Ухвала суду № 141014076, 27.10.2026, Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа №348/1304/26

27 жовтня 2026 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого-судді: Міськевич О.Я.

з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду заяву відповідача ОСОБА_1 , позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт», про розстрочку виконання судового рішення по справі № 348/1304/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів,-

УСТАНОВИВ:

Відповідач ОСОБА_1 через представника-адвоката Зачепіло З.Я. звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання рішення суду по цивільній справі за позовом ТОВ «ФК «Юніт» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів.

Заяву представник відповідача мотивує тим, що 18.09.2026 Надвірнянським районним судом Івано-Франківської області ухвалено рішення у цивільній справі № 348/1304/26 за позовом ТОВ «ФК «Юніт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до вказаного рішення позов ТОВ «ФК «Юніт» задоволено частково. 3 ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Юніт» стягнуто заборгованість за договором про споживчий кредит № 29/04/25-01 від 29.04.2025 в сумі 297690,78 грн, з яких: 182970,00 грн заборгованість за основним боргом (тілом кредиту); 114720,78 грн заборгованість за процентами за користування кредитом. Крім того, з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Юніт» стягнуто понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 4464,79 грн, та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.

Таким чином, загальний розмір грошових зобов`язань, визначених рішенням суду, становить 312155,57 грн.

Заявник ОСОБА_1 не заперечує проти обов`язку виконати вказане судове рішення, визнає визначену судом заборгованість та не має наміру ухилятися від її погашення. Звернення до суду із цією заявою зумовлене виключно необхідністю визначення такого порядку виконання судового рішення, який буде реальним для заявника з огляду на його фактичне матеріальне становище.

На даний час виконання рішення суду шляхом одноразової сплати всієї суми є для ОСОБА_1 об`єктивно неможливим та надмірно обтяжливим. Наявний у нього дохід та його поточне матеріальне становище не дозволяють одночасно сплатити понад 300 тисяч гривень без істотного погіршення умов його життя та фактичного позбавлення можливості забезпечувати свої основні потреби.

При цьому матеріальний стан заявника необхідно оцінювати не лише з огляду на сам розмір суми заборгованості, а й з урахуванням сукупності його поточних фінансових зобов`язань та необхідних витрат на забезпечення повсякденного життя. Одночасне виконання рішення суду у повному обсязі фактично призведе до ситуації, за якої заявник не матиме достатніх коштів для забезпечення своїх базових життєвих потреб.

Окремо слід зазначити, що загальна економічна ситуація в Україні продовжує залишатися складною внаслідок повномасштабної збройної агресії російської федерації. Воєнний стан, нестабільність доходів, зростання вартості товарів та послуг, збільшення витрат на забезпечення базових потреб населення безпосередньо впливають на платоспроможність громадян та можливість своєчасного виконання ними значних за розміром грошових зобов`язань.

Вказані обставини у сукупності істотно впливають на матеріальне становище ОСОБА_1 та об`єктивно ускладнюють можливість виконання рішення суду шляхом одноразової сплати всієї визначеної ним суми.

Водночас заявник має намір виконати рішення суду добровільно та поступово погасити заборгованість. Саме тому встановлення розстрочення виконання рішення суду не спрямоване на уникнення чи відтермінування виконання грошового обов`язку на невизначений строк, а, навпаки, має на меті забезпечити його реальне та повне виконання.

З огляду на викладене, наявні об`єктивні обставини, які істотно ускладнюють одноразове виконання рішення Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18.09.2026 у справі № 348/1304/26, що є підставою для встановлення розстрочення його виконання на визначений судом строк.

Від представника позивача ТОВ «ФК «Юніт»-Мустіпан О.В. поступило письмове заперечення на заяву про розстрочку виконання судового рішення, в якому зазначено, що сторона позивача не погоджується із заявою відповідача про зміну розстрочку виконання рішення суду та заперечує проти її задоволення.

Зокрема, заява не містить належного підтвердження обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не обґрунтовує реальність погашення присудженої суми протягом запропонованого строку.

За викладеними в заяві відомостями, рішенням суду від 18.09.2026 з боржника стягнуто 297690,78 грн заборгованості за договором про споживчий кредит № 29/04/25-01 від 29.04.2025, 4464,79 грн судового збору та 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. Загальна сума становить 312155,57 грн. Боржник у заяві визнає визначену судом заборгованість та обов`язок виконати рішення.

Обґрунтовуючи розстрочення, заявник посилається на складне матеріальне становище, необхідні витрати на повсякденне життя, воєнний стан, нестабільність доходів та зростання цін. Однак не зазначає розміру свого доходу, складу майна, наявних коштів, переліку утриманців, розміру необхідних витрат або конкретних змін у майновому стані, які перешкоджають виконанню рішення.

