Рішення № 14101585, 10.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          10.02.11                                                                                           Справа№ 2/214

Господарський суд Львівської області у складі судді Мазовіти А.Б. при секретарі Волошин О.Я., за участю представника позивача Грунського В.О., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Проацем-Україна”, м. Дрогобич до Приватного підприємства “Клімат-КВО”, м. Львів про стягнення 27088 грн. 02 коп.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Проацем-Україна”, м. Дрогобич звернулося до господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства “Клімат-КВО”, м. Львів про стягнення 27088 грн. 02 коп.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду і ухвалою від 31.12.2010р. призначив розгляд справи на 21.01.2010р. Ухвалами суду розгляд справи відкладався на 10.02.2011р.

Представник позивача в судових засіданнях позов підтримав, просив задоволити. З приводу заявленого позову пояснив, що між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду, відповідно до умов якого відповідач зобов’язувався виконати монтажні та пусконалагоджувальні роботи припливно-витяжної вентиляції з кондиціонуванням в обумовлений строк. Позивач зобов’язувався оплатити вартість таких робіт, в тому числі до початку робіт перерахувати 70% від вартості робіт. На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу попередню оплату в розмірі 170000 грн. 00 коп., що склало 97% від загальної вартості робіт, однак роботи у вказані в договорі строки були виконані частково. Зокрема, відповідачем не було поставлено обладнання на загальну суму 21985 грн. 56 коп. На вимогу позивача вищевказана сума коштів попередньої оплати відповідачем не повернута. У зв’язку з цим, просив стягнути з відповідача суму передоплати в розмірі 21985 грн. 56 коп., а також 3% річних в розмірі 1189 грн. 03 коп. та інфляційні втрати 3913 грн. 43 коп. Представником позивача подано також заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача.

Відповідач в судові засідання явку представника не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не надав, вимог ухвали суду від 31.12.2010р. не виконав, повідомлення про дату, час та місце розгляду справи надсилалися на адресу, вказану в позовній заяві та по місцезнаходженню відповідача, внесеному в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, тому у відповідності до ст. 75 ГПК України суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 10.02.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення складено та підписано 15.02.2011р.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

15 вересня 2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю “Проацем-Україна” (замовник) та Приватним підприємством “Клімат-КВО” (підрядник) було укладено договір підряду №05/09/08.

Відповідно до п. 1.1. договору підряду №05/09/08 від 15.09.2008р. підрядник (відповідач) зобов’язувався здійснити згідно технічного завдання монтажні та пусконалагоджувальні роботи системи припливно-витяжної вентиляції з кондиціонуванням за завданням замовника, а замовник (позивач) зобов’язувався прийняти і оплатити виконані роботи згідно з умовами договору.

Згідно п. 1.2. договору підряду №05/09/08 від 15.09.2008р. підрядник зобов’язувався виконати роботи, визначені договором зі свого матеріалу і своїми засобами.

Договірна ціна згідно договору складає 175000 грн. 00 коп. (п. 2.1. договору).

Відповідно до п. 2.5. договору підряду №05/09/08 від 15.09.2008р. замовник здійснює передоплату підряднику в розмірі 70% вартості робіт на протязі 5 банківських днів з моменту підписання договору сторонами, що становить 122500 грн. 00 коп.

На виконання умов вищевказаного договору, позивач перерахував відповідачу передоплату в сумі 170000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжними дорученнями №674 від 16.09.2008р. на суму 100000 грн. 00 коп., №688 від 25.09.2008р. на суму 20000 грн. 00 коп., №782 від 26.12.2008р. на суму 30000 грн. 00 коп., №23 від 05.02.2009р. на суму 20000 грн. 00 коп.

Пунктом 3.1. договору підряду №05/09/08 від 15.09.2008р. визначено, що підрядник розпочинає виконання робіт передбачених договором, в термін 5-ти банківських днів з моменту отримання підрядником платежу згідно п. 2.5 договору.

Згідно п. 3.2. договору підряду №05/09/08 від 15.09.2008р. термін виконання робіт по договору складає 30 робочих днів з моменту отримання підрядником платежу згідно п. 2.5. договору.

Відповідно до п. 5.1. договору підряду №05/09/08 від 15.09.2008р. зобов’язання по договору вважаються виконаними підрядником і прийнятими замовником з моменту підписання акту виконаних робіт сторонами.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань по договору підряду, 28 вересня 2010р. позивач надіслав відповідачу лист за вих. №28/09-01 з вимогою повернути попередню оплату в розмірі 21985 грн. 56 коп. у зв’язку з недопоставкою і не встановленням передбаченого специфікацією до договору обладнання.

28 жовтня 2010р. позивач надіслав відповідачу повторно лист-вимогу за вих. №28/10/10 про повернення суми передоплати та розірвання договору підряду. Вищевказані листи залишені відповідачем без розгляду та задоволення.

Як вбачається з матеріалів справи, пояснень представника позивача, відповідач свої зобов’язання перед позивачем виконав частково, отримані як передоплату кошти в сумі 21985 грн. 56 коп. станом на дату судового розгляду не повернув.

При прийнятті рішення суд виходив з наступного.

Згідно ст. 509 ЦК України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов’язань, є зокрема договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 ЦК України).

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1. ст. 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Стаття 599 ЦК України вказує на те, що зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні вимоги встановлені ст. 193 ГК України.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 3 ст. 612 ЦК України, ч. 2 ст. 220 ГК України передбачено, що якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов’язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 2 ст. 849 ЦК України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Як зазначив в своїх поясненнях представник позивача, відповідач результатів робіт по акту виконаних робіт (на виконання вимог п. 5.1. договору підряду) не передав, відповідачем такого акту чи інших доказів, з яких би вбачалося виконання робіт в повному обсязі, не представлено.

Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

За таких обставин, суд дійшов висновку про прострочення виконання зобов’язання боржником, що в свою чергу є підставою для стягнення частини суми перерахованих йому коштів передоплати, оскільки одностороння відмова від виконання договору не допускається.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до вимог цієї статті, позивачем правомірно нараховано та заявлено до стягнення 1189 грн. 03 коп. 3% річних та 3913 грн. 43 коп. інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення, складає 21985 грн. 56 коп. неповернутої передоплати, 1189 грн. 03 коп. 3% річних та 3913 грн. 43 коп. інфляційних втрат.

Суд відмовляє в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, оскільки ним не подано належних та допустимих доказів того, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду в майбутньому. Позивачем не наведено обставин, які б обґрунтовували припущення, що грошові суми, які є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, можуть зникнути, зменшитись за кількістю на момент виконання рішення.

Оскільки спір виник з вини відповідача, судові витрати відповідно до вимог ст. 49 ГПК України суд покладає на відповідача.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 626 ЦК України, ст. 193, 220 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 80, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити.

2.          Стягнути з Приватного підприємства “Клімат-КВО”, м. Львів, вул. Зелена, 149 (ідентифікаційний код 34668009) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Проацем-Україна”, м. Дрогобич, вул. Грушевського, 140/53, Львівська область (ідентифікаційний код 33810555) 21985 грн. 56 коп. неповернутої передоплати, 1189 грн. 03 коп. 3% річних та 3913 грн. 43 коп. інфляційних втрат, 270 грн. 88 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

          Суддя