Рішення № 14101250, 02.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.02.11                                                                                           Справа№ 29/201 (3/1)

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтертрак –плюс”,

м. Львів, до відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю „Української транспортної групи”, м. Новояворівськ, про: стягнення 127’429,43 грн. За зустрічним позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська транспортна група ”, м. Новояворівськ, до: Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтертрак –плюс”, м. Львів, про:стягнення 277’702,24 грн. Суддя М. Синчук

За участю представників:

позивача:Цяцяк А.Р. –дов. №20/01-10/01 від 20.01.2011 р.,

відповідача:Козленко С.А.- дов. №2 від 20.01.2010 р.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтертрак –плюс” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська транспортна група” про стягнення 242’509,41 грн.

23.02.2010 р. представником позивача за первісним позовом подано заяву про зменшення суми позовних вимог, просить стягнути з позивача заборгованість в сумі 82’927,76 грн., 3% річних в сумі 6’243,43 грн., інфляційні витрати в сумі 38’258,24 грн.

01.03.2010 р. подано зустрічний позов ТОВ „Українська транспортна група” до відповідача за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтертрак –плюс” про стягнення заборгованості за договором в сумі 277’702,24 грн., яка виникла у зв’язку з недопоставкою товару на фактично сплачену суму та неповерненням її покупцю.

Рішенням господарського суду Львівської області від 29.03.2010 р. уточненні позовні вимоги задоволено, стягнуто з ТОВ „Українська транспортна група ” (81053, Львівська область, м. Новояворівськ, вул. І.Франка,1/202, код ЄДРПОУ 30484307) на користь ТОВ „Інтертрак – плюс” (79040, м. Львів, вул. Збиральна, 7, код ЄДРПОУ 32327139) – 82’927,76 грн. заборгованості за поставлені автомобілі, 6’243,43 грн. – три відсотки річних, 38’258,24 грн. інфляційних, 1’274,29 грн. державного мита та 236,00 грн. – витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Задовольняючи первісний позов місцевий суд своє рішення мотивував тим, що всі платежі за поставлені автомобілі мають перераховуватись за обмінним курсом ЄВРО до гривні, встановленим НБУ на день складання видаткової накладної та оформлення приймально-здавального акту.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2010 р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська транспортна група” задоволено частково. Рішення господарського суду Львівської області від 29.03.2010 р. в частині задоволення первісного позову скасовано. В цій частині прийнято нове рішення, яким відмовлено в позові Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтертрак –плюс” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська транспортна група” про стягнення заборгованості на суму 2’927,76 грн., 6’243,43 грн. – три відсотки річних, 38’258,24 грн. інфляційних втрат. В решті рішення залишено без змін.

Рішення суду мотивоване тим, що ціни на товар визначені умовами договору, з урахуванням доповнень до нього, а суми, зазначені у видатковій накладній №10, не є договірними, а відтак не підлягають стягненню.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.11.2010 р. касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтертрак –плюс” на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2010 р. у справі №3/1 задоволено частково. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 31.08.2010 р. та рішення господарського суду Львівської області від 29.03.2010 р. у справі №3/1 скасовано, справу передано на новий розгляд в Господарський суд Львівської області.

В постанові визнано, що судові рішення є незаконними, оскільки із встановлених судами обставин справи вбачається, що всі платежі, що підлягають сплаті, відповідно перераховуються на день оплати та підписання приймально-здавального акту, якщо обмінний курс ЄВРО до гривні, встановлений НБ України на день оплати відрізняється від курсу ЄВРО, встановленого НБУ на день підписання даного контракту (ч.2 п. 2.3 Контракту). Встановлено, що враховуючи суми попередньої оплати, та здійсненням відповідачем протягом десяти днів з моменту поставки, а саме 16.08.2007 року, оплати за договором шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позивача на суму 3’510’526,24 грн., відповідачем оплачено позивачу за договором загальну суму 4’171’672,24 грн., тоді як загальна вартість поставленого товару за умовами договору становить 3’893’970,00 грн. Позивач за первісним позовом обраховує заборгованість із визначених ним у видатковій накладній №10 цін поставлених автомобілів, а саме із 4’254’600,00 грн. При цьому, із встановлених судом першої інстанції обставин справи вбачається, що курсові різниці мають застосовуватись у тому разі, якщо на день оплати встановлений НБ України обмінний курс ЄВРО до гривні відрізняється від курсу ЄВРО, встановленого НБУ на день підписання контракту (ч.2 п. 2.3 Контракту).

