Ухвала суду № 141017885, 23.10.2026, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/10748/26 Провадження № 2/636/5592/26Дата

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«23» жовтня 2026 року суддя Чугуївського міського суду Харківської області Карімов І.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 в особі її представника адвоката Ільїчова Сергія Дмитровича про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

21.10.2026 року через підсистему «Електронний суд» ОСОБА_1 в особі представника адвоката Ільїчова Сергія Дмитровича звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей виконавчого комітету Чоповицької селищної ради Коростенського району Житомирської області, Малинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 про встановлення факту батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (загиблого військовослужбовця) відносно дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Малин Житомирської області. Також просить внести зміни до актового запису № 226 про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , складеного 07 серпня 2013 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Малинського районного управління юстиції у Житомирській області, зазначивши батьком дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України. Крім того, просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 50000 грн. та судові витрати по сплаті судового збору та витрат на професійну правничу допомогу.

Одночасно з позовною заявою подана заява про забезпечення позову шляхом накладення заборони здійснювати платежі, а саме просить заборонити Міністерству оборони України до набрання законної сили судовим рішенням у цій цивільній справі здійснювати виплату частини одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_3 , яка у разі встановлення факту його батьківства щодо неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належала б їй відповідно до законодавства.

Обґрунтовуючи необхідність забезпечення позову, сторона позивача зазначає, що предметом спору по даній справі є встановлення факту батьківства загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 щодо неповнолітньої ОСОБА_4 , 2013 року народження, що має юридичне значення для визначення належності малолітньої дитини до кола членів сім`ї загиблого військовослужбовця, та, відповідно, реалізації передбачених законодавством прав, зокрема права на пенсію у зв`язку з втратою годувальника, отримання інших виплат, пільг, компенсацій і соціальних гарантій, передбачених для членів сім`ї загиблого військовослужбовця, а також права на отримання належної їй частини одноразової грошової допомоги у зв`язку з його загибеллю. Як відомо позивачу на даний час Міністерством оборони України здійснюється процедура виплати одноразової грошової допомоги членам сім`ї загиблого військовослужбовця, зокрема його матері ОСОБА_2 . При цьому питання про належність малолітньої ОСОБА_4 до кола осіб, які мають право на одержання такої допомоги, безпосередньо залежить від результату розгляду цієї цивільної справи. Зважаючи на наявність конфліктних відносин між позивачем та відповідачем, яка свідомо заперечує факт батьківства її загиблого сина щодо неповнолітньої ОСОБА_5 , існує реальна загроза здійснення виплати одноразової грошової допомоги іншим особам до ухвалення судового рішення у цій справі, тобто до остаточного вирішення питання про наявність у малолітньої ОСОБА_4 відповідного права. У разі задоволення позову та встановлення факту батьківства невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення майнових прав неповнолітньої дитини, оскільки після виплати коштів іншим особам для фактичного відновлення її прав може виникнути необхідність у поверненні або перерозподілі вже виплачених коштів та додатковому зверненні до суду з іншим позовом. Тобто невжиття заходів забезпечення позову потенційно створює ситуацію, за якої навіть у випадку задоволення позовних вимог ефективне поновлення майнових прав неповнолітньої дитини буде істотно ускладнене та вимагатиме вчинення додаткових юридичних і процесуальних дій.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до частин першої, другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

У частині першій статті 150 ЦПК України закріплено види забезпечення позову.

При цьому вид забезпечення позову має бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має пересвідчитися, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, з майновими наслідками заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Ці обставини є істотними і необхідними для забезпечення позову.

Отже, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі № 914/1570/20 (провадження № 12-90гс20) зазначено, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) виснувала, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Тому суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача».

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2024 року у справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23) викладено висновки, які є застосовними у справі, яка переглядається:

До набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII) процесуальний закон передбачав, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Після набрання чинності Законом № 2147-VIII частини першу, другу статті 149 ЦПК України викладено в такій редакції: «Суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 ЦПК України заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом».

Тобто з 15 грудня 2017 року законодавець серед передумов забезпечення позову визначає можливий вплив невжиття заходів забезпечення позову не тільки на виконання рішення суду, а й на можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тлумачення наведених норм процесуального права дає підстави для висновку, що можливість забезпечення судом позову не пов`язується з тим, чи підлягає рішення суду, ухвалене по суті спору, примусовому виконанню.

Тому Велика Палата Верховного Суду констатує, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами; 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами.

Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії (п.2); забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання (п.4).

Враховуючи наведене, наявність спору про право цивільне, суд вважає, що існує реальна загроза здійснення виплати одноразової грошової допомоги іншим особам до ухвалення судового рішення у цій справі, тобто до остаточного вирішення питання про наявність у малолітньої ОСОБА_4 відповідного права. У разі задоволення позову та встановлення факту батьківства невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та поновлення майнових прав неповнолітньої дитини

та вимагатиме вчинення додаткових юридичних і процесуальних дій.

Згідно ч. 1 ст. 157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Керуючись ст. ст. 149-150 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_1 в особі її представника адвоката Ільїчова Сергія Дмитровича про забезпечення позову

Заборонити Міністерству оборони України до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 636/10748/26, провадження №2/636/5592/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи Служба у справах дітей виконавчого комітету Чоповицької селищної ради Коростенського району Житомирської області, Малинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, військова частина НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7, про встановлення факту батьківства, здійснювати виплату частини одноразової грошової допомоги у зв`язку із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_3 , яка у разі встановлення факту його батьківства щодо неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , належала б їй відповідно до законодавства.

Ухвала суду підлягає до негайного виконання.

Копії ухвали направити до відома учасникам справи.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1

Представник позивачки: Ільїчов Сергій Дмитрович , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Відповідачка: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3

Третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_7 , ЄДРПОУ: НОМЕР_6, адреса: АДРЕСА_4

Третя особа: Військова частина НОМЕР_1 , ЄДРПОУ: НОМЕР_5 , адреса: ІНФОРМАЦІЯ_8 , ел. пошта: ІНФОРМАЦІЯ_6

Третя особа: Малинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ЄДРПОУ: 22061692 , адреса: 11601, Житомирська область, Коростенський район, м. Малин, вул. Грушевського, 42 , ел. пошта: vcs@ml.zt.drsu.gov.ua

Третя особа: Служба в справах дітей виконавчого комітету Чоповицької селищної ради Коростенського району Житомирської області, ЄДРПОУ: 04346250, адреса: вул. Вайсера, 1А, селище Чоповичі, Коростенський район, Житомирська область, 11620, ел. пошта: ssd_chopov.otg@ukr.net

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали суду.

Суддя І.В. Карімов