Рішення № 141019966, 29.10.2026, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/176/26

провадження по справі 2/305/47/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.10.2026 Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючої судді Марусяк М.О.

з участю: секретаря судових засідань Шемоти М.І.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 , інтереси якої представляє ОСОБА_1 , до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Рахівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання батьківства,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернулася в суд з цим позовом, який мотивувала тим, що вона народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 . У свідоцтві про народження батьками записані ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Однак згідно з відомостями з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Позивачці стало відомо про те, інформація про її батька записана зі слів матері відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, яка визначає, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою. Батьки Позивачки розлучилися ще до її народження, відповідно до рішення Рахівського районного суду Закарпатської області від 09.10.2006 у справі №2-679/2006. За час шлюбу у батьків Позивачки народилося двоє спільних дітей, які є її сестрами: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зі слів її матері, на початку 2007 рік, після розлучення ОСОБА_4 повернувся додому та продовжив вести шлюбне життя разом з мамою, як чоловік і дружина, на той час вони обоє не вбачали потреби у повторній реєстрації шлюбу. За час проживання однією сім`єю, як чоловік та дружина, її батьки вели спільний побут, мали спільний сімейний бюджет, разом виховували спільних дітей. Однак, з часом їх стосунки погіршилися і батьки розійшлися. Фактично, з кінця 2021 року Відповідач покинув сім`ю. Позивачка стверджує, що той факт, що інформацію про її батька було записано на підставі ч.1 ст.135 СК України її мама не знала, так як реєстрацію народження дитини проводив Відповідач. Позивачка все життя вважала, що Відповідач вказаний її батьком, так само як і батьком її сестер. Про цей факт Позивачка дізналася лише у червні 2023 року, під час оформлення їй паспорта громадянина України для виїзду за кордон, оскільки був необхідний дозвіл одного з батьків, а мама в той час знаходилася за кордоном. Відтак, Позивачці було повідомлено, що офіційно у неї немає батька. Виникла ситуація, коли інформація про біологічного батька Позивачки відсутня в її свідоцтві про народження, тобто він не вважається її біологічним батьком. Разом з тим, за час спільного проживання з Відповідачем, батько завжди називав її донькою, дбав про неї, виховував її, а тому ніколи не давав приводів ставити під сумнів його батьківство. З метою врегулювання цієї ситуації, мама позивачки неодноразово зверталася до відповідача з проханням добровільно, в позасудовому порядку, подати заяву про реєстрацію його, як батька до органу державної реєстрації актів цивільного стану у встановленому порядку. Однак, Відповідач тривалий час ігнорував ці прохання, а зрештою відмовився це робити. У зв`язку зі спірною ситуацією, матір позивачки, ОСОБА_5 зверталася до суду з позовом про визнання батьківства. Рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області у справі № 305/2428/23 від 18.12.2023 року було відмовлено у задоволенні позову. Суд мотивував своє рішення тим, що оскільки сторони не мають заперечень щодо батьківства ОСОБА_4 , а ще такий у судовому засіданні визнав, що він є батьком ОСОБА_3 , тому спір щодо батьківства відсутній. Батьки можуть звернутися до органу РАЦСУ самостійно із відповідною заявою. Той факт, що позивачка постійно перебуває за кордоном не перешкоджає подати заяву засобами зв`язку чи за допомогою представника. Однак, попри рішення суду та неодноразові прохання як самої Позивачки, так і її матері, Відповідач і надалі відмовляється вирішити цю проблему в добровільному порядку, подавши заяву про реєстрацію його, як батька, до органу державної реєстрації актів цивільного стану. Оскільки станом на день подання позову Відповідач заперечує своє батьківство щодо Позивачки, виникла потреба у захисті прав Позивачки, шляхом звернення до суду із позовом про визнання батьківства. Визнання Відповідача батьком ОСОБА_3 відповідає її інтересам як дитини. Батьки позивачки намагались якомога більше сприяти всебічному розвитку своїх дітей, неодноразово за рахунок спільного бюджету організовували дітям поїздки за кордон. Зокрема про наведений факт свідчить спільна заява-згода батьків позивачки на тимчасовий виїзд ОСОБА_3 та ОСОБА_8 за кордон в супроводі гр. ОСОБА_9 в період з 20.06.2017 по 20.06.2018. Окрім цього, відповідно до довідки про склад сім`ї №3929 від 30.08.2017 Позивачка та Відповідач зареєстровані за однією адресою АДРЕСА_1 , та входять до складу однієї сім`ї. Коли Позивачці було 10 років, її батько, ОСОБА_10 спільно з іншими родичами вітали її із днем народження, про що замовили статтю у місцевій газеті. З метою захисту прав та інтересів дитини, задля можливості реалізації Позивачкою своїх прав, виникла необхідність у встановленні батьківства та внесення змін до актового запису про народження дитини. З огляду на викладене просить визнати громадянина України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця міста Рахів, Закарпатської області, батьком громадянки України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Внести зміни до актового запису цивільного стану про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме внести зміни в запис про батька, вказавши батьком громадянина України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Ухвалою суду від 03.02.2026 було відкрито провадження та призначено розгляд справи в загальному позовному провадженні й надано відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження на подання відзиву на позов, а третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на подання пояснень на позов.

