Рішення № 14102300, 07.02.2011, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2011 р. Справа №27/125

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Еллада-Дистриб’юшн», м. Севастополь

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полагро», м. Полтава

про стягнення 26 003,42 грн.

Суддя: Солодюк О.В.

Представники:

від позивача –Яненко І.П., дов. № 330/10-П від 27.07.10р.

від відповідача –не з'явився.

В судових засіданнях 18.01.11р. до 21.01.11р. та 21.01.11р. до 07.02.11р. оголошувались перерви для надання сторонами додаткових доказів по справі.

В судовому засіданні 07.02.2011 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Повний текст рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення заборгованості по договору поставки від 03.06.09р. в розмірі 26 003,42 грн., з них 24421,37 грн. основний борг , 1370,56 грн. пеня, 211,49 грн. 3% річних.

Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання не з’явився, про дату та місце розгляду справи повідомлений.

Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд, встановив:

03 червня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полагро" (далі - Відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еллада-Дистриб"юшн" (далі - Позивач) було укладено Договір поставки (далі - Договір). Згідно умов цього Договору Постачальник - Позивач, зобов"язується поставляти товари, а Покупець - Відповідач, приймає у власність товари і оплачує їх вартість за ціною, що визначається у видаткових накладних (п.1.1 Договору).

У відповідності до п.2.1 Договору поставки покупець проводить оплату з відтермінуванням протягом 25-ти календарних днів з моменту отримання товару.

На виконанння умов Договору поставки за видатковими накладними:

- від 12.03.10 р. LBN-00021120 на суму 6246,72 грн;

- від 15.03.10 р. LBN-00021151 на суму 5718,36 грн;

- від 16.03.10 р. LBN-00021229 на суму 3021,30 грн;

- від 8.03.10 р. LBN-00021423 на суму 2046,30 грн;

- від 19.03.10 р. LBN-00021500 на суму 1341,36 грн;

- від 29.03.10 р. LBN-00021629 на суму 2667,78 грн;

- від 29.03.10 р. LBN-00021919 на суму 3379,56 грн

позивач відповідачу здійснив поставку товару на загальну суму 24 421,38 грн.

Як зазначає позивач, 09.03.2010 року відповідачем було здійснено оплату за поставлений раніше товар на суму - 44769,95 грн., внаслідок чого утворилася переплата на суму - 0,01 грн. Зазначену переплату відповідач не вимагає повернути, тому переплачена сума була зарахована, як попередня оплата за наступні поставки.

Відповідач свої грошові зобов’язання в повному обсязі не виконав. Заборгованість відповідача перед позивачем склала 24 421,37 грн., яка підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 02.06.10р. (копія акту звірки в мат.справи, а.с. 35-37).

Позивач до відповідача звертався з вимогою від 09.06.10р. № 256/10-П (а.с. 32), яка залишена без відповіді та задоволення .

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів погашення боргу відповідачем не надано.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 24 421,37 грн. основного боргу обгрунтовані, підтверджені наявними доказами і підлягають задоволенню.

Згідно ст.611 ЦК України у разі порушення зобов"язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплати неустойки.

Згідно ст.546 ЦК України виконання зобов"язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов"язання.

Згідно ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов"язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов"язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань, якщо інше не мало бути встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків. Відповідно до п. 6.3 умов вказаного договору за невиконання строків оплати товару передбачених п.2.1 договору покупець сплачує постачальнику неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу від суми невнесеного платежу; крім того покупець зобов’язаний відшкодувати постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за увесь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

За обгрунтованим розрахунком позивача, перевіреним судом, суми пені та 3% річних за період з 07.04.10р. по 26.07.10р. становлять 1 370,56 грн. та 211,49 грн. відповідно і підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Вимоги позивача обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21.01.1993 року N 7-93 (зі змінами та доповненнями) судові витрати зі сплати державного мита підлягають поверненню позивачу в разі, коли державне мито сплачено у більшому розмірі, ніж встановлено чинним законодавством, а в разі, якщо позивач в процесі розгляду спору зменшив позовні вимоги, судові витрати зі сплати державного мита в цій частині поверненню позивачу не підлягають.

Платіжним дорученням № 403003070 від 22.07.2010 р. позивач сплатив 261,00 грн. державного мита, а ціна позову складає 26 003,42 грн.

Таким чином судові витрати по оплаті державного мита в сумі 0,97 грн. підлягають поверненню позивачу з державного бюджету як зайво сплачені. Судові витрати з оплати державного мита в сумі 260,03 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 44,49,75,82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полагро" (юридична та поштова адреса: 36034, Полтавська область, м.Полтава, вул.Половки, буд.68, Код ЄДРПОУ 25166931, р/р № 26000710001173 в ХОФ АКБ "Укрсоцбанк" м.Харків, МФО 3351016) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Еллада-Дистриб"юшн" (юридична адреса: 99804, Україна, м.Севастополь, смт.Кача, вул.Первоймайська, буд.10, поштова адреса: 36009, м.Полтава, вул.Визволення,24) - 24421,37 грн. основного боргу, 1 370,56 грн. - пені, 211,49 грн. - 3% річних, 260,03 грн.- витрат по сплаті державного мита, 236, 00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Еллада-Дистриб"юшн" (юридична адреса: 99804, Україна, м.Севастополь, смт.Кача, вул.Первоймайська, буд.10, поштова адреса: 36009, м.Полтава, вул.Визволення,24) з Держбюджету України 0,97 грн. зайво сплаченого державного мита за платіжним дорученням № 403003070 від 22.07.2010 р.

Суддя Солодюк О.В.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14 лютого 2011 року.

Примітка:Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному ст. 93 ГПК України.