Ухвала суду № 141013948, 27.10.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/20940/26

Провадження № 1-кс/344/7801/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 жовтня 2026 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо важливих злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором відділу Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження за № 12026090000000188 від 23.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, 26.10.2026 року звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого покликається на те, що СУ ГУНП в Івано-Франківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026090000000188 від 23.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено обставини, які можуть свідчити про зловживання владою або службовим становищем посадовими особами Букачівської селищної ради (код ЄДРПОУ 04354781), які, діючи в умовах воєнного стану та, за версією слідства, з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у порушення вимог ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 12, 122-124, 134-139 Земельного кодексу України, передали в оренду суб`єктам господарювання земельні ділянки комунальної власності без проведення земельних торгів (аукціонів).

Зокрема, упродовж 20242026 років посадові особи Букачівської селищної ради передали в оренду юридичним особам земельні ділянки комунальної власності за заниженими ставками орендної плати, без проведення земельних торгів (аукціонів), що могло призвести до недоотримання відповідних надходжень до місцевого бюджету та свідчити про порушення встановленого законодавством порядку передачі земельних ділянок в оренду.

Крім того, у ході досудового розслідування встановлено, що строки дії договорів оренди земельних ділянок, укладених між відповідними юридичними особами та Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області, закінчилися 23.12.2023 та 06.03.2025 відповідно. Після закінчення строків дії зазначених договорів питання подальшого користування відповідними земельними ділянками мало вирішуватися з дотриманням вимог земельного законодавства.

За наявності передбачених законом підстав для припинення права оренди та за відсутності законодавчо встановлених винятків передача таких земельних ділянок у користування іншим особам мала здійснюватися з дотриманням установленої процедури, зокрема шляхом проведення земельних торгів (аукціону).

Зокрема, установлено, що між Букачівською селищною радою в особі селищного голови Вітер- ОСОБА_5 та фермерськими господарствами укладено договори оренди земельних ділянок комунальної власності без проведення земельних торгів (аукціонів), за розміром орендної плати, який, за наявними матеріалами досудового розслідування, є заниженим порівняно з належним рівнем плати за користування відповідними земельними ділянками. Указані обставини можуть свідчити про порушення встановленого законодавством порядку передачі земельних ділянок в оренду та створення переваг для окремого суб`єкта господарювання, що могло призвести до недоотримання надходжень до місцевого бюджету.

23.10.2026 під час проведення санкціонованого слідчим суддею Івано-Франківського міського суду від 21.10.2026 обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено: мобільний телефон марки Samsung Galaxy A12 серійний номер НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМІ 2: НОМЕР_3 .

23.10.2026 вище вказані речі визнано речовим доказом у кримінальному провадженні № 12026090000000188.

Слідчий в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву, за змістом якої просив розгляд справи проводити без його участі.

Власник майна подала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі.

Дослідивши подане клопотання, вважаю, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

Як встановлено матеріалами справи, майно, а саме: мобільний телефон марки Samsung Galaxy A12 серійний номер НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМІ 2: НОМЕР_3 , було вилучено 23.10.2026 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно копії постанови старшого слідчого в ОВС відділу розслідування особливо важливих злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції України в Івано-Франківській області ОСОБА_3 від 23 жовтня 2026 року, вказані вище речі та документи визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Частиною 5 ст.171 КПК України визначено строки подання клопотання про арешт тимчасово вилученого майна, зокрема клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Клопотання слідчого подано до суду у строки визначені ст.171 КПК України, та в повній мірі відповідає вимогам встановленим цією статтею.

Відповідно до ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

Враховуючи те, що майно, на яке згідно клопотання просить накласти арешт, а саме на мобільний телефон марки Samsung Galaxy A12 серійний номер НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМІ 2: НОМЕР_3 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 12026090000000188 від 23.03.2026, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, з метою збереження речових доказів, запобігання можливого приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученого майна, оскільки існує сукупність підстав вважати, що вони в подальшому можуть мати доказове значення під час досудового розслідування та могли зберегти на собі сліди кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому, такий захід забезпечення кримінального провадження як накладення арешту на майно є підставним та доцільним.

Керуючись ст.ст.171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

З метою забезпечення збереження майна, як речового доказу накласти арешт із забороною права відчуження, розпорядження та користування на мобільний телефон марки Samsung Galaxy A12 серійний номер НОМЕР_1 , ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , ІМІ 2: НОМЕР_3 , який вилучений під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , до його скасування у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали складено та підписано 28 жовтня 2026 року.

Слідчий суддя ОСОБА_7