Рішення № 14102141, 01.02.2011, Господарський суд Полтавської області

Дата ухвалення
01.02.2011
Номер справи
19/53
Номер документу
14102141
Форма судочинства
Господарське
Державний герб України

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.02.2011 р. Справа №19/53

за позовом Закритого акціонерного товариства "Інноваційна венчурна компанія "Рості", вул. Центральна 5, с. Тахтаулове, Полтавський район, Полтавська область,38720; адреса для листування: проспект 40-річчя Жовтня, 96-А, м. Київ, 03040

до Державного дослідного господарства "Тахтаулово" Інституту свинарства імені О.В.Квасницького УААН, вул. Центральна, 5, с. Тахтаулове, Полтавський район, Полтавська область,38720

про стягнення 167090 грн. 45 коп.

за участю Прокуратури Полтавської області

та зустрічним позовом Державного дослідного господарства "Тахтаулово" Інституту свинарства імені О.В.Квасницького УААН,

до Закритого акціонерного товариства "Інноваційна венчурна компанія "Рості",

про стягнення 62 228 грн. 56 коп.

Суддя Безрук Т.М.

Представники:

від позивача: не з’явився

від відповідача: Панченко О.О.

від прокуратури: Лисенко Н. М.

Розглядається позовна заява про стягнення 167090,45 грн., у тому числі 122470,00 грн. збитків, понесених внаслідок втрати майна, переданого відповідачу на відповідальне зберігання за договором № 45/3-005 від 18.08.2006р., 44620,45грн. збитків, понесених внаслідок невиконання зобов’язання перед третіми особами; та зустрічна позовна заява про стягнення 62 228 грн. 56 коп., в тому числі 50 094,75 грн. вартості безпідставно отриманого ячменю та 12 133,81 грн. заборгованості за роботи на згідно Договору № 45/3-005 від 18.08.2006р.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що на підставі договору № 45/3-005 від 18.08.2006р. ним було передано на зберігання відповідачу ячмінь та пшеницю яру, на вимогу позивача відповідачем не повернуто зі зберігання 50,2 тони ячменю і 66,5 тон пшениці ярої, представники позивача для проведення перевірки умов зберігання не допускалися, вимога про видачу зернових відповідачем проігнорована, зазначене призвело до 122470,00 грн. збитків у вигляді втрати зернових та 44620,45грн. збитків, понесених позивачем внаслідок невиконання зобов’язання перед третіми особами.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач з письмовими заявками про відпуск зернових до відповідача не звертався, вимога про повернення зерна надійшла до відповідача після подачі позову по даній справі, позивачем не надані документи, необхідні для відвантаження зерна, на даний час зернові зберігаються у відповідача, жодних перешкод в їх одержанні не чиниться, необхідний для завантаження зернових транспорт позивачем не направлявся, відповідачем права позивача не порушувалися, наявність збитків позивачем не доведена (т.1 а.с.137).

В обґрунтування зустрічного позову ДДГ "Тахтаулово" посилається на те, що чиста вага ячменю, який повинен був отримати ЗАТ "Інноваційна венчурна компанія "Рості" становила 205,52 тони, проте було отримано 264,455 тон, тобто позивач за первісним позовом помилково отримав 58,935 тон зерна загальною вартістю 50094,75 грн., вимогу про повернення вказаного зерна чи відшкодування його вартості позивачем за первісним позовом не задоволено. Крім того, позивачем за первісним позовом не сплачено 12133,81 грн. заборгованості за роботи з приймання, зберігання, переробки, доробки зерна згідно Договору № 45/3-005 від 18.08.2006р. (т.1 а.с.92).

ЗАТ "Інноваційна венчурна компанія "Рості" у відзиві проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на те, що спірне зерно передавалося позивачу лише на зберігання, ДДГ "Тахтаулово" не надано первісних документів в підтвердження надання послуг з доробки зерна, відповідач незаконно утримував зерно, тому підстави для стягнення вартості послуг з його зберігання відсутні (т.2 а.с.75).

