Рішення № 141018082, 28.10.2026, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/9484/26

Номер провадження2/711/4708/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Черкаси

Придніпровський районний суд м. Черкаси у складі:

головуючого судді Петренка О.В.,

за участю секретаря судового засідання Овезової Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2026 року ТОВ «Споживчий центр», через підсистему «Електронний суд», звернулося до Придніпровського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 52650 грн та судові витрати (вхідний №38977, а.с.1-10).

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 07.11.2025 між товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 07.11.2025-100000740 (далі Кредитний договір), відповідно до умов якого ОСОБА_1 як позичальнику надано кредит у розмірі 15000 грн строком на 6 днів.

Також, відповідно до умов Кредитного договору, дата надання кредиту: 07/11/2025; сума кредиту: 15000 грн; строк, на який надається кредит: 6 днів з дати його надання; дата повернення кредиту: 06.05.2026; процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (надалі - "процентна ставка"); комісія, пов`язана з наданням кредиту (надалі "Комісія", економічна сутність плата за надання кредиту) 20% від суми кредиту та дорівнює 3000 грн 00 коп.

Крім того, позивач у мотивувальній частині позову зазначає, що відповідно до умов Кредитного договору та квитанції про перерахунок коштів кредитодавцем, ОСОБА_1 07.11.2025 отримав кредитні кошти в розмірі 15000 грн.

Отже, позивач підсумовує, що ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Кредитним договором виконало в повному обсязі. У свою чергу відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконує у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 52650 грн, що складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 15000 грн, по процентам в розмірі 27150 грн, по комісії за надання кредиту в розмірі 3000 грн та по відсоткам, нарахованих по ст.625 ЦПК України, в розмірі 7500 грн, що призводить до порушення майнових прав та інтересів позивача.

Щодо механізму укладення кредитного договору, то позивач у позові зазначає, що відповідачем як позичальником 07.11.2025 електронним цифровим підписом підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту та отримав на свій рахунок кошти у розмірі 15000 грн, а отже, позивач констатує, що відповідачем як позичальником акцептовано умови Кредитного договору. У цьому контексті позивач звертає увагу суду, що позичальником ОСОБА_1 під час укладення Кредитного договору № 07.11.2025-100000740, пройдено ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку України.

З огляду на викладене ТОВ «Споживчий центр» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 07.11.2025-100000740 від 07.11.2025 у розмірі 52650 грн, а також судові витрати.

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 17 вересня 2026 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків, а саме: надання до суду доказів надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами у паперовій формі листом з описом вкладення відповідачу ОСОБА_1 на адресу місця реєстрації його проживання: АДРЕСА_1 , зокрема, розрахункового документа встановленої форми та змісту (касового чеку, розрахункової квитанції тощо) про оплату послуги поштового зв`язку та опису вкладення, або, у випадку наявності у відповідача електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», то квитанцію про доставку документів до зареєстрованого Електронного кабінету користувача ЄСІТС (а.с.50-51).

22 вересня 2026 року від представника позивача за довіреністю Мохира Я.В. до суду надійшла заява про усунення недоліків, що зареєстрована судом цього ж дня за вхідним №40761, до якої, зокрема, долучено докази щодо надсилання копії позовної заяви з доданими до неї документами відповідачу на адресу місця реєстрації проживання останнього (а.с.53).

Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 25 вересня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором; визнано справу малозначною, а її розгляд вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін; призначено розгляд справи по суті о 10 год 50 хв 28 жовтня 2026 року в приміщенні Придніпровського районного суду м. Черкаси (а.с.58-59).

Представник позивача Мохир Я.В. у судове засідання, що призначено о 10 год 50 хв 28 жовтня 2026 року, не з`явився, причин не прибуття у судове засідання суду не повідомив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, зокрема, шляхом направлення судової повістки про виклик до суду до електронних кабінетів як позивача, так і його представника Мохира Я.В., що були отримані цими учасниками справи 07.10.2026 (а.с.61 зворот, 63 зворот). Водночас представник позивача Мохир Я.В., у п.3,5 прохальної частини позовної заяви від 10.09.2026, заявив клопотання про розгляд справи у відсутність представника позивача, а також не заперечив проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання 28 жовтня 2026 року о 10 год 50 хв не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча про місце, день і час розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв чи клопотань про проведення судового засідання без його участі до суду не подав, відзиву до суду не направив (відповідно до вимог ч.8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами).

У зв`язку з цим, 28 жовтня 2026 року суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. У цьому судовому рішенні суд детально виклав підстави для проведення заочного розгляду справи, а тому повторно їх зазначати у судовому рішенні по суті спору суд не вбачає підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки справа слухалась у відсутність всіх учасників справи, тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши процесуальну позицію представника позивача, висловлену письмово, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 07 листопада 2025 року ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е513 підписав Пропозицію ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) №07.11.2025-100000740 (далі Пропозиція, а.с.18-21).

Відповідно до п.2.1 Пропозиції, електронний кредитний договір, частиною якого є дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), укладається кредитодавцем та позичальником у порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно п.2.2 Пропозиції, електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: 2.2.1 дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця; 2.2.2 заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем; 2.2.3 відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.

Відповідно до п.3.1 Пропозиції, за цим договором кредитодавець зобов`язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію(ї) (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором)

Згідно п.3.3 Пропозиції, кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: дата надання/видачі кредиту встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; сума кредиту встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; тип кредиту кредитна лінія; строк, на який надається кредит - встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; дата повернення (виплати) кредиту - встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; проценти за користування кредитом (проценти) - встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти; графік платежів - встановлюється у заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору.

Відповідно до п.4.1 Пропозиції, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача НОМЕР_1 .

Згідно п.4.4 Пропозиції, сторони встановлюють, що проценти нараховуються з дня надання позичальнику кредиту (включаючи безпосередньо день надання кредиту) включно до дати його фактичного повернення. Проценти за користування нараховуються та обліковуються кредитодавцем щоденно. Комісія(ї) (у випадку її встановлення договором) нараховується у порядку, встановленому договором. Позичальник має право в будь-який час повністю або частково достроково повернути кредит. У разі дострокового повернення кредиту позичальник у день цього повернення сплачує кредитодавцю проценти за період фактичного користування кредитом (включаючи безпосередньо день надання кредиту). У разі дострокового повернення кредиту комісія за надання (якщо вона встановлена договором) (або її несплачена частина), яка нарахована, але не сплачена козичальником, сплачується ним у день дострокового повернення кредиту. У разі дострокового повернення кредиту комісія за обслуговування (якщо вона встановлена договором) (або її несплачена частина), яка нарахована (включаючи нараховану комісію за всі чергові періоди, передуючі дню дострокового повернення, та за поточний черговий період, у якому відбувається дострокове повернення), але не сплачена позичальником, сплачується ним у день дострокового повернення кредиту. За домовленістю сторін при сплаті у рівному та/або більшому та/або меншому розмірі чергового платежу раніше дати платежу, зазначеної у графіку платежів (дострокова сплата), позичальник звільняється від обов`язку сплатити відповідний черговий платіж (або його сплачену частину) у дату, зазначену в графіку платежів. При цьому достроково сплачений платіж з суми кредиту у складі цього раніше сплаченого чергового платежу (якщо він наявний у складі цього чергового платежу) зараховується у день його фактичної сплати, а достроково сплачені проценти та комісію(ії) (якщо комісія(ії) встановлена(і) договором) (або їх частину) у складі цього раніше сплаченого чергового платежу позичальник доручає кредитодавцю зарахувати в рахунок виконання зобов`язань зі сплати процентів та комісії (ій) (або їх частини) в дату платежу, вказану у графіку платежів, а за наявності залишку коштів в дострокове повернення кредиту.

Відповідно до п.7.6 Пропозиції, у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником будь-яких грошових зобов`язань за договором, кредитодавець залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється у Заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом.

Відповідно до п.10.1 Пропозиції, цей договір набирає чинності з дати отримання кредитодацем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовом ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця. Цей договір діє протягом одного року.

Також, 07.11.2025 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е513 підписав заявку кредитного договору № 07.11.2025-100000740 (кредитної лінії) (далі Заявка, а.с.21-22).

У вказаній заявці зазначено, що кредитодавцем є ТОВ «Споживчий центр», позичальником - ОСОБА_1 , реквізити належного позивальнику електронного платіжного засобу для надання коштів позичальнику за даним та наступними договорами є НОМЕР_1 . Відповідно до умов кредитного договору № 07.11.2025-100000740 від 7 листопада 2025 року позичальнику надається кредит на наступних умовах: 1. Дата надання/видачі кредиту 07/11/2025; 2. Сума кредиту: 15000 грн. 00 коп. 3. Строк, на який надається кредит - 181 день з дати його надання 4. Дата повернення (виплати) кредиту 06.05.2026; 5. Продовження (лонгація, пролонгація) строку кредитування та строку виплати кредиту передбачена. Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до кредитодавця звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Кредитодавець також інформує позичальника про зміну строку повернення кредиту шляхом відправлення повідомлення в особистий кабінет позичальника на веб-сайті кредитодавця, який є створеним на момент укладення даного кредитного договору або створюється позичальнику при укладенні ним даного договору, та є обраним за згодою з позичальником каналом для комунікації, для відправлення повідомлень про зміну строку повернення кредиту та строку виплати кредиту. Ініціювання споживачем продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для споживача. 6. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (надалі - "процентна ставка"). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. 7. Комісія, пов`язана з наданням кредиту (надалі "Комісія", економічна сутність плата за надання кредиту) 20% від суми кредиту та дорівнює 3000 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір Комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту. 8. Договором не передбачено змін в умовах надання фінансової послуги, щодо якої укладено договір, крім продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування та строку виплати кредиту у порядку, передбаченому договором. 9. Протягом строку дії договору тарифи та комісія(ії) за фінансовою послугою залишаються незмінними. Кредитодавець не надає додаткових та/або супутніх послуг. 10. Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.89% (денна процентна ставка) = (24110/15000)/ 181 х 100%. 11. Проценти (економічна сутність плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку, яка застосовується у відповідному періоді. 15. Сторони домовились, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/або Процентів/їх частини та/або Комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України (по тексту даного договору - проценти річних). Кредитодавець має право нараховувати вказані проценти річних, починаючи з першого дня прострочення виконання зобов`язання (в тому числі, якщо прострочення виконання виникло до закінчення строку, на який надається кредит) за кожен день прострочення його виконання. Базою нарахування вказаних процентів є сума простроченого грошового зобов`язання, зокрема, сума прострочених кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором). Проценти річних не нараховуються на прострочені раніше нараховані проценти річних. При цьому сторони домовились, що у випадку, якщо розмір процентів річних, нарахованих за один день прострочення, перевищує 195 грн., за даним договором застосовується спеціальна договірна умова по зменшенню процентів річних за відповідний день, а саме розмір річних, які нараховуються за відповідний день, становить 195 грн. Також сторони домовились, що проценти річних не нараховуються, якщо сума простроченого грошового зобов`язання є меншою, ніж 100 грн. Сторони домовились, що кредитодавець має право вільно здійснювати своє право на застосування та отримання процентів річних, зазначених в даному пункті, як щодо повних сум процентів річних, так і щодо їх частин, як застосовуючи їх (повністю або частково), так і не застосовуючи, що є лише реалізацією кредитодавцем його права і не є зміною умов договору. Сукупна сума процентів річних та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання його зобов`язань (якщо такі встановлені договором) на підставі даного договору, не може перевищувати максимальне обмеження цієї суми, встановленої законом.

Крім того, під час укладення вищевказаного кредитного договору, відповідачем ОСОБА_1 7 листопада 2025 року о 11 год 08 хв підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Е513 Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 07.11.2025-100000740 (кредитної лінії) та Інформаційне повідомлення позичальника ОСОБА_1 , яке є додатком до кредитного договору №07.11.2025-100000740 (кредитної лінії) від 7 листопада 2025 року (а.с.22 зворот 23, 24).

Відповідно до довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №431-1506 від 15.06.2026 суд встановив, що 07.11.2025 о 11 год 08 хв 39 сек на картку № НОМЕР_2 було перераховано 15000 грн, номер транзакції в системі iPay.ua: 913674872, призначення платежу: видача за договором кредиту № 07.11.2025-100000740 (а.с.25).

Із розрахунку заборгованості за договором № 07.11.2025-100000740 від 07.11.2025 суд встановив, що розмір заборгованості ОСОБА_1 перед позивачем щодо виконання означеного кредитного договору, станом на 12.06.2026, складає 52650 грн, що складається із: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 15000 грн, по процентам в розмірі 27150 грн, по комісії в розмірі 3000 грн та по неустойці в розмірі 7500 грн. Також із означеного засобу доказування суд встановив, що позичальник не здійснював погашення складових кредитної заборгованості згідно умов Кредитного договору (а.с.11-13).

Суд, безпосередньо дослідивши усі засоби доказування, що подані сторонами, дійшов таких висновків.

Відповідно до положень ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03.09.2015 (далі Закон №675), пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст. 11 Закону №675).

Статтею 12 Закону №675 визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону №675 передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини 1 статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 1,2 ст.1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частинами 1,2 ст.1056-1 ЦК України визначено, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Статті 527, 530 ЦК України визначають, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню в цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, з досліджених безпосередньо в судовому засіданні Пропозиції ТОВ «Споживчий центр» про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії) №07.11.2025-100000740 від 07.11.2025, Заявки кредитного договору № 07.11.2025-100000740 (кредитної лінії) від 07.11.2025 та Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 07.11.2025-100000740 (кредитної лінії) від 07.11.2025, що в сукупності складають кредитний договір № 07.11.2025-100000740 від 07.11.2025 (далі Кредитний договір), суд встановив, що його сторони узгодили розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано такий кредит, строк та умови його надання, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого договору на зазначених у ньому умовах шляхом підписання Кредитного договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а саме: Е513.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання ним в кредит від ТОВ «Споживчий центр» грошових коштів у сумі 15000 грн, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання умов означеного кредитного договору у строки, передбачені цим правочином.

Водночас матеріалами справи підтверджується той факт, що сума кредиту, яка була обумовлена між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 і відображена у п.2 Заявки кредитного договору № 07.11.2025-100000740 (кредитної лінії) від 07.11.2025 та п.2 Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 07.11.2025-100000740, була отримана відповідачем шляхом перерахування на картковий рахунок № НОМЕР_2 , реквізити якого зазначені позичальником у Кредитному договорі.

За встановлених обставин, на підставі досліджених матеріалів цивільної справи, враховуючи викладені вище норми матеріального права, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач належним чином не виконував свої зобов`язання за Кредитним договором, не повернувши кредитодавцю як основну суму боргу, так і, обумовлені цим правочином, відсотки за користування кредитом, тому факт порушення умов означеного договору зі сторони відповідача є доведеним стороною позивача.

Згідно ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Проте всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, відповідачем не надано суду жодних доказів як неотримання ним в кредит від ТОВ «Споживчий центр» грошових коштів за Кредитним договором, так і доказів своєчасного та у повному обсязі виконання його умов, в частині сплати основної суми боргу (тіла кредиту) та обумовлених відсотків за користування кредитом, у строки, передбачені цим правочином.

Отже, зважаючи на те, що ОСОБА_1 не виконав в повному обсязі грошове зобов`язання щодо повернення суми кредиту (тіла кредиту та відсотків за користування ним) за Кредитним договором кредитодавцю ТОВ «Споживчий центр», тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 15000 грн у рахунок погашення заборгованості за тілом кредиту та відсотків у сумі 27150 грн (15000 грн х 0,01 = 150 грн (розмір відсотків за один день користування кредитними коштами); 150 грн х 181 днів (строк кредитування) = 27150 грн)) підлягають задоволенню.

Що стосується позовної вимоги про стягнення заборгованості зі сплати комісії, пов`язаної з наданням кредиту, в розмірі 3000 грн, то суд зазначає про таке.

Пунктом 7 Заявки кредитного договору № 07.11.2025-100000740 (кредитної лінії) від 07.11.2025 та п.7 Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 07.11.2025-100000740 (кредитної лінії) від 07.11.2025 сторони Кредитного договору обумовили, що комісія, пов`язана з наданням кредиту (надалі "Комісія", економічна сутність плата за надання Кредиту) 20% від суми кредиту та дорівнює 3000 грн 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту.

Водночас п.3.1 Пропозиції передбачено, що позичальник ОСОБА_1 зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію(ї) (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором).

Отже, підписанням Кредитного договору без будь-яких застережень відповідач підтвердив, що він обізнаний та погодився з усіма умовами такого договору.

Зміст зобов`язання в наведеному Кредитному договорі, в контексті сплати комісії пов`язаної з наданням кредиту викладено досить зрозуміло, оскільки системний аналіз Кредитного договору дає підстави для висновку про те, що справжня воля сторін цього правочину зводилась до отримання коштів, які позичальник зобов`язана повернути зі сплатою процентів за кредитним договором та комісією, в розмірі та умовах погоджених сторонами.

Відповідно до вимог статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Встановивши зазначені обставини у справі, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі укладений Кредитний договір, за умовами якого відповідач зобов`язався повернути кредит, а також сплатити проценти та комісію.

Матеріали справи містять належні та допустимі докази, які підтверджують факт ознайомлення позичальника з умовами договору щодо розміру комісії; наявні відомості про те, що саме ОСОБА_1 погодився з умовами з приводу комісії, пов`язаної з наданням кредиту; позивачем доведені обставини, які давали можливість суду переконатись в тому, з приводу яких відносин був укладений Кредитний договір, та хто ознайомлений з викладеними в ньому умовами.

Отже, в матеріалах справи наявні докази на підтвердження обставин щодо обґрунтованості нарахування позивачем комісії, пов`язаної з наданням кредиту, в розмірі 3000 грн.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що сума несплаченої відповідачем комісії, пов`язаної з наданням кредиту, за Кредитним договором складає 3000 грн.

Крім того, відповідач, всупереч положенням ч. 1 ст. 81 ЦПК України, не надав суду жодних належних і допустимих доказів щодо сплати ним позивачу, комісії пов`язаної з наданням кредиту, в розмірі 3000 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача 3000 грн в рахунок заборгованості зі сплати комісії, пов`язаної з наданням кредиту, підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення відсотків, нарахованих згідно положень ст.625 ЦК України, в розмірі 2312,50 грн, то суд зазначає про таке.

Пунктом 15 Заявки кредитного договору №07.11.2025-100000740 (кредитної лінії) від 07.11.2025, п.17 Відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору 07.11.2025-100000740 (кредитної лінії) від 07.11.2025 передбачено, що сторони домовились, що позичальник, який прострочив виконання будь-якого грошового зобов`язання за договором, зокрема, зобов`язання зі сплати кредиту/його частини та/або Процентів/їх частини та/або Комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо Комісія (ії) встановлена(і) договором) у терміни/строки, що передбачені договором, на вимогу кредитодавця зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 170000% річних від суми заборгованості за весь час прострочення відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України (по тексту даного договору - проценти річних). Кредитодавець має право нараховувати вказані проценти річних, починаючи з першого дня прострочення виконання зобов`язання (в тому числі, якщо прострочення виконання виникло до закінчення строку, на який надається кредит) за кожен день прострочення його виконання. Базою нарахування вказаних процентів є сума простроченого грошового зобов`язання, зокрема, сума прострочених кредиту/його частини та/або процентів/їх частини та/або комісії(їй)/ її(їх) частини (якщо комісія (ії) встановлена(і) договором). Проценти річних не нараховуються на прострочені раніше нараховані проценти річних. При цьому сторони домовились, що у випадку, якщо розмір процентів річних, нарахованих за один день прострочення, перевищує 195 грн., за даним договором застосовується спеціальна договірна умова по зменшенню процентів річних за відповідний день, а саме розмір річних, які нараховуються за відповідний день, становить 195 грн. Також сторони домовились, що проценти річних не нараховуються, якщо сума простроченого грошового зобов`язання є меншою, ніж 100 грн. Сторони домовились, що кредитодавець має право вільно здійснювати своє право на застосування та отримання процентів річних, зазначених в даному пункті, як щодо повних сум процентів річних, так і щодо їх частин, як застосовуючи їх (повністю або частково), так і не застосовуючи, що є лише реалізацією кредитодавцем його права і не є зміною умов договору. Сукупна сума процентів річних та інших платежів, що підлягають сплаті позичальником за порушення виконання його зобов`язань (якщо такі встановлені договором) на підставі даного договору, не може перевищувати максимальне обмеження цієї суми, встановленої законом.

Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тлумачення пункту 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто, в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.

Отже, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення відсотків у розмірі 7500 грн, що нараховані на підставі положень ст.625 ЦК України за період часу з 07.12.2025 до 14.01.2026 (а.с.11-13), є такими, що не підлягають задоволенню.

Водночас, суд дійшов висновку про помилковість твердження позивача, що викладене у мотивувальній частині позову (розділ «Щодо нарахування відсотків відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України» стр.7-9 позову, а.с.4-5), в частині правових підстав для стягнення із відповідача розміру неустойки, а саме: з призми положень п.6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування», з огляду на таке.

Станом на день укладення між сторонами Кредитного договору п.6 Розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» був викладений у такій редакції: «У разі прострочення споживачем у період з 1 березня 2020 року до припинення зобов`язань за договором про споживчий кредит, укладеним до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", у тому числі того, строк дії якого продовжено після набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У тому числі, але не виключно, споживач у разі допущення такого прострочення звільняється від обов`язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, передбачених договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов`язань за таким договором. Забороняється збільшення процентної ставки за користування кредитом з інших причин, ніж передбачені частиною четвертою статті 1056-1 Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит у період, зазначений у цьому пункті. Дія положень цього пункту поширюється, у тому числі, на кредити, визначені частиною другою статті 3 цього Закону.

Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані за період, зазначений у цьому пункті, за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем».

Проте Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

У п.75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188цс20) зроблено правовий висновок, якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України.

Відтак до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме положення п.18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, а не п.6 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування».

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовної вимоги про стягнення відсотків у розмірі 7500 грн, що нараховані на підставі положень ст.625 ЦК України, слід відмовити.

Щодо стягнення судових витрат у сумі 150 грн (витрати на поштові послуги щодо направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу), то суд зазначає про таке.

Як встановлено судом, на підтвердження понесення позивачем витрат на поштове відправлення копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача (позичальника), що вказана у Кредитному договорі, ТОВ «Споживчий центр» долучено до позову, а судом безпосередньо досліджено, квитанцію №2271736 від 21.09.2026 ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» (а.с.54), згідно якої загальна вартість відправлення становить 127,38 грн, а також опис вкладення до листа (накладна №2271736 від 21.09.2026) (а.с.54 зворот).

За змістом ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (пункт 4 частини третьої статті 133 ЦПК України).

З врахуванням наведеного, витрати позивача на оплату поштових відправлень підлягають стягненню з відповідача у випадку, якщо їх понесення пов`язане з розглядом справи.

