Рішення № 14101867, 09.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.03.11                                                                                 Справа№ 5015/788/11

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістика Дистриб’юція Сервіс», м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Реліквія», м. Львів

про стягнення 4159, 37 грн.

Суддя Манюк П.Т.

при секретарі Іваночко В.В.

За участю представників:

від позивача: Брунець В.Г. - представник

від відповідача: не з’явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов‘язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть позову: Розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістика Дистриб’юція Сервіс»до Приватного підприємства «Реліквія»про стягнення 4159, 37 грн.

Розгляд справи відкладався в зв’язку з неявкою представника відповідача у судове засідання.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав та просив їх задоволити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у судові засідання не з’явився, вимог ухвал суду не виконав, причин неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 79053 0382798 4, яке долучене до матеріалів справи.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне:

14.02.2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Логістика Дистриб’юція Сервіс»звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства «Реліквія»про стягнення 4159, 37 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 18.03.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Логістика Дистриб’юція Сервіс»(позивачем) та Приватним підприємством «Реліквія»(відповідачем) укладено договір поставки № 28-Н (надалі - договір).

Згідно пунктів 1.1.–1.3. договору продавець (позивач) продає, а покупець (відповідач) купує і зобов’язується оплатити пиво, безалкогольні та слабоалкогольні напої та продовольчу групу товарів згідно з умовами договору. Замовлення товару здійснюється у вербальній або літеральній формі телефоном або факсом. Поставка товару здійснюється згідно з видатковими накладними, які є невід’ємною частиною договору.

Позивач належним чином виконав свій обов‘язок щодо поставки товару, а саме передав товар, замовлений відповідачем, в обсязі і за цінами визначеними видатковими накладними від 03.04.2010 року № Л-00000452; від 13.04.2010 року № Л-00000496; від 13.04.2010 року № Л-00000497; від 14.04.2010 року № Л-00000514; від 14.04.2010 року № Л-00000516; від 15.04.2010 року № Л-00000518; від 15.004.2010 року № Л-00000525; від 17.04.2010 року № Л-00000541; від 29.04.2010 року № Л-00000626; від 29.04.2010 року № Л-00000627; від 29.04.2010 року № Л-00000628; від 08.05.2010 року № Л-00000722 на загальну суму 3436, 25 грн.

Свої зобов‘язання за договором відповідач не виконав, отриманий товар не оплатив.

На момент звернення позивача з позовом до суду, сума основного боргу відповідача становила 3436, 25 грн.

Крім стягнення основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 75, 95 грн., відповідно до пункту 8.2. договору пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочки, що становить 416, 96 грн. та інфляційні втрати в розмірі 230, 21 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, оцінивши докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки від 18.03.2010 року № 28-Н позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 3436, 25 грн., що підтверджується видатковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно пункту 4.1. договору при купівлі товар оплачується на умовах відтермінування платежу до трьох банківських днів з моменту поставки товару. Датою поставки вважається дата, вказана в накладній на відвантаження товару.

Судом встановлено, що останній день оплати поставки товару за видатковою накладною від 03.04.2010 року № Л-00000452 настав у відповідача 07.04.2010 року; за видатковими накладними від 13.04.2010 року №№ Л-00000496 та Л-00000497 –16.04.2010 року; за видатковими накладними від 14.04.2010 року №№ Л-00000514 та Л-00000516 –19.04.2010 року; за видатковими накладними від 15.04.2010 року №№ Л-00000518 та Л-00000525 –20.04.2010 року; за видатковою накладною від 17.04.2010 року № Л-00000541 –21.04.2010 року; за видатковими накладними від 29.04.2010 року №№ Л-00000626, Л-00000627 та Л-00000628 –04.05.2010 року; за видатковою накладною від 08.05.2010 року № Л-00000722 –13.05.2010 року.

Відповідач свої зобов‘язання по договору не виконав, отриманий товар не оплатив, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 3436, 25 грн.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, доказів погашення суми основного боргу суду не подав, тому вимога про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 3436, 25 грн. підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України правовими наслідками порушення зобов’язання є припинення зобов’язання, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов‘язання у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат в розмірі 230, 21 грн., а також 3% річних в розмірі 75, 95 грн. підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов’язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з пунктом 8.2. договору якщо оплата товару не буде здійснена з вини покупця (відповідача) у вказаний в договорі термін, то покупець (відповідач) сплачує продавцю (позивачу) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, від вартості неоплаченого товару за кожен прострочений день.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Таким чином позовні вимоги про стягнення пені у розмірі 416, 96 грн., що розрахована за період з 18.05.2010 року по 04.02.2011 року включно, підлягають до задоволення частково в розмірі 280, 26 грн.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, тому відповідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 526, 546, 549, 610 - 612, 625, 692, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 232 ГК України, ст. ст. 43, 47-1, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Реліквія»(79053, м. Львів, вул. В. Великого, 71, кв. 76, код ЄДРПОУ 31291589) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістика Дистриб’юція Сервіс»(79059, м. Львів, вул. Миколайчука, 36А кв. 25, код ЄДРПОУ 35383133) суму у розмірі 4349, 56 грн. з них:

- 3436, 25 грн. основного боргу;

- 280, 26 грн. пені;

- 75, 95 грн. 3% річних;

- 230, 21 грн. –інфляційних втрат;

- 98, 65 грн. держмита;

- 228, 24 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України

                    Суддя