Про час та місце розгляду справи сторони повідомлені належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями від 19.01.2001р. (т.3 а.с.109-112).

В судовому засіданні 01.02.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Між ЗАТ «Інноваційна венчурна компанія «Рості»(позивач) та Державним дослідним господарством «Тахтаулово»(відповідач) був укладений договір про приймання, зберігання, доробки, переробку сільськогосподарських культур № 45/3-005 від 18.08.2006р. (далі –Договір № 45/3-005).

За умовами п. 2.1, п. 2.4 Договору № 45/3-005 позивач зобов’язався своєчасно передавати відповідачу на зберігання, дороблення, перероблення зерно сільськогосподарських культур, а відповідач зобов’язався забезпечити приймання зернових культур на зберігання.

Відповідно до п. 2.1 Договору № 45/3-005 передача товару на зберігання здійснюється за актом приймання-передачі товарно-матеріальних цінностей, який підписується представниками сторін договору.

18.08.2006р. між сторонами також було укладено Угоду до Договору № 45/3-005 про приймання, зберігання, доробки, переробку сільськогосподарських культур, в якій визначили види та вартість послуг, що надаються відповідачем. В п. 2 цієї Угоди встановлено, що сторони підтверджують факт надання послуг відповідними актами надання послуг (т.1 а.с.101).

Відповідно до п.2.5 Договору № 45/3-005 відповідач зобов’язався забезпечити кількісне та якісне зберігання зданого зерна, в строки, передбачені договором, не допускати дій, які можуть привести до його псування чи знищення.

За п. 4.2 Договору № 45/3-005 прийнята сільськогосподарська продукція зберігається у відповідача до 30.06.2007р., у виключних випадках строк зберігання може бути продовжено за протоколом домовленостей між сторонами. Позивач має право дострокового вивезення зерна з території відповідача.

Згідно з п. 2.7 Договору № 45/3-005 відповідач зобов’язався відвантажити зерно на першу вимогу позивача, але не пізніше 3-х днів з дня подачі заявки.

Пунктом 5.1 Договору №45/3-005 визначено, що відповідач відвантажує зерно та продукти його переробки на автотранспорт позивача за його замовленням та в строки згідно письмової заявки позивача.

На виконання умов Договору № 45/3-005 18.08.2006р. позивач передав відповідачеві на відповідальне зберігання 270,4 тони ячменю, 50,2 тони ячменю Вакула, 70 тон пшениці ярої, загальною вартістю 181033,00 грн. Зазначене підтверджується двостороннє підписаним актом приймання-передачі під повну матеріальну відповідальність від 18.08.2006р. (т.1 а.с.14).

За період 06.09.2006р. –09.09.2006р. позивачем було одержано від відповідача 264455 кг ячменю, що перебував на зберіганні. Зазначене підтверджується двостороннє підписаними накладними № 221 від 06.09.2006р., № 220 від 06.09.2006р., № 222 від 06.09.2006р., № 223 від 07.09.2006р., № 224 від 07.09.2006р., № 225 від 07.09.2006р., № 226 від 07.09.2006р., № 227 від 08.09.2006р., № 228 від 08.09.2006р., № 229 від 08.09.2006р., № 229 від 09.09.2006р., № 230 від 09.09.2006р., № 231 від 09.09.2006р., та довіреністю серії ЯМУ № 072108 від 30.08.2006р. позивача на свого представника на одержання ячменю, що знаходиться на зберіганні (т. 1 а.с.105-111, т. 3 а.с.113).

Також позивачем було одержано від відповідача 24180 кг пшениці, що перебувала на зберіганні, що підтверджується двостороннє підписаною накладною від 13.09.2006р. № 232 та довіреністю серії ЯМУ № 072123 від 13.09.2006р. (т. 1 а.с.156, т. 3 а.с. 113).