Означений висновок суду узгоджується з правовим висновком щодо застосування положень п. 4 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, що викладений у додатковій постанові Верховного Суду від 18.09.2023 в справі № 759/5806/20 (провадження № 61-300ск23).

Беручи до уваги, що витрати позивача на сплату поштового відправлення позовної заяви з додатками відповідачу (а.с.13), складають 127,38 грн, є такими, що пов`язані з розглядом справи, тому суд дійшов висновку про те, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягали б витрати на поштове відправлення в сумі 127,38 грн.

Водночас, п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №07.11.2025-100000740 від 07.11.2025 частково обгрунтованими і задовольнив їх на суму 45150 грн (15000 грн заборгованості за тілом кредиту, 3000 грн заборгованість по комісії, 27150 грн заборгованість за відсотками), що складає 85,75% від ціни позову (45150 грн / 52650 грн), тому із відповідача на користь позивача, керуючись п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню витрати на поштове відправлення в сумі 109,23 грн, тобто пропорційно розміру задоволених позовних вимог (127,38 грн х 0,8575).

Водночас, суд дійшов висновку, що квитанція №2114157 від 15.06.2026 ТОВ «Поштова служба «Е-Пост» (а.с.31), згідно якої загальна вартість відправлення становить 123,78 грн, а також опис вкладення до листа (накладна №2114157 від 15.06.2026) (а.с.31 зворот) є неналежними доказами витрат позивача на поштові послуги, оскільки відправлення позовної заяви з додатками згідно означеної квитанції та опису мало місце не на адресу місця реєстрації проживання відповідача, що і стало підставою для залишення позовної заяви без руху. У зв`язку з цим, суд не здійснює розподіл означених витрат позивача.

Що стосується прохання позивача, викладеного у п.2 прохальної частини позовної заяви від 10.09.2026, про стягнення з відповідача на користь позивача понесених витрат на сплату судового збору, то суд зазначає про таке.

Із досліджених судом матеріалів позовної заяви вбачається, що витрати позивача по сплаті судового збору складають 2662,40 грн (з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8), що підтверджується платіжною інструкцією №СЦ00116071 від 16.06.2026 (а.с.15).

Частиною 1 ст.141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд визнав позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №07.11.2025-100000740 від 07.11.2025 частково обгрунтованими і задовольнив їх на суму 45150 грн (15000 грн заборгованості за тілом кредиту, 3000 грн заборгованість по комісії, 27150 грн заборгованість за відсотками), що складає 85,75% від ціни позову (45150 грн / 52650 грн), тому із відповідача на користь позивача, керуючись ч.1 ст.141 ЦПК України, підлягає стягненню судовий збір в сумі 2283 грн, тобто 85,75% від розміру сплаченого позивачем судового збору (2662,40 грн х 0,8575).

Водночас суд, ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача на користь позивача суми судового збору, також зважає на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази тому юридичному факту, що відповідач ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору згідно положень ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 527, 530, 549, 550, 599, 610, 626-628, 634, 638, 1046, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, ст. 3, 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 13, 76, 77, 80, 81, 89, 133, 141, 247, 263, 264, 265, 280, 281, 282, 284, 289, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 07.11.2025-100000740 від 7 листопада 2025 року в розмірі 45 150 (сорок п`ять тисяч сто п`ятдесят) гривень, з яких: 15 000 (п`ятнадцять тисяч) гривень - заборгованість за тілом кредиту, 27 150 (двадцять сім тисяч сто п`ятдесят) гривень сума заборгованості за процентами, та 3 000 (три тисячі) гривень заборгованість за комісією, пов`язаною з наданням кредиту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 2283 (дві тисячі двісті вісімдесят три) гривні та 109 (сто дев`ять) гривень 23 (двадцять три) копійки витрат на поштове направлення, а всього 2392 (дві тисячі триста дев`яносто дві) гривні 22 (двадцять три) копійки.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Черкаського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом цих строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне заочне рішення складене 28 жовтня 2026 року.

Сторони у справі:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПУО: 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Головуючий: О. В. Петренко