Рішення № 141022540, 27.10.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/7071/26 2/335/3662/2026ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Рибалко Н.І., за участю секретаря судового засідання Чибінової Н.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

25.06.2026 ТОВ «ФК «ЕЙС» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просить суд стягнути із останньої на свою користь заборгованість за кредитним договором № 454546286 від 15.07.2024 у розмірі 51 728,00 грн., яка складається з: 16 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 35 728,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, 8 000,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи), а також понесені судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 15.07.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 454546286 у формі електронного документа з використанням електронного підпису (одноразового індикатора DSHN -3252). Зокрема, відповідачка, за допомогою мережі Інтернет, перейшла на офіційний сайт Товариства www.moneyveo.ua, ознайомилася з актуальною редакцією Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною кредитного договору. Після чого добровільно без примусу чи тиску заявила про бажання отримання коштів, зареєструвалася на сайті, пройшла ідентифікацію, вказала свої персональні дані.

28.11.2018 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було укладено Договір факторингу№ 28/1118-01, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача.

28.05.2025 між ТОВ «Таліон Плюс та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу№ 28/0525-01, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача.

16.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено Договір факторингу № 16/07/25-Е, на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором до відповідача.

Відповідач не виконав умови кредитного договору, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з неї на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» суму заборгованості у розмірі 51 728,00 грн., судовий збір 2 662,40 грн та витрати на професійну правову допомогу 7000,00 грн.

Ухвалою суду від 01.07.2026 позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, сторонам по справі надано строк для подання заяв по суті справи, призначено судове засідання.

Ухвалою судді від 22.09.2026 витребувано у АТ КБ «Приватбанк» інформацію про те, чи емітувалась (видавалась) на ім`я відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) платіжна картка НОМЕР_3, чи здійснювалось зарахування на цю картку грошових коштів за період з 15.07.2024 по 20.07.2024 в сумі 16 000,00 грн., емітент карти - АТ КБ «Приватбанк», з наданням первинних бухгалтерських документів (виписки, платіжної інструкції, платіжного доручення тощо) на підтвердження зарахування цих коштів, а також чи є/був номер телефону НОМЕР_2 фінансовим номером клієнта ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) за картковим рахунком і чи зазначений він був в її анкетних даних.

На виконання ухвали суду від 22.09.2026, від представника АТ КБ «Приватбанк» 22.10.2026 надійшли витребувані судом докази.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, разом з тим, в матеріалах цивільної справи міститься заява про розгляд справи за його відсутності, у якій зазначив про те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить суд їх задовольнити.

Відповідачка у судове засідання повторно не з`явилася, про час і місце судового засідання повідомлялася належним чином рекомендованим листом із повідомленням за адресою її місця реєстрації, причини неявки у судове засідання не повідомила, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористалася. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за її відсутності суду не надала.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

У зв`язку з чим, на підставі ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.

На підставі досліджених письмових доказів, судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Так, відповідно до приписів ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За правилом ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно вимог ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За правилами ч. ч. 12, 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.

У п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Судом встановлено, що 15.07.2024 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 454546286, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 16 000,00 грн., строк кредитування - до 1826 днів (дисконтний період 5 днів, з можливістю продовження), процентна ставка, процентів річних: дисконтна процентна ставка 3,65% - 547,50%; індивідуальна процентна ставка 365,00 - 547,50%; базова процентна ставка: 547,50%. Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису DSHN-3252.

Перед укладенням Кредитного договору відповідачка з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет перейшла на офіційний сайт Первісного кредитора - www.moneyveo.ua, зареєструвалася на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника, за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора, заповнила та подала Заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказала свої персональні дані, пройшла належну перевірку (верифікацію), ознайомилася та підтвердила згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною Кредитного договору. Правила надання грошових коштів у кредит Первісного кредитора, перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. Отримала на номер телефону, вказаний у Заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використала для підписання Кредитного договору та надала згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) Первісного кредитора щодо укладання Кредитного Договору. Отже, саме відповідачка ініціювала укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора.

Таким чином, укладаючи кредитний договір, сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування ним.

Кредитні кошти у розмірі 16 000,00 грн. були перераховані ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» на платіжну картку відповідача № НОМЕР_3, що підтверджується платіжним дорученням № 69e74c4f-be94-4c2f-a549-419e7e398cb9 від 15.07.2024, Призначення платежу: Переказ коштів згідно договору № 454546286 від 15.07.2024, ОСОБА_1 , код НОМЕР_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_3 , без ПДВ. Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Visa Transfer.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Отже, за змістом наведених положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» було укладено Договір факторингу № 28/1118-01, підписано Реєстр прав вимоги № 302 від 17.09.2024 до договору факторингу, на підставі яких ТОВ «Таліон Плюс» набуло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 454546286 від 15.07.2024.

28.05.2025 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 28/0525-01 підписано Реєстр прав вимоги № 2 від 28.05.2025 до Договору факторингу, на підставі яких ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором № 454546286 від 15.07.2024.

16.07.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» було укладено Договір факторингу № 16/07/25-Е, підписано реєстр боржників № 2 від 16.07.2025 на підставі якого відбулося відступлення прав вимоги за кредитним договором № 454546286 від 15.07.2024 до відповідача.

Факт переходу прав вимог за кредитними договорами, які зазначені у Реєстрі Боржників №2 від 16.07.2025 до позивача підтверджується Актом прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором факторингу.

Таким чином, ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» набуло статусу кредитора за кредитним договором № 454546286 від 15.07.2024 до відповідача.

З доданого до позовної заяви розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс» за даним кредитним договором вбачається, що у відповідачки виникла заборгованість в розмірі 51 728,00 грн., яка складається з: 16 000,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 35 728,00 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, 8 000,00 грн - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) відображено у виписці по картці клієнта НОМЕР_3 за період з 15.07.2024 по 20.07.2024.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги пред`явленні до відповідачки ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту у розмірі 16 000,00 грн. та процентів у розмірі 35 728,00 грн. є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи справу в частині вимоги про стягнення заборгованості за штрафними санкціями (пеня, штрафи) в сумі 8 000,00 грн., суд виходить з наступного.

З 24.02.2022 на всій території України введений воєнний стан, який діє до тепер.

Відповідно до п. 18 Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 31 січня 2024 року № 183/7850/22 (61-14740св23) зазначив, що пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України передбачає, що під час воєнного стану не сплачується неустойка (штраф, пеня) та інші платежі за прострочення сплати за кредитним договором (договором позики). В цій постанові касаційний суд розкрив питання про те, на які договори та які випадки поширюється цей пункт. Зокрема, такими є договір позики, кредитний договір. За вказаною нормою в такому випадку позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, заявлена позивачем до стягнення заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) в сумі 8 000,00 грн., нарахованими у період дії воєнного стану за кредитним договором № 454546286 від 15.07.2024, підлягає списанню кредитодавцем, а відтак вимоги про стягнення цієї суми задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст. ст. 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

З урахуванням викладеного, оскільки відповідачка умови за вказаним кредитним договором належним чином не виконувала, то суд вважає за необхідне, частково задовольняючи позовні вимоги, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 454546286 від 15.07.2024 у розмірі 51 728,00 грн., з яких: 16 000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту, 35 728,00 грн. заборгованість за відсотками.

Вирішуючи питання щодо стягнення судових витрат суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 1, п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

За приписами ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Частинами 3, 4 ст.137 ЦПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Факт надання правової допомоги підтверджено: Договором про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, Додатковою угодою № 25771069633 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026; Протоколом погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, актом прийому-передачі наданих послуг від 20.03.2026, копією свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії КС №4267/10.

Оскільки вимоги підлягають задоволенню частково (розмір задоволених вимог 86,61%), то з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 6 062,70 грн.

Крім того, так як позов ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» задоволено частково, то розмір сплаченого ним судового збору при зверненні до суду з цим позовом підлягає стягненню з відповідачки на його користь пропорційно задоволеним вимогам, які в даному випадку складають 2 305,80 грн. (86,61% задоволених позовних вимог), виходячи з розрахунку: 51 728,00 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 2 662,40 грн. (сума сплаченого судового збору) / 59 728,00 грн. (розмір заявлених позовних вимог).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 141, 223 ч. 4 , 259, 263-265, 268, 280-282 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором № 454546286 від 15.07.2024 у розмірі 51 728 (п`ятдесят одну тисячу сімсот двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» суму сплаченого судового збору у розмірі 2 305 (дві тисячі триста п`ять) гривень 80 копійок та витрати на правову допомогу у розмірі 6 062 (шість тисяч шістдесят дві) гривні 70 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення до Запорізького апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 27 жовтня 2026 року.

Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 Цивільного процесуального кодексу України:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ 42986956, адреса місцезнаходження: вул. Алматинська, буд. 8, офіс 310а, м. Київ;

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання як ВПО: АДРЕСА_2 .

Суддя Н.І. Рибалко