Позивач, посилаючись на те, що відповідачем не було повернуто йому залишок зернових культур (50,2 т ячменю «Вакула»та 66,5 т пшениці ярої), які на думку позивача відповідачем втрачено, заявив вимоги про стягнення 122470,00 грн. збитків з огляду на вартість втрачених зернових культур.

Відповідно до ст. 936 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності.

В ст. 938 ЦК України визначено, що зберігач зобов'язаний зберігати річ протягом строку, встановленого у договорі зберігання.

За статтею 942 ЦК України зберігач зобов'язаний вживати усіх заходів, встановлених договором, законом, іншими актами цивільного законодавства, для забезпечення схоронності речі.

Відповідно до ст. 949 ЦК України зберігач зобов'язаний повернути поклажодавцеві річ, яка була передана на зберігання, або відповідну кількість речей такого самого роду та такої самої якості.

Статтею 953 ЦК України встановлено, що зберігач зобов'язаний на першу вимогу поклажодавця повернути річ, навіть якщо строк її зберігання не закінчився.

За ст.526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається. Зазначені положення викладені і в ст.193 ГК України.

Згідно ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно з п. 2.7 Договору № 45/3-005 відповідач зобов’язався відвантажити зерно на першу вимогу позивача, але не пізніше 3-х днів з дня подачі заявки.

Пунктом 5.1 Договору №45/3-005 визначено, що відповідач відвантажує зерно та продукти його переробки на автотранспорт позивача за його замовленням та в строки згідно письмової заявки позивача.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем не надано суду належних доказів направлення відповідачу письмової заявки чи вимоги про повернення спірних зерно продуктів.

Надані позивачем листи від 24.11.2006р. № 58, від 27.07.2007р. № 86 не є належними доказами заявлення вимоги відповідачу про повернення продукції, оскільки відсутні докази їх надсилання відповідачу (т. 1 а.с.16, 21).

Лист позивача від 06.12.2006р. з вимогою про проведення інвентаризації не є вимогою про поверненя продукції зі зберігання (т.1 а.с.18).

Листи позивача від 21.03.2007р. та від 17.07.2007р. відповідачу не надсилалися, відмітка про їх одержання не вказано назву підприємства, якому вручалися ці листи (т.1 а.с.19, 20).

Відсутні також докази надсилання відповідачу листа позивача від 27.02.2007р. № 68, оскільки додана до нього поштова квитанція свідчить про направлення кореспонденції громадянину - фізичній особі, а не підприємству –відповідачу (т.1 а.с.25).

Також, позивачем не доведено належними доказами факту втрати відповідачем переданого на зберігання зерна.

Акти від 05.12.2006р. та від 16.12.2006р. про відмову в огляді продукції та відсутність ячменю, не є належними доказами оскільки складені в односторонньому порядку без залучення представників відповідача чи представників державних органів(т.1 а.с.17, 24).

Наданий позивачем акт інвентаризації від 13.09.2006р., складений за участю представників позивача та відповідача, свідчить про наявність у відповідача на зберіганні 50,2 т ячменю «Вакула»та 66,5 т пшениці ярої, які є предметом спору (т.1 а.с.22).

Факт наявності зерна на зберіганні також підтверджується наданими відповідачем Книгою складського обліку матеріалів за 2006р. (т. 2 а.с.36-41), звітом про рух продуктів і матеріалів за 01.08.2006р. –01.09.2006р. (т.1 а.с.42-43), звітом про рух продуктів і матеріалів за 01.11.2010р. –01.12.2010р. (т.3 а.с.83-84), інвентаризаційним описом № 4 по балансовому рахунку № 27 (збереження) станом на 01.12.2010р. (т.3 а.с.85), журналом складського обліку за 2010р. (т.3 а.с.86-93).

Надана позивачем вимога від 04.04.2009р. №38-р про повернення зернопродуктів не може бути належним доказом порушення відповідачем прав позивача, оскільки дана вимога була надіслана відповідачу після порушення провадження у даній справі (ухвала від 19.03.2009р.); (т.1 а.с.65).

