Рішення № 141019416, 29.10.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/21182/26

Провадження № 2/752/14723/26

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.10.2026 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі

головуючого судді Данілової Т.М.

з участю секретаря Веселовської А.В.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (далі - позивач, ТОВ «Новий Колектор») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), у якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 0872-9638 від 14.12.2021 у розмірі 18 400,00 грн, а також судові витрати у розмірі 8 979,38 грн, що складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн та витрат на надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками у розмірі 316,98 грн.

На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 14.12.2021 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та відповідачем укладено кредитний договір № 0872-9638, за яким відповідачу надано кредит у розмірі 10 000,00 грн на строк 70 днів. Відповідач свої зобов`язання не виконав. 26.12.2024 право вимоги за цим договором перейшло до позивача на підставі договору факторингу № УКФ-261224-2. Заборгованість відповідача становить 18 400,00 грн, з яких 10 000,00 грн - за тілом кредиту, 8 400,00 грн - за відсотками.

Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 19 серпня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Відзиву на позовну заяву відповідач у встановлений судом строк не подав, клопотань про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін не заявляв.

Відповідно до частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Судом встановлено, що 14.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (далі - ТОВ «Укр Кредит Фінанс», первісний кредитор) та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 0872-9638 (08729638), за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 10 000,00 грн строком на 70 днів, з датою повернення 21.02.2022, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 1,2 % на день від суми кредиту.

Договір підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер його мобільного телефону, що підтверджується наявною в матеріалах справи інформацією про ідентифікацію позичальника.

Первісний кредитор виконав свої зобов`язання та 14.12.2021 перерахував кошти у розмірі 10 000,00 грн на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою про перерахування коштів.

26.12.2024 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ТОВ «Новий Колектор» укладено договір факторингу № УКФ-261224-2, відповідно до якого первісний кредитор відступив позивачу права грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі прав вимог. Згідно з витягом з реєстру прав вимог № 1 до договору факторингу позивачу відступлено право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 0872-9638 у загальному розмірі 18 400,00 грн. Оплату за договором факторингу підтверджено платіжною інструкцією.

30.12.2024 позивач направив відповідачу повідомлення про відступлення права вимоги засобами SMS-зв`язку.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 26.12.2024 заборгованість відповідача становить 18 400,00 грн, з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 8 400,00 грн - заборгованість за процентами. Доказів погашення заборгованості матеріали справи не містять.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надісланих електронними засобами зв`язку.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Відповідно до статті 12 цього Закону, якщо електронний правочин вчиняється з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи суб`єкта електронної комерції, електронний підпис одноразовим ідентифікатором вважається таким, що відповідає вимогам щодо підписання правочину. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 зазначив, що без проходження реєстрації на сайті товариства, отримання логіна та пароля, входу на сайт за їх допомогою, ідентифікації за допомогою одноразового ідентифікатора кредитний договір не був би укладений.

Отже, кредитний договір № 0872-9638 від 14.12.2021 укладено у встановленій законом формі та він є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (частина друга статті 1054 ЦК України).

Відповідно до статей 1048, 1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтями 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору у встановлений строк. Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав (стаття 514 ЦК України). Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

За змістом частини другої статті 516 та частини другої статті 517 ЦК України заміна кредитора не потребує згоди боржника, а неповідомлення боржника про заміну кредитора лише створює ризик виконання ним обов`язку первісному кредиторові, що не звільняє боржника від обов`язку виконати зобов`язання.

Надані позивачем договір факторингу, витяг з реєстру прав вимог та платіжна інструкція підтверджують, що ТОВ «Новий Колектор» набуло права вимоги до відповідача за кредитним договором № 0872-9638 у розмірі 18 400,00 грн і є належним позивачем у справі.

Заборгованість за тілом кредиту у розмірі 10 000,00 грн підтверджується умовами договору та доказами перерахування кредитних коштів на картку відповідача.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12 та від 04.07.2018 у справі № 310/11534/13-ц дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування.

Заявлені позивачем проценти у розмірі 8 400,00 грн нараховано в межах погодженого сторонами строку кредитування (10 000,00 грн ? 1,2 % ? 70 днів = 8 400,00 грн), тобто відповідно до умов договору та наведеної правової позиції.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, розрахунок заборгованості не спростував, доказів належного виконання зобов`язань за кредитним договором суду не надав.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Оцінивши надані докази в їх сукупності за правилами статті 89 ЦПК України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі - у розмірі 18 400,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи (частина третя статті 133 ЦПК України).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача.

Оскільки позов задоволено повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до частин другої, третьої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката несе сторона, не на користь якої ухвалено судове рішення. Для цілей розподілу судових витрат розмір таких витрат встановлюється на підставі поданих сторонами доказів. Розмір витрат на оплату робіт адвоката має бути співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом, обсягом наданих послуг та ціною позову (частина четверта статті 137 ЦПК України).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 6 000,00 грн позивачем надано договір про надання правничої допомоги, звіт (акт) про виконану роботу та докази оплати.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує критерії, визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, зокрема, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи, чи є їх розмір обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін. Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зазначила, що суд за наслідками розгляду справи може відмовити у відшкодуванні витрат на правничу допомогу повністю або частково, якщо вони не відповідають критеріям реальності, розумності та співмірності, незалежно від наявності клопотання іншої сторони про їх зменшення. Ця справа є справою незначної складності, розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і ґрунтується на типових документах, не потребувала значного обсягу юридичної та технічної роботи, а заявлена сума витрат на правничу допомогу становить майже третину ціни позову. З огляду на це суд дійшов висновку, що співмірним і розумним розміром витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, є 3 000,00 грн.

Позивачем понесено витрати на направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками у розмірі 316,98 грн. Ці витрати пов`язані з розглядом справи та підлягають стягненню з відповідача на підставі пункту 4 частини третьої статті 133 та статті 141 ЦПК України.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 133, 137, 141, 178, 259, 263-265, 268, 273, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» (ЄДРПОУ 43170298, місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Алмазова Генерала, 13, офіс 601) заборгованість за кредитним договором № 0872-9638 від 14.12.2021 у розмірі 18 400 грн 00 коп., з яких: 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту, 8 400,00 грн - заборгованість за процентами, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн. 00 коп. та поштові витрати у розмірі 316 грн. 98 коп.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя