Рішення № 14101614, 01.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.03.11                                                                                           Справа№ 25/175

Господарський суд Львівської області розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи:

за позовом:Міністерства транспорту та зв'язку України (м.Київ)

до відповідача:Львівської міської ради (м.Львів)

за участю третьої особи –1 на стороні позивача:Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Львівського регіонального структурного підрозділу Украероруху (м.Львів)

за участю третьої особи –2:Обласного комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” (м.Львів)

за участю третьої особи –3:Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (м.Львів)

за участю третьої особи –4:Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області (м.Львів)

за участю третьої особи –5:Фонду державного майна України (м.Київ)

про:визнання права державної власності Суддя : В.М. Пазичев

При секретарі :І.Є.Башак

Представники:

від позивача:Лагутін Б.Г. - представник, довіреність від 27.10.2010 року

від відповідача:Бондаренко М.І. - представник за довіреністю від 10.01.2011 року

від третьої особи –1:Котур М.В. - представник, довіреність від 16.07.2008 року

від третьої особи –2:Маєвський Т.Б. - представник, довіреність від 21.07.2010 року

від третьої особи –3:не з’явився

від третьої особи –4: не з’явився

від третьої особи –5:не з’явився Представникам сторін, присутнім в судовому засіданні роз’яснено їх права та обов’язки відповідно до ст.ст. 20, 22 ГПК України, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Міністерства транспорту та зв'язку України (м.Київ) до Львівської міської ради (м.Львів) за участю третьої особи –1 на стороні позивача: Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Львівського регіонального структурного підрозділу Украероруху (м.Львів), третьої особи –2: Обласного комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” (м.Львів), третьої особи –3: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (м.Львів), третьої особи –4: Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області (м.Львів), третьої особи –5: Фонду державного майна України (м.Київ) про визнання права державної власності.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.12.2010 року порушено провадження у справі і призначено до розгляду на 23.12.2010 року. Ухвалою від 23.12.2010 року розгляд справи відкладено до 29.12.2010 року, у зв’язку з неявкою представників сторін. Ухвалою від 29.12.2010 року розгляд справи відкладено до 12.01.2011 року, у зв’язку з неявкою представника відповідача. Ухвалою від 12.01.2011 року розгляд справи відкладено до 25.01.2011 року, за клопотанням позивача для надання доказів по справі. Ухвалою від 25.01.2011 року розгляд справи відкладено до 31.01.2011 року, за клопотанням відповідача. Ухвалою 31.01.2011 року розгляд справи відкладено до 04.02.2011 року, у зв’язку із відсутністю представника відповідача. Ухвалою від 04.02.2011 року розгляд справи відкладено до 10.02.2011 року, за клопотанням позивача для надання доказів по справі. Ухвалою від 10.02.2011 року розгляд справи відкладено до 16.02.2011 року, у зв’язку із відсутністю представника відповідача. Ухвалою від 16.02.2011 року розгляд справи відкладено до 23.02.2011 року, за клопотанням позивача для надання доказів по справі. Ухвалою від 23.02.2011 року розгляд справи відкладено до 01.03.2011 року, за клопотанням позивача для надання доказів по справі.

Позивач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 17.12.2010 року, про відкладення від 23.12.2010 року, від 29.12.2010 року, від 12.01.2011 року, від 25.01.2011 року, від 31.01.2011 року від 04.02.2011 року, від 10.02.2011 року, від 16.02.2011 року, від 23.02.2011 року не виконав повністю, явку повноважного представника в судове засідання забезпечив.

17.01.2011 року за вх.№688/11 позивач подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.

25.01.2011 року за вх.№1517/11 позивач подав додаткові пояснення по справі.

31.01.2011 року за вх.№2006/11 позивач подав клопотання по справі.

16.02.2011 року за вх.№3723/11 позивач подав додаткові пояснення по справі.

Відповідач вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 17.12.2010 року, про відкладення від 23.12.2010 року, від 29.12.2010 року, від 12.01.2011 року, від 25.01.2011 року, від 31.01.2011 року від 04.02.2011 року, від 10.02.2011 року, від 16.02.2011 року, від 23.02.2011 року не виконав повністю, відзив на позов представив, явку повноважного представника забезпечив.

В судовому засіданні 12.01.2011 року відповідач подав відзив на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позову повністю.

25.01.2011 року за вх.№1442/11 відповідач подав клопотання про відкладення розгляду справи.

02.02.2011 року за вх.№2271/11 відповідач подав пояснення на позовну заяву.

16.02.2011 року за вх.№3726/11 відповідач подав пояснення по справі.

Третя особа - 1 вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 17.12.2010 року, про відкладення від 23.12.2010 року, від 29.12.2010 року, від 12.01.2011 року, від 25.01.2011 року, від 31.01.2011 року від 04.02.2011 року, від 10.02.2011 року, від 16.02.2011 року, від 23.02.2011 року не виконала повністю, відзив на позов представила, явку повноважного представника забезпечила.

29.12.2010 року за вх.№25649 представник третьої особи –1 подав пояснення по справі, згідно якого просить суд задоволити позовні вимоги позивача.

20.01.2011 року, представник третьої особи –1 в судовому засіданні подав додаткові пояснення по справі.

31.01.2011 року за вх..№2006/11 представник третьої особи –1 подав клопотання по справі про долучення доказів до матеріалів справи.

03.02.2011 року за вх.№2484/11 представник третьої особи -1 подав клопотання по справі.

16.02.2011 року за вх.№3734/11 представник третьої особи -1 подав пояснення по справі.

Третя особа - 2 вимог ухвали суду про порушення провадження у справі від 17.12.2010 року, про відкладення від 23.12.2010 року, від 29.12.2010 року, від 12.01.2011 року, від 25.01.2011 року, від 31.01.2011 року від 04.02.2011 року, від 10.02.2011 року, від 16.02.2011 року, від 23.02.2011 року не виконала повністю, явку повноважного представника забезпечила.

Третя особа - 3 вимог ухвали суду про залучення до участі у справі від 31.01.2011 року, про відкладення від 04.02.2011 року, від 10.02.2011 року, від 16.02.2011 року, від 23.02.2011 року не виконала повністю, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується підписом повноважного представника на бланку про відкладення розгляду справи на 01.03.2011 року, а явка повноважного представника була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов”язковою.

08.02.2011 року за вх.№2817/11 представник третьої особи - 3 подав клопотання по справі.

23.02.2011 року за вх.№4382/11 представник третьої особи –3 подав пояснення по справі.

Третя особа - 4 вимог ухвали суду про залучення до участі у справі від 16.02.2011 року, про відкладення від 23.02.2011 року не виконала повністю, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується підписом повноважного представника на бланку про відкладення розгляду справи на 01.03.2011 року, а явка повноважного представника була визнана судом та визначена в ухвалах суду обов”язковою.

Третя особа –5 вимог ухвали суду про залучення до участі у справі від 23.02.2011 року не виконала, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечила, хоча і була належним чином, відповідно до ст.64 ГПК України, повідомлена про час, місце і дату розгляду справи, що підтверджується повідомленням-розпискою про вручення відправлення спецзв’язку №107 від 24.02.2011 року.

В судовому засіданні 10.02.2011 року сторони подали спільне клопотання про продовження терміну розгляду справи понад строк, встановлений ст.69 ГПК України.

Позов розглянуто у відсутності представників третьої особи 1, третьої особи 2, третьої особи 3 за наявними в справі матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Відповідно до ст. 85 ГПК України, рішення виготовлено, підписано та оголошено 01.03.2011 року.

Розглянувши документи і матеріали справи, подані сторонами, заслухавши пояснення осіб, які були присутніми в судових засіданнях, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, сукупно оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне:

Позивач у позовній заяві зазначає, що Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (далі - Украерорух) входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України. Згідно п.4.2 Статуту Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, майно підприємства є державною власністю та належить йому на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, закріпленим за ним, за погодженням з уповноваженим органом управління, вчиняючи щодо нього дії, що не суперечать законодавству та цьому Статуту.

До складу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України входить Львівський регіональний структурний підрозділ (далі - РСП) “Украероруху”. Згідно п.2.1 Положення про Львівський регіональний структурний підрозділ Украероруху, затвердженого Генеральним директором Державного підприємства обслуговування повітряного руху України 16.03.2009 року, Львівський РСП “Украероруху” створено з метою забезпечення ефективного і безпечного використання повітряного простору України та обслуговування повітряного руху в зоні своєї відповідальності і організації роботи допоміжного виробництва. Як передбачено п.4.1 вказаного Положення, у своїй виробничо-господарській діяльності Львівський РСП використовує майно “Украероруху”, яке відображається на його окремому балансі, що є складовою частиною балансу підприємства.

Позивач зазначає, що серед майна, яке обліковується на балансі Львівського РСП “Украероруху”, обліковується нерухоме майно за адресою м. Львів, вул. Любінська, 217, - бокси «Д-1», командно-диспетчерський пункт (далі-КДП) «Б-6», що зазначено у довідці про балансову приналежність будівель та споруд та інвентарними картками обліку основних засобів.

У позовній заяві позивач зазначає, що дані будівлі були передані Львівській філії «Украерорух»(надалі - Львівський РСП “Украероруху”) на виконання Указу Президента України від 21.12.1994 року №790/94 «Про заходи щодо забезпечення розвитку цивільної авіації України»та на підставі Наказу Міністра транспорту України №56 від 06.02.1995 року «Про передачу майна до системи комітету по використанню повітряного простору України». Наказом директора Львівської філії “Украероруху” №12 від 09.02.1995 року та Наказом командира Львівського авіапідприємства №79 від 15.02.1995 року створено робочу групу для передачі майна до системи комітету по використанню повітряного простору України та підготовки розподільчого балансу. Згідно Акту прийому-передачі майна, радіотехнічного обладнання, засобів зв'язку, лінійно-кабельних споруд, спецтранспорту, будівель, оборотних засобів, інвентарю та особового складу, складеного робочою групою 22.02.1995 року та затвердженого і погодженого у встановленому порядку, Львівське авіапідприємство передає, а Львівська філія “Украероруху” приймає: основні фонди, в тому числі лінійно-кабельні споруди, спецтранспорт, будівлі, згідно переліку, особовий склад бази ЕРТОЗ, особовий склад аеродромного диспетчерського пункту, оборотні засоби та інвентар, згідно переліку.

За твердженням позивача, на підставі Наказу директора Львівського РСП “Украероруху” №55 від 26.03.2009р. «Про оформлення технічної документації», по балансу Львівського РСП було об'єднано споруди: приміщення КДП, будинок РЕМ, критий перехід та дизельну підстанцію, в один майновий комплекс під назвою будівля КДП.

Обласним комунальним підприємством “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки” (надалі ОКП «БТІ та ЕО») проведено технічну інвентаризацію боксів «Д-1», КДП (командно-диспетчерський пункт) «Б-6»та складено технічні паспорти. Вказані будівлі розташовані в межах земельної ділянки, яка надана у постійне користування Львівському РСП “Украероруху” для їх обслуговування, що підтверджується Державним актом на право постійного користування землею серії ІІ-ЛВ №001195 №30702002 від 13.08.2000 року.

Позивач зазначає, що 02.06.2008 року він звернувся у Виконавчий комітет Львівської міської ради з проханням оформити право власності за Державою на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться на балансі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, проте позитивної відповіді не отримав.

У позовній заяві позивач також зазначає, що 11.11.2009 року, на виконання доручення Міністра транспорту та зв'язку України від 05.09.2008р. №1505/16/11-08 «Про завершення оформлення свідоцтв на право державної власності на об’єкти нерухомості та правовстановлюючих документів на земельні ділянки», з листом на ім'я Начальника управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради щодо оформлення права власності на будівлі об'єктів, що перебувають на балансі Львівського РСП “Украероруху” і розташовані за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 217, бокси «Д-1», КДП (командно-диспетчерський пункт) «Б-6», звернулось Державне підприємство обслуговування повітряного руху України. Листом №2-13188/2302 від 28.12.2009 року, посилаючись на вимоги Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради №114 від 27.02.2009 року (далі - Положення), заявнику було запропоновано подати повний пакет документів, передбачений вищевказаним положенням для розгляду питання по суті. Однак, як зазначає позивач, у зв'язку із відсутністю у нього передбаченого Положенням про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого Рішенням виконкому Львівської міської ради №114 від 27.02.2009 року, рішення виконавчого комітету міської ради або іншого уповноваженого органу про надання дозволу на будівництво об’єктів, Львівський РСП “Украероруху” звернувся із заявою від 31.12.2010 року № 22.1-3157 на ім'я начальника Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради, в якій заперечив підставність застосування до спірних правовідносин вимог Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради №114 від 27.02.2009 року, яке не було чинним на момент створення зазначених об'єктів нерухомості.

Позивач вважає, що дане Положення встановлює загальний порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна у м. Львові та населених пунктах, які знаходяться на адміністративній території м. Львова. Відповідно до п.7 Положення, для оформлення права власності на об'єкти державної власності, при наявності рішення виконавчого комітету міської ради або іншого уповноваженого органу про надання дозволу на будівництво об'єкта і відсутності акта про прийняття в експлуатацію об'єкта, збудованого до 5 серпня 1992 року, заявником подається висновок про технічний стан об'єкта, складений ОКП «БТІ та ЕО», а також документ, який підтверджує існування об'єкта до вказаної дати, або технічний паспорт, виданий на той час ОКП «БТІ та ЕО».

Позивач зазначає, що, відповідно до довідок ОКП «БТІ та ЕО»про приналежність, технічний стан будинку та площу земельної ділянки, право власності на будинок №217 по вул. Любінська у м. Львові - бокси «Д-1», 1985 року побудови, та КДП «Б-6», 1969 року побудови, не зареєстровано, а станом на 16.04.2009 року технічний стан будинку характеризується як добрий. У зв'язку з тим, що будівництво об'єктів здійснено до 5 серпня 1992 року, для оформлення права власності, на думку позивача, згідно вищевказаного Положення не вимагається подання акту про прийняття в експлуатацію об'єкта. Одночасно, у позивача відсутні дозвільні документи на будівництво об'єкта, що унеможливлює виконання вищезазначеної вимоги відповідача щодо оформлення права власності в загальному порядку.

Позивач, також, зазначає, що будівництво боксів «Д-1»та КДП «Б-6», які розташовані у м. Львові по вул. Любінська, №217, здійснено за державні кошти на земельній ділянці, наданій в постійне користування Львівському РСП “Украероруху” для їх обслуговування, тому визнання права власності за Державою, на думку позивача, не порушує прав та інтересів будь-яких третіх осіб, а право власності на нерухоме майно може бути визнано судом в порядку ч.5 ст.376 Цивільного кодексу України.

Окрім того, позивач зазначає, що підставою для звернення до суду з позовом про визнання права державної власності стала відсутність у позивача рішення виконавчого комітету міської ради або іншого уповноваженого органу про надання дозволу на будівництво об'єктів, яке, за твердженням відповідача, є обов'язковим для оформлення права власності відповідно до Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради №114 від 27.02.2009 року.

Подаючи додаткові пояснення по справі, позивач зазначає, що на час введення в експлуатацію будівлі бокси «Д-1», 1985 року побудови, діяла постанова Ради Міністрів УРСР від 12.03.1981 № 125 "Про приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", яка передбачала, що закінчені будівництвом об'єкти пред'являються замовником (забудовником) до приймання державним приймальним комісіям, а відповідно до Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 5 грудня 2000 р. N 273, яке було чинним на момент здійснення реконструкції, у разі проведення реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, споруд та інших об'єктів без зміни цільового призначення об'єкта замовник (забудовник), крім рішення виконавчого органу відповідної ради про дозвіл на будівництво подає також копію документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду, або письмову згоду його власника на проведення зазначених робіт, а тому, на думку позивача, у зв'язку із відсутністю оформленого права власності на будівлі, неможливо було отримати дозвіл на проведення реконструкції.

Позивач зазначає, що при розгляді питання про передачу РСП “Украероруху” у постійне користування земельної ділянки, відповідачу було відомо про відсутність свідоцтв на право власності на приміщення, однак ухвалою Львівської міської ради 13-ї сесії 5-го скликання від 30.04.2009 р. № 2629 "Про користування Державним підприємством обслуговування повітряного руху України земельною ділянкою на вул. Любінській, 217, РСП “Украероруху” була передана земельна ділянка площею 0.6144 га на вул. Любінській, 217 у постійне користування для обслуговування службово-технічних будівель і споруд - боксів «Д-1»та КДП «Б-6», які розташовані на даній земельній ділянці.

Подавши пояснення по справі, представник третьої особи –1 підтримав позовні вимоги повністю, а також зазначив, що, оскільки будівництво боксів «Д-1»та КДП «Б-6»здійснювалось в 1985 році і у 1969 році відповідно, у позивача та у третьої особи-1 відсутні дозвільні документи на їх будівництво, що унеможливлює виконання вищезазначеної вимоги відповідача щодо оформлення права власності на них в загальному порядку.

На думку представника третьої особи –1, враховуючи те, що земельна ділянка була надана Львівському РСП “Украероруху” в постійне користування саме з метою обслуговування боксів «Д-1»та КДП «Б-6», а також те, що визнання права власності на вказані об'єкти за Державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України не порушує прав та інтересів третіх осіб, позовні вимоги позивача, вважає обґрунтованими.

Подавши додаткові пояснення по справі, представник третьої особи –1 зазначає, що для оформлення права власності на будівлі об'єктів, що перебувають на балансі Львівського РСП “Украероруху” і розташовані у місті Львові, вул. Любінська, 217, бокси «Д-1», КДП «Б-6», 11.11.2009 року Державним підприємством обслуговування повітряного руху України було подано повний пакет наявних документів. Представник третьої особи –1 зазначає, що Акти про прийняття в експлуатацію не були передані третій особі - 1 при передачі на баланс уже збудованих об'єктів, у зв'язку з тим, що такі документи у позивача та у третьої особи - 1 відсутні.

Крім того, представник третьої особи –1 зазначає, що для отримання дозволу на проведення будівельних робіт, в т.ч. і реконструкцію об'єкта, необхідно представити правовстановлюючий документ на вказаний об'єкт. На думку представника третьої особи –1, за відсутності правовстановлюючого документа, будь-яка наступна реконструкція буде мати статус самочинного будівництва. Також, третя особа –1 вважає, що, заперечуючи проти визнання права власності на спірні об'єкти, відповідач, унеможливлює подальше їх використання та експлуатацію у відповідності до вимог чинного законодавства України.

На думку третьої особи –1, позовні вимоги обґрунтовуються позивачем відсутністю рішення виконавчого комітету Львівської міської ради або іншого уповноваженого органу про надання дозволу на будівництво об'єкта, як необхідного документа для оформлення права власності на об'єкти нерухомості, однак, на думку третьої особи –1, чинним законодавством України встановлено спеціальну правову норму, що передбачає можливість набуття права власності на нерухоме майно, яке було збудоване на земельній ділянці, яка була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту.

Подавши відзив на позовну заяву, відповідач позов не визнав, посилаючись на ст. 21 ГПК України, згідно якої, позивачами в судовому процесі є підприємства та організації, що подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного або оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, оскільки, на думку відповідача, він не порушив прав позивача щодо оформлення права власності на бокси «Д-1», КДП «Б-6», що розташовані на вул. Любінська, 217 у м. Львові.

На думку відповідача, в листі Управління комунальної власності від 28.12.2009 року №2-13188/2302 не йде мова про відмову позивачу в оформленні права власності на бокси «Д-1», КДП «Б-6», що розташовані на вул. Любінська, 217 у м. Львові, оскільки, як зазначає відповідач, для розгляду питання по оформленню права власності необхідно подати вказаний у листі перелік документів.

Відповідач вважає, що його дії повністю відповідають Закону України від 21.05.1997 року «Про місцеве самоврядування в Україні» та рішенню виконавчого комітету Львівської міської ради від 27.02.2009р. №114 «Про порядок оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна та затвердження вартості цих послуг», оскільки, в п.6.13. Положення наводиться вичерпний перелік документів, необхідних для оформлення права власності на об’єкти державної власності. Відповідач зазначає, що, у разі відсутності документів, перелічених у п. 6.13. Положення, підстав для оформлення права власності немає.

Відповідач вважає, що, оскільки, згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності лише, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право, а позивач, на думку відповідача, вважає свої права порушеними лише щодо оформлення його права на бокси «Д-1»та КДП «Б-6», що розташовані на вул. Любінська, 217 у м. Львові і, оскільки документи, які засвідчували б це право позивачем не отримувались, відтак і не втрачались, тому, на думку відповідача, позивач не позбавлений у встановленому законом порядку, отримавши відповідні документи, звернутись до Львівської міської ради у встановленому порядку із новим зверненням про оформлення права власності.

Подавши додаткові пояснення по справі, відповідач зазначив, що відповідно до технічного паспорту на командно-диспетчерський пункт «Б-6», що збудований 1969 року, на вул. Любінській, 217 в м. Львові, виданого ОКП «БТІ та ЕО», та технічного паспорту на бокси «Д-1», що збудовані 1985 році, на вул. Любінській, 217, на момент побудови даних приміщень діяли Постанова Ради Міністрів УРСР від 16.02.1966р. №159 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів виробничого призначення»та постанова Ради Міністрів УРСР від 12.03.1981р. №125 «Про приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів». Як зазначає відповідач, відповідно до постанови від 12.03.1981р. №125, об’єкти, що закінчені будівництвом відповідно до затвердженого проекту і підготовлені до експлуатації, пред’являються замовником (забудовником) до приймання державним приймальним комісіям, а тому, на думку відповідача, законодавство на той період в обов’язковому порядку вимагало прийняття об’єкта в експлуатацію, але позивачем не представлено доказів прийняття спірних приміщень в експлуатацію.

Відповідач зазначає, що, згідно наказу Львівського РСП “Украероруху” від 26.03.2009 року №55 «Про оформлення технічної документації», була проведена реконструкція приміщення командно-диспетчерського пункту на вул. Любінській, 217, а технічний паспорт виданий після наказу 16.04.2009 року, що, на думку відповідача, є доказом того, що така реконструкція проведена без дозвільних документів органів місцевого самоврядування та інспекції державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідач зазначає, що згідно архівних даних, наданих Львівським територіальним архівним відділом у довідці від 31.01.2011 року, Державним архівом Львівської області від 27.01.2011 року №39/01-22 та Архівним відділом Львівської міської ради від 28.01.2011 року №1107/20, відомості про надання дозволів на будівництво боксів та командно-диспетчерського пункту не виявлено. На думку відповідача, бокси та командно-диспетчерський пункт є самочинним будівництвом, оскільки, згідно архівних даних, не виявлено дозволу на будівництво вказаних об’єктів та, станом на час розгляду справи, як зазначає відповідач, не може бути видано дозвіл на будівництво, згідно норм ст. 5 Цивільного кодексу України, оскільки акти не мають зворотної дії в часі.

Відповідач також зазначає, що рішенням Виконавчого комітету Львівської міської ради від 18.11.2005 року №1224 "Про внесення змін і доповнень до рішення виконавчого комітету від 06.05.2005 року №406 затверджено, що підвідомчість розгляду питань з самочинного будівництва здійснює міжвідомча комісія виконавчого комітету за фактами здійсненого юридичними особами самочинного будівництва об'єктів. За наслідками самочинного будівництва комісія, відповідно до підвідомчості розгляду питань самочинного будівництва, приймає по кожному конкретному випадку рішення

При прийняті рішення суд виходив з наступного:

Згідно ст. 170 ЦК України, держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.

Згідно ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно ст. 326 ЦК України, у державній власності є майно, у тому числі грошові кошти, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках, передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ч.1 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Згідно ч.5 ст. 376 ЦК України, на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно ч.2 ст. 141 ГК України, управління об'єктами державної власності, відповідно до закону, здійснюють Кабінет Міністрів України і, за його уповноваженням, центральні та місцеві органи виконавчої влади. У випадках, передбачених законом, управління державним майном здійснюють також інші суб'єкти.

Згідно Положення № 789, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України 06.06.2006 року, Міністерство транспорту та зв'язку України (Мінтрансзв'язку) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Згідно п.4 вказаного Положення, Мінтрансзв'язку, відповідно до покладених на нього завдань, забезпечує ефективне використання державного майна підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери його управління; виконує відповідно до законодавства України функції з управління об'єктами державної власності, що належать до сфери його управління.

Відповідно до Закону України «Про управління об'єктами державної власності», Міністерство транспорту та зв'язку є уповноваженим органом управління, веде облік об'єктів державної власності, що перебувають в його управлінні, здійснює контроль за ефективним використанням таких об'єктів.

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України (далі - “Украерорух”) входить до сфери управління Міністерства транспорту та зв'язку України. Як передбачено п.4.2 Статуту Державного підприємства обслуговування повітряного руху України, майно підприємства є державною власністю та належить йому на праві господарського відання. Здійснюючи право господарського відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, закріпленим за ним, за погодженням з уповноваженим органом управління, вчиняючи щодо нього будь-які дії, що не суперечать законодавству та цьому Статуту.

До складу Державного підприємства обслуговування повітряного руху України входить Львівський регіональний структурний підрозділ (далі - РСП) “Украерорух”. Згідно п.2.1 Положення про Львівський регіональний структурний підрозділ, затвердженого Генеральним директором Державного підприємства обслуговування повітряного руху України 16.03.2009р., Львівський РСП створено з метою забезпечення ефективного і безпечного використання повітряного простору України та обслуговування повітряного руху в зоні своєї відповідальності і організації роботи допоміжного виробництва. Як передбачено п.4.1 вказаного Положення, у своїй виробничо-господарській діяльності Львівський РСП використовує майно РСП “Украерорух”, яке відображається на його окремому балансі, що є складовою частиною балансу підприємства.

Державне підприємство обслуговування повітряного руху України було засновано відповідно до наказу Фонду державного майна України від 24.12.1992 № 536 "Про створення державного підприємства" з метою організації повітряного руху у повітряному просторі України, а також у міжнародному повітряному просторі, який перебуває під відповідальністю України. Відповідно до п. 3 наказу Міністерства транспорту України від 10.01.93 № 14 "Про питання державного підприємства обслуговування повітряного руху України" Українське об'єднання цивільної авіації та авіапідприємства були зобов'язані в установленому порядку передати Державному підприємству обслуговування повітряного руху України майно, чисельність працівників та приміщення станом на 01.01.1993 року.

З метою подолання кризових явищ у цивільній авіації України, вдосконалення управління цивільною авіацією, забезпечення ефективного використання майна, що перебуває у загальнодержавній власності, та створення умов для подальшого розвитку цивільної авіації України, Президентом України було видано Указ "Про заходи щодо забезпечення розвитку цивільної авіації України" від 21.12.1994 року № 790/94, відповідно до якого Кабінет Міністрів України зобов'язувався забезпечити завершення у місячний строк передачу Комітету по використанню повітряного простору України майна, необхідного для забезпечення діяльності державної системи використання повітряного простору України.

На виконання зазначеного Указу Президента України, Міністерством транспорту України було видано наказ від 06.02.1995 р. № 56 "Про передачу майна до системи Комітету по використанню повітряного простору України", згідно якого до системи Комітету по використанню повітряного простору України підлягало передачі майно державних підприємств авіаційного транспорту, необхідне для забезпечення діяльності системи використання повітряного простору України.

Відповідно до даного наказу, передача майна від Львівського авіапідприємства до Львівської філії Державного підприємства обслуговування повітряного руху України проводилась відповідними робочими групами, створеними наказами підприємств.

Згідно Переліку основних фондів, що передаються з балансу Львівського авіапідприємства на баланс Львівської філії державного підприємства обслуговування повітряного руху України "Украерорух", від 21.02.1995 року та затвердженого Міністерством транспорту України Акту прийому-передачі майна від 22.02.1995 року, були передані будинок КДП (командно-диспетчерський пункт), 1969 року побудови, та бокси, 1985 року побудови.

Зазначені будівлі розташовані на земельній ділянці, яка, згідно Державного акту на право постійного користування землею серії II-ЛВ №001195 №30702002 від 13.08.2000 року, була надана Львівському РСП “Украероруху”. На підставі ухвали № 2629, прийнятої на 13 сесії 5 скликання Львівської міської ради від 30.04.2010 року, земельна ділянка, яка розташована за адресою м. Львів, вул. Любінська, 217, надана на праві постійного користування Державному підприємству обслуговування повітряного руху України для обслуговування службово-технічних будівель і споруд, що підтверджується державним Актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №2175795 від 09.04 2010 року.

Будівля КДП та бокси обліковуються на балансі Львівського РСП “Украероруху”, що підтверджується наданими суду довідкою про балансову приналежність будівель та споруд №22.7-3139 від 29.12.2010 року та інвентарною карткою обліку основних засобів №0090.

Згідно ст.182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Згідно ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень", право власності на нерухоме майно підлягає обов'язковій державній реєстрації. На час розгляду справи, право власності на бокси і КДП належним чином не оформлено та не зареєстровано в ОКП «БТІ та ЕО», як того вимагає чинне законодавство.

02.06.2008 року позивач звернувся у виконавчий комітет Львівської міської ради з заявою про оформлення права власності за державою на об'єкти нерухомого майна, що знаходяться на балансі Державного підприємства обслуговування повітряного руху України. 11.11.2009р. із заявою про оформлення права власності на ім'я начальника Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради щодо оформлення права власності на будівлі, що перебувають на балансі Львівського РСП “Украерорух” і розташовані за адресою: м. Львів, вул. Любінська, 217, бокси - літера «Д-1», КДП (командно-диспетчерський пункт) – літера «Б-6», звернулось Державне підприємство обслуговування повітряного руху України.

У відповіді від 28.12.2009р. №2-13188/2302, посилаючись на вимоги Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради №114 від 27.02.2009р., позивачу було запропоновано подати повний пакет документів, передбачений вищевказаним Положенням для розгляду питання по суті.

У зв'язку із відсутністю у позивача, передбаченого Положенням про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого Рішенням виконкому Львівської міської ради №114 від 27.02.2009 року, рішення виконавчого комітету Львівської міської ради або іншого уповноваженого органу про надання дозволу на будівництво об’єктів, Львівський РСП “Украероруху” звернувся із заявою від 31.12.2010 року № 22.1-3157 на ім'я начальника Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати документа, який засвідчує це право.

Тому, твердження відповідача про те, що позивач вважає свої права порушеними лише при оформленні його права на бокси «Д-1», КДП «Б-6», що розташовані на вул. Любінська, 217 у м. Львові і, оскільки документи, які засвідчували б це право позивачем не отримувались, відтак і не втрачались, тому позивач не позбавлений у встановленому законом порядку, отримавши відповідні документи, звернутись до Львівської міської ради у встановленому порядку із новим зверненням про оформлення права власності, не може братися до уваги суду, оскільки, підставою для звернення до суду з позовом про визнання права державної власності стала відсутність у позивача рішення виконавчого комітету міської ради або іншого уповноваженого органу про надання дозволу на будівництво об'єктів, яке, за твердженням відповідача, є обов'язковим для оформлення права власності, відповідно до Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради №114 від 27.02.2009 року. Однак, Положення встановлює загальний порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна у м. Львові та населених пунктах, які знаходяться на адміністративній території м. Львова.

Відповідно до п.7 Положення, для оформлення права власності на об'єкти державної власності, при наявності рішення виконавчого комітету міської ради або іншого уповноваженого органу про надання дозволу на будівництво об'єкта і відсутності акта про прийняття в експлуатацію об'єкта, збудованого до 5 серпня 1992 року, заявником подається висновок про технічний стан об'єкта, складений БТІ, а також документ, який підтверджує існування об'єкта до вказаної дати, або технічний паспорт, виданий на той час БТІ.

Судом встановлено, що на виконання вимог п.7 Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, позивачем разом із заявою було подано документи, які підтверджують технічний стан об'єктів та документи, що засвідчують факт їх існування до 5 серпня 1992 року. Відповідно до Довідок ОКП «БТІ та ЕО»про приналежність, технічний стан будинку та площу земельної ділянки, право власності на будинок №217 по вул. Любінська у м. Львові –літ. «Д-1»- бокси, 1985 року побудови, та літ. «Б-6»- КДП, 1969 року побудови, не зареєстровано, станом на 16.04.2009р. технічний стан будинку характеризується як добрий. Отже, будівництво об'єктів здійснено до 5 серпня 1992 року, а для оформлення права власності, згідно вищевказаного Положення, не вимагається подання акта про прийняття в експлуатацію об'єкта.

Разом з тим, у позивача відсутні дозвільні документи на будівництво об'єкта, що перешкоджає оформлення права власності в загальному порядку: у позивача відсутній дозвіл на будівництво, який не може бути отриманий на даний час, оскільки, об'єкти вже збудовано у 1969 році та 1985 році відповідно. Таким чином, твердження відповідача про можливість отримання позивачем усіх необхідних документів і можливість оформлення права власності в загальному порядку не відповідає фактичним обставинам справи.

Позивач в судовому розгляді справи визнав, що спірні будівлі відповідно до ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України вважаються самочинним будівництвом, а тому, відповідно до ч. 5 ст. 376 Цивільного кодексу України, звернувся до суду із заявою про визнання права власності за умови, що це не порушує права інших осіб.

Окрім того, про відсутність порушення прав інших осіб свідчить надана позивачем суду Довідка Обласного комунального підприємства Львівської обласної ради "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки" від 16.04.2009 р. № Ю/1368 про те, що у ОКП ЛОР "БТІ та ЕО" інвентаризація та реєстрація об'єкта нерухомого майна за літ."Б-6" - КДП та за літ. "Д-1" - бокси за адресою Любінська, 217 не проводилась. Відсутність реєстрації зазначених об'єктів підтверджується також аналогічною довідкою, наданою суду відповідачем 20.01.2011 року, а також архівними даними Львівського територіального архівного відділу від 31.01.2011 року, Державного архіву Львівської області від 27.01.2011року №39/01-22 та архівного відділу Львівської міської ради від 28.01.2011 року №1107/20, де зазначено, що відомості про надання дозволів на будівництво боксів та командно-диспетчерського пункту не виявлено.

Разом з тим, згідно наказу Львівського РСП “Украероруху” від 26.03.2009 р. №55 «Про оформлення технічної документації»зазначено, що була проведена реконструкція приміщення командно-диспетчерського пункту на вул. Любінська, 217. Відповідно до Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 5 грудня 2000 року № 273, яке було чинним на момент здійснення реконструкції, у разі проведення реконструкції, реставрації, капітального ремонту та технічного переоснащення будинків, споруд та інших об'єктів без зміни цільового призначення об'єкта, замовник (забудовник), крім рішення виконавчого органу відповідної ради про дозвіл на будівництво подає також копію документа, що посвідчує право власності на будинок чи споруду. Однак, у зв'язку із відсутністю оформленого права власності на будівлі, позивач не мав правових підстав для отримання дозволу на проведення реконструкції.

Відповідач, посилаючись на постанову Ради Міністрів УРСР від 16.02.1966 року № 159 "Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів виробничого призначення", та постанову Ради Міністрів УРСР від 12.03.1981 року № 125 "Про приймання в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів", які діяли на час вводу в експлуатацію будівлі КДП (командно-диспетчерського пункту), і боксів, де передбачено, що закінчені будівництвом відповідно до затвердженого проекту і підготовлені до експлуатації, пред’являються замовником (забудовником) до приймання державним приймальним комісіям, стверджує, що законодавство на той період в обов’язковому порядку вимагало прийняття об’єкта в експлуатацію, але позивачем не представлено належних доказів щодо прийняття спірних приміщень в експлуатацію. Однак, з даним твердженням відповідача не можна погодитися, оскільки, відповідно до п.7 Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради від 27.02.2009 р. №114, де передбачено, що за відсутності акта про прийняття в експлуатацію об'єкта, збудованого до 05 серпня 1992 року, заявником подається висновок про технічний стан об'єкта, складений БТІ, а також документ, який підтверджує існування об'єкта до вказаної дати, або технічний паспорт, виданий на той час БТІ, а відповідно до п.9 вказаного Положення, зазначений перелік документів, які додаються до заяви для оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, є вичерпним та розширеному тлумаченню не підлягає. Таким чином, твердження відповідача, що у зв'язку з самовільно проведеною реконструкцією неузаконених будівель, позивач зобов'язаний представити додатково акт прийняття даних будівель в експлуатацію, не відповідає вимогам Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна. Матеріалами справи, зокрема, Довідками БТІ про приналежність та технічний стан житлового будинку належним чином підтверджено факт існування спірних об'єктів до 05 серпня 1992 року.

Також, в ході судового розгляду справи встановлено, що при розгляді питання про передачу РСП “Украероруху” у постійне користування земельної ділянки, відповідачу було відомо про відсутність свідоцтв на право власності на спірні приміщення, однак, на підставі Ухвали Львівської міської ради 13-ї сесії 5-го скликання від 30.04.2009 року № 2629 "Про користування Державним підприємством обслуговування повітряного руху України земельною ділянкою на вул. Любінській, 217, РСП “Украероруху” була передана земельна ділянка площею 0,6144 га на вул. Любінській, 217, у постійне користування для обслуговування службово-технічних будівель і споруд, а саме, будинку КДП та Боксів, що розташовані на зазначеній земельній ділянці.

Одночасно, не може бути взята до уваги при прийнятті рішення думка відповідача про те, що позивач не мав права, відповідно до ч.5 ст. 386 ЦК України, подавати позов про визнання права власності, оскільки, на думку відповідача, дана норма чинного законодавства дозволяє звернутися за позовом до суду про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна лише власникам земельної ділянки, а позивач в особі РСП “Украероруху” є лише користувачем даної земельної ділянки, що підтверджується державним Актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ №2175795 від 09.04 2010 року, оскільки, законодавець у ч.5 ст. 386 ЦК України ототожнив поняття власника і користувача земельної ділянки, а тому, у позивача були законні підстави звернення з позовом до суду на підставі ч.5 ст. 386 ЦК України. Крім того, не зважаючи на вимоги суду, відповідач не подав належні та допустимі докази, які б підтверджували наміри відповідача зареєструвати право власності на вказані будівлі, не реалізував право на реєстрацію комунальної власності, що підтверджується тим, що ухвалою № 2629, прийнятою на 13 сесії 5 скликання Львівської міської ради від 30.04.2010 року, земельна ділянка, яка розташована за адресою м. Львів, вул. Любінська, 217, надана на праві постійного користування Державному підприємству обслуговування повітряного руху України для обслуговування службово-технічних будівель і споруд.

Не може, також, бути взято до уваги твердження відповідача про те, що питання по реєстрації самочинного будівництва регулюються рішенням Виконкому Львівської міської ради від 18.11.2005 року №1224 «Про внесення змін і доповнень до рішення виконавчого комітету від 06.05.2005 року №406», де зазначено, що для розгляду питання самочинного будівництва у виконавчий орган міської ради за місцем знаходження самочинного будівництва із відповідною заявою повинна звернутись фізична особа, фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності або юридична особа, яка здійснює (здійснила) самочинне будівництво. До заяви необхідно додати, копію постанови по справі про адміністративне правопорушення. Для врегулювання питання самочинного будівництва між Львівською міською радою та особою, що самочинно виконала будівельні роботи передбачено укладення угоди про погодження самочинного будівництва. Однак, оскільки докази того, що будівництво боксів і КДП здійснювалось позивачем або третьою особою - 1, не зважаючи на вимогу суду, не було надано, тому, встановлений рішенням Виконкому Львівської міської ради від 18.11.2005р. №1224, порядок врегулювання самочинного будівництва не може бути застосований в даному випадку.

Окрім того, слід звернути увагу на те, що Положення про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради №114 від 27.02.2009 року, а також рішення Виконкому Львівської міської ради від 18.11.2005 року №1224 «Про внесення змін і доповнень до рішення виконавчого комітету від 06.05.2005 року №406»стосуються процедури оформлення права власності, а предметом позову є визнання за Державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України права державної власності та за Державним підприємством обслуговування повітряного руху України права господарського відання на будівлі: бокси літ. «Д-1»та КДП (командно-диспетчерський пункт) літ. «Б-6». які розташовані у м. Львові по вул. Любінська, №217.

Також, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2010 №999 "Про визначення критеріїв віднесення об'єктів державної власності до таких, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави", підприємства, які забезпечують функціонування інфраструктури загальнодержавного значення, зокрема у сфері телекомунікацій та надання послуг поштового зв'язку, залізничного, автомобільного, авіаційного та морського транспорту відносяться до об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, якщо зазначені умови є основним видом його діяльності, а, відповідно по статуту РСП “Украероруху”, підприємство створено з метою організації повітряного руху у повітряному просторі України, а також у міжнародному повітряному просторі.

Згідно ч.3 ст.22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідач не подав докази, що їх спростовують, суд прийшов до висновку, що позов Міністерства транспорту та зв'язку України (м.Київ) до Львівської міської ради (м.Львів) за участю третьої особи 1 - Державного підприємства обслуговування повітряного руху України в особі Львівського регіонального структурного підрозділу “Украероруху” (м.Львів), третьої особи 2 - Обласного комунального підприємства “Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки ” (м.Львів), третьої особи 3 - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області (м.Львів), третьої особи 4 - Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області (м.Львів), третьої особи 5 - Фонду державного майна України (м.Київ) про визнання права державної власності є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст.46 ГПК України, державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Згідно ст. 47-1 ГПК України, розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається Кабінетом Міністрів України за поданням Вищого господарського суду України.

Згідно п. "а" ч.2 ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" № 7-93 від 21.01.1993 року, ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як доказ сплати судових витрат, позивач подав квитанцію про оплату від 01.12.2010 року на суму 85 грн. про сплату державного мита та квитанцію про оплату від 01.12.2010 року на суму 236,00 грн. про сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 170, 182, 326, 328, 376 ЦК України, ст. 141 ГК України, ст.ст. 43, 33, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1.          Позов задоволити.

2.          Визнати за Державою в особі Міністерства транспорту та зв'язку України право державної власності та за Державним підприємством обслуговування повітряного руху України право господарського відання на будівлі: бокси літ. «Д-1»та КДП (командно-диспетчерський пункт) літ. «Б-6», які розташовані у м. Львові по вул. Любінська, №217.

3.          Стягнути з Львівської міської ради (79008, м. Львів, пл. Ринок, 1 код ЄДРПОУ 04055896) на користь Міністерства транспорту та зв’язку України (01135, м. Київ, пр. Перемоги,14) 85,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

4.          Наказ видати в порядку ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.

Суддя