/12/2021-01, відповідно до умов якого позивачу відступлено права грошової вимоги до боржників.

Згідно з Реєстром прав вимоги № 1 від 06.12.2021 року, до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 841975436 від 15.08.2019 року на загальну суму 28 125 грн., яка складається з: 12 000 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 14 961 грн. - заборгованості за відсотками за користування кредитом та 1 164 грн. - заборгованості за штрафними санкціями (пенею, штрафами).

Позивач зазначає, що ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» не здійснювали жодних додаткових нарахувань за кредитним договором. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відповідач погашення заборгованості не здійснював, а станом на дату подання позовної заяви на рахунки ТОВ «ФК «ЕЙС» платежі в рахунок погашення заборгованості від відповідача не надходили.

Оскільки відповідач добровільно заборгованість не погашає та належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання, позивач звернувся до суду з указаним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 841975436 від 15.08.2019 року в загальному розмірі 26 961 грн., а також судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.

Ухвалою від 29.09.2026 року було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та прийнято рішення про розгляд справи з повідомленням сторін.

Сторони в судове засідання не з`явилися, представник позивача надав клопотання про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач, будучи належним чином та своєчасно повідомленим про дату, час і місце слухання справи, у судове засідання не з`явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі та зазначив, що позовні вимоги не визнає, оскільки кредит у сумі 12000 грн. він повернув 15.10.2019 позикодавцеві ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», на підтвердження чого надав відповідну квитанцію.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд вважає, що позов належить задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 15.08.2019 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 841975436, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 12 000 грн. строком на 30 днів. Вказаний договір укладено в електронній формі та підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором 8H26BRP6 (а.с.90-91).

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору Товариство зобов`язується надати позичальнику кредит без конкретної споживчої мети у розмірі 12 000 грн. на умовах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування ним. Згідно з п.п. 1.2, 1.3 договору строк його дії та строк кредитування становлять 30 днів. Відповідно до п. 1.4 договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за процентною ставкою у розмірі 1,15 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, починаючи з першого дня перерахування суми кредиту до закінчення встановленого договором строку кредитування. Згідно з п. 1.5 договору проценти за користування кредитом становлять 419,75 % річних.

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору, у випадку користування позичальником кредитом понад строк, встановлений п. 1.3 договору або додатковими угодами між сторонами, зобов`язання позичальника продовжуються на весь період фактичного користування кредитом. При цьому, якщо процентна ставка, визначена п. 1.4 договору, є меншою ніж 1,70 % від суми кредиту за кожний день користування кредитом, до правовідносин сторін застосовується процентна ставка у розмірі 1,70 % за кожний день користування кредитом, починаючи з дати укладення договору до дня повного повернення кредиту, з урахуванням фактично сплачених позичальником процентів. Згідно з п. 4.3 договору проценти, нараховані відповідно до п. 4.2 після закінчення строку кредитування, визначеного п. 1.3 договору, є процентами за понадстрокове користування грошовими коштами у розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно з графіком розрахунків, який є додатком № 1 до кредитного договору № 841975436 від 15.08.2019 року, термін платежу визначено 14.09.2019 року, сума кредиту становить 12 000 грн., нараховані проценти за користування кредитом - 4140 грн., а загальна сума до сплати - 16 140 грн.

Відповідно до умов кредитного договору, ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» перерахувало відповідачу кредитні кошти у сумі 12 000 грн. шляхом їх перерахування на банківську картку, що підтверджено відповідними доказами.

На виконання ухвали суду про витребування доказів, з АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла інформація, що платіжна картка № НОМЕР_1 , емітована на ім`я ОСОБА_1 . Також Банком підтверджено наявність номера телефону НОМЕР_2 в анкетних даних відповідача та надано відомості про рух коштів за рахунком. Згідно з наданою випискою, 15.08.2019 на вищезазначену карту було зараховано 12000 грн., що підтверджує фактичне надходження кредитних коштів на банківський рахунок відповідача.

Як убачається з розрахунку заборгованості ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», ОСОБА_1 здійснив часткове погашення заборгованості за кредитним договором № 841975436 від 15.08.2019 року, а саме: 18.09.2019 року сплатив 315 грн. у рахунок погашення відсотків та 15.10.2019 року - 12 000 грн., усього 12 315 грн. Таким чином, відповідач сплатив тіло кредиту 15.10.2019, оскільки саме у графі «Сплачене тіло» зазначена сума 12000 грн. При цьому, відповідно до зазначеного розрахунку, нарахування процентів за користування кредитом здійснювалося первісним кредитором до 03.12.2019 року, а загальна сума нарахованих процентів становила 26 961 грн., у графі «Сплачені проценти» вказано суму 27 276 грн. (а.с.73-74).

Разом з тим, у розрахунку заборгованості, складеному ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», у графах «Сплачено» станом на 15.07.2021 року відображено суми 12 000 грн. за тілом кредиту та 14961 грн. за процентами. Суд враховує, що зазначена дата збігається з датою відступлення ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» права грошової вимоги за вказаним кредитним договором на користь ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відповідно до договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року та Реєстру прав вимоги № 6 від 15.07.2021 року.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відображення вказаних сум у графах «Сплачено» пов`язане з балансовим списанням заборгованості попереднім кредитором у зв`язку з відступленням права вимоги іншій фінансовій установі та жодним чином не стосується сплати заборгованості відповідачем. Таке списання має обліковий характер та саме по собі не свідчить про фактичне погашення заборгованості позичальником або припинення його грошового зобов`язання.

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України, заміна кредитора у зобов`язанні не припиняє обов`язку боржника щодо його виконання, а до нового кредитора переходять права первісного кредитора в обсязі та на умовах, що існували на момент їх переходу.

Отже, відображені у розрахунку ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» відомості від 15.07.2021 року про сплату відповідачем 12 000 грн. тіла кредиту, свідчить про те, що у ОСОБА_1 відсутня заборгованість з основного боргу. Разом з тим, відповідачем було надано відповідну квитанцію.

Таким чином, враховуючи Графік розрахунків, який є додатком № 1 до кредитного договору № 841975436 від 15.08.2019 року, згідно якого термін платежу визначено 14.09.2019 року, а загальна сума до сплати - 16 140 грн., та сплату 18.09.2019 року відповідачем 315 грн., а 15.10.2019 - 12000 грн., сума заборгованості останнього становила 3825 грн.

Судом було встановлено, що 23.06.2020 року на виконання договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року, укладеного між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 841975436 від 15.08.2019 року, що відображено у розрахунках заборгованості первісного та нового кредиторів. Згідно з розрахунком ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС», станом на 23.06.2020 року загальна сума заборгованості відповідача становила 26961 грн., з яких 12 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту та 14 961 грн. - заборгованість за процентами (а.с.15-27, 40,75)

Згідно Реєстру прав вимоги від 15.07.2021 року, на виконання договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 року, укладеного між ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» та ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС», право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 841975436 від 15.08.2019 року було відступлено ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» (а.с.44-50).

06.12.2021 року між ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 06/12/2021-01, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відступило ТОВ «ФК «ЕЙС» права грошової вимоги до боржників, зазначених у відповідному реєстрі прав вимоги(а.с.51-55).

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 06.12.2021 року до договору факторингу № 06/12/2021-01, ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 841975436 від 15.08.2019 року(а.с.56).

За твердженням позивача, ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» та ТОВ «ФК «ЕЙС» додаткових нарахувань за кредитним договором не здійснювали. У період перебування права вимоги у ТОВ «ФК «ОНЛАЙН ФІНАНС» відповідач погашення заборгованості не здійснював, а станом на дату подання позовної заяви на рахунки ТОВ «ФК «ЕЙС» платежі в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від відповідача не надходили.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1054 ЦК України, передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 цього Кодексу, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

У частині 1 статті 1077 ЦК України закріплено, що за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, оцінюючи подані у справі докази в їх сукупності, суд враховує, що відповідно до умов кредитного договору № 841975436 від 15.08.2019 року відповідачу було надано кредит у розмірі 12 000 грн. строком на 30 днів, тобто до 14.09.2019 року, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,15 % за кожний день користування кредитом. Згідно з погодженим сторонами графіком розрахунків, за встановлений договором строк кредитування нарахуванню підлягали проценти у розмірі 4 140 грн., а загальна сума до повернення становила 16 140 грн.

Разом з тим, із наданого позивачем розрахунку заборгованості первісного кредитора вбачається, що ОСОБА_1 здійснював платежі на погашення заборгованості, а саме: 18.09.2019 року - 315 грн. та 15.10.2019 року - 12000 грн., усього 12 315 грн.

