Рішення № 141014334, 26.10.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/1440/26 Провадження № 2/358/1166/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 жовтня 2026 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Буравової К.І.,

за участю секретаря судових засідань Зеленько О.Д.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомлення (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

УСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

22.07.2026 до Богуславського районного суду Київської області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. №26, офіс № 411) із позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 25 182, 20 грн. та судових витрат по справі.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 21.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 було укладено Договір №572715-КС-001 про надання кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 21.12.2025 направило відповідачу, пропозицію (оферту) укласти Договір №572715-КС-001 про надання кредиту та 21.12.2025 ОСОБА_1 прийняла (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №572715-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою. Позивач направив відповідачу через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-2676 на номер телефону НОМЕР_1 , вказаний в анкеті особистого кабінету, котрий відповідачем було введено/відправлено. Таким чином, ТОВ «БІЗНЕС Позика» виконало свої зобов`язання за укладеним кредитним договором, перерахувавши на банківську картку відповідача №572715-КС-001 грошові кошти в сумі 11000,00 грн. Однак, відповідач своїх зобов`язань за Кредитним договором належним чином не виконав, в наслідок чого станом на 09.07.2026 утворилась заборгованість в розмірі 25 182, 20 грн., з яких 9 630, 20 грн - заборгованість по тілу кредиту, заборгованість по процентах - 10 705, 40 грн., заборгованість по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 4 846, 60 грн., та заборгованість за комісією - 00, 00 грн.

Посилаючись на викладені обставини, позивач просить стягнути з відповідача всю вищевказану заборгованість разом з витратами по сплаті судового збору.

2. Процесуальні дії у справі

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 22.07.2026 головуючою суддею визначено суддю Буравову К.І. (а.с. 89).

На підставі ч. 8 ст. 187 ЦПК України, суддею здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру та отримано інформацію щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) відповідача ОСОБА_1 .

Відповідно до отриманої відповіді за № 3076316 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Дата реєстрації: 05.06.2012 (а.с. 90).

Ухвалою суддівідкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін на 09 вересня 2026 року о 13 год. 30 хв., яке в подальшому було відкладено востаннє на 19 жовтня 2026 року о 14 год. 00 хв. (а.с. 92-94, 119).

У судове засідання, призначене на 19.10.2026 представник позивача не з`явився, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. У прохальній частині позовної заяви представник позивача просив розгляд справи проводити за їх відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 19.10.2026, не з`явився, хоча про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Клопотань про відкладення розгляду справи, заяв про оголошення перерви або про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило, причини неявки суду не повідомлені, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подано.

Матеріалами справи підтверджується, що суд здійснював повідомлення відповідача у передбачений законом спосіб шляхом направлення рекомендованої поштової кореспонденції за адресою його зареєстрованого місця проживання. Поштові відправлення повернулися до суду з відміткою про вручення.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для визнання повідомлення належним, оскільки отримання листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника; аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б.

Крім того, відповідно до правових висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 20 січня 2023 року у справі № 465/6147/18, від 30 листопада 2022 року у справі №759/14068/19 та від 30 листопада 2022 року у справі № 725/486/22, суд, який здійснює комунікацію з учасником справи через повідомлені ним засоби зв`язку, діє правомірно та добросовісно, а тому застосовується презумпція обізнаності особи про направлені їй судові повідомлення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд справи, однак не скористався своїм процесуальним правом на участь у судовому розгляді.

Згідно з частиною другою статті 43 ЦПК України відповідач зобов`язаний добросовісно здійснювати процесуальні права та виконувати процесуальні обов`язки. Відповідно до принципу юридичної визначеності, як складової конституційного принципу верховенства права, це зобов`язує відповідача самостійно цікавитися перебігом розгляду судом пред`явленого до нього позову та вживати заходів для реалізації свого права на захист. Тривала відсутність такого інтересу з боку відповідача свідчить про його небажання захищати свої процесуальні права та фактичне самоусунення від участі у справі.