Крім того, відповідач на вказану вимогу виявив згоду повернути зерно, яке перебуває на зберіганні, що підтверджується листом від 22.05.2009р. (т.2 а.с.62).

Але позивач за одержання зерна до відповідача не з’являвся.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи… мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

За ст. 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів. За змістом ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судами підвідомчі справи у спорах, перелічених у вказаній статті.

Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не доведено факту звертання до відповідача з вимогою повернення товару, натомість на пропозицію відповідача від 22.05.2009р. щодо повернення зерна відповідач зерно не забрав, позивачем не надано належних доказів знищення відповідачем спірної продукції. Тобто, позивачем не надано суду належних доказів, які б свідчили про порушення його прав відповідачем, та не доведено наявності підстав для стягнення вартості зерна, що знаходиться на зберіганні у відповідача.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 122470,00 грн. збитків, понесених внаслідок втрати майна, задоволенню не підлягають.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення 44620,45грн. збитків, понесених внаслідок невиконання зобов’язання перед третіми особами.

В обґрунтування цих вимог позивач посилається на те, що неповернення відповідачем зернових культур призвело до неможливості виконання позивачем зобов’язань перед Державним господарством експериментальною базою «Надія»за договорами від 25.07.2006р. купівлі-продажу ячменю та свиней. Рішенням господарського суду Полтавської області від 20.03.2007р. по справі № 14/50 було стягнуто з позивача на користь Державного господарства «Експериментальна база «Надія»44061,83 грн. заборгованості та санкцій за договорами від 25.07.2006р. купівлі-продажу ячменю та свиней (т.1 а.с.23, 26-27).

Згідно ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту, права або законні інтереси якого порушені. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов’язання або правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Таким чином, необхідно довести факт спричинення збитків, їх розмір, наявність прямого причинного зв’язку між діями відповідача та спричиненням збитків та їх розміром.

При цьому встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоду, та збитками потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності реальних збитків. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність завдавача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Як було встановлено вище, за період 06.09.2006р. –09.09.2006р. позивачем було одержано від відповідача 264455 кг ячменю, що перебував на зберіганні. Позивачем не доведено, чому він не передав на користь Державного господарства «Експериментальна база «Надія» 24 тони ячменю з кількості ячменю одержаного у відповідача.

Також позивачем не доведено яким чином спір по правовідносинам зі зберігання зерно продуктів вплинув на невиконання ним зобов’язань за договором поставки свиней перед ДГ «Експериментальна база «Надія».

Отже, в порушення ст.ст. 43, 33 ГПК України позивачем не доведено безпосередній причинний зв'язок між правопорушенням та заподіянням визначених збитків, а також не доведено факт спричинення вказаних збитків внаслідок дій відповідача.

Таким чином, вимоги про стягнення 44620,45грн. збитків, понесених внаслідок невиконання зобов’язання перед третіми особами, підлягають відхиленню.

Вимоги зустрічного позову в частині стягнення з ЗАТ «Інноваційна венчурна компанія «Рості»50 094,75 грн. вартості безпідставно отриманого ячменю підлягають відхиленню з огляду на наступне.

В обґрунтування вказаних вимог ДДГ «Тахтаулово»посилається на те, що чиста вага ячменю, який повинно було отримати ЗАТ "Інноваційна венчурна компанія "Рості" становила 205,52 тони після його доробки, проте було отримано 264,455 тон, тобто позивач за первісним позовом помилково отримав 58,935 тон зерна загальною вартістю 50094,75 грн.

В підтвердження вказаних вимог ДДГ «Тахтаулово»надано акт № 3 сортування та сушки продукції рослинництва, складений 05.10.2006р., за яким після проведеної сортування та сушки ячменю залишок становив 202638 кг, 54080 кг відходів та 13682 кг не використовуваних відходів (т.1 а.с.103).