За ч. 3 ст. 435 ЦПК України підставою для відстрочення або розстрочення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Частина четверта цієї статті передбачає врахування, зокрема, матеріального стану фізичної особи. Отже, матеріальний стан може бути врахований, проте його вплив на виконання конкретного рішення має бути доведений, а не лише заявлений. Саме заявник має надати належні та достатні докази обставин, якими обґрунтовує необхідність зміни строків виконання рішення.

У наданій стягувачу копії заяви з додатками немає довідок про доходи, відомостей про працевлаштування, банківських виписок, документів про склад сім`ї й утриманців, підтвердження необхідних витрат, захворювань або інших конкретних фінансових обставин. Документи, що посвідчують особу та повноваження представника, не підтверджують неможливості чи істотного ускладнення виконання рішення.

Заява також не містить даних, які дозволяли б оцінити можливість виконання рішення за рахунок іншого майна або коштів, а не лише поточного доходу. Немає підстав без доказів вважати, що таких активів у боржника немає. Водночас стягувач не стверджує їх наявності, заперечення полягає саме у відсутності доказів та неповноті обґрунтування заявника.

Стягувач не заперечує складності економічних умов та впливу війни. Проте сам факт воєнного стану не встановлює автоматичного права кожного боржника на розстрочення. Потрібно показати, які саме обставини спричинили втрату чи зменшення доходу, пошкодження майна або інші перешкоди у виконанні рішення конкретним заявником.

ОСОБА_1 не навів конкретних відомостей про втрату роботи, припинення джерела доходу, вимушене переміщення, пошкодження майна чи іншу подію, а також не додав доказів причинного зв`язку між воєнними обставинами та неможливістю виконати рішення.

Загальне посилання на зростання вартості життя без індивідуального фінансового розрахунку не доводить підстав, визначених ч. 3 ст. 435 ЦПК України. Заявник просить розстрочення на дванадцять місяців, але не пропонує дат і сум платежів та не пояснює, чому саме цей строк забезпечить виконання рішення. Не наведено джерела майбутніх платежів або прогнозу доходів, підтвердженого документами.

Водночас, якщо б сума 312155,57 грн сплачувалася дванадцятьма рівними щомісячними платежами, одинадцять платежів становили б по 26012,96 грн, а останній 26013,01 грн. Однак у заяві немає доказів спроможності боржника щомісяця сплачувати суми такого порядку.

Визнання боргу і заявлений намір його сплатити не замінюють доказів платоспроможності за запропонованим порядком виконання. Відсутність графіка не є самостійною безумовною підставою для відмови, але разом із відсутністю даних про доходи та майно не дозволяє оцінити реальність повного виконання рішення.

За змістом норм ЦПК України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та не може перевищувати одного року з дня його ухвалення.

Отже, суд може відмовити у відстроченні виконання рішення за ст. 435 ЦПК України, якщо заявник не доведе наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення та не зможе довести, що відстрочення не призведе до невиконання рішення або значного ускладнення його виконання. Також, суд може відмовити, якщо відстрочення перевищує встановлений законом строк (один рік з дня ухвалення рішення).

Заявник повинен надати докази, що підтверджують наявність обставин, які роблять виконання рішення складним, наприклад, фінансова скрута, хвороба, стихійне лихо тощо.

Разом з тим наведені стороною відповідача доводи не можуть розглядатися як належне та достатнє підтвердження існування обставин, передбачених ч. 1 ст. 435 ЦПК України, які б обґрунтовували необхідність розстрочення виконання судового рішення.

Заявник та його представник в судове засідання не з`явились, представник заявника подав до суду письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити у їх відсутності, заяву підтримує та просить її задоволити. Просить розстрочити виконання рішення суду щодо ОСОБА_1 строком на 12 місяців.

Представник стягувача ТОВ «ФК «Юніт» в судове засідання не з`явилась, про час та місце проведення судового засідання повідомлялась завчасно належним чином, шляхом надіслання судового виклику в електронній формі в електронний кабінет. У поданих запереченнях просила у задоволенні заяви боржника про розстрочення виконання судового рішення відмовити.

Згідно ч. 2 ст. 435 ЦПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Таким чином суд дійшов висновку про розгляд даної справи у відсутності учасників справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 02.10.2026, головуючим по даній справі визначено суддю Міськевич О.Я.

Ухвалою судді від 06.10.2026 відкрито провадження по даній справі та призначено справу до судового розгляду.

