Рішення № 14101715, 03.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.03.11 Справа№ 10/166

За позовом ВАТ «КБ «Надра»в особі філії Львівського регіонального управління м. Львів

До відповідача ТзОВ «РІО-міст» м. Буськ , Львівської області

Про стягнення 9801781,83 грн.

Суддя Довга О.І.

Секретар Скремета О.О.

Представники :

від позивача Зданкевич О.З. представник за довіреністю

від відповідача Марушко Н.В. - представник за довіреністю

Представникам сторін розяснено їх права та обовязки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

Сторони подали письмове клопотання про відмову від технічного запису судового процесу.

Суть спору :

На розгляді господарського суду Львівської області знаходиться справа ВАТ «КБ «Надра»в особі філії Львівського регіонального управління м. Львів до Товариства з обмеженою відповідальністю «РІО-міст» м. Буськ, Львівської області про стягнення 9801781,83 грн.

В судовому засіданні 01.03.2011 року оголошувалась перерва до 03.03.2011 року.

Представник Позивача просить позов задоволити з підстав, викладених у позовній заяві, та з додаткових пояснень, які надавались під час розгляду спору.

Відповідач проти заявленого позову заперечує, просить відкласти розгляд справи для надання можливості ТзОВ «РІО-міст» долучити до матеріалів справи № 10/166 копій ухвал Апеляційного суду Львівської області про порушення провадження у справі по апеляційних скаргах ОСОБА_1 на рішення Буського районного суду Львівської області від 13.01.2011 року.

Позивач проти відкладення розгляду справи заперечує.

Суд відхиляє клопотання Відповідача про відкладення розгляду спору, та вважає за можливе розглянути спір згідно вимог ст. 75 ГПК України.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обовязки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову та факти, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову. В силу частини 2 статті 22 ГПК України сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (частина 2 статті 43 ГПК України), якими в силу статті 32 даного Кодексу є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Розглянувши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників, створивши, у відповідності до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України сторонам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин і правильного застосування законодавства, суд встановив наступне:

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, однією із основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 1 ЦК України, цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Відповідно до ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства зокрема є свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом; справедливість, добросовісність та розумність.

У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст.174 ГК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обовязків (господарських зобовязань) .

Згідно з приписами ст. 509 ЦК України, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності до частини 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Сторони є вільними в укладенні договору, а також у визначенні форми договору (усна чи письмова), що підтверджується ст. 218 ЦК України, яка передбачає, що недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорюваних окремих його частин може доводитися, в тому числі, письмовими доказами.

10.07.2007 року між ВАТ КБ «Надра»(Банк) особі філії ВАТ КБ «Надра»Львівське регіональне управління та ТзОВ «РІО-міст»(Позичальник) укладено Договір кредитної лінії № 11/МБ-28 (Договір) на суму 750000,00 доларів США із кінцевим терміном повернення кредитних коштів - 10.07.2010 року із сплатою 15,5%.

Спірні правовідносини виникли між Позивачем та Відповідачем в особі Філії ВАТ КБ «Надра»Львівське РУ, яка згідно п. 1.4 Положення виступає від імені Банку перед третіми особами, установами, підприємствами і організаціями всіх форм власності.

Згідно з Додатковою угодою № 1 від 11.07.2007 року до Договору кредитної лінії № 11/МБ-28, Відповідач отримав транш у розмірі 400000,00 доларів США. Згідно з Додатковою угодою № 2 від 01.08.2007 року до Договору кредитної лінії № 11/МБ-28, Відповідач отримав транш у розмірі 200000,00 доларів США. Згідно з Додатковою угодою № 3 від 13.09.2007 року до Договору кредитної лінії № 11/МБ-28, Відповідач отримав транш у розмірі 150000,00 доларів США. Факт отримання коштів засвідчується меморіальними ордерами.

Відповідно до п. 5.1.3 Договору кредитної лінії № 11/МБ-28 від 10.07.2007 року Відповідач зобовязався забезпечити повне повернення кредиту та відсотків по ньому, а також сплатити можливу пеню та штрафні санкції, відшкодувати збитки.

На день розгляду спору Відповідач свої зобовязання не виконував.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 3.2.5 Договору кредитної лінії, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту Позичальником, у випадку виникнення у Позичальника прострочення сплати кредиту, відсотків за користування кредитом за будь-який період.

Станом на 31.03.2009 року розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем по Договору № 11/МБ-28 від 10.07.2007 року становить 38750,00 доларів США, що складає 298375,00 грн. прострочені відсотки.

Згідно п. 8.1 та 8.2 Договору кредитної лінії № 11/МБ-28 від 10.07.2007 року у разі порушення строків повернення кредиту, Позивальник зобовязаний сплатити на користь Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення.

П. 8.3 Договору передбачено, що у разі порушення строків повернення кредиту чи сплати відсотків за користування кредитом, Позивальник сплачує Банку штраф у розмірі 5% від суми заборгованості по поверненню Кредиту.

10.07.2007 року між ВАТ КБ «Надра» та ТзОВ «РІО-міст» укладено Договор кредитної лінії № 12/МБ-28 на суму 500000,00 доларів США, з кінцевим терміном повернення кредитних коштів - 10.07.2014 року із сплатою 14,4%. Відповідно до Додаткової угоди № 1 від 11.07.2007 року до Договору кредитної лінії № 12/МБ-28 Відповідач отримав транш у розмірі 500000,00 доларів США.