Проте, як було встановлено вище судом, за актом приймання-передачі під повну матеріальну відповідальність від 18.08.2006р. позивач передав відповідачу на зберігання 270,4 тони ячменю (т.1 а.с.102).

264455 кг ячменю, що перебував на зберіганні, відповідач повернув позивачу зі зберігання за накладними № 221 від 06.09.2006р., № 220 від 06.09.2006р., № 222 від 06.09.2006р., № 223 від 07.09.2006р., № 224 від 07.09.2006р., № 225 від 07.09.2006р., № 226 від 07.09.2006р., № 227 від 08.09.2006р., № 228 від 08.09.2006р., № 229 від 08.09.2006р., № 229 від 09.09.2006р., № 230 від 09.09.2006р., № 231 від 09.09.2006р., та довіреністю серії ЯМУ № 072108 від 30.08.2006р. позивача на свого представника на одержання ячменю, що знаходиться на зберіганні (т. 1 а.с.105-111, т. 3 а.с.113).

Тобто повернення ячменю відбувалося протягом 06.09.2006р. –09.09.2006р.

Акт № 3 сортування та сушки продукції рослинництва (ячменю), складений 05.10.2006р., тобто через місяць після того як спірний ячмінь був повернутий позивачу зі зберігання. Доказів повторного закладення вказаного ячменю на зберігання суду не надано.

Отже, вказаний акт не може бути належним доказом проведення сортування та сушки зерна, переданого на зберігання саме за Договором №45/3-005, оскільки він був складений після повернення ячменю власнику.

Таким чином, посилання в зустрічному позові на те, що за вказаними накладними ДДГ «Тахтаулово»повернув на користь ЗАТ «Інноваційна венчурна компанія «Рості»більшу кількість зерна (на 58,935 тон), ніж було передано останнім на зберігання, є необґрунтованими.

Тому, відсутні підстави для стягнення з 50094,75 грн. вартості зерна.

Вимога за зустрічним позовом в частині стягнення з ЗАТ «Інноваційна венчурна компанія «Рості»12133,81 грн. заборгованості за роботи з приймання, зберігання, переробки, доробки зерна згідно Договору № 45/3-005 від 18.08.2006р. підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

18.08.2006р. між сторонами було укладено Угоду до Договору №45/3-005 від 18.08.2006р., в якій сторони зафіксували послуги, що надаються ДДГ «Тахтаулово», та їх вартість, а саме: приймання на склад продукції – 2,35 грн./т; зберігання на складі продукції –4,24 грн./т, відвантаження с/г продукції зі складу –6 грн./т, доробка (очистка) с/г культур (1раз) –20 грн./т, пакування продукції в мішки (без врахування вартості мішків) –10 грн./т. (т.1 а.с.101).

Згідно п. 2 Угоди сторони підтверджують надання послуг відповідними актами надання послуг.

ДДГ «Тахтаулово»у зустрічному позові заявляє про те, що ним були надані послуги, передбачені Договором №45/3-005 та Угодою від 18.08.2006р. на загальну суму 12133,81 грн., що включає в себе 5408,00 грн. - вартості доробки (очистки) 270,4 тони ячменю за актом № 3 від 05.10.2006р., 1586,73 грн. - вартість послуг з відвантаження 264,455 тон ячменю, 1400,00 грн. - вартості доробки (очистки) 70,0 тони пшениці ярої за актом № 1 від 29.09.2006р., 145,08 грн. - вартість послуг з відвантаження 24,18 тон пшениці ярої, 1100,90 грн. –вартість зберігання на складі 28,85 тон пшениці ярої, 1004,00 грн. –вартість доробки (очистки) 50,2 тони ячменю «Вакула»за актом № 2 від 05.10.2006р., 1469,10 грн. –вартість зберігання ячменю «Вакула».

Оскільки ні в Договорі №45/3-005 ні в Угоді від 18.08.2006р. сторонами не визначено строку оплати вартості вказаних послуг, ДДГ «Тахтаулово»направило позивачу претензію від 16.03.2009р. № 45 з вимогою про оплату вартості вказаних послуг. Факт направлення вказаної вимоги та одержання її ЗАТ ІВК «Рості»24.03.2009 р. підтверджується поштовою квитанцією від 20.03.2009р., поштовим повідомленням від 24.03.2009р. та описом вкладення у цінний лист від 20.03.2009р. (т. 1 а.с.114-116).

Частиною 2 ст.530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

ЗАТ ІВК «Рості»оплати за вказав послуги не провів.

Як було встановлено вище господарським судом, за актом приймання-передачі під повну матеріальну відповідальність від 18.08.2006р. позивач (ЗАТ ІВК «Рості») передав відповідачу на зберігання 270,4 тони ячменю, 50,2 тони ячменю Вакула, 70 тон пшениці ярої (т.1 а.с.14).

За період 06.09.2006р. –09.09.2006р. позивачем було одержано від відповідача 264455 кг ячменю, що перебував на зберіганні (т. 1 а.с.105-111, т. 3 а.с.113). Позивачем також було одержано від відповідача 24180 кг пшениці, що перебувала на зберіганні, за накладною від 13.09.2006р. № 232 та довіреністю серії ЯМУ № 072123 від 13.09.2006р. (т. 1 а.с.156, т. 3 а.с. 113).

Акт № 3 сортування та сушки продукції рослинництва (270 400 кг ячменю) складений 05.10.2006р., тобто через місяць після того як спірний ячмінь був повернутий позивачу зі зберігання. Акт № 1 сортування та сушки продукції рослинництва (70 000 гк пшениці ярої) складений 29.09.2006р., тобто 15 днів після того як спірна пшениця була повернута позивачу зі зберігання.

Доказів повторного закладення вказаного ячменю та пшениці на зберігання суду не надано.

Отже, вказані акти не може бути належним доказом проведення сортування та сушки ячменю та пшениці, переданих на зберігання саме за Договором №45/3-005, оскільки вони були складені після повернення частини вказаних зернопродуктів власнику.

Доказів наявності інших договірних щодо очистки зерна відносин, крім Договору №45/3-005, сторонами суду не надано, інших підстав для стягнення вказаних сум у зустрічному позові не заявлено.

Отже, вимоги зустрічного позову в частині стягнення 5408,00 грн. - вартості доробки (очистки) 270,4 тони ячменю та 1400,00 грн. - вартості доробки (очистки) 70,0 тони пшениці ярої підлягають відхиленню.

За пунктом 2.2 Договору №45/3-005 ЗАТ ІВК «Рості»зобов’язувалося оплачувати відповідачу всі затрати по прийманню, зберіганню, доробці, переробці, відвантаженню зерна та продуктів його переробки.

Згідно п. 2 Угоди від 18.08.2006р. до Договору №45/3-005 сторони підтверджують надання послуг відповідними актами надання послуг.

Акти надання ДДГ «Тахтаулово» на користь ЗАТ ІВК «Рості»послуг з відвантаження 264,455 тон ячменю та відвантаження 24,18 тон пшениці ярої між сторонами не складалися.

ДДГ «Тахтаулово»не надано суду жодних доказів виконання робіт з відвантаження вказаної продукції.

Накладні, за якими ЗАТ ІВК «Рості»одержав 264,455 тон ячменю та 24,18 тон пшениці ярої, не є доказом надання відповідачем послуг з відвантаження вказаних зернових, оскільки в даних накладних відсутнє посилання на відвантаження продукції та не зазначено особу, яка надавала ці послуги.

Таким чином, вимоги зустрічного позову в частині стягнення 1586,73 грн. - вартість послуг з відвантаження 264,455 тон ячменю та 145,08 грн. - вартість послуг з відвантаження 24,18 тон пшениці ярої задоволенню не підлягають.

Згідно Угоди від 18.08.2006р. до Договору №45/3-005 вартість послуг, що надаються ДДГ «Тахтаулово»зі зберігання на складі продукції становить 4,24 грн./т.

На підставі вказаної угоди ДДГ «Тахтаулово»заявлено вимоги про стягнення 1100,90 грн. –вартість зберігання на складі 28,85 тон пшениці ярої з 01.10.2006р. по 30.06.2007р., та 1469,10 грн. –вартість зберігання ячменю «Вакула»з 01.10.2006р. по 30.06.2007р. Вартість послуг зберігання ДДГ «Тахтаулово»обчислювало з розрахунку 4,24 грн. за тону за кожен місяць зберігання.

Але в Угоді від 18.08.2006р. до Договору №45/3-005 відсутнє посилання на те, що вартість послуг зберігання повинна обчислюватися за кожен місяць зберігання. В угоді зазначено лише, що вартість послуг зі зберігання на складі продукції становить 4,24 грн./т.

Таким чином, з огляду на умови Угоди вартість послуг зі зберігання 28,85 тон пшениці ярої становить 122,32 грн. (28,85х4,24=122,32), а вартість послуг зі зберігання ячменю «Вакула»становить 373,54 грн. (50,5х4,24=214,12; 37,598х4,24=159,42).

Отже зустрічні позовні вимоги щодо стягнення вартості послуг зі зберігання підлягають задоволенню в розмірі 459,86 грн. В іншій частині цих вимог – у зустрічному позові слід відмовити.

Згідно Угоди від 18.08.2006р. до Договору №45/3-005 вартість послуг, що надаються ДДГ «Тахтаулово»зі доробки (очищення) сільськогосподарських культур становить 20 грн./т за один раз.

Відповідно до двостороннє підписаного сторонами акту № 2 від 05.10.2006р. сортування та сушки продукції рослинництва ДДГ «Тахтаулово»проведено сортування та сушку 50,2 тони ячменю «Вакула» (т.1 а.с.104).

Отже, вартість доробки (очистки) 50,2 тони ячменю «Вакула»становить 1004,00 грн. (50,2х20=1004,00).

Вимоги зустрічного позову в цій частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Таким чином, зустрічний позов підлягає задоволенню в частині стягнення 122,32 грн. вартості послуг зі зберігання 28,85 тон пшениці ярої, 373,54 грн. вартості послуг зі зберігання ячменю «Вакула», 1004,00 грн. вартості послуг з доробки (очистки) 50,2 тони ячменю «Вакула». В іншій частині –у зустрічному позові слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст,ст.49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. У позові Закритого акціонерного товариства "Інноваційна венчурна компанія "Рості" до Державного дослідного господарства "Тахтаулово" Інституту свинарства імені О.В.Квасницького УААН про стягнення 167090,45 гргн. Збитків - відмовити повністю.

2. Зустрічний позов Державного дослідного господарства "Тахтаулово" Інституту свинарства імені О.В.Квасницького УААН до Закритого акціонерного товариства "Інноваційна венчурна компанія "Рості" задовольнити частково.

3. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Інноваційна венчурна компанія "Рості" (вул. Центральна 5, с.Тахтаулове, Полтавський район, Полтавська область,38720; адреса для листування: проспект 40-річчя Жовтня, 96-А, м. Київ, 03040; ідентифікаційний код 00497029) на користь Державного дослідного господарства "Тахтаулово" Інституту свинарства імені О.В.Квасницького УААН (вул. Центральна, 5, с. Тахтаулове, Полтавський район, Полтавська область,38720, ідентифікаційний код 33988979) 1499 грн. 86 коп. основного боргу за надані послуги, 15 грн. 96 коп. витрат з оплати державного мита, 7 грн. 53 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

4. В іншій частині - у зустрічному позові відмовити.

Суддя Безрук Т.М.

Повне рішення складено та підписано:

Попередній документ : 14102134
Наступний документ : 14102147