Рішення № 14101782, 02.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.11 Справа№ 30/256 (10)

за позовом : ПАТ АКПІБ, м.Київ в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Моршин Львівської області”, м.Моршин

до відповідача: ФОП ОСОБА_2, с.Дуліби, Стрийський район

про стягнення 6554,56 грн.

Суддя Н.Мороз

Представники:

від позивача Бачинський А.В.

від відповідача - н/з

Суть спору:

Позов заявлено ПАТ Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Моршин Львівської області”, м. Моршин до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, с.Дуліби, Стрийський район про стягнення 6554,56 грн. шляхом звернення стягнення на майно.

Ухвалою суду від 04.01.2011р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 08.02.2011р.

08.02.2011р. та 22.02.2011р. розгляд справи відкладався з причин, наведених у відповідних ухвалах суду.

Представник позивача в судове засідання з”явивя, позов просить задоволити.

Представник відповідача явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, причин неявки суду не повідомив. Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 18.02.2011р., відповідач значиться в ЄДР.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу при відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, судом встановлено наступне.

16.04.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №108 про відкриття кредитної лінії, згідно якого відповідачу відкрито кредитну лінію

у сумі, яка не може перевищувати 35000,00 грн. з оплатою 20% річних з терміном повернення не пізніше 15.04.2009р. У зв»язку з внесенням змін від 15.10.2009р. до кредитного договору відсоткова ставка збільшилась до 25% річних, кінцевий термін повернення визначений 15.04.2010р.

Відповідно до п.2.3 договору, кредит надавався для виробничих потреб.

В забезпеченння своєчасного і повного виконання зобов»язань, 16.04.2008р. було укладено договір застави обладнання, а саме: холодильного агрегату для збереження квітів TAGD 4610 T, випарника SYYS 218 E65, системи охолодження повітря СОП 2-124 ТАС 18.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з ч. 1, ч.2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у письмовій формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України, в контексті з вимогами ст.193 ГК України, зобов”язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог- відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов”язання не допускається.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов”язується надати грошові кошти ( кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов”язується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов”язання по кредитному договору виконав своєчасно та в повному обсязі.

Однак, позичальник свої зобов”язання по договору належним чином не виконує, у зв”язку з чим у позичальника виникла заборгованість, а саме: 5947,45грн. заборгованість за кредитним договором, 92,41 грн. відсотки за неправомірне користування кредитом за період з 11.12.2010р. по 26.12.2010р. ( п.3.4 договору).

У відповідності до ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з п. 5.4 кредитного договору, у разі несвоєчасного погашення сум кредиту, відсотків та інших платежів, позичальник сплачує за перірод з

27.06.2010р. по 26.12.2010р. пеню, яка згідно поданого розрахунку становить 515,1 грн.

Таким чином, загальна сума заборгованості позичальника станом на 22.02.2011р. становить 6554,56 грн., що підтверджено довідкою позивача про стан заборгованості відповідача станом на 22.02.2011р. ( в матеріалах справи). Доказів зворотнього суду не надано.

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов”язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмету застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов”язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 5.1 договору застави, позивач набуває права звернення стягнення на майно та його реалізацію у випадку якщо в момент настання строку виконання зобов»язань такі не будуть виконані повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об”єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані поданими доказами, не спростовані відповідачем і підлягають до задоволення.

Судові витрати покласти на відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.11, 526, 589, 627, 638, 639, 1054 ЦК України, ст.193, 216 ГК України, ст.ст.33, 34, 43, 49, 82, 84, 85,116 ГПК України, господарський суд,

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Звернути стягнення на заставлене майно, яке належить фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1), а саме: холодильний агрегат для збереження квітів TAGD 4610 T, випарник SYYS 218 E65, систему охолодження повітря СОП 2-124 ТАС 18 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Моршин Львівської області», м.Моршин, вул. І.Франка,60 (код ЄДРПОУ 20773552) на загальну суму 6554,56 грн.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк в особі філії «Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Моршин Львівської області, м.Моршин, вул. І.Франка,60 (код ЄДРПОУ 20773552) - 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя

Рішення складено 09.03.2011р.