Ухвала суду № 141021911, 28.10.2026, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/2754/26

2/212/3517/26

У Х В А Л А

28 жовтня 2026 року м. Кривий Ріг

Покровський районний суд міста Кривого Рогу у складі: головуючого, судді Шевченко Л.В., за участі секретаря судового засідання Чуприни Я.Е., розглянувши у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою у цивільній справі за первісною позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Служба у справах дітей виконкому Довгинцівської районної у місті ради про розірвання шлюбу та визначення місця проживання малолітніх дітей, а також за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей виконкому Довгинцівської районної у міста ради про визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

13.10.2026 представник відповідача ОСОБА_3 через «Електронний суд» звернувся з заявою про зміну предмету позову. Заява обґрунтована тим, що підготовче провадження у справі № 212/2754/26 станом на момент звернення до суду із вказаною заявою не закрито.

Так, Виконавчим комітетом Довгинцівської районної в місті ради складено висновок від 31 серпня 2026 року щодо доцільності визначення місця проживання малолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 разом із матір`ю ОСОБА_1 . У висновку зазначено, що донька ОСОБА_6 постійно проживає разом із матір`ю, а син ОСОБА_7 на час підготовки висновку проживав разом із батьком. Також наведено відомості про бажання обох дітей проживати з матір`ю, зокрема ОСОБА_7 разом із матір`ю та сестрою. Водночас висновок містить позитивні відомості про батька та умови проживання сина разом із ним. Згідно з актом обстеження за місцем проживання ОСОБА_2 створено задовільні умови для проживання дитини: наявні меблі, побутова техніка, окреме місце для сну та навчання, продукти харчування. За інформацією Криворізького міського центру соціальних служб, ознаки складних життєвих обставин у сім`ї відсутні. Крім того, орган опіки та піклування встановив, що ОСОБА_2 працює водієм у товаристві з обмеженою відповідальністю «МЕТІНВЕСТ МАШИНЕРІ».

За місцем роботи він характеризується позитивно як працелюбний, доброзичливий та врівноважений працівник, який користується авторитетом серед колег. Як зазначалося в зустрічній позовній заяві, батько забезпечує догляд за ОСОБА_7 , допомагає йому з навчанням, організовує дозвілля та бере участь у його повсякденному житті. Проживання сина разом із батьком підтверджує наявність досвіду самостійного догляду за ним та сформованого сімейного зв`язку. Щодо доньки ОСОБА_6 , її проживання разом із матір`ю також потребує визначення порядку регулярного особистого спілкування з батьком. Батько бажає брати участь у вихованні обох дітей, піклуватися про їхній розвиток, проводити з ними вільний час та підтримувати близькі відносини. Враховуючи висновок органу опіки та піклування, прагнучи зменшити конфлікт між сторонами та зберегти сімейні зв`язки, ОСОБА_2 більше не наполягає на визначенні місця проживання ОСОБА_7 разом із ним. Натомість він просить установити конкретний і передбачуваний порядок участі у вихованні та спілкуванні з обома дітьми. Визначення місця проживання дітей разом із матір`ю не повинно призводити до обмеження їхніх відносин із батьком.

Регулярне спілкування має забезпечувати можливість його повноцінної участі у житті дітей, включаючи спільне дозвілля, допомогу з навчанням, догляд та відпочинок. Спільний графік зустрічей ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з батьком дозволить дітям проводити час разом, підтримувати зв`язок між братом і сестрою та зберігати відносини з обома батьками.

У зв`язку з чим, представник позивача просить суд Визначити способи участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкуванні з малолітніми дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановивши такий порядок: Перші та треті вихідні кожного календарного місяця, визначені за датою суботи, спільне перебування обох дітей із батьком з 18 години п`ятниці до 18 години неділі, без присутності матері, з правом перебування за місцем проживання батька та ночівель. Щосереди з 16 години до 20 години спільні зустрічі батька з обома дітьми без присутності матері, з можливістю прогулянок, відвідування культурних, спортивних та інших закладів, допомоги з навчанням і перебування за місцем проживання батька.

Якщо обов`язкові навчальні заняття закінчуються після 16 години, зустріч розпочинається після їх завершення. Щороку з 10 години 01 липня до 18 години 14 липня спільний літній відпочинок батька з обома дітьми без присутності матері, з правом проживання дітей за місцем проживання батька та відпочинку на території України. Про місце відпочинку та контактний номер телефону батько повідомляє матір не пізніше ніж за сім календарних днів до початку цього періоду.

У день народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зустріч батька із сином з 17 години до 19 години, якщо цей день не припадає на визначений графіком період перебування дітей із батьком. У день народження ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зустріч батька з донькою з 17 години до 19 години, якщо цей день не припадає на визначений графіком період перебування дітей із батьком. У дні перебування дітей із матір`ю щоденне телефонне спілкування або спілкування засобами відеозв`язку батька з обома дітьми в проміжку з 19 години до 19 години 30 хвилин, з урахуванням їхнього бажання, стану здоров`я та режиму дня.

Передачу дітей батькові та їх повернення матері здійснювати за місцем фактичного проживання матері. Батько самостійно забирає дітей та повертає їх після завершення відповідного періоду спілкування. Під час визначеного періоду літнього відпочинку застосовується графік літнього відпочинку замість звичайного графіка зустрічей. Батько забезпечує можливість щоденного телефонного спілкування або спілкування засобами відеозв`язку дітей із матір`ю в проміжку з 19 години до 19 години 30 хвилин.

Додаткові зустрічі та зміни часу спілкування допускаються за взаємною згодою батьків з урахуванням інтересів і бажання дітей.

Зобов`язати ОСОБА_1 забезпечувати передачу дітей батькові у встановлений час, а також можливість телефонного спілкування та спілкування засобами відеозв`язку відповідно до визначеного судом порядку.

15.10.2026 від представника позивача ОСОБА_8 надійшли заперечення щодо зміни предмету позову, які обґрунтовані тим, що заявлена зміна не є зміною предмета позову це нова позовна вимога, яка пред`явлена з порушенням процесуального порядку. Вимога щодо ОСОБА_6 є новою вимогою щодо нового об`єкта захисту. Зустрічний позов жодним чином не стосувався дитини ОСОБА_6 . Пред`явлення вимог щодо іншої дитини не є зміною предмета в межах тих самих спірних правовідносин, а є пред`явленням нового зустрічного позову, який має відповідати вимогам ст. 175, 177 та 193 ЦПК України, зокрема щодо змісту, обґрунтування, доказів та сплати судового збору. Спір про участь у вихованні не був предметом розгляду органу опіки та піклування.

Фактичний відступ від зустрічного позову має бути оформлений як відмова від позову якщо ОСОБА_2 більше не наполягає на вимозі про визначення місця проживання ОСОБА_7 з ним, то належним процесуальним способом є подання заяви про відмову від зустрічного позову (ст. 49, 206 ЦПК України) з наслідками, передбаченими ст. 206 та п. 4 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, а не «зміна предмета», яка спрямована на підміну вимог.

Позивач до суду не з`явився, повідомлений належним чином.

Відповідач до суду не з`явився, повідомлений належним чином.

Представник позивача та представник відповідача до суду не з`явились, повідомлені належним чином, надані до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши подану заяву про зміну предмету спору, суд зазначає наступне.

Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст.49 ЦПК України, тож відповідно до ч.3 ст.49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, а підставою позову - обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які складаються із фактів, що тягнуть за собою певні правові наслідки: зміну чи припинення правовідносин.

Предмет позову кореспондує із способами судового захисту права (змістом позову), а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що свідчить про обрання позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права або його доповнення, у межах спірних правовідносин.

Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі N 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у постанові від 16.03.2018 року в справі № 916/1764/17.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи позивач в зустрічні позовній заяві просив визначити місце проживання ОСОБА_7 разом з батьком, а заяві про зміну предмету позову позивач вже просить визначити способи участі ОСОБА_2 у вихованні та спілкування з малолітніми дітьми.

За наведених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для прийняття заяви про зміну предмету позову, оскільки цивільним процесуальним законодавством не передбачено одночасне зміна предмету і підстав позову.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. 49, 189, 196-198, 258-261, 353 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у прийняті до розгляду заяви про зміну предмету зустрічного позову у справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: служба у справах дітей виконкому Довгинцівської районної у міста ради про визначення місця проживання дитини .

Підготовче засідання відкласти на 18.11.2026 об 11 год 30 хв.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Л. В. Шевченко