Рішення № 141016862, 28.10.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/7018/26

Провадження № 2/639/3137/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2026 року м. Харків

Новобаварський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Борисенка О.О.,

секретаря судового засідання Пивоварової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 639/7018/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

Позивач ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернувся до Новобаварського районного суду міста Харкова з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1592-2672 від 24.08.2025 у загальному розмірі 98877,24 грн, а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Матеріали позовної заяви сформовані в системі «Електронний суд» та підписані представником позивача Любарською Ілоною Володимирівною, яка діє на підставі довіреності (а.с.13).

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 24.08.2025 між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту, який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1592-2672, відповідно до умов якого кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб на таких умовах: сума кредиту 24600,00 грн, строк кредитування 365 днів, базовий період 30 днів, комісія за видачу кредиту 15% від суми кредиту, промо-ставка 0,90% в день; знижена процентна ставка 1,00% в день, стандартна процентна ставка: 1,00% за кожен день користування кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення договору, та 0,74% за кожен день користування кредитом, яка застосовується у період, починаючи з 181 календарного дня дії договору і до закінчення строку дії договору або до дати фактичного повернення всієї суми кредиту. Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти відповідно до умов укладеного кредитного договору, шляхом переказу через партнера ТОВ «ФК Контрактовий дім», з яким укладено договір № 02/06/2020 про надання послуг з приймання та переказу платежів від 10.06.2020, та який має ліцензію НБУ на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунків № 21/772-рк від 29.04.2023, на вказаний відповідачем в особистому кабінеті картковий рахунок. Відповідач, отримавши кредитні кошти, не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, умови кредитного договору не виконав у повному обсязі. Станом на 12.05.2026 загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становить 98877,24 грн, з яких: заборгованість за кредитом 24600,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами 58287,24 грн, заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України 12300 грн; заборгованість по комісії 3690,00 грн.

04.08.2026 ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження, призначено судове засідання (а.с.17).

28.10.2026 суд на місці долучив до матеріалів справи відзив відповідача на позовну заяву, що надійшов до суду 07.08.2026, сформований в системі «Електронний суд» 06.08.2026 та підписаний представником відповідача адвокатом Єременко Кариною Віталіївною, яка діє на підставі ордеру (а.с.21).

У відзиві на позовну заяву представник відповідача просила відмовити у задоволенні позовних вимог у зв`язку з недоведеністю факту зарахування кредитних коштів на банківський рахунок відповідача та недоведеністю заявленого розміру заборгованості. У разі визнання судом факту отримання відповідачем 24600,00 грн доведеним, просила зменшити розмір процентів із 58287,24 грн до 24600,00 грн; відмовити у стягненні 33687,24 процентів, нарахованих понад розмір тіла кредиту; відмовити у стягненні 12300,00 грн процентів річних за ст. 625 ЦК України; відмовити у стягненні 3690 грн комісії за видачу кредиту; визначити граничний розмір заборгованості як 49200 грн за вирахуванням усіх фактично сплачених відповідачем коштів; здійснити розподіл судових витрат пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Заперечення проти позову обґрунтувала тим, що позивачем не доведено належними, допустимими та достовірними доказами фактичне зарахування кредитних коштів на банківський рахунок, що належить відповідачу. Заявлений розмір процентів є явно завищеним і неспівмірним із сумою кредиту. Проценти за ст. 625 ЦК України нараховані всупереч прямій законодавчій забороні. Комісія за видачу кредиту фактично є додатковою платою за вчинення кредитодавцем дій у власних інтересах. На думку сторони відповідача, суд має повноваження не застосовувати несправедливі умови та відмовити кредитору в захисті права в частині надмірних нарахувань.

Представник позивача Любарська І.В. у позовній заяві просила розглянути справу без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

У доданому до позовній заяв клопотанні директор ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Резуєв Є.В. просив розглянути справу без участі представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечував (а.с.12).

Належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи відповідач, згідно з ч. 8 ст. 128 ЦПК України, у судове засідання не з`явився, в порушення ст. 131 ЦПК України про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідача адвокат Єременко К.В. у поданому до суду 10.08.2026 клопотанні просила розглянути справу за відсутності відповідача та його представника, врахувати викладену стороною відповідача позицію, доводи та заперечення, у задоволенні позовних вимог відмовити.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 ЦПК України особи, які беруть участь у справі, зобов`язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи та виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Частиною 3 ст. 131 ЦПК України передбачено, що у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, суд не здійснював.

Відповідно до рішення зборів суддів Новобаварського районного суду міста Харкова від 16.03.2026 № 2/26, у спорах, що виникають з правочинів, зокрема договорів, з них позики, кредиту, банківського вкладу, у тому числі споживчого кредиту запроваджена змішана форма розгляду (формування та зберігання) судових справ. Встановлено, що підлягають роздрукуванню такі матеріали: позовну заява, документ, що підтверджує сплату судового збору; документи, що підтверджують повноваження представників сторін. Додатки до позовної заяви не роздруковуються та зберігаються в електронній формі, якщо інше не визначено.

Суд, дослідивши матеріали електронної справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив такі фактичні обставини та відповідні ним правовідносини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд установив, що 24.08.2025 об 11 год 25 хв між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) в електронній формі з використанням електронного підпису укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1592-2672 продукту «MaxiCredos», відповідно до умов якого Кредитодавець відкриває для Позичальника Кредитну лінію на умовах, визначених цим Договором (п.2.1). Кредитодавець відкрив Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання Позичальнику Кредиту на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом та інші платежі, передбачені цим Договором у порядку, передбаченому цим Договором (п.2.2). Цей Договір укладається Сторонами у вигляді електронного договору у розумінні Закону України «Про електронну комерцію» (п.3.1). Загальний розмір Кредиту (сума Кредиту) за цим Договором становить 24600.00 гривень (п.4.1). Дата надання/видачі Кредиту: 24.08.2025 (п.4.2). Кредит надається Позичальнику шляхом безготівкового переказу грошової суми, вказаної у п. 4.1. цього Договору, на банківський рахунок Позичальника шляхом використання вказаних Позичальником реквізитів електронного платіжного засобу (п.4.6). Плата за видачу кредиту передбачена у формі процентів за користування Кредитом та комісії за видачу Кредиту. Тип процентної ставки за користуванням Кредитом фіксована. Процентні ставки за користуванням Кредитом, зазначені у пункті 4.10 Договору, застосовуються у відповідні періоди дії Договору і не можуть бути збільшені Кредитодавцем в односторонньому порядку без письмової згоди Позичальника (п.4.7). Базовий період складає 30 календарних днів. Перебіг першого Базового періоду починається з дати надання/видачі Кредиту та закінчується в дату останнього календарного дня першого Базового періоду (п.4.8). Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється на залишок неповерненої суми Кредиту за кожен день користування Кредитом, починаючи з дати видачі Кредиту до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту, за наступною Стандартною процентною ставкою: 1.00% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення цього Договору. В цей період можливе використання Позичальником права користування Кредитом за Промо-ставкою та/або Зниженою та/або Пільговою процентною ставкою; 0.74% за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії цього Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (п.4.10). Комісія за видачу кредиту становить 15.00 % від суми виданого Кредиту. Нарахування комісії за видачу кредиту здійснюється на суму виданого за цим Договором Кредиту у день видачі Кредиту (п.4.11). Строк кредитування, тобто, строк на який надається Кредит Позичальнику: 365 календарних днів з моменту перерахування Кредиту Позичальнику (далі Строк кредитування). Дата повернення (виплати) Кредиту 23.08.2026 року (п.4.14). Реальна річна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає 3181.67 процентів (п.4.15). Орієнтовна загальна вартість Кредиту на дату укладення цього Договору (за весь Строк кредитування) складає: 106991.14 грн (п.4.16). Денна процентна ставка на дату укладення цього Договору складає: 0.918% (п.4.17). Позичальник зобов`язується повернути Кредитодавцю отриманий Кредит в останній календарний день Строку кредитування шляхом здійснення безготівкового переказу на банківський рахунок

Кредитодавця у порядку, визначеному у Правилах. Кредит вважається повернутим Кредитодавцю з моменту зарахування необхідної суми грошових коштів на банківський рахунок Кредитодавця (п.5.1). У разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії за видачу Кредиту та/або суми Кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 401500 процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України (п.8.1).

Відповідно до Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки Графік платежів (Додаток № 2 до договору № 1592-2672 від 24.08.2025), дата видачі кредиту 24.08.2025, сума кредиту - 24600,00 грн, дата повернення кредиту 23.08.2026, загальна вартість кредиту 106991,14 грн, реальна річна процентна ставка 3181,67%, комісія за надання кредиту 3690,00 грн, проценти за користування кредитом 77957,40 грн.

Відповідач підписав договір про відкриття кредитної лінії та додаток до нього електронним підписом, створеним за допомогою одноразового ідентифікатора «А9719».

Договір містить інформацію про анкетні дані відповідача, його місце проживання, серію, номер паспорту, орган який його видав та дату його видачі, податковий номер, електронну адресу, номер особистого електронного платіжного засобу НОМЕР_1 .

Відповідач з викладеними у договорі умовами кредитування погодився без будь-яких зауважень або застережень, на підтвердження чого проставив свій підпис.

Також 24.08.2025 ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором «А0161» підписав паспорт споживчого кредиту ТОВ «Укр Кредит Фінанс», що містить інформацію про основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача; щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача; про порядок повернення кредиту тощо.

Відповідно до копії листа ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» від 14.05.2026, на підставі договору № 02/06/20 від 10.06.2020, ТОВ «ФК «Контрактовий дім» перерахував: 24.08.2025 об 11:25 24600,00 грн на картку НОМЕР_2 , призначення платежу: "Видача кредитних коштів за договором 1592-2672 від 24.08.2025 ОСОБА_1 , ІПН: НОМЕР_3 ".

Відповідно до складеного ТОВ «Укр Кредит Фінанс» деталізованого розрахунку заборгованості за договором № 1592-2672 від 24.08.2025 станом на 12.05.2026 за період з 24.08.2025 по 11.05.2026, заборгованість по кредиту становить 98877,24 грн, з яких: 24600 грн основний борг, 58287,24 грн залишок відсотків; 12300 грн залишок відсотків за ст. 625 ЦК України; 3690,00 грн залишок комісій.

Зобов`язання виникають з підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема із договорів.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина 1 статті 530 ЦК України).

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Частиною 1 статті 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Також, частинами 1, 2 статті 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

З договору № 1592-2672 від 24.08.2025 суд вбачає, що відповідно до вимог частини 1 статті 638 ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, який оформлено в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Оскільки цей договір укладено за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт або мобільний додаток, та відповідач підписав його електронним підписом одноразовим ідентифікатором, тому без отримання відповідного ідентифікатора, без здійснення входу до інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, такий договір не був би укладений.

Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20), від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 14 червня 2022 року у справі № 757/40395/20 (провадження № 61-16059св21), від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20 (провадження № 61-2902св21).

Отже, відповідач уклав електронний договір та підписав такий у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» (електронним підписом одноразовим ідентифікатором), а тому договір № 1592-2672 від 24.08.2025 укладено у формі електронного документу з електронними підписами сторін між сторонами про відкриття кредитної лінії є результатом домовленості сторін і відповідає загальним засадам цивільного законодавства, встановленим ст.3 ЦК України, а також ст. 1054 ЦК України, ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», оскільки позичальник був ознайомлений з умовами кредитування, сторони мали необхідний обсяг цивільної дієздатності і волевиявлення учасників договору було вільним.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст.1048 та ч. 1 ст.1054 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми кредиту, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором. Отже, припис абзацу 2 ч.1 ст.1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Позикодавець наділений можливістю реалізувати своє право в порядку ч. 2 ст. 1050 ЦК України на дострокове повернення йому частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України, як шляхом пред`явлення досудової вимоги, так і судової.

10 червня 2017 року набув чинності Закон України «Про споживче кредитування», у зв`язку з чим у Законі України «Про захист прав споживачів» текст статті 11 викладено в такій редакції: «Цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Положення частин першої, другої, п`ятої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» з набуттям чинності Закону України «Про споживче кредитування» залишилися незмінними, проте, враховуючи ультраактивну форму дії Закону України «Про захист прав споживачів», визначені ним наслідки включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації щодо кредиту, підлягають перевірці на відповідність змісту положень Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право фінансовим установам встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

Отже, дії кредитодавця щодо встановлення у кредитному договорі комісії за надання кредиту та вимога про стягнення такої комісії є правомірними.

Таку правову позицію Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19.

Отже, суд встановив, що між позивачем та відповідачем 24.08.2025 укладено кредитний договір № 1592-2672 у формі електронного документу з електронними підписами сторін шляхом, підписаного відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Позичальник ОСОБА_1 отримав грошові кошти на погоджених ним умовах кредитування, проте свого обов`язку зі своєчасного повернення кредитних коштів, сплати процентів та комісій не виконав.

Отримання відповідачем кредитних коштів шляхом їх зарахування на банківський рахунок відповідача підтверджується наданими позивачем доказами, та така обставина відповідачем не спростована.

Суд зауважує, що відповідач, будучи власником карткового рахунку, не зазначив про наявність доказів та не надав доказів, що кредитні кошти він на свій банківський рахунок не отримував, або рахунок, на який перераховані кредитні кошти, йому не належить, або, що телефон чи адреса електронної пошти, на які позивач надіслав одноразовий ідентифікатор, вибули з володіння відповідача.

Зі складеного позивачем розрахунку заборгованості суд вбачає, що відсотки за користування кредитними коштами нараховані у встановленому договором розмірі (з 24.08.2025 по 22.09.20-25 - 0,90% в день; з 23.09.2025 по 19.02.2026 1,00% в день; з 20.02.2026 по 11.05.2026 0,74% в день).

Обставини, на які сторона відповідача посилалася у відзиві, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, належних й допустимих доказів, які б спростовували посилання позивача про наявність заборгованості та її розміру суду не надано.

Згідно з вимогами статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Сторона відповідача у відзиві на позов просила зменшити суму нарахованих процентів до розміру тіла кредиту, посилаючись на непропорційність розміру нарахованих процентів та несправедливі умови договору щодо нарахування відсотків в такому розмірі.

Суд зауважує, що чинним законодавством передбачена можливість зменшення за рішенням суду лише розміру неустойки, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Зменшення розміру нарахованих відсотків, що по своєї сутті є платою за користування кредитними коштами, розмір, порядок та строк нарахування яких визначений умовами кредитного договору, з якими відповідач погодився, чинним законодавством не передбачена.

Об`єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду в постанові від 7 вересня 2026 року у справі № 552/672/23 відступила від попереднього підходу, за яким суд мав право самостійно оцінювати й урізати непропорційні проценти крізь призму принципів добросовісності, справедливості та розумності за відсутності відповідної вимоги споживача. В цій постанові Верховний Суд дійшов висновку, що суд не може самостійно зменшувати (коригувати) розмір процентів за споживчим кредитом лише з мотивів їх несправедливості чи непропорційності без окремої позовної вимоги споживача про визнання умов договору недійсними або їх оспорення.

У суду відсутні докази про те, що відповідач мав об`єктивні перешкоди для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості, проте фактично отримані та використані надані грошові кошти в добровільному порядку не повернув, зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконав, не сплачував кредит, проценти, комісію вчасно та у повному обсязі, доказів про сплату відповідачем заборгованості за кредитним договором позивачу матеріали справи не містять.

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/202, затвердженим Верховною Радою України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався, та наразі не скасовано.

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем); 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання(невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від відповідальності, визначеною статтею 625 ЦК України за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який відповідно до положень частини 4 статті 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

Отже, якщо на момент укладення договору та розгляду справи на території України діє воєнний стан, кредитодавець не мав права нараховувати відповідачу проценти за ст. 625 ЦК України.

З огляду на викладене, у задоволенні позовної вимоги в частині стягнення відсотків річних, нарахований на підставі ст. 625 ЦК України, у розмірі 12300,00 грн суд відмовляє.

У зв`язку з викладеним, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, та стягує з відповідача на користь позивача заборгованість за договором № 1592-2672 від 24.08.2025 у розмірі 86577,24 грн, що складається з: 24600,00 грн заборгованість за кредитом; 58287,24 грн заборгованість за процентами, 3690,00 грн заборгованість по комісії.

При зверненні до суду позивач поніс судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662,40 грн, що підтверджується матеріалами справи (а.с.9).

Суд розподіляє судові витрати, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (87,56%), та у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог стягує з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 2331,20 грн.

Керуючись ст. 6, 7, 12, 13, 43, 76, 81, 82, 89, 128, 131, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (рахунок IBAN НОМЕР_4 , банк АБ «Укргазбанк», МФО 320478) заборгованість за договором про відкриття кредитної лінії № 1592-2672 від 24.08.2025 у розмірі 86577 (вісімдесят шість тисяч п`ятсот сімдесят сім) грн 24 коп., що складається з: 24600,00 грн заборгованість за кредитом; 58287,24 грн заборгованість за процентами, 3690,00 грн заборгованість по комісії.

Відмовити у задоволенні позовних вимог в частині стягнення процентів річних, нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України, у розмірі 12300,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (рахунок IBAN НОМЕР_4 , банк АБ «Укргазбанк», МФО 320478) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2331 (дві тисячі триста тридцять одну) грн 20 коп.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, адреса місцезнаходження: м. Київ, б-р Лесі України, буд. 26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повне рішення складено 28.10.2026.

Веб-адреса цього документу у Єдиному державному реєстрі судових рішень http://reyestr.court.gov.ua/ з посиланням на номер справи.

Суддя Олександр БОРИСЕНКО