Суд бере до уваги, що учасник справи зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах судового розгляду, що стосуються безпосередньо його прав та обов`язків, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі надані внутрішнім законодавством засоби для прискорення процедури слухання. Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини, викладеною, зокрема, у рішенні у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії» від 07 липня 1989 року.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховний Суд від 30 листопада 2022 року у справі № 759/14068/19 (провадження № 61-8505св22), відповідно до якої пасивна поведінка сторони у процесі, зокрема відсутність зацікавленості у перебігу справи, не може розцінюватися як підстава для покладення на суд обов`язку відкладати розгляд справи або створювати умови для штучного затягування судового процесу.

Отже, відповідач зобов`язаний добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки, а їх невиконання не може перешкоджати суду у здійсненні правосуддя та забезпеченні розгляду справи у розумний строк.

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 25 листопада 2022 року у справі № 175/4075/18 (провадження № 61-5401св22), якщо належним чином повідомлені сторони чи їх представники не з`явилися у судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він має право, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. При цьому відкладення розгляду справи є правом суду, а не його обов`язком, і застосовується лише у разі неможливості вирішення спору у відповідному судовому засіданні без участі сторін за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

З огляду на неявку в судове засідання всіх учасників справи, на підставі положень ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Оскільки відповідач не з`явився на судовий розгляд справи, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзив на позов, а також заяву про розгляд справи у його відсутності не надав, представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи, суд ухвалою занесеною до протоколу судових засідань від 19.10.2026 вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній матеріалів, перейшовши на стадію ухвалення рішення, яке буде проголошене 26.10.2026 року о 10 годині 00 хвилин.

3. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, що 21.12.2025 ОСОБА_1 використовуючи номер телефону НОМЕР_1 ідентифікувалась в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» та зайшла до свого особистого кабінету, надала необхідну інформацію для формування Товариством належної пропозиції клієнту, ознайомилась і підписала одноразовим ідентифікатором UA- 2033 паспорт споживчого кредиту (а.с. 15-18).

ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» 21.12.2025 направило ОСОБА_1 індивідуальну оферту - Пропозицію укласти Договір № №572715-КС-001 про надання кредиту (з відповідними активними посиланнями) та одноразовий ідентифікатор UA-2676 для її прийняття/підписання у вигляді смс-повідомлення на номер телефону.

21.12.2025 ОСОБА_1 прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору № 525772-КС-003 про надання кредиту на умовах, визначених офертою, а також підписала одноразовим ідентифікатором UA-2676 Договір № 525772-КС-003 про надання кредиту (далі - Договір), що підтверджується Візуальною формою послідовних дій Клієнта ОСОБА_1 та Товариства щодо укладення електронного Договору про надання кредиту №525772-КС-003 від 21.12.2025 в інформаційно-комунікаційний системі Товариства на його сайті (а.с. 50).

Відповідно до п.п 2.1. п 2 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит в розмірі 11000,00 (одинадцять тисяч гривень 00 копійок) грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА».

Згідно з умовами Договору строк кредиту: 24 тижні, процентна ставка: в день 1,00, фіксована, комісія за видачу Кредиту: 2 200,00 грн, термін дії договору: до 07.06.2026; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 27 141,58 грн.

Відповідно до п. 2.4 та п. 4.2.1 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Стандартною процентною ставкою у розмірі 1% в день (фіксована), починаючи з першого дня користування Кредитом. Нарахована Стандартна процентна ставка є незмінною протягом усього строку дії Договору та не може бути збільшена Кредитодавцем в односторонньому порядку. Позичальник зобов`язується сплачувати проценти, комісію за надання кредиту та основну суму кредиту своєчасно і у повному обсязі в порядку та у розмірах, визначених Графіком платежів (п. 4.2.2 Договору та Додаток № 2).

Пунктом 4.2.2 Договору встановлений Графік платежів, відповідно до якого тіло кредиту становить 11 000, 00 грн, проценти за користування кредитом за період з 04.01.2026 по 07.06.2026 - 13 766, 30 грн, комісія за надання кредиту 2 200, 00 грн.

Згідно з копією підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, наданого ТОВ «ПрофітГід», позивача повідомлено про успішний переказ коштів грошових коштів 21.12.2025 на рахунок відповідача у сумі 11 000, 00 грн. (а.с. 52).

АТ «Універсал Банк» на виконання ухвали суду від 28.07.2026 про витребування доказів надав підтвердження, що банківська картка № НОМЕР_3 емітована на ім`я ОСОБА_1 та відкрито повний номер картки (а.с.100).

Також було надано виписку про рух коштів по рахунку № НОМЕР_4 , який належить ОСОБА_1 за період з 21.12.2025 до 07.06.2026, яка містить зарахування 21.12.2026 на суму 11 000,00 грн. (а.с.101).

Таким чином, ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» виконало свої зобов`язання за договором у повному обсязі, надавши відповідачу грошові кошти у сумі 11 000,00 грн шляхом їх перерахування на поточний рахунок клієнта, відкритий в АТ «Універсал Банк», зазначений у договорі, що підтверджується вищезазначеною випискою АТ «Універсал Банк» по особовому рахунку за період з 21.12.2025 до 07.06.2026 (а.с.108-120).

Разом з тим, з розрахунку станом на 09.07.2026 встановлено, що заборгованість відповідача за кредитним договором №572715-КС-001 від 21.12.2025 становить 25 182, 20 грн., з яких 9 630,20 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 10 705,40 грн. - заборгованість по процентах, 4 846, 60 грн. - заборгованість по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ та 00, 00 грн. - заборгованість за комісією. Крім того, з розрахунку заборгованості встановлено, що відповідачем за весь період кредитування було здійснено часткову оплату на суму - 10 670, 70 грн. (а.с.12-13).

Доказів, які б спростовували викладені в позовній заяві обставини матеріали справи не містять.

4. Застосовані норми права

Аналіз фактичних обставин справи свідчить, що між сторонами виник спір щодо неналежного виконання зобов`язання за кредитним договором, а тому до спірних відносин застосуванню підлягають норми матеріального права, зокрема Розділу І, ІІ та Глава 71 Підрозділу 1 Розділу ІІІ Книги п`ятої ЦК України.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою ст. 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Положеннями частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1055 ЦК України передбачено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом (частина третя статті 1054 ЦК України).

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15.11.2016 року та Закон України «Про захист прав споживачів» № 1023-XII від 12.05.1991 року (в частині, що не суперечить Закону України № 1734-VIII).

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про споживче кредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг», а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до положень статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з частиною п`ятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з вимогами частини другої статті 1054 ЦК України відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками (частина друга статті 1046 ЦК України).

Частиною першою статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Факт укладення кредитного договору (позики) не може бути встановлено судом без встановлення факту перерахування грошових коштів позичальнику. Встановлення на підставі належних та допустимих доказів факту перерахування коштів на рахунок боржника слугує додатковим підтвердженням факту укладення кредитного договору.

Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, від 09 серпня 2023 року у справі № 755/16831/19 (провадження № 61-17567св21).

Відповідно до частини першої статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до вимог частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

5. Мотиви та висновки суду

Договір №572715-КС-001 від 21.12.2025 укладений між сторонами в електронній формі шляхом його підписання за допомогою введення одноразового ідентифікатора, а тому він є укладеним у письмовій формі, що відповідає вимогам, передбаченим статтями 207, 208, 1055 Цивільного кодексу України, відповідач отримав суму кредиту на свою платіжну картку, отже в нього виник обов`язок з повернення отриманих коштів у розмірі та на умовах встановлених договором, а також процентів за користування ними.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Графіком платежів до Кредитного договору визначена періодичність, сума погашення та черговість оплати Позичальником заборгованості за кредитним договором, що включає погашення заборгованості за тілом кредиту, сплату процентів за користування кредитними коштами та комісії за надання кредиту.