Отже, загальна сума грошових зобов`язань відповідача за кредитним договором у межах погодженого сторонами 30-денного строку кредитування становила 16 140 грн., з яких 12 000 грн. - тіло кредиту та 4 140 грн. - проценти за користування кредитом. З урахуванням здійснених відповідачем платежів у загальному розмірі 12 315 грн. залишок заборгованості за відсотками, нарахованими протягом строку кредитування, становить 3 825 грн (16 140 грн. - 12 315 грн.).

Що стосується заявлених позивачем вимог про стягнення заборгованості за процентами, нарахованими після закінчення встановленого кредитним договором строку кредитування, суд виходить із такого.

Відповідно до умов кредитного договору № 841975436 від 15.08.2019 року, строк кредитування становив 30 днів та закінчився 14.09.2019 року. При цьому, пунктом 4.2 договору передбачено застосування процентної ставки у розмірі 1,70 % за кожний день користування кредитом у разі користування кредитом понад встановлений договором строк.

Разом з тим, пунктом 4.3 кредитного договору прямо визначено, що проценти, нараховані відповідно до пункту 4.2 договору після закінчення строку кредитування, є процентами за понадстрокове користування грошовими коштами у розумінні частини другої статті 625 ЦК України.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, проценти, передбачені пунктом 4.3 кредитного договору, за своєю правовою природою є відповідальністю за прострочення виконання грошового зобов`язання, а не платою за правомірне користування кредитними коштами протягом погодженого сторонами строку кредитування.

При цьому суд враховує, що після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом припиняється, а права та інтереси кредитодавця у разі прострочення виконання грошового зобов`язання забезпечуються положеннями частини другої статті 625 ЦК України.

Зазначений правовий висновок викладено, зокрема, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12.

Водночас, положення пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, якими передбачено звільнення позичальника від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, у період дії воєнного стану, не поширюються на проценти, нараховані до 24 лютого 2022 року.

Однак, у цій справі позивачем не надано належного розмежування заявленої до стягнення заборгованості за процентами за правомірне користування кредитом у межах строку кредитування та проценти, нараховані після його закінчення відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а також належного обґрунтування порядку зарахування здійснених відповідачем платежів.

За таких обставин, суд виходить із документально визначених умов кредитного договору, погодженого сторонами графіка платежів та підтверджених розрахунком сум, фактично сплачених відповідачем.

Таким чином, проаналізувавши надані позивачем докази, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, а з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 841975436 від 15.08.2019 року у загальному розмірі 3 825 грн., визначена з урахуванням суми кредиту, відсотків, нарахованих у межах строку кредитування, та здійснених відповідачем платежів у розмірі 12 315 грн. У задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання такої допомоги за рахунок держави.

Пунктами 1, 2 ч. 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір таких витрат визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих доказів.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить із критерію реальності таких витрат, їх необхідності, а також розумності їх розміру з урахуванням конкретних обставин справи.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правничої допомоги від 20.01.2026, кладеним з Адвокатським бюро «ТИМОШЕНКО ТА ПАРТНЕРИ», додаткову угоду від 19.06.2026, Акт прийому передачі наданих послуг від 25.06.2026. Заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу становить 7 000 грн.

Оцінивши подані позивачем докази, враховуючи характер та складність справи, обсяг виконаної адвокатом роботи, а також те, що заявлені витрати фактично понесені позивачем та документально підтверджені у сумі 7000 грн., то суд доходить висновку, що саме такі витрати на професійну правничу допомогу є реальними, обґрунтованими та співмірними зі складністю справи, у зв`язку з чим підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у повному обсязі.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн. 40 коп.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 3 825 грн. із заявлених 26 961 грн, то з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 377 грн. 73 коп. (2 662,40 грн ? 14,19 %), пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 207, 526, 527, 530, 599, 610, 611, 612, 625, 1050, 1048, 1054, 1056, 1077 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст.ст.4, 12, 13, 76- 81,89, 95, 137, 141, 258,259, 263-265, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 841975436 від 15.08.2019 року у розмірі 3 825 (три тисячі вісімсот двадцять п`ять) гривень.

У задоволенні решти позовних вимог- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» у рахунок відшкодування судового збору 377 (триста сімдесят сім) гривень 73 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Юрія Поправки, буд. 6, каб. 13, код ЄДРПОУ 42986956.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя Бобровицького районного суду Н.О. Булига