Відповідач відзиву на позов не подав.

Ухвалою суду від 04.03.2026 за клопотанням позивачки було призначено у справі молекулярно-генетичну експертизу, а провадження у справі зупинено.

У зв`язку з надходженням 28.05.2026 повідомлення Івано-Франківського НДЕКЦ про неможливість проведення молекулярно-генетичної експертизи, ухвалою суду від 15.06.2026 було поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 16.07.2026 було закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 - адвокат Денега Давид Михайлович, позовні вимоги підтримав, наполягав на задоволенні позову, оскільки без явки батька позивачки - ОСОБА_4 до відділу РАЦСу не можливо внести зміни в актовий запис про народження ОСОБА_3 , водночас відповідач безпідставно не бажає з`явитися до Рахівського ДРАЦС у Рахівському районі для подання заяви про своє батьківство, при цьому заперечує те, що він відмовляється. Для позивачки важливо, щоб батько був записаний у її акті про народження, оскільки це закріпить юридично зв`язок позивачки з батьком та його родиною, до якої вона безпосередньо належить.

Представник відповідача ОСОБА_4 - адвокат Поштак Юстина Степанівна в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення позову, пояснила, що ОСОБА_4 не заперечує, що він є батьком ОСОБА_3 , тому він не з`явився до експертної установи для відібрання порівняльних зразків. Проте він звертався до відділу РАЦСу з приводу внесення змін в актовий запис, але заяву про визнання батьківства має подати не лише він, а й мати позивачки - ОСОБА_5 , яка перебуває за кордоном та не приїжджає для подання такої, тому саме її відсутність перешкоджає подати заяву для реєстрації в акті про народження ОСОБА_3 відомостей про батьківство відповідача.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Рахівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Рахівському районі Закарпатської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у засідання не з`явився. 12.06.2026 начальник відділу Гарна М.М. надіслала через систему "Електронний суд" заяву про розгляд справи без участі їхнього представника, не заперечує щодо задоволення позову, якщо факт буде доведено в судовому засіданні.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно й повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи й вирішення спору по суті, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст.121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 125 Сімейного кодексу України якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров`я про народження нею дитини. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.

Відповідно до ст. 135 Сімейного кодексу України, при народженні дитини у матері, яка не перебуває в шлюбі, якщо немає спільної заяви батьків, заяви батька, або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Згідно зі ст. 128 Сімейного кодексу України, за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Суд встановив, що мати позивачки - ОСОБА_5 та громадянин ОСОБА_4 перебували у зареєстрованому шлюбі з 25 липня 1998 року, який згідно з рішенням Рахівського районного суду Закарпатської області від 09 жовтня 2006 року у справі №2-679/2006, було розірвано.

За період перебування у шлюбі у сторін народилося двоє дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивачка ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , тобто вже після розірвання шлюбу між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , що стверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 17.01.2008.

З повного витягу з державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00056019399 від 21.01.2026 вбачається, що відомості про батька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , внесені на підставі ст. 135 Сімейного кодексу України. (за вказівкою матері).

