Рішення № 14101140, 24.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.02.11                                                                                           Справа№ 24/164 (2010)

За позовом: Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Львівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Львів, яке діє від імені Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, м. Київ

До відповідача: Фермерського господарства „Берізка-1”, с.Дідилів Камянка-Бузького району Львівської області

Про стягнення 12166,29грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від прокурора –Клак Ю.Г. –пом. прокурора

Від позивача – не з’явився

Від відповідача –не з’явився

Суть спору: Позов заявлено до Фермерського господарства „Берізка-1” про стягнення 12166,29грн., в т.ч.: 10000,00грн. основного боргу, 816,29грн. пені та 1320,00грн. втрат від інфляції.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 11.05.2006 року Львівським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та фермерським господарством „Берізка-1” укладено договір про надання фінансової допомоги, відповідно до умов якого позивач зобов’язується надати відповідачу на зворотній основі фінансову допомогу у розмірі 15000,00грн., а останній зобов’язується повернути отримані кошти.

Платіжним дорученням №99 від 17.05.2006 року позивач перерахував відповідачу кошти в сумі 15000,00грн.

Як зазначено у позовній заяві, отримані відповідачем кошти підлягали поверненню відповідно до встановленого договором графіка, а саме: до 01.05.2009року –5000,00грн., до 01.05.2010року –5000,00грн. та до 01.05.2011року –5000,00грн.

Станом на 01.12.2010року відповідач умов договору не виконав, належних до повернення коштів в сумі 10000,00грн. не повернув, у зв’язку з чим прокурор звернувся з позовом до суду.

За порушення строків повернення коштів, на підставі на п.5.2 договору до стягнення заявлено пеню в сумі пеня в сумі 816,29грн.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України прокурором заявлені до стягнення втрати від інфляції в сумі 1320,00грн.

Прокурор в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, подав витяг про включення відповідача до ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб- підприємців.

Позивач явку представника в судове засідання не забезпечив, хоча був у встановленому порядку повідомлений про дату , час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення 15.02.2011р. поштового відправлення, яке долучене до матеріалів справи.

Ухвали суду, надіслані на адресу відповідача, що вказана у позовній заяві, а саме: Львівська область, Кам’янка-Бузький район, с.Дідилів, повернені суду у зв’язку з відсутністю адресата.

Однак, згідно із поданим суду витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців, місцезнаходженням відповідача є : 80462, Львівська область, Кам’янка-Бузький район, с. Дідилів.

Розглянувши спір в порядку вимог ст. 75 ГПК України, суд встановив наступне.

11.05.2006 року Львівським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та фермерським господарством „Берізка-1” укладено договір №7/2006 про надання фінансової підтримки (допомоги) фермерському господарству, відповідно до умов якого позивач надає відповідачу фінансову підтримку (допомогу) на поворотній основі в сумі 15000,00грн., а останній зобов’язується повернути отримані кошти.

Згідно із п.3.4.2 договору кошти підлягають поверненню відповідно до встановленого сторонами графіку, а саме:

до 01.05.2009 року –5 000,00грн.;

до 01.05.2010 року –5 000,00грн.;

до 01.05.2011 року –5 000,00грн.

На виконання умов договору позивач перерахував відповідачу 15 000,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 99 від 17.05.2006 року.

Взяті на себе зобов’язання відповідач не виконав, не повернув позивачу кошти на загальну суму 10 000,00грн., які підлягали поверненню до 01.05.09р.- 5000,00грн. та до 01.05.2010року - 5000,00грн.

Отже, заборгованість відповідача становить 10000,00грн.

Відповідно до п.5.2 договору за несвоєчасне повернення коштів фінансової підтримки (допомоги) фермерське господарство сплачує Львівському відділенню пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє у період прострочення.

На підставі вказаного пункту договору до стягнення заявлена пеня в сумі 816,29грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.06.2010року по 01.12.2010року від суми боргу 10000,00грн.