У постанові вказується на необхідність з’ясування, того чи відповідач за первісним позовом застосовував при оплаті товару ті курсові різниці, які діяли на день оплати, визначити які суми підлягають перерахуванню за курсовими різницями –ті, які ще підлягають сплаті, чи і ті, які вже були сплачені на виконання умов договору, та перевірити розмір стягуваної суми на відповідність умовам договору.

23.11.2010 р. справу №3/1 передано для розгляду по суті судді Синчуку М.М.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.11.2010 р. справу прийнято до розгляду. Розгляд справи призначено на 14.12.2010 р. В судових засіданнях розгляд справи відкладався з підстав наведених у відповідних ухвалах суду. В судових засіданнях оголошувалась перерва.

21.12.2010 р. представником відповідача за первісним позовом подано заперечення на позовну заяву, просить відмовити в задоволенні первісного позову та задоволити зустрічний позов.

В судовому засіданні 18.01.2011 р. представник позивача за первісним позовом подав додаткові пояснення по справі.

В судових засіданнях, представник позивача за зустрічним позовом зустрічні позовні вимоги підтримав, посилаючись на те, що договір не містить вказівку на ціну товару чи хоча б еквівалент ціни у будь-якій валюті, відповідно до якого можна провести такий перерахунок, договором визначена ціна - 3’893’970,00 грн., та вказано, що вона розрахована відповідно до курсу НБУ, що в жодному разі не може вказувати на те, що ціна встановлена у валюті чи еквіваленті.

В судових засіданнях оголошувались перерви до 25.01.2011 р., до 02.02.2011 р.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

01.10.2006 р. між ТОВ „Інтертрак –плюс” (Продавець) та ТОВ „Українська транспортна група” (Покупець) був укладений контракт №17/06 (надалі –Контракт), відповідно до ст. 1 якого Продавець (позивач у справі) взяв на себе зобов’язання продати і поставити Покупцю на умовах DDP Україна, Київ” автомобілі відповідно до переліку, зазначеному у контракті, а Покупець (відповідач у справі) зобов’язувався прийняти та оплатити автомобілі ІВЕКО в порядку, передбаченому умовами договору.

В контракті вказано, що ціна розрахована за офіційним курсом Національного банку (НБ) України станом на 11.10.2006 року EURO/UAH=6,33169.

Сторонами вказаного договору було укладено додатки та доповнення до договору, а саме:

Доповненням № 1 від 05.02.2007 року визначено новий порядок передоплати та післяоплати по договору. Жодних зауважень чи заперечень у сторін до доповнення немає.

Доповненням № 2 від 26.07.2007 року визначено загальну вартість 5-ти автомобілів на суму 2’845’970,00 грн., напівпричепів на суму 1’048’000,00 грн. та 5-ти наступних авто на суму 3’008’000,00 грн. та напівпричепів на суму 1’048’000,00 грн. Ціна розрахована за офіційним курсом НБ України станом на 11.10.2006 року EURO/UAH=6,33169. Змінено розмір та порядок передоплати. Також визначено таким, що втратило чинність Доповнення № 1 від 05.02.2007 року. Жодних зауважень чи заперечень у сторін до доповнення немає.

Доповненням № 3 від 21.08.2007 року викладено в новій редакції окремі положення договору, а сам:

1. Визначено загальну вартість (ціну) 5-ти автомобілів на суму 2’845’970,00 грн., та 5-ти напівпричепів на суму 1’048’000,00 грн. (загальна вартість 3’893’970,00 грн).

2. Ціна розрахована за офіційним курсом НБ України станом на 11.10.2006 року EURO/UAH = 6,33169.

3.Покупець сплачує попередню оплату продавцю до 10.08.2007 року – 661’146,00 грн. в т.ч. ПДВ.

4. Решту, яка залишилась після сплати авансу загальної вартості договору покупець оплачує продавцю – в розмірі 3’232’824,00 грн. в т.ч. ПДВ протягом 10 банківських днів після передачі автомобілів. ( ч.1 п.2.3 Договору).

Окрім того, в доповненні зазначено, що останнє є невід’ємною частиною Контракту № 17/06 від 11.10.2006 року та вступає в силу з дня підписання (21.08.2007 року).

Відповідно до п. 2.1 Контракту ціна автомобілів, що поставляються Продавцем Покупцю складала 3’893’970,00 грн. з урахуванням ПДВ 20%. Ціна розрахована згідно офіційного курсу НБУ станом на 11.10.2006 року (на день підписання контракту) з розрахунку EURO/UAH = 6,331690.

Таким чином, вартість автомобілів, які постачаються, у іноземній валюті ЄВРО становить 614’996,9439 ЄВРО.

На виконання вказаних умов договору ТОВ “Українська транспортна група” перераховано ТОВ “Інтертрак-плюс” попередню оплату на загальну суму 661’146,00 грн. (11.10.2006 року – на суму 79’146,00 грн., за офіційним курсом ЄВРО/грн. –6,33169; 04.01.2007 року – на суму 110’000,00 грн., за офіційним курсом ЄВРО/грн. –6,65085; 01.03.2007 року – на суму 70’500,00 грн. , за офіційним курсом ЄВРО/грн. –6,671555; 02.03.2007 року – на суму 9’500,00 грн., за офіційним курсом ЄВРО/грн. –6,678625; 26.03.2007 року – на суму 148’000,00 грн., за офіційним курсом ЄВРО/грн. 6,730135; 06.04.2007 року – на суму 244’000,00 грн., за офіційним курсом ЄВРО/грн. –6,753365).

Всі платежі, що підлягають сплаті, відповідно перераховуються на день оплати та підписання приймально-здавального акту, якщо обмінний курс ЄВРО до гривні, встановленого НБ України на день оплати відрізняється від курсу ЄВРО, встановленого НБУ на день підписання даного контракту (ч.2 п. 2.3 Контракту ).

Платежі, що підлягали сплаті були перераховані на день оплати, оскільки встановлений НБУ на день оплати обмінний курс ЄВРО до гривні відрізнявся від курсу, встановленого НБУ на день підписання цього контракту.

Відповідач, у відповідності до проведених перерахунків, згідно курсу обміну валют станом на день оплати, здійснив наступні авансові платежі, відповідно до Контракту: 11.10.2006 р. –на суму 12499,9803 Євро; 04.01.2007 р. –на суму 16539,2393 Євро; 01.03.2007 р. –на суму 10567,2515 Євро, 02.03.2007 р. –на суму 1422,4485 Євро; 26.03.2007 р. –на суму 21990,6436 грн.; 06.04.2007 р. –на суму 36130,1366 Євро. Загальна сума проведених перерахунків становить 99149,6998 Євро.

Після проведених передоплат, вартість автомобілів, яка підлягала до оплати відповідачем в Євро становила 515847,2441 Євро, які відповідно до п. 2.3. Контракту, повинні бути перераховані на день наступної оплати та підписання приймально-здавального акту.

В судовому засіданні, сторонами підтверджено, що сума, яка підлягала до оплати становила 515845,7338 Євро.

ТОВ “Інтертрак-плюс” відповідно до умов договору, 08.08.2007 року поставлено та, відповідно ТОВ “Українська транспортна група”, прийнято товар за договором - 5 автомобілів та 5 напівпричепів на загальну суму 3’893’970,00 грн. Вказане, підтверджується актами здачі-приймання товару.

ТОВ “Інтертрак-плюс” 08.08.2007 року було вручено відповідачу видаткову накладну №10, в якій вказано перелік цін поставлених автомобілів на загальну суму 4’254’600,00 грн.

Станом на день проведення оплати за договором, на –16.08.2007 р., шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ “Інтертрак-плюс”, офіційний курс ЄВРО, встановлено НБУ = 6,805380.

Протягом десяти днів з моменту поставки, а саме 16.08.2007 року, ТОВ “Українська транспортна група” проведено оплату за договором, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ “Інтертрак-плюс” на суму 3’510’526,24 грн. (515845,7338 Євро х 6,805380).

При винесенні рішення суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Щодо твердження позивача про те, що видаткова накладна від 08.08.2007 року №10, є первинним бухгалтерським документом, а отже, і визначає кінцеву ціну товару, суд встановив наступне.

Відповідно до п. 2.3. Контракту решта, яка залишилася після сплати авансу загальної вартості Договору, покупець сплачує протягом десяти банківських днів після передачі автомобілів покупцю. Всі платежі, що підлягають сплаті, відповідно перераховуються на день оплати та підписання приймального-здавального акту, якщо обмінний курс ЄВРО до гривні, встановлений НБУ на день оплати відрізнявся від курсу ЄВРО, встановленого на день підписання цього контракту.

Як встановлено судом, товар передано покупцю 08.08.2007 р., про що свідчить видаткова накладна №10 від 08.08.2007 р. та акт приймання-передачі транспортного засобу від 08.08.2007 р.

Протягом 10 банківських днів, а саме 16.08.2007 року, ТОВ “Українська транспортна група” проведено оплату за договором, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок ТОВ “Інтертрак-плюс” на суму 3’510’526,24 грн., за офіційним курсом ЄВРО, встановленого НБУ = 6,805380.

Договором не передбачено, що ціна товару може бути змінена одноособово продавцем. Ціна договору змінювалась сторонами доповненнями, які підписані керівниками продавця та покупця.

Відповідно до Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. N 88 видаткова накладна є первинний документ, який оформляється продавцем та може свідчити про факт передачі товару між сторонами.

Відповідно до статті 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Тобто, для зміни істотної умови договору-ціни необхідними чинниками були доповнення з вказівкою внесення змін в пункт контракту за підписом керівників покупця та продавця скріплені відтиском печатки кожної сторони. Також видаткова накладна не визначена як невід’ємний додаток до договору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Виходячи з наведеного, суд не вбачає правових підстав для задоволення первісних позовних вимог та приходить до висновку, що в позові слід відмовити.

Що стосується зустрічних позовних вимог, заявлених відповідачем - ТОВ “Українська транспортна група”, суд встановив наступне.

Всі платежі, що підлягають сплаті, відповідно перераховуються на день оплати та підписання приймально-здавального акту, якщо обмінний курс ЄВРО до гривні, встановлений НБ України на день оплати відрізняється від курсу ЄВРО, встановлено НБУ на день підписання даного контракту (ч.2 п. 2.3 Контракту ).

Платежі, що підлягали сплаті були перераховані на день оплати, оскільки встановлений НБУ на день оплати обмінний курс ЄВРО до гривні відрізнявся від курсу, встановленого НБУ на день підписання цього контракту.

Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

          Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином, суд вважає вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача 277’702,24 грн. заборгованості необгрунтованими та недоведеними, а тому в задоволенні зустрічного позову потрібно відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.           У задоволенні позовних вимог позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтертрак –плюс” відмовити повністю.

2.           У задоволенні зустрічних позовних вимог - Товариства з обмеженою відповідальністю „Української транспортної групи” відмовити повністю.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.02.2011 р.

Суддя