Рішення № 141018979, 21.10.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/49188/25

Провадження № 2/761/6254/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Волошина В.О.

при секретарі: Бульбі К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва за правилами загального позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна, приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Закорко Вадим Вікторович, приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович, про стягнення безпідставно набутих коштів; стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2025р. позивачка ОСОБА_1 звернулася до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ТОВ «АІА Фінанс Груп», треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Я.В. (далі по тексту - третя особа 1), приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Закорко В.В. (далі по тексту - третя особа 2), приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо В.В. (далі по тексту - третя особа 3), в якому просила суд:

- стягнути з відповідача ТОВ «АІА Фінанс Груп» на користь позивачки ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти у розмірі 19609,93 грн. в межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 (далі по тексту - вимога № 1);

- стягнути з відповідача ТОВ «АІА Фінанс Груп» на користь позивачки ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди 97650,0 грн., завдану внаслідок стягнення безпідставно отриманих грошових коштів за виконавчим написом нотаріуса № 31085 від 18 березня 2021р. (далі по тексту - вимога № 2);

- стягнути з відповідача ТОВ «АІА Фінанс Груп» на користь позивачки ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 1211,2 грн. (далі по тексту - вимога № 3).

Свої позовні вимоги позивачка обґрунтовувала тим, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня 2022р. по цивільній справі № 761/34879/21, яке набрало законної сили, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 18 березня 2021р. Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., зареєстрований у реєстрі за № 31085 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ « «АІА Фінанс Груп»» заборгованості в розмірі 28343,0 грн.

Оскільки в межах примусового виконання зазначеного виконавчого напису у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, з позивачки було стягнуто на користь відповідача грошові кошти у розмірі 19609,93 грн., які на думку сторони позивача стягнуті без відповідних правових підстав, то зазначені суми коштів відповідач повинен повернути позивачці.

Крім того, протиправна поведінка відповідача, яка полягала у зверненні відповідача до третьої особи 1 з заявою про вчинення виконавчого напису, спричинили позивачці моральну шкоду, яку вона оцінює 97650,0 грн.

Оскільки в досудовому порядку вирішити спір не можливо, позивачка вимушена була звернутись до суду з вказаним позовом для захисту своїх прав.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва від 05 грудня 2025р. відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження і призначено справу в підготовче засідання.

19 січня 2026р. на адресу суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечив, зазначивши, що стягнення грошових коштів по виконавчому провадженню № НОМЕР_2, відбулося на законних підставах, оскільки позивачкою не були виконані умови, укладеного між сторонами договору № 1647702 про надання кредиту від 16 листопада 2017р. Також не підлягає до задоволення і вимога позивачки про відшкодування моральної шкоди, яка є безпідставною та необґрунтованою.

Відповідь на відзив стороною позивача до суд не подавалась.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 квітня 2026р. закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду по суті.

В судове засідання 21 жовтня 2026р., сторони, треті особи 1-3, не з`явилися, про час та місце розгляду справи оповіщалися в установленому законом порядку, поважності причин неявки не повідомили.

В силу положень ст. ст. 211, 223 ЦПК України, суд вважає, за можливе продовжити розгляд справи у відсутність сторін, третіх осіб 1-3.

Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня 2022р. по цивільній справі № 761/34879/21, яке набрало законної сили, визнано таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 18 березня 2021р. Приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіною Я.В., зареєстрований у реєстрі за № 31085 про стягнення з про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ « «АІА Фінанс Груп»» заборгованості в розмірі 28343,0 грн.

Звертаючись до суду з вимогою № 1, сторона позивача наголошувала, що у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2 з примусового виконання зазначеного виконавчого листа з позивачки на користь відповідача було стягнуто 19609,93 грн.

За приписами ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Аналіз ст. 1212 ЦК України дає підстави для висновку, що передбачений нею вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов:

1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи;

2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

Сутність зобов`язання із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави полягає у вилученні в особи - набувача частини її майна, що набута поза межами правової підстави, у випадку якщо правова підстава переходу відпала згодом, або взагалі без неї - якщо майновий перехід не ґрунтувався на правовій підставі від самого початку правовідношення, та передання майна тій особі - потерпілому, яка має належний правовий титул на нього.

Як вбачається зі змісту відповіді приватного виконавця Нордіо В.В., в ході здійснення виконавчого провадження № НОМЕР_2, було стягнуто з позивачки:

- 16997,03 грн. - сума боргу, яка перерахована на рахунок стягувача - відповідача ТОВ «АІА Фінанс Груп»;

- 920,22 грн. - витрати виконавчого провадження;

- 1699,69 грн. - основна винагорода приватного виконавця.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що за рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12 вересня 2022р. по цивільній справі № 761/34879/21, яке набрало законної сили, визнано виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням правових позицій висловлених Верховним Судом в постанові від 06 березня 2019р. по справі № 910/1531/18, положень ст. 13 ЦПК України, суд вважає, що заявлена позовна вимога № 1 підлягають частковому задоволенню, а саме: з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню грошові кошти в розмірі 16997,03 грн., які були безпідставно стягнуті з позивачки у межах виконавчого провадження № НОМЕР_2, на користь саме відповідача.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду передбачені нормами ст. 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Шкода - це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв`язок протиправної поведінки та шкоди, що настала, при якому протиправність є причиною, а шкода - наслідком.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Отже, позивач повинен довести не тільки протиправність поведінки відповідача, а й наявність самої моральної шкоди та причинний зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги сторона позивача посилалася на спричинення моральної шкоди, яка виявилась у порушенні права сторони позивача, зі сторони відповідача що надає право на захист, шляхом відшкодування моральної шкоди.

Так, Верховний Суд, у постановах від 15 грудня 2020р. по справі № 752/17832/14-ц зазначив, що моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові, внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб`єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції. Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров`я потерпілого (див. постанову Верховного Суду від 03 серпня 2020р. по справі № 817/48/18).

За змістом ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Стаття 1167 ЦК України передбачає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду, згідно якої моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п. 3, 5 Постанови за № 4 від 31 березня 1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правої відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювана, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

За змістом ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Так, протягом всього часу розгляду справи в суді, стороною позивача не було надано до суду жодного належного і допустимого доказу, на підтвердження протиправності дій відповідача, причинно - наслідкового зв`язку між протиправними діями та наслідками.

Доводи сторони позивача, що протиправні дії відповідача призвели до тяжких негативних емоційних наслідків, постійного відчуття тривоги та невизначеності, що порушило звичний спосіб життя сторони позивача, , саме внаслідок дій сторони відповідача не знайшли свого підтвердження протягом всього часу розгляду справи в суді.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що стороною позивача не доведено наявність моральної шкоди завданої відповідачем та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною ш кодою. Таким чином, у суду відсутні правові підстави для задоволення вимоги № 2.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,2 грн. (вимога № 3).

Керуючись ст. ст. 4, 5, 12, 13, 17-19, 76-82, 89, 141, 258, 259, 263-266, 268, 274, 352, 354, 355 ЦПК України; ст. ст. 1, 4, 15, 16, 23, 1167, 1212 ЦК України; ст. ст. 87, 88 Закону України «Про нотаріат»; Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджений Наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012р. № 296/5; Постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999р. № 1172, суд, -

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» (код ЄДРПОУ: 41184403, місцезнаходження: м. Київ, вул. Михайлівська, буд. 15/1, літера Б), треті особи: приватний нотаріус Обухівського районного нотаріального округу Київської області Головкіна Яна Вікторівна (місцезнаходження: Київська область, м. Обухів, вул. Київська, буд. 115, оф. 1), приватний виконавець виконавчого округу Сумської області Закорко Вадим Вікторович (місцезнаходження: м. Суми, провулок Пляжний, буд. 3), приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Нордіо Вадим Вікторович (місцезнаходження: м. Дніпро, проспект Слобожанський, буд. 93, оф. 3), про стягнення безпідставно набутих коштів; стягнення моральної шкоди - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АІА Фінанс Груп» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 16997 /шістнадцять тисяч дев`ятсот дев`яносто сім/ грн. 03 коп.; судовий збір у розмірі 1211 /одна тисяча двісті одинадцять/ грн. 20 коп.

В решті позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: