Рішення № 141022151, 21.10.2026, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/1962/26

2/180/1267/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 р. Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Янжули О.С.

секретар Котова Н.С.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін у місті Марганець Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

24 серпня 2026 року представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» - адвокат Столітній Михайло Миколайович звернувся до Марганецького міського суду Дніпропетровської області позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 07.07.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №5663356 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало відповідачу кредит в сумі 11500,00 грн., строком на 360 днів, з 07.07.2025 року по 02.07.2026 року, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки на погоджених в Договорі умовах. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 10 днів. Кредитний договір укладений між сторонами в електронному вигляді. ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання виконало, перерахувавши на зазначену відповідачем картку НОМЕР_1 кредитні кошти в сумі 11500,00 грн.

27.02.2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було укладено Договір факторингу № 27/02/2026, згідно якого до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором №5663356 від 07.07.2025 року., загальна сума заборгованості складає - 43032,90 грн., з якої: заборгованість з тіла кредиту- 11500 грн., заборгованість за процентами -25782,90 грн., штрафні санкції- 5750 грн.

Станом на дату укладення Договору факторингу від 27.02.2026 року №27/02/2026 строк дії Договору № 5663356 від 07.07.2025 року закінчився, у зв`язку з чим, позивач в межах дії Кредитного договору №№5663356 від 07.07.2025 року здійснив нарахування процентів за стандартною процентною ставкою 0,95% за 125 календарних днів в сумі 13 656,25 грн.

Відповідач, в свою чергу, позовні вимоги не виконала, щомісячні платежі зі сплати тілу кредиту та відсотків не робила, у зв`язку з чим у неї виникла заборгованість перед позивачем на загальну суму 50 939,15 грн., яка складається з: тіла кредиту- 11500 грн., нарахованих процентів первісним кредитором - 25782,90 грн., нарахованих процентів ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" за 125 календарних днів - 13 656,25 грн.

У зв`язку з вищевикладеним позивач був вимушений звернутися до суду з даними позовними вимогами, та просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитом в розмірі 50 939,15 грн. та судові витрати, які складаються з судового збору в розмірі 2662,40 грн., витрат на правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. Розгляд справи проводити без участі позивача та його представника, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Ухвалою від 02 вересня 2026 року відкрито провадження у справі, встановлено відповідачу строк для подання відзиву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позовної заяви просив розгляд справи проводити без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач неодноразово у судові засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином про, що в матеріалах справи містяться відповідні докази.

Статтею 131 ЦПК України передбачено обов`язок учасників судового процесу повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Як наголошує Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням по справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру №3254378 від 02.09.2026 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 значиться зареєстрованим за адресою: АДРЕСА_1 .

Оскільки поштовий конверт повернувся з відміткою "Адресат відсутній за вказаною адресою", відповідача, крім викликів за вказаною адресою, було викликано до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.

Оголошення про виклик відповідача опубліковано 28.09.2026 р.

Відповідно до ч. 11 статті 128 ЦПК України з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідач, у встановлений судом строк, на адресу суду відзиву на позовну заяву не надав, тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.280 ЦПК України.

У відповідності до ч.1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

За таких обставин суд розглядає справу заочно, на підставі наявних у ній доказів.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов до наступного.

Нормами ст. 129 Конституції України встановлено, що одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільно-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Згідно до ст.ст. 12,13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності.

Статтею 13 ЦПК України визначено, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст.ст. 76, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Водночас, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Згідно зі статтею 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Пунктом 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» №14 від 18 грудня 2009 року передбачено, що рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв`язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі (частина перша статті 263 ЦПК).

Як встановлено судом, що також вбачається з матеріалів справи, 07.07.2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №5663356 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, відповідно до умов якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надало відповідачу кредит в сумі 11500,00 грн., строком на 360 днів, з 07.07.2025 року по 02.07.2026 року, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити відсотки на погоджених в Договорі умовах. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 10 днів.

Кредитний договір укладений між сторонами в електронному вигляді, підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 98680.

ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» свої зобов`язання виконало, перерахувавши на зазначену відповідачем картку НОМЕР_2 кредитні кошти в сумі 11500,00 грн.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Враховуючи факт підписання відповідачем електронного договору шляхом використання електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, суд вважає, що відбулось укладення Кредитного договору №5663356 від 07.07.2025. року, що узгоджується зі ст.ст.626,627 ЦК України та ст.ст.11,12 Закону України «Про електронну комерцію».

27.02.2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» було укладено Договір факторингу № 27/02/2026, згідно якого до ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором№5663356 від 07.07.2025 року.

Згідно з кредитним договором, позичальник зобов`язаний повернути кредитні кошти згідно з умовами, визначеними цим кредитним договором, сплатити проценти за користування кредитними коштами, а також на вимогу банку сплатити можливу неустойку (штраф/пеню). Відповідач ухиляється від виконання взятих на себе зобов`язань і не погашає заборгованість за кредитним договором.

Згідно Витягу з реєстру боржників до Договору факторингу №27/02/2026 від 27.02.2026 року ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» передало, а ТОВ «ФК «Фінтраст Капітал» прийняв право вимоги з відповідача за Кредитним договором №5663356 від 07.07.2025 року. в сумі - 43032,90 грн., з яких: заборгованість з тіла кредиту- 11500 грн., заборгованість за процентами -25782,90 грн., штрафні санкції- 5750 грн. Сума заборгованості підтверджується наданим розрахунком.

Так, як Кредитний договір №5663356 від 07.07.2025 року укладався строком на 360 днів з моменту укладання, позивач в межах дії Договору здійснив донарахування процентів за стандартною процентною ставкою 0,95% за 125 календарних днів в сумі 13656,25 грн., про що надав відповідний розрахунок.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позивальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Первісний кредитор свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором, позивачем доведено в судовому порядку законність права вимоги до відповідача за згаданим вище кредитним договором.

Позичальник умови кредитного договору не виконав, заборгованість по кредитному договору не сплатив.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак, згідно додатку № 1 до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5663356 від 07.07.2025 року, а саме: Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, загальна вартість кредиту становить 50 830 гривень 00 копійок.

Тому, на думку суду, саме такий розмір заборгованості відповідача, є доведеним.

За таких обставин суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість у розмірі 50 830 гривень 00 копійок.

Враховуючи викладене, а також приймаючи до уваги те, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, в зв`язку з чим утворилась заборгованість по сплаті кредитних коштів, тому суд вважає за необхідне задовольнити позов частково.

Що стосується вимоги позову про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000,00 грн., то суд виходить з наступного.

В силу п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Конституційне право на професійну правничу допомогу та вільний вибір захисника гарантується ст. 59 Конституції України.

Відповідно до ст. 22 Конституції України, воно не може бути скасоване, а звуження змісту та обсягу наявних прав і свобод не допускається.

За ч.2 ст.137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

При стягненні витрат на правову допомогу суд враховує, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені.

На підтвердження витрат на правову допомогу позивачем було надано до суду: Договір №10/12-2024 про надання правової допомоги від 10 грудня 2024 року; Акт №23039 прийому-передачі виконаних робіт згідно Договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року; копію ордера адвоката Столітнього Михайла Миколайовича Серія АІ №2284115; копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю Столітнього Михайла Миколайовича Серія КС №9422/10.

Суд вважає обґрунтованими заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 гривень.

Європейський суд з прав людини зазначив, що присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, з відповідача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У зв`язку із частковим задоволенням позову, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 656 гривень 69 копійок (50830,00 х 2662,40: 50939,15 = 2 656,69 грн.)

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4,10, 12, 13 ,76, 81, 133, 137, 141, 247, 259, 263-265,268,273,274-277,279,280-283,289, 352,354,355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27 прим. 2, заборгованість за Договором №5663356 від 07.07.2025 року у розмірі - 50 830 гривень 00 копійок.

В іншій частині позовних вимог- відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27 прим. 2, судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2 656 гривень 69 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 гривень 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається у Дніпровський апеляційний суд протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Учасники справи:

Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», ЄДРПОУ 44559822, місцезнаходження: 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, буд. 27 прим. 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: О. С. Янжула