Суд, вивчивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що рішенням Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18.09.2026 по цивільній справі № 348/1304/26, позов ТОВ «ФК «Юніт» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів, задоволено частково. Ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЮНІТ» заборгованість за договором про споживчий кредит № 29/04/25-01 від 29.04.2025 в сумі 297690,78 грн. У задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Юніт» заборгованості за кредитним договором в сумі 30028,32 грн, відмовлено. Також ухвалено стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЮНІТ» 4464,79 грн судового збору та 10000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 86-93). Рішення суду набрало законної сили.

Таким чином загальна сума, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, становить 312155,57 грн.

02.10.2026 боржник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про розстрочку виконання судового рішення по цивільній справі № 348/1304/26.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 5 ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Перелік обставин, що можуть бути підставою для відстрочки або розстрочки виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання рішення, не є вичерпним.

Таким чином, у процесі виконання виконавчого документа державним виконавцем можуть виникнути обставини, що перешкоджають або утруднюють примусове виконання.

До таких можна віднести обставини, які свідчать про те, що матеріальне становище боржника не дає змоги виконати вимоги виконавчого документа у встановлені строки чи є спосіб або порядок виконання більш вигідний для боржника.

У ч. 1 ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення. Рішення про розстрочку виконується в частині та у строки, встановлені цим рішенням.

За змістом ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання судового рішення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає з урахуванням установлених обставин, які ускладнюють або виключають виконання рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виходячи з вимог цивільного процесуального закону та вимог ст. 435 ЦПК України, надання розстрочки виконання рішення суду має винятковий характер.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 10 своєї постанови від 26.12.2003 № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що відповідно до ст. 351 ЦПК їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім`ї, відсутність у нього майна, яке за рішенням суду має бути передане стягувачу, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Тобто, законом встановлено критерій визначення підстав для розстрочки виконання рішення суду - це наявність обставин, які ускладнюють його виконання. Обставинами, які ускладнюють виконання можуть бути лише ті обставини, які існують насправді, і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, в строки та в порядку, визначених в ньому.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 6ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

У поданій заяві заявник, як на підстави для розстрочення виконання судовог рішення, посилається на складне матеріальне становище, необхідні витрати на повсякденне життя, воєнний стан, нестабільність доходів та зростання цін. Разом з тим до заяви не долучено жодних доказів не підтвердження розміру доходу відпровідача, складу майна, наявних коштів, переліку утриманців, розміру необхідних витрат або конкретних змін у майновому стані, які перешкоджають виконанню рішення.

Крім того, у випадку розстрочки заборгованості в сумі 312155,57 грн на 12 місяців рівними щомісячними платежами, розмір одного платежу становитиме 26012,96 грн. Разом з тим заява не містить доводів та доказів щодо спроможності боржника щомісячно сплачувати таку суму боргу.

Суд зазначає, що відповідно до положень статті 435 ЦПК України відстрочка або розстрочка виконання судового рішення є виключним процесуальним заходом, який застосовується лише за наявності обставин, що об`єктивно унеможливлюють або істотно ускладнюють виконання рішення суду у встановлений строк.

При цьому саме на заявника покладається обов`язок доведення наявності таких виняткових обставин, а також підтвердження того, що його майновий стан чи інші життєві обставини не дозволяють виконати судове рішення без надання відстрочки.

Разом із тим, із поданої заяви та доданих до неї матеріалів не вбачається наявності особливого або надзвичайного збігу обставин, які б свідчили про неможливість або істотне ускладнення виконання рішення суду у даній справі. Стороною заявника не надано суду відомості про доходи та майновий стан заявника, який би об`єктивно виключав можливість виконання судового рішення.

Крім того суд зазначає, що статтею 70 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені обмеження розміру разового (щомісячного) стягнення з доходу боржника за виконавчим листом.

Так, згідно ч. 2 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: -у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом - 20 відсотків.

Тому посилання представника заявника на неможливість відповідачем виконати рішення суду шляхом одноразовою сплати всієї суми заборгованості, є безпідставним, оскільки одноразове примусове стягнення всієї суми заборгованості по кредиту за рішення суду законом не передбачено.

За таких обставин суд приходить до висновку, що заявником не доведено наявності передбачених статтею 435 ЦПК України підстав для розстрочки виконання судового рішення, у зв`язку з чим заява задоволенню не підлягає.

На підставі наведенного, керуючись ст.ст. 247, 258, 260, 261, 435 ЦПК України, ст.ст. 33 ЗУ «Про виконавче провадження», суд,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 , позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт», про розстрочку виконання судового рішення по справі № 348/1304/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Юніт» до ОСОБА_1 про стягнення грошових коштів відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Міськевич О.Я.