Крім того, на підставі ст.625 ЦК України до стягнення заявлені втрати від інфляції в сумі 1320,00грн., які нараховані за період з травня 2009року по травень 2010року від суми боргу 5000.00грн. та з травня 2010року по грудень 2010року від суми боргу 10 000,00грн.

Судом також встановлено, що згідно із пунктом 25 Положення Львівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, затвердженого наказом Українського державного фонду підтримки фермерських господарств від 13.12.2006р. №75, відділення наділене повноваженнями виступати від імені Українського державного фонду підтримки фермерських господарств позивачем та відповідачем в судах.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення прокурора та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Відповідно до статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Стаття 1049.ЦК встановлює обов'язок позичальника повернути позику позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу частини першої ст. 1050 ЦК якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Згідно із ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов договору №7/2006 від 11.05.2006року позивач надав відповідачу фінансову допомогу в сумі 15000,00грн., яка підлягала поверненню в наступні строки: до 01.05.2009 року –5000,00грн.; до 01.05.2010 року –5000,00грн.; до 01.05.2011 року –5000,00грн. Отже, станом на грудень 2010року відповідач мав повернути позивачу 10000,00грн., однак не повернув.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 10000,00грн. основного боргу законні, обґрунтовані, підтверджені належними доказами та підлягають до задоволення.

З огляду на те, що середній індекс інфляції за період з травня 2010р. по листопад 2010р. включно становить 103,71% , втрати від інфляції за цей період становлять 371грн.

(10000,00 х 103,71%), а загальна сума втрат від інфляції, що підлягає до задоволення становить 851,00грн.( 480,00 + 371,00). Решта втрат до задоволення не підлягає, оскільки нараховані невірно і є завищеними.

В частині стягнення пені позовні вимоги підлягають до задоволення частково з огляду на наступне.

Згідно з розрахунком, доданим до позовної заяви, до стягнення заявлена пеня в сумі 816,29грн., яка нарахована в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 01.06.2010року до 01.12.2010року від загальної суми боргу 10000,00грн.

Відповідно до п.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання обов’язку , якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня коли зобов’язання мало бути виконане.

Ні договором , ні законом інше не встановлено.

Отже, за неповернення до 01.05.2009року 5000,00грн. фінансової допомоги нарахування пені припиняється 31.10.2009р. За таких обставин нарахування пені від цієї суми боргу за період з 01.06.2010року по 01.12.2010року є безпідставним.

За неповернення до 01.05.2010року 5000,00грн. фінансової допомоги нарахування пені припиняється через 6 місяців , тобто, припиняється 31.10.2010р. (з 01 .05.2010р. по 31.10.2010р.) Оскільки за травень 2010р. пеня не заявлена до стягнення, а заявлена до стягнення лише з 01.06.2010р., то за період з 01.06.20р. по 31.10. 2010р. пеня від суми боргу 5000,00грн. становить 269, 80грн., яка підлягає до задоволення. Нарахування пені за листопад 2010р. є безпідставним.

Решта пені, заявленої до стягнення, є безпідставною і до задоволення не підлягає.

З огляду на те , що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі, яка підлягає до стягнення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 22, 29, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Фермерського господарства «Берізка-1», ідентифікаційний код 33086975, адреса: 80462, Львівська область, Кам’янка-Бузький район, с.Дідилів, на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, ідентифікаційний код 20029324, адреса: м. Київ, вул. Олени Теліги, буд.8, в особі Львівського відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств, ідентифікаційний код 13817211, адреса: 79000, м.Львів, вул.Технічна,1, к.63, - 10 000,00грн. боргу, 269,80грн. пені та 851,00грн. втрат від інфляції.

2. Стягнути з Фермерського господарства «Берізка-1», ідентифікаційний код 33086975, адреса: 80462, Львівська область, Кам’янка-Бузький район, с.Дідилів в доход державного бюджету 111,21грн. державного мита та 215,72грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

3. В задоволенні решти вимог відмовити.

Суддя