Рішення № 14101495, 02.03.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.03.11                                                                                 Справа№ 5015/645/11

За позовом: Заступника прокурора міста Львова в інтересах Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», м. Львів

до відповідача: Дочірнього підприємства «Тур»Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод автонавантажувач», м. Львів

про стягнення 39535, 01 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Іваночко В.В.

Представники:

від прокурора: Цинайко Н.І. –помічник прокурора

від позивача: не з’явився

від відповідача: не з’явився

Зміст ст.22 ГПК України представнику прокурора роз’яснено.

Суть позову:

Розглядається справа за позовом Заступника прокурора міста Львова в інтересах Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго»до Дочірнього підприємства «Тур»Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод автонавантажувач»про стягнення 39535, 01 грн.

Ухвалою суду від 08.02.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.02.2011 року.

Розгляд справи відкладався в зв’язку з неявкою представників прокурора та відповідача.

Прокурор у судове засідання 02.03.2011 року з’явився, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання 02.03.2011 року не з’явився, подав клопотання про розгляд справи за наявними у справі матеріалами в зв’язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника у судове засідання.

Представник відповідача у судові засідання не з’явився, вимог ухвал суду не виконав, причин неявки суду не повідомив, хоча був належно повідомлений про час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 79014 0556350 1, яке отримане відповідачем 10.02.2011 року.

Розглянувши матеріали справи в порядку ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне:

07.02.2011 року Заступник прокурора міста Львова звернувся до суду в інтересах Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго»з позовом до Дочірнього підприємства «Тур»Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод автонавантажувач»про стягнення 39535, 01 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що 01.10.2009 року між Львівським комунальним підприємством «Залізничнетеплоенерго»(позивачем) та Дочірнім підприємством «Тур»Відкритого акціонерного товариства «Львівський завод автонавантажувач»(відповідачем) укладено договір № 1019 про постачання теплової енергії в гарячій воді (надалі - договір).

Відповідно до п. 1. договору енергопостачальна організація (позивач) бере на себе зобов’язання постачати покупцеві (відповідачу) теплову енергію в гарячій воді в потрібних йому обсягах за адресою: м. Львів, вул. Шевченка, 402, а покупець (відповідач) зобов’язується отримувати та оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

На виконання умов договору позивач здійснював поставку теплової енергії в гарячій воді, що підтверджується Актами реалізації теплової енергії за вересень, жовтень, листопад та грудень 2010 року, які підписані уповноваженими представниками сторін.

Згідно п.п. 6.1. та 6.3. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та іншими не забороненими чинним законодавством формами. Покупець (відповідач) до двадцять п’ятого числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації вартість фактично спожитої теплової енергії.

Відповідач свої зобов’язання по договору в повному обсязі не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 39223, 30 грн.

На момент звернення позивача з позовом до суду сума боргу становила 39223, 30 грн.

Окрім стягнення суми основної заборгованості прокурор просить стягнути в користь позивача з відповідача 236, 26 грн. пені, 45, 72 грн. 3% річних та 29, 73 грн. інфляційних втрат.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника прокурора, оцінивши докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково виходячи з наступного:

Відповідно до ст. 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов’язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору, а при відсутності таких вказівок –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи позивачем на виконання умов договору від 01.10.2009 року № 1019 поставлено відповідачу теплову енергію в гарячій воді на суму 39700, 10 грн., факт отримання якої підтверджується підписаними сторонами Актами реалізації теплової енергії за вересень –грудень 2010 року, копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач свої зобов’язання щодо оплати за договором належним чином не виконав, оплативши 476, 80 грн., чим порушив вимоги п. 6.3. договору, згідно якого покупець (відповідач) до двадцять п’ятого числа місяця, наступного за звітним, сплачує енергопостачальній організації (позивачу) вартість фактично спожитої теплової енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно п.п. 6.1. та 6.3. договору розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів та іншими незабороненими чинним законодавством формами.

Відповідач свої зобов‘язання по договору належним чином не виконав, отриману теплову енергію в повному обсязі не оплатив, внаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 39223, 30 грн.

Оскільки відповідач позовні вимоги не заперечив, доказів погашення заборгованості не представив, таким чином позовні вимоги про стягнення суми основної заборгованості в розмірі 39223, 30 грн. підлягають до задоволення.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 45, 72 грн. 3% річних підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат в розмірі 29, 73 грн., суд зауважує наступне. Відповідно до Рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, які викладені в листі Верховного суду України від 03.02.1997 року № 62-97р, при застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на окремий день місяця, а по середньому показнику за місяць, тому умовно слід вважати, що на грошову суму, внесену з 1 по 15 число місяця, нараховується індекс інфляції за місяць, в якому вказана сума була внесена. Якщо ж грошову суму внесено в період з 16 по 31 числа місяця, то індекс інфляції за внесену суму нараховується за індексом інфляції наступного за внесенням грошової суми місяця.

Як вбачається з розрахунку інфляційних втрат, долученого до позовної заяви, індекс інфляції за жовтень 2010 року при сумі боргу 3789, 60 грн. розрахований за 6 днів, в листопаді 2010 року при сумі боргу 6 902, 83 грн. –за 5 днів, в грудні 2010 року при сумі 8988, 27 грн. –за 6 днів. Тому позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат підлягають до задоволення частково в розмірі 17, 78 грн.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України правовими наслідками порушення зобов’язання є припинення зобов’язання, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов‘язання у строк, встановлений договором.

Відповідно до ст. 546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконання або неналежного виконання зобов’язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 7.2.4 договору передбачено, що за несвоєчасне виконання розрахунків за теплову енергію покупцю (відповідачу) нараховується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу. Таким чином позовні вимоги про стягнення 236, 26 грн. пені підлягають до задоволення.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, тому відповідно ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 526, 546, 549, 610 - 612, 625, 692, 712 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 43, 47-1, 49, 82-85, ГПК України, суд, -

в и р і ш и в :

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства «Тур»відкритого акціонерного товариства «Львівський завод автонавантажувач»(79069, м. Львів, вул. Шевченка, 392А, код ЄДРПОУ 25548101) на користь Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго»(79054, м. Львів, вул. С. Петлюри, 4А, код ЄДРПОУ 20784943) суму в розмірі 39 523, 06 грн., з них:

- 39223, 30 грн. –основної заборгованості;

- 236, 26 грн. –пені;

- 45, 72 грн. –3% річних;

- 17, 78 грн. –інфляційних втрат;

3.          Стягнути з Дочірнього підприємства «Тур»відкритого акціонерного товариства «Львівський завод автонавантажувач»(79069, м. Львів, вул. Шевченка, 392А, код ЄДРПОУ 25548101) на користь Державного бюджету України 395, 23 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Дочірнього підприємства «Тур»відкритого акціонерного товариства «Львівський завод автонавантажувач»(79069, м. Львів, вул. Шевченка, 392А, код ЄДРПОУ 25548101) на користь Державного бюджету України 235, 92 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

5.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6.          Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України

                    Суддя