Відповідач свої зобов`язання за договором не виконав, чим порушив взяті на себе зобов`язання.

Визначаючи розмір заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню на користь позивача у зв`язку з неналежним виконанням відповідачкою умов договору, суд виходить із такого.

Враховуючи, що розмір заявленої до стягнення суми основного боргу та відсотків відповідає фактичним обставинам справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за договором в сумі 20 335, 60 грн. є обґрунтованими.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦКУ в розмірі 4 846,60 грн., суд зазначає наступне.

Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.5 Договору № №572715-КС-001 від 21.12.2025 сторони погодили, що у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суми Кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000% (Сімсот тисяч) процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, 15 березня 2022 року прийнятий Закон України № 2120-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дій норм на період дії воєнного стану", який набув чинності 17 березня 2022 року. Вказаним законом доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України. До розділу був внесений пункт 18, відповідно до якого: "У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)".

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався і триває й на даний час.

З огляду на вимоги пункту 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦК України, оскільки її нарахування здійснено позивачем у період дії воєнного стану в Україні, під час якого позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідачки 4 846 грн 60 коп. заборгованості по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦКУ задоволенню не підлягають.

Разом з тим, згідно розрахунку заборгованість за кредитним договором №572715-КС-001 від 21.12.2025 судом встановлено, що відповідачем за весь період кредитування було здійснено часткову оплату на суму - 10 670, 70 грн., з яких - 653,40 грн. зараховано по відсоткам відповідно до ст. 625 ЦКУ (а.с.13 на звороті)

Визначаючи розмір заборгованості за кредитним договором, яка підлягає стягненню на користь позивача у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору, суд виходить із такого.

Частина коштів, сплачених відповідачем на погашення заборгованості за кредитним договором, була кредитодавцем зарахована в рахунок погашення відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України, сплата яких у ході судового розгляду визнана безпідставною у зв`язку з їх незаконним нарахуванням, а тому сума у розмірі 653 грн 40 коп. підлягає зарахуванню в рахунок погашення заборгованості за основним зобов`язанням, унаслідок чого розмір заборгованості за тілом кредиту становить - 8 976 грн 80 коп. (9 630 грн 20 коп. - 653 грн 40 коп.).

Відповідно до ч.1 ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 6 статті 81 ЦПК України встановлено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачем відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України належним чином доведено обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог щодо стягнення кредитної заборгованості.

Отже, судом установлено факт не виконання відповідачем узятих зобов`язань за кредитним договором, що у свою чергу порушує право позивача на виконання умов договору, повернення суми заборгованості та процентів, а тому порушене право підлягає судовому захисту.

Враховуючи встановлений судом факт укладення сторонами кредитного договору, отримання відповідачкою грошових коштів та невиконання ним обов`язку щодо їх повернення у визначені договором строки, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА», а саме: у частині стягнення заборгованість за кредитним договором №572715-КС-001 від 21.12.2025 в сумі 19 682, 20 грн., з яких: 8 976,80 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10 705,40 грн. - сума заборгованості за відсотками.

6. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. за подання позовної заяви.

У зв`язку з частковим задоволенням позовних вимог на суму 19 682 грн 20 коп., що становить 78,16 % від загального розміру заявлених позовних вимог, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 080 грн 93 коп. (2 662/100*78,16%), пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статями 4, 5, 12, 13, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за договором №572715-КС-001 від 21.12.2025 у розмірі 19 682 (дев`ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят дві) грн. 20 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» сплачений судовий збір у розмірі 2 080 (дві тисячі вісімдесят) гривень 93 копійки.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем до Київського апеляційного суду в загальному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Інформація про учасників справи:

Позивач:

Товариство з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Лесі Українки, буд.№26, офіс №411, код ЄДРПОУ 41084239.

Відповідач:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

СуддяК. І. Буравова