Рішення № 141020966, 28.10.2026, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа №672/764/26

Провадження №2/672/704/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Городок

Городоцький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Рибачук О.Г.,

за участю секретаря судового засідання Стебло Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Городку Хмельницької області в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін, цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

АТ КБ «ПРИВАТБАНК» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, зазначивши, що 06.01.2025 між позивачем та відповідачем було укладено договір б/н про надання строкового кредиту у розмірі 94600,00 грн із встановленням річної відсоткової ставки в розмірі 31%. Однак всупереч підписаній угоді, відповідач не виконав умови кредитного договору, не сплатив відсотки за користування кредитом, своєчасно не здійснив повне погашення кредиту, що стало причиною виникнення простроченої заборгованості в сумі 83465,30 грн, яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Надалі, від позивача, в порядку п.2 ч.2 ст.49 ЦПК України, двічі на адресу суду надходили заяви про зменшення розміру позовних вимог до ОСОБА_1 , оскільки відповідачем було здійснено часткове погашення суми заборгованості за вказаним кредитним договором.

Ухвалами Городоцького районного суду Хмельницької області від 02.09.2026 та 30.09.2026 вказані заяви представника позивача задоволено та зменшено розмір позовних вимог.

Таким чином, позивач заявляє до стягнення із ОСОБА_1 заборгованість у розмірі 57563,16 грн, з яких: 42969,35 грн - заборгованість за тілом кредиту; 14593,81 грн - заборгованість за простроченими відсотками, а також понесені позивачем судові витрати.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, заперечення проти заочного розгляду справи відсутні.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи чи розгляд справи за його відсутності, відзив до суду не подав.

Згідно із ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється

Враховуючи вимоги ч.1 ст.280 ЦПК України, а також беручи до уваги відсутність заперечень представника позивача на розгляд справи за відсутності відповідача, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.01.2025 між АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір.

Умовами п.п.2.1, 2.2 договору передбачено, що Банк зобов`язується надати Позичальнику строковий на споживчі цілі, а саме відповідно до статті 1 Закону України "Про споживче кредитування" на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника) у розмірі, визначеному Договором, в обмін на зобов`язання Позичальника з повернення Кредиту та сплати процентів за користування Кредитом в обумовлені цим Договором терміни. Кредит надається безготівковим шляхом (перерахування коштів на поточний рахунок Позичальника) - НОМЕР_1 .

Відповідно до умов зазначеного договору, сторони погодили істотні умови кредитування, терміни та поняття: тип кредиту строковий кредит; сума кредиту - 94600,00 грн; строк кредитування 36 місяців; процентна ставка 31 % річних; тип процентної ставки фіксована; загальні витрати за кредитом 52502,75 грн; орієнтовна загальна вартість кредиту 147102,75 грн; орієнтована реальна річна процентна ставка 36,38 %.

Повернення кредиту здійснюються щомісячними платежами рівними частинами згідно графіку платежів.

У випадку прострочення виконання або невиконання зобов`язань за кредитним договором, неповернення Позичальником Кредиту в строк, зазначений в Графіку, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, та/або - в разі настання обставин, передбачених пунктом 3.3.2. цього Договору, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку дії Договору, Позичальник зобов`язується сплатити на користь Банку заборгованість по Кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк Кредиту, які у відповідності до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін в розмірі 60 % річних від простроченої заборгованості.

Крім цього умовами договору встановлено, що Позичальник має право відмовитися від Договору протягом 14 календарних днів у порядку та на умовах, визначених Законом України «Про споживче кредитування». Згідно з пунктом 3.2.4 даного Договору.

Згідно довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, відбувались зміни кредитного ліміту по картці, оформленій на ОСОБА_1 а саме: 06.01.2025 кредитний ліміт становить 94600,00 грн.

У виписці за договором №б/н за період з 06.01.2025 по 20.05.2026 міститься інформація щодо руху грошових коштів по картковому рахунку відповідача, з якого вбачається, що 06.01.2025 на рахунок ОСОБА_1 було зараховано кошти в сумі 94600,00 грн. Деталі операції «Зарахування. Кредит готівкою».

Однак, відповідач зобов`язання по поверненню коштів, отриманих згідно укладеного договору №б/н від 06.01.2025 не виконав в зазначений строк, що є порушенням ст.526 ЦК України.

З поданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 03.09.2026 у відповідача наявна заборгованість перед банком в сумі 57563,16 грн, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в сумі 42969,35 грн та заборгованості за простроченими відсотками в сумі 14593,81 грн.

Даний розрахунок стороною відповідача не оспорений.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного правового регулювання.

Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини першої статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або за законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

За правилами статей 526, 530, ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Враховуючи положення ч.1 ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Також, відповідно до ч. 1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Таким чином, лише наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис».

Також, приписами ст.12 цього Закону передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Крім цього, відповідачем частково сплачувалась сума заборгованості за кредитним договором №б/н від 06.01.2025 після звернення позивачем із позовом до суду, оскільки представником позивача подавались заяви про зменшення розміру позовних вимог. Зазначене фактичного підтверджує визнання ОСОБА_1 наявності заборгованості за укладеним договором.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

У порядку, визначеному ч.1 ст.141 ЦПК України, на користь позивача з відповідача підлягає стягненню сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 141, 265 ЦПК України, ст.ст. 526, 1049-1054 ЦК України, суд

ухвалив:

Позов акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №б/н від 06.01.2025 в сумі 57563 (п`ятдесят сім тисяч п`ятсот шістдесят три) грн, 16 грн, з яких: 42969,35 грн - заборгованість за тілом кредиту; 14593,81 грн - заборгованість за простроченими відсотками, а також понесені позивачем судові витрати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження. якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відомості про учасників справи:

Позивач: акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК», ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, вул. Грушевського буд.1Д, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 28.10.2026.

Суддя Олена РИБАЧУК