Рішення № 141022731, 28.10.2026, Сокальський районний суд Львівської області

Справа № 454/157/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року Сокальський районний суд Львівської області у складі:

головуючого - судді Адамович М. Я. ,

за участю секретаря Калиш В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Сокаль справу за позовом

ОСОБА_1

до ОСОБА_2 про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності,

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позивач звернувся в суд з даним позовом, який мотивовано тим, що після смерті батька ОСОБА_3 він успадкував за заповітом 5/6 частин житлового будинку в АДРЕСА_1 . Його сестра відповідачка ОСОБА_2 успадкувала 1/6 частину зазначеного будинку як обов`язкову частку в спадщині.

Позивач зі своєю сім`єю проживає у вказаному житловому будинку, сплачує комунальні послуги, самостійно утримує його, проводить необхідні ремонтні роботи.

Відповідач є власницею іншого житлового будинку в АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,25га, на якій він розташований, де вона і проживає.

В той же час, відповідача та члени її сім`ї приходять на територію його господарства, користуються належними йому побутовими речами, збирають його городину тощо, внаслідок чого між ними часто виникають конфлікти і таким чином остання робить нестерпним його проживання в будинку.

Спільне використання будинку сторонами є неможливим, частка відповідачки в цьому нерухомому майні є незначною та у її власності є інше житло, де вона проживає.

Відповідачка подала відзив, у якому на заперечення позовних вимог зазначила, що після прийняття спадщини вона пропонувала позивачу викупити належну їй частку житлового будинку, на що не отримала відповіді. В позасудовому порядку від позивача не було такої пропозиції.

Між ними дійсно виникають конфлікти, оскільки відповідач не надає їй змоги користуватися належною їй часткою будинку.

Щодо покликання позивача на те, що їй належить інша земельна ділянка площею 0,25га, то на її думку така не має відношення до даної справи.

Вона не погоджується з визначеною висновком експерта ринковою вартістю належної їй 1/6 частини житлового будинку, вважає таку заниженою. Також позивачем не внесено грошові кошти на депозитний рахунок.

Представник позивача подала відповідь на відзив та покликалася на те, що відповідачка не заперечує наявності між сторонами конфліктів, а також згідна на припинення її права власності, однак не погоджується виключно з розміром компенсації.

Висновок експерта, який відповідачка ставить під сумнів надано з врахуванням того, що земельна ділянка, на якій розташований спірний житловий будинок, не приватизована та право власності на неї не зареєстровано, що впливає на вартість цього будинку. Відповідачка не вказала жодних порушень, які допущені під час проведення експертизи.

Заяви (клопотання) учасників справи

Представник позивача подала клопотання про розгляд справи у її відсутності.

Інші процесуальні дії

Ухвалою суду постановлено проводити розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 16.06.2026р. закрито підготовче провадження та призначено судовий розгляд.

Ухвалою від 15.10.2026р. відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Ухвалою від 15.10.2026р. відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження у справі.

Ухвалою від 15.10.2026р. зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 повернуто останній.

Ухвалою від 28.10.2026р. відмовлено в затвердженні мирової угоди між сторонами.

Пояснення учасників справи

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з мотивів викладених в позовній заяві.

Відповідач заперечувала проти задоволення позову з мотивів, викладених у відзиві. Зазначила, що в разі припинення права власності на частку житлового будинку в неї не буде доступу до колодязя з водопроводом.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Відповідно до свідоцтва про право приватної власності на будівлі від 28.04.1988р., заповіту від 09.12.2011р., ОСОБА_3 належний йому житловий будинок в присілку АДРЕСА_1 заповів своєму синові позивачу ОСОБА_1 . Дочці відповідачці ОСОБА_2 останній заповів земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину від 18.06.2015р.витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, позивач ОСОБА_1 успадкував після смерті батька 5/6 частин належного останньому житлового будинку в АДРЕСА_1 .

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно встановлено, що відповідачці ОСОБА_2 належить 1/6 частина житлового будинку та належних до нього господарських будівель. 5/6 частин цього будинку належать позивачу ОСОБА_1 .

З довідки від 15.07.2021р., акта обстеження господарства/фактичного місця проживання особи від 27.10.2025р. встановлено, що в господарстві АДРЕСА_1 зареєстрований позивач ОСОБА_1 , де проживає разом зі своєю дружиною ОСОБА_4 . Відповідачка ОСОБА_2 у вказаному житлі не проживає.

З технічного паспорта встановлено, що житловий будинок АДРЕСА_1 є дерев`яним, збудований в 1954 році та складається з коридору площею 3,2кв.м, житлової кімнати площею 14,0кв.м, житлової кімнати площею 12,0кв.м, кухні площею 8,8кв.м, житлової кімнати площею 22,8кв.м, кладової площею 4,9кв.м, санвузла площею 2,7кв.м, коридору площею 7,0кв.м. Загальна площа будинку становить 75,4кв.м, житлова 48,8кв.м. До будинку належать веранда, сарай та погріб.

Відповідно до висновку експерта №77/25 від 15.12.2025р., поділ в натурі житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 відповідно до ідеальних часток співвласників 5/6 та 1/6, технічно не надається можливим. Ринкова вартість належної відповідачці ОСОБА_2 1/6 частки будинку з надвірними будівлями становить 40500грн.

З розписки від 27.03.2026р. встановлено, що ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_1 35000грн. на виконання мирової угоди в даній справі та претензій майнового характеру до позивача в неї немає.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, акту погодження меж землекористування, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 та на земельну ділянку площею 0,25га кадастровий №4624886600:19:019:0060, на якій розташований зазначений житловий будинок.

З талона-повідомлення, повідомлення, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що ОСОБА_1 та його дружина зверталися до відділення поліції з приводу конфліктів між ними та відповідачкою, які мали місце 11.07.2025р. та 21.07.2025р.

З наданої відповідачкою довідки від 04.02.2026р., вартість житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 та земельної ділянки, на якій вони розташовані становить 176052,23грн.

Оцінка суду

Позивачем ставиться питання про припинення права власності відповідачки на 1/6 частину житлового будинку з господарськими будівлями з компенсацією вартості даної частки.

Статтею 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 365 ЦК України, право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: частка є незначною і не може бути виділена в натурі; річ є неподільною; спільне володіння і користування майном є неможливим; таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Відтак, для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-4 частини першої статті 365 ЦК України та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду. Саме ці обставини є визначальними при вирішенні позову про припинення права на частку у спільному майні за вимогою інших співвласників. Висновок про істотність шкоди, яка може бути завдана співвласнику, вирішується у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та особливостей об`єкта, який є спільним майном (висновки Верховного Суду України, викладені у постанові № 6-68цс14 від 02 липня 2014 року та від 15 травня 2013 року у справі за № 6-37 цс 13).

Європейський суд з прав людини в своєму рішенні справа «Андрій Руденко проти України» від 21.12.2010 року вказав, що уряд зазначив, що справа не стосувалась позбавлення заявника його майна. Натомість вона стосувалась «перетворення майна заявника з однієї форми (частки у квартирі) в іншу форму - грошову. Можливість припинення права особи на частку в спільному майні без її згоди передбачена ст.365 Кодексу, тоді як ст.364 стосується ситуації, коли співвласник бажає виділення частки зі спільної власності та не проти одержання компенсації за свою частку в спільному майні. Суд зауважує, що відповідно до ч.2 ст.365 протилежна сторона повинна була завчасно внести вартість частки заявника у квартирі на депозитний рахунок суду першої інстанції. Це було і залишається передумовою винесення судом рішення про припинення права на частку у спільному майні.

Наведене свідчить про те, що право власності відповідачки на 1/6 частку житлового будинку перетворюється в грошову форму.

Судом встановлено, що частка відповідачки у спірному житловому будинку складає 1/6, її виділення в натурі є неможливим та між сторонами існують конфлікти щодо спільного користування зазначеним нерухомим майно, а також у відповідачки у власності є інше житло, вона не приймає участі в утриманні спірного житлового будинку, який позивач використовує для власного проживання.

Окрім цього, в ході розгляду справи відповідач не заперечувала проти припинення її права власності на частку в житловому будинку, проте не погоджувалася з розміром компенсації такої частки, однак подала довідку, відповідно до якої вартість її частки є ще меншою ніж визначена наданим позивачем висновком експерта.

Також, в справі присутні докази отримання відповідачкою грошової компенсації належної їй 1/6 частки житлового будинку та остання не заперечила отримання цих грошових коштів від позивача та їх призначення.

Вищезазначені обставини свідчать про відсутність у відповідачки інтересу до утримання цього нерухомого майна, а лише її незгода з вартістю належної їй частки. В свою чергу, остання не навела суду жодних обставин, які свідчать про неправильність наданого позивачем висновку експерта.

З огляду на зазначене, існують підстави для припинення права власності відповідачки на частку у праві власності у спірному майні з виплатою їй компенсації вартості цієї частки.

Разом з тим, відповідно до висновку експерта, ринкова вартість належної відповідачці частки становить 40500грн. Відповідачка отримала від позивача 35000грн. З огляду на зазначене, з позивача слід стягнути на користь відповідачки недоплачені ним грошові кошти, як компенсацію вартості частки відповідачки.

Розподіл судових витрат між сторонами

Відповідно до ст.141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір та витрати на проведення будівельно-технічної експертизи.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 263-265 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 на 1/6 ідеальну частку житлового будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 661516646248 та належних до нього надвірних і господарських будівель.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/6 ідеальну частку житлового будинку АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 661516646248 та належних до нього надвірних і господарських будівель.

Виплатити ОСОБА_2 5500(п`ять тисяч п`ятсот)грн. компенсації 1/6 ідеальної частки житлового будинку АДРЕСА_1 з грошових коштів у розмірі 45000 (орок п`ять тисяч)грн., внесених ОСОБА_1 на депозитний рахунок суду, відповідно до наступних реквізитів: код отримувача (ЄДРПОУ): 26306742; банк отримувача: ДКСУ, м.Київ; рахунок отримувача: UA598201720355219002000000757 (квитанція до платіжної інструкції №4 від 27.01.2026р.).

Повернути ОСОБА_1 39500 (тридцять дев`ять тисяч п`ятсот)грн. з грошових коштів у розмірі 45000 (орок п`ять тисяч)грн., внесених ним на депозитний рахунок суду, відповідно до наступних реквізитів: код отримувача (ЄДРПОУ): 26306742; банк отримувача: ДКСУ, м.Київ; рахунок отримувача: UA598201720355219002000000757 (квитанція до платіжної інструкції №4 від 27.01.2026р.).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2129 ()дві тисячі сто двадцять дев`ять)грн. 92коп. судового збору та 10177 (десять тисяч сто сімдесят сім)грн. 92коп. витрат на проведення будівельно-технічної експертизи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину рішення воно може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

У разі, якщо рішення не було вручена в день його проголошення, пропущений строк може бути поновлено, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення суду.

Відомості, які зазначаються в рішенні суду відповідно до п.4) ч.5 ст.265 ЦПК України та не проголошуються, відповідно до ч.2 ст.268 ЦПК України.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: М. Я. Адамович