Факт отримання коштів Позивач підтверджує меморіальним ордером.

Відповідно до п. 5.1.3 Договору кредитної лінії № 12/МБ-28 від 10.07.2007 року Відповідач зобовязався забезпечити повне повернення кредиту та відсотків по ньому, а також сплатити можливу пеню та штрафні санкції, відшкодувати збитки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до п. 3.2.5 Договору кредитної лінії, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту Позичальником, у випадку виникнення у Позичальника прострочення сплати кредиту, відсотків за користування кредитом за будь-який період.

Станом на 31.03.2009 року розмір простроченої заборгованості Відповідача перед Позивачем по Договору кредитної лінії № 12/МБ-28 від 10.07.2007 року становить 14453,68 доларів США, що становить 111293,34 грн. - прострочені платежі по кредиту та 21261,64 доларів США, що становить 163714,63 грн. - прострочені відсотки.

Відповідно до п. 8.1 та п. 8.2 Договору кредитної лінії № 12/МБ-28 від 10.07.2007 року, порушення Позивальником строків сплати відсотків за користування кредитом та у випадку порушення строків повернення кредиту Позивальник зобовязаний сплатити на користь Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення.

Пунктом 8.3 Договору кредитної лінії № 12/МБ-28 від 10.07.2007 року передбачено, що за порушення строків повернення Кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом Позивальник сплачує Банку штраф у розмірі 5% від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків визначених на дату прострочення .

На день розгляду спору зобовязання по Договору кредитної лінії № 12/МБ-28 від 10.07.2007 року Відповідачем не виконуються.

10.07.2007 року в забезпечення виконання зобовязань по Договору кредитної лінії № 11/МБ-28 від 10.07.2007 року та Договору кредитної лінії № 12/МБ-28 від 10.07.2007 року між сторонами укладено Договір іпотеки, відповідно до якого - Відповідач передав Позивачу в іпотеку власне майно.

Узгоджена сторонами спору вартість предмету іпотеки становить 10116503,000 грн.

Станом на 31 березня 2009 року заборгованість Відповідача по Договору кредитної Ліни № 11/МБ-28 від 10.07.2007р. становить 800 038,72 доларів США що в еквіваленті складає 6 160 298,14 грн.;

- 750 000,00 доларів США, що в еквіваленті складає 5 775 000,00 грн. - заборгованість по кредиту;

- 8 395,82 доларів США , що в еквіваленті складає 64 647,81 грн. - нараховані відсотки (за період 01.03.2009-31.03.2009);

- 38 750,00 доларів США, що в еквіваленті складає 298 375,00 грн. - заборгованість по відсотках (за період 02.12.2008-30.03.2009);

- 955,40 доларів США, що в еквіваленті складає 7 356,58 грн. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків (за період 02.12.2008 - 30.03.2009р.);

- 1 937,50 доларів США, що в еквіваленті складає 14 918.75 грн. - штраф (згідно п. 8.3 договору).

Станом на 31 березня 2009 року заборгованість Відповідача по Договору кредитної лінії № 12/МБ-28 від 10.07.2007р. становить 488 087,94 доларів США, що в еквіваленті складає 3 758 277,11 грн.,

- 442 950,78 доларів США, що в еквіваленті складає 3410721.01 грн. - заборгованість по кредиту, в тому числі 14 453,68 доларів США, що в еквіваленті складає 111 293,34 грн. - прострочені платежі по кредиту (за період 01.11.2008-30.03.2009);

- 21 261,64 доларів США, що в еквіваленті складає 163 714,63 грн. - заборгованість по відсотках (за період 01.10.2008-30.03.2009);

- 5 492,59 доларів США, що в еквіваленті складає 42 292,94 грн. - нараховані відсотки (за період 01.03.2009-31.03.2009);

- 1 149,18 доларів США, що в еквіваленті складає 11 004,69 грн. - пеня за несвоєчасне погашення ануїтетного графіку (за період 02.12.2008 - 30.03.2009р.);

- 1 785,77 доларів США, що в еквіваленті складає 13 750,40 грн. - штраф (згідно п. 8.3 договору).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, Відповідачем було допущено порушення взятих на себе, кредитними договорами, зобовязань та припинено здійснення платежів в рахунок погашення суми кредиту і відсотків.

Ч. 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Згідно вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України за Кредитним договором банк, або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти ( кредит) позивальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 22 ГПК України, сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що Позивачем представлено достатньо обєктивних, допустимих та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, всебічно і повно перевіривши обставини справи в їх сукупності, дослідивши представлені докази, у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення в розмірі 9801781,83 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на Dідповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст. 124 Конституцією України, ст.ст. 526, 530, 572, 589, 590, 651, 657, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 33,34,43,44, 82-84 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги задоволити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РІО-міст» ( 80500, Львівська обл.. м. Буськ, м-н Незалежності,10, код ЄДРПОУ 32124202) на користь ВАТ КБ «Надра»( 04053, м. Київ, вул. Артема,15, МФО 321024, код ЄДР 20025456) в особі філії Львівського регіонального управління ( м. Львів, вул. Пекарська, 7, МФО 325978, код ЄДРПОУ 23949103) 9801781,83 грн. заборгованості, 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя