Рішення № 14101664, 15.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.11                                                                                           Справа№ 7/220(10)

за позовом Галицька районна адміністрація Львівської міської ради, м.Львів

до відповідача ПП «Арх-Буд Альянс», м.Львів

про стягнення коштів

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Сорочик В.Ю.

Представники:

від позивача - Прохоренко О.І. - представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача –не з’явився

Суть спору:

Галицька районна адміністрація Львівської міської ради звернулась до господарського суду Львівської області з позовом до приватного підприємства «Арх-Буд Альянс»про стягнення коштів; ціна позову: 1798,80грн. , крім того, в своїх позовних вимогах Позивач просить стягнути з Відповідача судові витрати.

Позовні вимоги мотивавоні, зокрема, платіжними дорученнями з відмітками банку про сплату державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, фіскальним чеком від 01.12.2010 року, копією договору №1 від11.09.2008 року, копією довідки КРВ у м.Львові від 19.08.2010 року №147, копією рохрахунку завищення вартості виконаних підрядних робіт ПП «Арх-Буд Альянс», копією листа Галицької районної адміністрації ЛМР від 20.09.2010 року №31, копією претензії Галицької районної адміністрації ЛМР від 18.10.2010 року №31-вих-4300, копією квитанції, яка підтверджує факт надіслання ПП «Арх-Буд Альянс»претензії, копією довідки №907 з ЄДРПОУ, оригіналом витягу з ЄДРЮОФОП від 16.11.2010 року, доказами направлення Відповідачу копії позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Львівської області №7/220(10) від 07.12.2010р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 15год. 30хв. 14.12.2010р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалах господарського суду Львівської області №№7/220(10) від 14.12.2010р., від 04.01.2011р. та від 27.01.2011р.

Представникам Позивача оголошено права і обов’язки, визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані, в тому числі, Відповідачу (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області та наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень) зазначено, що права та обов’язки сторін визначені ст.ст.20, 22, 28 Господарського процесуального кодексу України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Протягом розгляду справи представником Позивача подано наступні документи: копії довіреностей на право здійснення представництва, повідомлення про відсутність обставин передбачених п.2 ч.1 ст.62 Господарського процесуального кодексу України, клопотання про відкладення розгляду справи та продовження строку вирішення спору у зв»язку з необхідністю здійснення доплати державного мита, платіжне доручення №865 від 23 грудня 2010 року, витяг з ЄДРПОУ на Відповідача

Представник Відповідача в судове засідання жодного разу не з’явився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, явка визнавалась обов’язковою, про причини неявки суд не повідомив; вимог ухвал господарського суду Львівської області по даній справі, в тому числі щодо подання відзиву на позовну заяву, не виконав.

Конверти з ухвалами господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані Відповідачу за адресою: 79038, м.Львів, вул.Медової Печери, 12/3а, повертались із зазначенням у поштовій довідці причини повернення: «за закінченням терміну зберігання», та «за зазначеною адресою не проживає». Проте, відповідно до наявних в матеріалах справи витягів з ЄДРПОУ станом на 16.11.2010р. та станом на 26.01.2011р., місцезнаходженням Відповідача є: 79038, м.Львів, вул.Медової Печери, 12, кв.3а.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

11.09.2008р. між Позивачем (Замовник) та Відповідачем (Підрядник) укладено договір №1 (далі –Договір), відповідно до п.1.1 якого, Підрядник зобов»язується виконати капітальний ремонт шатрового даху, у встановлений Замовником строк, а Замовник зобов»язується прийняти і оплатити виконані роботи..

Відповідно до п.4.1 Договору, Замовник зобов’язаний сплатити Підряднику обумовлену договором ціну після виконання робіт протягом 30 календарних днів з дня підписання Сторонами акту здавання-приймання виконаних робіт.

Відповідно до довідки №147 від 19.08.2010р. контрольно-ревізійного відділу у м.Львові контрольно-ревізійного управління у Львівській області (далі –Довідка КРУ), зустрічною вибірковою звіркою щодо підтвердження виду, якості та обсягу робіт та розрахунків Галицькою адміністрацією за ремонтні робот із ПП «Арх-Буд Альянс»встановлено, що в акті приймання виконаних підрядних робіт за вересень 2008р. додатково включені роботи по очищенню приміщень від сміття. Згідно п.1.14 «Вказівок щодо застосування РЕКНр», ДБН Д.1.1-4-2000, нормами вже враховано витрати ресурсів на очищення приміщення від сміття, що одержуються у процесі виконання будівельних робіт; крім цьог, у розрахунку загальновиробничих витрат до акту КБ-2в №1 за вересень 2008р. не застосований понижуючий коофіцієнт. Вищенаведене привело до завищення вартості робіт з капітального ремонту дахів на загальну суму 1798,80грн.

Розрахунки за виконані будівельні роботи проведені.

В матеріалах справи наявний розрахунок завищення вартості виконаних підрядних робіт.

18.10.2010р. Позивачем скеровано Відповідачу претензію№31-вих-4300, підтвердженням чого є наявні в матеріалах справи фіскальний поштовий чек №6356 від 19.10.2010р. Відповідь на зазначену вимогу в матеріалах справи відсутня та Сторонами не подана.

В матеріалах справи відсутні та Сторонами не наведені доводи та не подані докази здійснення повної чи часткової оплати боргу.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно; особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала; положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події; положення цієї глави застосовуються також до вимог повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо у зобов’язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч.3 ст.530 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведене, та те, що в матеріалах справи відсутні та Сторонами не наведені доводи та не подані докази відсутності боргу, здійснення повної чи часткової оплати, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову.

15.02.2011 року у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний 19.02.2011 року.

Щодо здійснення Позивачем сплати державного мита суд зазначає наступне.

Позивачем додано до позовної заяви платіжне доручення №289 від 29.04.2010р. про сплату державного мита в розмірі 85грн.

Відповідно до п.п.А ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, державне мито справляється у розмірі 1 відсотка від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно, розмір державного мита, враховуючи ціну позову, повинен становити 102грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі №7/220(10) від 07.12.2010р., на необхідність виконання якої зазначалось в подальших ухвалах господарського суду по даній справі, зобов’язувалось Позивача здійснити доплату державного мита у відповідності до Дкрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито».

Позивачем додано платіжне доручення №865 від 23.12.2010р. про сплату 85грн. державного мита, де призначенням платежу вказано –за подачу апеляційної скарги до Господарського суду Львівської області.

Враховуючи вищенаведене, та те, що, незважаючи на вимоги ухвал суду, Позивачем не представлено доказів здійснення доплати державного мита за подання позовної заяви до господарського суду у першій інстанції, враховуючи те, що позовні вимоги задоволено, розмір недоплаченного держмита –17грн. –підлягає стягненню з Відповідача до бюджету.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 43, 49, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, ч.1 ст.11, ч.1 ст.509, ст.ст.525, 526, 530, 599, 610, 1212 Цивільного кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з приватного підприємства «Арх- Буд Альянс»(79038, м.Львів, вул.Медової Печери, б.12 кв.3-А, ідентифікаційний код 33196152) на користь Галицької районної адміністрації Львівської міської ради (79000, м.Львів, вул.Ф.Ліста,1, ідентифікаційний код20847537) 1798грн. 80коп. боргу, 85 грн. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Стягнути з приватного підприємства «Арх- Буд Альянс»(79038, м.Львів, вул.Медової Печери, б.12 кв.3-А, ідентифікаційний код 33196152) в доход державного бюджету (р/р 31119095700006, банк –ГУДКУ у Львівській області, МФО –825014, отримувач –УДК Личаківського району міста Львова, ЄДРПОУ –22389406, код платежу - 22090200) 17грн. державного мита.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя