Рішення № 141020293, 29.10.2026, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1551/26

Провадження №2/443/1159/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

29 жовтня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді Сливки С.І.,

за участю: секретаря судового засідання Кушнір М.І.,

прокурора Сірачинського Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Жидачеві за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом першого заступника керівника Стрийського окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Ходорівської міської ради Львівської області до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі, повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Стрийського окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Ходорівської міської ради Львівської області звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , в якому просить: розірвати договір оренди землі від 06.09.2018 щодо земельної ділянки площею 4,6700 га, кадастровий номер 4621589100:01:000:0169 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1517461046215), укладений між Головним управління Держгеокадастру у Львівській області, на даний час власником якої є Ходорівська міська рада Стрийського району Львівської області та ОСОБА_1 ; зобов`язати ОСОБА_1 повернути власнику Ходорівській міській раді Стрийського району Львівської області земельну ділянку площею 4,6700 га, кадастровий номер 4621589100:01:000:0169 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1517461046215); стягнути з відповідача на користь Львівської обласної прокуратури 5324,8 грн. судового збору.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що ОСОБА_1 на підставі земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки став переможцем земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки комунальної форми власності кадастровий номер 4621589100:01:000:0169 площею 4,6700 га для товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населених пунктів на території Ходорівської міської ради Жидачівського (на даний час Стрийського) району. На підставі проведеного аукціону між ГУ Держгеокадастру у Львівській області та ОСОБА_1 06.09.2018 укладено договір оренди землі. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, право оренди земельної ділянки зареєстровано 16.10.2018 за ОСОБА_1 .

Згідно з п. 1.1 вказаного Договору орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4621589100:01:000:0169 площею 4,6700 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Ходорівської міської ради Жидачівського (на даний час Стрийського) району Львівської області. Відповідно до п.2.1 Договору в оренду передається земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 4621589100:01:000:0169 площею 4,6700 га - пасовище. У встановленому Законом України «Про оренду землі» та договором порядку земельна ділянка передана орендарю ОСОБА_1 , що підтверджується актом приймання-передачі земельної ділянки до договору оренди землі від 06.09.2018.

Згідно з Договором оренди землі від 06.09.2018, а також згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 4621589100:01:000:0169, така є пасовищем, вид використання (вид угідь) станом на момент проведення огляду земельної ділянки не змінювався та відповідна документація не виготовлялася, відповідні відомості до Державного земельного кадастру не вносились, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру.

Спірна земельна ділянка за своїм цільовим призначенням належить до земель сільськогосподарського призначення, передана відповідачу для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та є пасовищем. Передана в оренду земельна ділянка кадастровий номер 4621589100:01:000:0169 не повинна розорюватись та не може бути використана відповідачем для посіву сільськогосподарської культури, оскільки вказана земельна ділянка повинна використовуватися виключно в межах визначених відповідно до її виду користування договором, Законом, а саме як пасовище.

Так, 09.05.2025 комісією Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області проведено обстеження земельної ділянки з кадастровим номером кадастровий номер 4621589100:01:000:0169 та встановлено, що така розорана, виявлено посівів сільськогосподарських культур. Також згідно акту обстеження цієї земельної ділянки від 04.05.2026 така розорана, виявлено посів сільськогосподарських культур - озимої пшениці. Актами обстеження земельної ділянки від 09.05.2025 та 04.05.2026 підтверджено, що земельна ділянка, передана відповідачу в оренду як пасовище, фактично розорана та використовується для вирощування сільськогосподарських культур, зокрема озимої пшениці. Водночас згода орендодавця на зміну виду угідь не надавалася, відповідна документація із землеустрою не розроблялася, а зміни до відомостей Державного земельного кадастру не вносилися.

Отже, ОСОБА_1 самовільно змінив фактичний спосіб використання земельної ділянки з пасовища на ріллю, чим порушив пункти 2.1, 5.1, 5.4 та 8.4.5 договору оренди землі від 06.09.2018, тобто фактично без законних на те підстав використовується не відповідно до того виду використання, за яким цю земельну ділянку було передано відповідачу. Отже, в даному випадку встановлено факт використання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, не за тим видом угідь, за яким її було надано власником, що підтверджується відповідними актами обстеження.

Відповідно до пункту 11.3 Договору оренди землі, дія договору припиняється шляхом розірвання за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених чинним законодавством України. Таким чином, всупереч вимог чинного законодавства та умов спірного Договору оренди землі, орендована земельна ділянка використовується для сільськогосподарського призначення як рілля, а не як пасовище.

Діяльність відповідача щодо розорювання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка за своїми характеристиками відноситься до пасовища, є такою, що порушує встановлені законодавством та договором вимоги використання спірної земельної ділянки. Отже, встановлено факт не виконання взятих на себе за Договором від 06.09.2018 зобов`язань, а також порушення вимоги ст. 35, 36 Закону України «Про охорону земель», ст. 1 Закону України «Про землеустрій», ст. 20 ЗК України, оскільки використовує земельну ділянку не за тим видом використання, за яким земельну ділянку було передано, що є підставою для звернення до суду з позовом про розірвання вказаного договору оренди землі.

Крім того, підставою реалізації прокурором представницьких функцій у даному випадку стала усвідомлена пасивна поведінка Ходорівської міської ради Стрийського району Львівської області, незважаючи на очевидний характер порушень інтересів територіальної громади. В даному випадку прокурор не виступає у якості альтернативного суб`єкта звернення до суду, оскільки згаданий суб`єкт владних повноважень хоча і має повноваження захистити інтереси держави, але не звернувся до суду з позовною заявою про захист порушених прав. Участь прокурора у цій справі, з урахуванням вищезазначеної практики Європейського суду з прав людини, є законною, не порушує справедливого балансу та зумовлена не тільки захистом державного, але й публічного інтересу, який полягає у захисті прав великого числа громадян.

Ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 27.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 18.09.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено її розгляд по суті.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримав, з мотивів, викладених у позовній заяві, просив позов задоволити, не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Представник Ходорівської міської ради Львівської області в судове засідання не з`явився, подав заяву згідно якої просить розглянути справу за відсутності їхнього представника та винести рішення за наявними в ній матеріалами.

Відповідач в судове засідання не з`явився, не подав відзиву на позовну заяву, клопотання про проведення судового засідання без його участі не надходило та не повідомив суд про причину неявки, хоча належним чином повідомлявся про розгляд справи в суді.

При цьому, ОСОБА_1 повідомлявся про розгляд справи в суді за зареєстрованим в передбаченому законом порядку місцем проживання. Направлене на його адресу рекомендоване повідомлення повторно повернуто до суду з відміткою органу поштового зв`язку «адресат відсутній», що є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку суду (правова позиція Верховного Суду викладена у постанові від 18 березня 2021 року по справі 911/3142/19, постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17).

Також, у відповідності до ч.11 ст.128 ЦПК України повідомлення відповідача було здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України (через веб-сайт Жидачівського районного суду Львівської області).

У зв`язку з цим суд визнає неявку відповідача неповажною та вважає, що у відповідності до положень ст.ст.280-284 ЦПК України справу можливо слухати у відсутності відповідача (заочний розгляд), оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.

Заслухавши вступне слово прокурора, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (частини 1, 2 статті 12 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Судом встановлено такі обставини.

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 02.07.2026 №484274602, земельна ділянка із кадастровим номером 4621589100:01:000:0169, площею 4.67 га, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1517461046215) на праві власності належить Ходорівській міській раді Стрийського району Львівської області.

02.07.2026 внесено відомості до реєстру, зокрема додано власника Ходорівська міська рада, видалено власника Головне управління Держгеокадастру у Львівській області.

Також, 16.10.2018 зареєстровано право оренди земельної ділянки, дата укладення договору 06.09.2018, дата державної реєстрації договору 16.10.2018, строк 10 років. Орендар ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , орендодавець Головне Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, код ЄДРПОУ 39769942.

Опис об`єкта іншого речового права земельна ділянка площею 4,6700 га, яка використовується для ведення товарного сільскогосподарського виробництва (а.с.17-18).

Як видно із витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-0000982342026 від 08.06.2026, земельна ділянка із кадастровим номером 4621589100:01:000:0169 розташована Ходорівська міська рада, Жидачівський район, Львівська область, категорія землі сільськогосподарського призначення, вид цільового призначення земельної ділянки 16.00, площа земельної ділянки 4,6700 га.

Вид права право власності Головне управління Держгеокадастру у Львівській області (1/1 частка).

Відомості про оренду, суборенду згідно з Державним реєстром речових прав на нерухоме майно:

орендар ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Площа земельної ділянки - 4,6700 га (а.с.50 на звороті - 55).

Вказане також підтверджується витягом із Державної служби України з питань геодозії, картографії та кадастру (а.с.23, 36).

Як видно із протоколу №482 земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки від 06.09.2018, організатором проведення якого було Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_1 став переможцем земельних торгів з продажу права оренди земельної ділянки комунальної форми власності кадастровий номер 4621589100:01:000:0169 площею 4,6700 га для товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована за межами населених пунктів на території Ходорівської міської ради Жидачівського району (а.с.46).

06.09.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області (орендодавець) в особі начальника відділу у Жидачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Федорів Галини Федорівни та ОСОБА_1 (орендар) укладеного договір оренди земельної ділянки (а.с.20-22, 29-31, 41 на звороті - 44).

Відповідно до п. 1.1 договору, орендодавець на підставі протоколу земельних торгів від 06.09.2018 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4621589100:01:000:0169 площею 4,6700 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Ходорівської міської ради Жидачівського району Львівської області.

Згідно п2.1 договору, в оренду передається земельна ділянка державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва кадастровий номер 4621589100:01:000:0169, загальною площею 4,6700 га, у тому числі 4,6700 га - пасовище.

На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна та об`єкти інфраструктури (п. 2.2. договору).

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки на дату укладення договору становить 16058,95 грн (п.2.3 Договору).

Згідно п.3.1 договору, договір укладено на строк 10 років.

Відповідно до п.5.1 договору, земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 4,6700 га у тому числі 4,6700 га - пасовище.

Цільове призначення земельної ділянки: ведення товарного сільськогосподарського виробництва (п.5.2 договору).

Згідно п.5.3 договору, орендована земельна ділянка повинна використовуватись способами, що не суперечать екологічним вимогам, не допускати забруднення радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, захищати її від водної та вітрової ерозії, дотримуватись вимог законодавства про охорону довкілля. Господарська та інша діяльність, яка зумовлює забруднення земель і грунтів понад встановлені гранично допустимі концентрації небезпечних речовин, забороняється.

Відповідно до п.5.4 договору, зміна угідь допускається за умови розроблення, погодження та затвердження в установленому порядку документації із землеустрою за згодою орендодавця.

Згідно п.7.1 договору, на орендовану земельну ділянку встановлено наступні обмеження: зміна цільового призначення земельної ділянки на весь строк дії Договору.

Передача в оренду земельної ділянки не є підставою для припинення або зміни обмежень та інших прав третіх осіб на цю ділянку (п.7.2 договору).

Відповідно до п.8.1.1 договору передбачено зокрема, що орендодавець має право вимагати в орендаря використання земельної ділянки у відповідності із цільовим призначенням, згідно з цим договором; дотримання екологічної безпеки землекористування та збереження родючості грунтів, додержання державних стандартів, норм і правил тощо.

Згідно п.п.8.4.5 договору, орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до її цільового призначення та умов договору, дотримуючись при цьому вимог чинного земельного, екологічного законодавства, законодавства про охорону довкілля, державних стандартів, норм і правил. Не допускати, під час здійснення господарської діяльності, забруднення земельної ділянки радіоактивними і хімічними речовинами, відходами, стічними водами, захищаючи її від водної та вітрової ерозії.

Згідно п.11.3 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання: за взаємною згодою сторін; за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим Договором; внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, несплати, несвоєчасної або неповної сплати орендарем орендної плати, а також з інших підстав, визначених чинним законодавством України.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання договору (п.11.6 договору).

06.09.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області (орендодавець) в особі начальника відділу у Жидачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області Федорів Галини Федорівни та Гринчишин Романом Богдановичем (орендар) було підписано Акт прийому-передачі земельної ділянки до договору оренди земельної ділянки від 06.09.2018 (а.с.32, 44 на звороті).

Як видно із актів №1 та №8 перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 09.05.2025 та від 05.06.2025, складених комісією Ходорівської міської ради при обстеженні земельної ділянки кадастровий номер 4621589100:01:000:0169, площею 4,6700 га., комісією встановлено, що земельна ділянка, згідно договору оренди землі є пасовищем, а орендар ОСОБА_1 її розорює та засіває сільськогосподарськими культурами, що суперечить її цільовому призначенню. Допущене орендарем нецільове використання землі є порушенням законодавства про землю та умов договору використання земельної ділянки, що призводить до істотного погіршення якості землі та знищення пасовища, належного Ходорівській територіальній громаді.

Відхилення землекористувачем від положень договору оренди землі в частині нецільового використання земельної ділянки, здійснюється без належного дозволу власника земельної ділянки.

Враховуючи порушення орендарем положень договору оренди землі від 06.09.2018 в частині нецільового використання земельної ділянки, а відтак є підстави розірвання договору оренди землі. Укладений між Ходорівською міською радою та ОСОБА_1 щодо оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 4,6700 га., кадастровий номер 4621589100:01:000:0169 (а.с.24, 25 на звороті, 38).

12.05.2025 та 06.06.2025 Ходорівська міська рада направила листи ОСОБА_1 , у якому останнього повідомила, що при обстеженні земельної ділянки сільськогосподарського призначення, загальною площею 4,6700 га., кадастровий номер 4621589100:01:000:0169 було виявлено, що така використовується не за цільовим призначенням (переорана імовірно для вирощування сільскогосподарських культур).

Також повідомляють, що у відповідності до вимог чинного законодавства України, Ходорівська міська рада буде ставити питання про розірвання вказаного договору оренди землі (а.с.24 на звороті 25, 26, 37, 38 на звороті).

09.04.2026 Ходорівська міська рада звернулася із листом до Стрийської окружної прокуратури, в якому просить розглянути питання щодо наявності підстав для здійснення представництва інтересів держави в особі Ходорівської міської ради та звернутися до суду з відповідною позовною заявою до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі та відшкодування завданих збитків (а.с.19).

22.04.2026 Стрийська окружна прокуратура Львівської області звернулася із запитом до Ходорівської міської ради, в якому, зокрема просить винести розпорядження та невідкладно провести обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 4621589100:01:000:169 з метою підтвердження чи спростування фактів порушення вимог земельного законодавства щодо самовільного розорювання пасовища, засівання сільськогосподарськими культурами (а.с.27).

Листом-відповіддю Ходорівської міської ради від 05.05.2026, Стрийську окружну прокуратуру Львівської області повідомлено, що на виконання запиту, розпорядженням Ходорівського міського голови від 01.05.2026 року №3/147 було створено комісію про обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 4621589100:01:000:0169, площею 4,6700 га. Комісією було складено відповідний акт обстеження земельної ділянки від 04.05.2026 (а.с.28).

Розпорядженням Ходорівського міського голови №3/147 від 01.05.2026, створено комісію по обстеженню земельної ділянки з кадастровим номером 4621589100:01:000:0169, площею 4,6700 га., яка розташована за межами населених пунктів на території Ходорівської міської ради, та за результатами обстеження на предмет підтвердження чи спростування фактів порушення вимог земельного законодавства щодо самовільного розорювання пасовища, засівання сільськогосподарськими культурами, скласти відповідний акт обстеження земельної ділянки (а.с.32 на звороті).

04.05.2026 комісією Ходорівської міської ради складено Акт обстеження земельної ділянки, згідно якго вбачається, що проведено обстеження земельної ділянки за кадастровим номером 4621589100:01:000:0169, площею 4,6700 га, яка розташована за межами населених пунктів на території Ходорівської міської ради та яка використовується згідно договору оренди землі №б/н від 06.09.2018 року, укладеного між ГУ Держгеокадастр у Львівській області та ОСОБА_1 строком на 10 років.

За результатами обстеження встановлено, що земельна ділянка розорана та ній виявлено посів озимої пшениці. Вказане підтверджено запрошеним спеціалістом агрономом Лесь О.І..

Для підтвердження вищезазначених фактів порушення земельного законодавства комісією здійснено фотофіксацією земельної ділянки із розміщеними на ній посівами озимої пшениці (фото додається) (а.с.33-35).

28.04.2026 Стрийська окружна прокуратура звернулася із запитом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, у якому зокрема просить скерувати на адресу Стрийської окружної прокуратури, договір оренди землі з кадастровим номером 4621589100:01:000:0169 площею 4,6700 га, повідомлень орендаря про стан орендованої земельної ділянки, інформацію щодо зміни виду угідь, інформацію про стан використання земельної ділянки за цільовим призначенням та видом угідь (а.с.40).

Листом-відповіддю від 06.05.2026 Головне управління Держгеокадастру у Львівській області на запит Стрийської окружної прокуратури у Львівській області надало наявні копії документів. Крім того повідомило, що відповідно до відомостей Державного земельного кадастру вид угідь земельної ділянки з кадастровим номером 4621589100:01:000:0169 площею 4,6700 га не змінювався (а.с.41).

Також на запит Стрийської окружної прокуратури (а.с.47), Ходорівська міська рада Львівської області надала інформацію щодо фактичного розміру орендної плати за договором та витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 4621589100:01:000:0169 площею 4,6700 га. (а.с.48, 56).

Стрийською окружною прокуратурою Львівської області за №14.57/05-42-541вих-26 від 14.07.2026 повідомлено Ходорівську міську раду про те, що ними встановлено підстави для здійснення представництва інтересів держави, а саме для звернення до Жидачівського районного суду Львівської області в інтересах держави в особі Ходорівської міської ради до ОСОБА_1 про розірвання договору оренди землі від 06.09.2028 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 4621589100:01:000:0169 площею 4,6700 га., повернення Ходорівській міській раді земельної ділянки.

Стрийською окружною прокуратурою підготовлено позовну заяву з позовними вимогами зазначеними вище, яку буде скеровано у Жидачівський районний суд Львівської області (а.с.62).

Вирішуючи даний спір суд виходить з такого.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 56 ЦПК України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 185 цього Кодексу.

Згідно положень ч.5 ст.56 ЦПК України, у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.

Згідно із п.3 ст.131-1 Конституції України прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.ч.3,4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття «інтереси держави», висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, у чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Таким чином, «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація «інтересів держави», може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), з метою, щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом і які є підставою для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття «інтерес держави».

Частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.

Отже, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Тобто, за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема, будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18.

Оскаржуючи правочин щодо розпорядження майном прокурор вправі звернутися до суду в інтересах держави в особі відповідного органу, зокрема тоді, коли цей орган є стороною (представником сторони) правочину, про недійсність якого стверджує прокурор (висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 469/1044/17).

Суд вважає, що в даному випадку прокурор, звертаючись до суду відповідно до ст.56 ЦПК України, обґрунтував в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а саме те, що Ходорівською міською радою самостійно не вживались заходи щодо захисту інтересів держави та з цією з метою остання в особі міського голи звернулася із відповідним зверненням до Стрийської окружної прокуратури.

Статтями 13, 14 Конституції України встановлено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Кожний громадянин має право користуватися природними об`єктами права власності народу відповідно до закону. Від імені Українського народу право власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до вимог ст. 124 ЗК України передача землі в оренду здійснюється на підставі цивільно-правової угоди.

Згідно з положеннями ст. ст. 13, 15 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі. Змістом цього договору є права та обов`язки сторін договору, щодо використання земельної ділянки, визначення розміру орендної плати, порядок і умови її сплати, припинення договору та відшкодування збитків.

Згідно з ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» визначено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою (ст. 93 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 25 Закону України "Про оренду землі" орендар земельної ділянки має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі. Орендар зобов`язаний: приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку; виконувати встановлені щодо об`єкта оренди обмеження (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі.

Частиною 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Земельним кодексом України в п. а, ч. 1, ст. 19 закріплено, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на категорії, однією з яких є - землі сільськогосподарського призначення.

Статтею 22 Земельного кодексу України встановлено, що землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

До земель сільськогосподарського призначення належать:

а) сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги);

б) несільськогосподарські угіддя (господарські шляхи і прогони, полезахисні лісові смуги та інші захисні насадження, крім тих, що віднесені до земель інших категорій, землі під господарськими будівлями і дворами, землі під інфраструктурою оптових ринків сільськогосподарської продукції, землі тимчасової консервації тощо).

Судом встановлено, що спірна земельна ділянка, кадастровий номер 4621589100:01:000:0169 площею 4,6700 га. за своїм цільовим призначенням належить до земель сільськогосподарського призначення, передана відповідачу та є пасовищем.

А відтак передана в оренду земельна ділянка кадастровий номер 4621589100:01:000:0169 площею 4,6700 га. не повинна розорюватись та не може бути використана відповідачем для посіву пшениці або будь-якої іншої культури, оскільки вказана земельна ділянка повинна використовуватися виключно в межах визначених договором, законом, а саме як пасовище.

Статтею 1 Закону України "Про землеустрій" встановлено, що цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Згідно Договору оренди земельної ділянки від 06.09.2018 року, а також згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку кадастровий номер 4621589100:01:000:0169 площею 4,6700 га., така є пасовищем, вид використання (вид угідь) не змінювався, що підтверджується вищезазначеними письмовими доказами.

Однак, всупереч вимог чинного законодавства та умов спірного договору оренди землі, відповідач використовує орендовану земельну ділянку як ріллю для вирощування сільськогосподарських культур, а не як пасовище, тобто фактично без законних на те підстав використовує її не відповідно до того виду використання, за яким цю земельну ділянку було передано відповідачу власником.

Статтею 36 Закону України «Про охорону земель» закріплено, що охорона земель сільськогосподарського призначення забезпечується на основі реалізації комплексу заходів щодо збереження продуктивності сільськогосподарських угідь, підвищення їх екологічної стійкості та родючості ґрунтів, а також обмеження їх вилучення (викупу) для несільськогосподарських потреб.

При цьому ст. 35 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов`язані серед іншого:

дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України;

проводити на земельних ділянках господарську діяльність способами, які не завдають шкідливого впливу на стан земель та родючість ґрунтів;

забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку;

забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур`янами, чагарниками і дрібноліссям.

За змістом ст. 37 Закону України «Про охорону земель» власники та землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок зобов`язані здійснювати заходи щодо охорони родючості ґрунтів, передбачені цим Законом та іншими нормативно-правовими актами України.

На землях сільськогосподарського призначення може бути обмежена діяльність щодо: вирощування певних сільськогосподарських культур, застосування окремих технологій їх вирощування або проведення окремих агротехнічних операцій; розорювання сіножатей, пасовищ; використання деградованих, малопродуктивних, а також техногенно забруднених земельних ділянок; необґрунтовано інтенсивного використання земель.

Згідно п. 5 ст. 20 Земельного кодексу України, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації із землеустрою.

Земельні ділянки сільськогосподарського призначення використовуються їх власниками або користувачами виключно в межах вимог щодо користування землями певного виду використання, встановлених статтями 31, 33-37 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтями 526, 530 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку, яка передана йому в оренду згідно з цільовим призначенням відповідно до технічної документації, зазначеним в договорі, відповідно до виду використання, а саме як для пасовища та не мав права порушувати ні Договору оренди, ні норми Законів України «Про охорону земель» та «Про землеустрій».

Відповідно до положень статтей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема розірвання договору.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 не виконує взяті на себе договором від 06.09.2018 року зобов`язання, а також порушив вимоги вищезазначених положень норм Закону, оскільки використовує земельну ділянку не за тим видом використання, за яким земельну ділянку було передано, у зв`язку з чим позивач змушений був звернутися до суду з позовом про розірвання договору оренди землі від 06.09.2018 року.

При цьому, ч. 5 ст. 20, ст. 34 Земельного кодексу України, ст. 35 Закону України «Про охорону земель» є імперативними і зобов`язують користувачів використовувати землі виключно за цільовим призначенням та в межах певного виду.

Згідно з ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Частиною 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» визначено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст.ст. 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Як зазначалось вище, згідно п.11.3 договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання, зокрема за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених цим Договором, а також з інших підстав, визначених чинним законодавством України.

Статтею 34 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 16.04.2004 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», питання про дострокове припинення користування землею на умовах оренди вирішується шляхом пред`явлення позову про розірвання договору (абз. 3 п. 8).

Верховний Суд в постанові від 12.12.2019 (справа № 904/1054/19) дійшов висновку про те, що діяльність відповідачів щодо розорювання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка за своїми характеристиками відносяться до пасовищ, є такою, що порушує встановлені законодавством та договором вимоги використання спірної земельної ділянки.

Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 зауважила, що власники або користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення певного виду використання мають використовувати їх виключно в межах вимог, встановлених статтями 31, 33-37 ЗК України для такого виду використання. Зазначені норми права розрізняють категорії земель за їх цільовим призначенням та види використання земельної ділянки в межах кожної категорії земель. Користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення повинні використовувати такі земельні ділянки відповідно до того виду використання, за яким ці земельні ділянки були передані їм власником землі (аналогічні за змістом висновки наведено у постановах Верховного Суду від 01.07.2022 у справі № 912/1520/21).

Таким чином, діяльність відповідача щодо розорювання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, 4621589100:01:000:0169 площею 4,6700 га. яка за цільовим призначенням відноситься до пасовища, є такою, що порушує встановлені законодавством та договором вимоги використання спірної земельної ділянки, а відтак з урахуванням наведеного, судом вбачаються достатні підстави для розірвання договору оренди землі від 06.09.2018.

Одночасно, одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відновлення становища, яке існувало до порушення (п.4 ч.2 ст.16 ЦК України).

З врахуванням наведеного, суд вважає за необхідне зобов`язати ОСОБА_1 повернути власнику Ходорівській міській раді земельну ділянку загальною площею 4,6700 га., з кадастровим номером 4621589100:01:000:0169, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1517461046215).

Враховуючи вищевикладене, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд дійшов переконання про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як видно з долученої до позовної заяви платіжної інструкції №1980 від 16.07.2026, при зверненні до суду із цим позовом Львівською обласною прокуратурою сплачено судовий збір у сумі 5324,80 гривень, а тому такі витрати підлягають стягнення з відповідача.

Керуючись ст.ст. 12,81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди землі від 06.09.2018 щодо земельної ділянки площею 4,6700 га, кадастровий номер 4621589100:01:000:0169 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1517461046215), укладений між Головним управління Держгеокадастру у Львівській області (79019, м. Львів, проспект В.Чорновола 4, код ЄДРПОУ 39769942), на даний час власником якої є Ходорівська міська рада Стрийського району Львівської області (код ЄДРПОУ 26269449) та ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ).

Зобов`язати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) повернути власнику Ходорівській міській раді Стрийського району Львівської області (81750 Львівська область, місто Ходорів Стрийського району Львівської області вул.Грушевського, 38, ЄДРПОУ 26269449) земельну ділянку площею 4,6700 га, кадастровий номер 4621589100:01:000:0169 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1517461046215).

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Львівської обласної прокуратури (отримувач: Львівська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 02910031, UA138201720343140001000000774 у ДКСУ у м.Києві (79005, м.Львів, проспект Шевченка, 17/19) 5324 (п`ять тисяч триста двадцять чотири) гривень 80 копійок витрат на сплату судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя С.І. Сливка