Стаття 77 ЦПК України передбачає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звільнення від доказування можливе, відповідно до ст. 82 ЦПК України, якщо обставини визнаються учасниками справи й суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» визначено, що справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні, у таких справах позови осіб, зазначених у ч. 3 ст. 128 СК приймаються до судового розгляду, якщо, зокрема дитина народжена матір`ю, яка не перебуває у шлюбі, немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду і запис про батька дитини в Книзі реєстрації народжень учинено за прізвищем матері, а ім`я та по батькові дитини записано за вказівкою матері.

Відповідно до роз`яснень п. 9 вказаної постанови, рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Отже, сімейне законодавство України не визначає будь-яких особливостей щодо предмета доказування у даній категорії справ. Доказами у такій справі можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів. Тобто при вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності. Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі ст. 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.

Підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути результат судово-генетичної експертизи.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти Російської Федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16.05.2018 у справі №591/6441/14-ц (провадження №61-6030св18) зазначено, що підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку може бути висновок судово-генетичної або судово-імунологічної експертизи.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що ухилення особи від проведення судової молекулярно-генетичної експертизи за наявності відповідної ухвали суду є підставою для застосування наслідків, передбачених статтею 109 ЦПК України, а така поведінка підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами у справі.

У цій справі була призначена судова молекулярно-генетична експертиза, від проходження якої Відповідач ухилився, зокрема він не з`явився для здачі порівняльних зразків біологічного матеріалу, проте ухилення його він проходження експертного дослідження не позбавляє суд можливості визнати його батьківство, адже він фактично факту свого батьківства щодо ОСОБА_3 не заперечує, а крім того, ОСОБА_3 надала суду докази того, що він в її житті постійно був батьком - він проживав разом з нею, її мамою та сестрами, виховував та доглядав її, про що надала суду докази, зокрема заяву ОСОБА_4 як батька на виїзд його дітей, у тому числі ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за кордон від 20.06.2017, вітання позивачки з десятиріччям, яке публікував в газеті "Зоря Рахівщини", довідку про склад сім`ї від 30.08.2017, де серед інших зазначена донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того, під час розгляду справи №205/2428/26 провадження по справі 2/305/609/23 за позовом матері заявниці - ОСОБА_5 до ОСОБА_4 про визнання батьківства, ОСОБА_4 беззаперечно визнав своє батьківство щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка на той час була неповнолітньою, і лише через відсутність спору суд відмовив у задоволенні позову.

Однак з часу ухвалення зазначеного вище рішення суду (18.12.2023), батько позивачки так і не подав до відділу державної реєстрації актів цивільного стану заяву про своє батьківство, мотивуючи це відсутністю заяви матері позивачки, при цьому жодних доказів того, що йому було відмовлено в реєстрації доньки не надав.

Суд враховує, що відповідач фактично визнав своє біологічне батьківство щодо позивачки. Заперечення проти позову ґрунтуються не на спростуванні походження позивачки від відповідача, а виключно на твердженні про необхідність звернення матері до органу ДРАЦС, що не є юридичною підставою для відмови у позові.

Оцінивши пояснення сторін, поведінку відповідача, який ухилився від проведення судової молекулярно-генетичної експертизи, а також інші досліджені докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що факт походження ОСОБА_3 від відповідача ОСОБА_4 знайшов своє підтвердження.

Згідно зі ст. 134 Сімейного кодексу України, на підставі заяв осіб, зазначених у ст.126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Відповідно до п.п.20 п.1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №2/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Пунктом 2.13.1. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року №96/5, передбачено, що підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є в тому числі,рішення суду про визнання батьківства.

Відповідно до п.2.16.4 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12 січня 2011 року № 96/5, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Таким чином, суд дійшов висновку, що необхідно внести зміни до актового запису про народження.

Розглянувши справу повно, всебічно, об`єктивно та неупереджено, суд вважає правомірними заявлені позовні вимоги, які є обґрунтованими, тому вважає за можливе їх задовольнити.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76, 81, 83, 89, 263-265, 273 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Визнати громадянина України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , уродженця міста Рахів, Закарпатської області, батьком громадянки України, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Внести зміни до актового запису цивільного стану про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме внести зміни в запис про батька, вказавши батьком громадянина України, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Головуюча: М.О. Марусяк