Ухвала суду № 141015960, 27.10.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 27.10.2026Справа № 554/11411/23Провадження № 1-кп/554/13/2026

У Х В А Л А

27 жовтня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисників ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,

потерпілого ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023170420002593 від 29.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні суду перебувають матеріали кримінального провадження № 12023170420002593 від 29.09.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.187 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави. В обґрунтування клопотання посилався на те, що 03.11.2023 ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава відносно ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який був неодноразово продовжений та спливає 29.10.2026 року. Зазначав, що на даний час існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений може переховуватись від суду; впливати на потерпілого, свідків та інших обвинувачених; продовжувати вчиняти кримінальні правопорушення. Застосування більш м`якого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, не дасть змоги запобігти вищевказаним ризикам.

Обвинувачений ОСОБА_4 заперечував щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив змінити на більш м`який.

Захисник ОСОБА_6 заперечував проти клопотання прокурора. Заявив та надав клопотання про зміну обвинуваченому запобіжного заходу із тримання під вартою на нічний домашній арешт. Вказував, що ризики зазначені прокурором відсутні або наразі зменшились. Допитаний в судовому засіданні потерпілий, заявив про наявність між ним та обвинуваченим цивільно-правових відносин, що виключає склад інкримінованого правопорушення. Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 підтвердили, що потерпілий був винний обвинуваченому кошти, вчасно не віддав, тому до нього приходили за боргом. Просив також врахувати його позитивну характеристику, міцні соціальні зв`язки, наявність неповнолітньої дитини та батька пенсійного віку, який має проблеми зі здоров`ям.

Обвинувачений ОСОБА_5 , захисник ОСОБА_7 та потерпілий ОСОБА_8 заперечували щодо клопотання прокурора, підтримали клопотання сторони захисту.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дійшов наступного висновку.

У відповідності до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати 2 місяців.

Частиною 1 ст. 197 КПК України визначено, що строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Згідно вимог ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Статтею 178 КПК України визначено, що при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2)наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3)недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно обвинуваченого, суд враховує вимоги п.3, п.4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

Судом встановлено, що, в рамках досудового розслідування кримінального провадження № 12023170420002593 від 29.09.2023, ухвалою слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтава від 03 листопада 2023 року до ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, розмір застави не визначався.

У подальшому запобіжний захід був неодноразово продовжений, останній раз 31 серпня 2026 року запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою був продовжений терміном до 29 жовтня 2026 року, з правом внесення застави, визначеної ухвалою Шевченківського районного суду міста Полтави від 03 квітня 2026 року у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

За час судового розгляду кримінального провадження був допитаний потерпілий та всі свідки, явку яких представилось можливим забезпечити. А отже ризики наразі значно зменшились.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що останній раніше судимий, має постійне місце реєстрації та проживання, має на утриманні батька пенсійного віку та неповнолітню дитину.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Дослідивши клопотання прокурора та клопотання захисника в частині необхідності продовження строку тримання під вартою обвинуваченому, доводи захисника та обвинуваченого про наявність підстав, які можуть забезпечити належну процесуальну поведінку останнього без ізоляції його від суспільства, суд вважає за можливе змінити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з носінням електронних засобів контролю, поклавши на нього відповідні обов`язки.

Таким чином, суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні клопотання прокурора в частині продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, а також задоволення клопотання захисника про зміну обвинуваченому запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт.

Крім того, в судовому засідання прокурор просив накласти грошове стягнення на свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , оскільки останні ухиляються від явки до суду за повісткою. Свідка ОСОБА_11 було повідомлено про явку до суду шляхом передання судової повістки через голову Судіївської сільської ради. Донька свідка ОСОБА_12 відмовилась отримувати повістку для передання.

Учасники процесу заперечували.

Згідно ч.1 ст. 139 КПК України, якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, який був у встановленому цим Кодексом порядку викликаний (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з`явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення.

Як встановлено з рапорту старшого оперуповноваженого в ОВС УКР ГУНП в Полтавській області, ОСОБА_13 за місцем проживання був відсутній, не телефонні дзвінки не відповідав, повістку про виклик було передано працівникам Судіївської сільської ради для вручення.

Згідно долученої копії повістки на ім`я ОСОБА_11 , її отримала для передання 21.10.2026 року невідома особа. Прізвище, посада, відбитки печатки селищної ради відсутні, мається лише підпис.

Згідно вищевказаного рапорту, ОСОБА_12 за місцем проживання була відсутня, на телефонні дзвінки не відповідала, зі слів доньки, остання наразі перебуває на лікуванні в одній з лікарень міста Полтави. Повістку для передачі донька отримувати відмовилась.

Враховуючи відсутність жодних даних про належне повідомлення, отримання повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом, свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , клопотання прокурора задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 131-132, 139, 177-178, 182-183, 193-194, 196-197, 201, 331, 372, 376 КПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання прокурора - відмовити.

Клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну обвинуваченому запобіжного заходу задовольнити.

Змінити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт з носінням електронних засобів контролю, строком на 2 місяці тобто до 27 грудня 2026 року, заборонивши цілодобово залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу прокурора або суду, за винятком надання невідкладної медичної допомоги та необхідності прямувати до зони укриття від надзвичайних ситуацій воєнного, техногенного чи природного характеру, у разі оголошення повітряної тривоги.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

- прибувати за кожним викликом до суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та роботи;

- утримуватися від спілкування з іншими обвинуваченими, потерпілим та свідками у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Контроль за виконанням ухвали покласти на відділ поліції, на території обслуговування якого проживає обвинувачений, та прокурора Полтавської обласної прокуратури ОСОБА_3 .

Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з під-варти в залі суду негайно.

Копію ухвали направити в ДУ «Полтавська установа виконання покарань (№23)».

У задоволення клопотання прокурора про накладення грошового стягнення на свідків відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали оголошено 28.10.2026 року о 16.00 год.

Суддя ОСОБА_1