Рішення № 14101120, 23.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.11 Справа№ 32/249 (2010)

Господарський суд Львівської області в складі судді Сухович Ю.О. при секретарі судових засідань Олійник Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

За позовом: Приватного підприємства „Арматерм”, с.Степове, Дніпропетровська область.

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Стоміла”, м.Львів.

Про стягнення 143140,22 грн.

За участю представників сторін:

Від позивача: ОСОБА_1 адвокат (свідоцтво НОМЕР_1 від 20.10.2004р., довіреність б/н від 06.12.2010р.).

Від відповідача: не з`явився.

Права та обовязки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України розяснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили.

Суть спору: Позовні вимоги заявлено Приватним підприємством „Арматерм”, с.Степове, Дніпропетровська область до Товариства з обмеженою відповідальністю „Стоміла”, м.Львів про стягнення 143 140,22 грн., з яких 99 910,47 грн. основного боргу 11 863,34 грн. пені, 4 995,52 грн. штрафу, 20 581,56 грн. інфляційні нарахування, 5 789,33 грн. 3 % річних.

Ухвалою суду від 27.12.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 26.01.2011р. Ухвалами суду від 26.01.2011р. та 09.02.2011р. розгляд справи було відкладено з підстав зазначених в даних ухвалах.

Представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог в частині судових витрат, згідно якої просить стягнути з відповідача 5000,00 грн. витрат на послуги адвоката згідно укладеного договору та платіжних документів. Крім того, представник позивача надав докази надсилання позовної заяви з додатками на адресу вказану в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 79022, м.Львів, вул.Городоцька, 222. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задоволити.

Відповідач явки повноважного представника в судове засідання повторно не забезпечив, вимог ухвал суду від 27.12.2011р., 26.01.2011р. та 09.02.2011р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив. Про судове засідання призначене на 23.02.2011р. був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями №79025 0107566 2 від 15.02.2011р. вручено 21.02.2011р. та №79040 0269309 9 від 15.02.2011р. вручено 22.02.2011р.

Представник позивача надав витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно якого станом на 27.01.2011р. місцезнаходженням ТзОВ "Стоміла" є: 79022, м.Львів, вул.Городоцька, 222, куди надсилалась ухвала суду від 09.02.2010р. та позовна заява.

Відповідач через канцелярію суду подав клопотання про долучення до матеріалів справи довідки з ЄДРПОУ, свідоцтва про державну реєстрацію, статуту, протоколів зборів учасників від 14.01.2011р. за № №1, 2, наказів від 14.01.2011р. за № №1, 2, вказавши, що у ТзОВ «Стоміла»змінено засновника та керівника.

Станом на 23.02.2011р. відзив, заяви, клопотання про відкладення розгляду справи на адресу господарського суду від відповідача не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника позивача, суд,-

встановив:

08.08.2008р. між Приватним підприємством „Арматерм” (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Стоміла” (покупець) було укладено договір №04/08/08 (далі по тексту договір), відповідно до якого продавець зобовязувався поставити, а покупець прийняти та оплатити в 2008 році наступний товар: арматура Ат 800 - 10-16мм в кількості і по ціні згідно доданих на кожну конкретну партію специфікацій, що є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п.2.2. договору кількість, асортимент і номенклатура товару вказується в специфікаціях до даного договору. Кожна зі специфікацій з моменту підписання є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до п.5.1. договору порядок розрахунків за поставлений по даному договору товар обумовлюється додатково і вказується в специфікаціях на кожну конкретну партію товару.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар (арматуру) на загальну суму 508 198,02 грн. згідно видаткових накладних: №80844 від 04.08.2008р. на суму 106 626,55 грн.; №80851 від 05.08.2008р. на суму 36 431,85 грн.; №808131 від 13.08.2008р. на суму 74 119,72 грн.; №81014 від 01.10.2008р. на суму 102 394,80 грн.; №811103 від 10.11.2008р. на суму 65 341,30 грн.; №811105 від 10.11.2008р. на суму 61 095,50 грн.; №811113 від 11.11.2008р. на суму 31 684,30 грн.; №812152 від 15.12.2008р. на суму 30 504,00 грн.

Проте відповідач порушив свої зобов'язання, сплативши неповну суму поставленого товару, а саме 408 287,55 грн. Відтак, основний борг складає 99 910,47 грн.

Позивач керуючись умовами п.7.1. договору, у звязку із простроченням оплати за отриманий товар нарахував відповідачу пеню в сумі 11 863,34 грн. та штраф в сумі 4 995,52 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу 20 581,56 грн. інфляційних нарахувань та 5 789,33 грн. 3 % річних.

Отже, загальна сума заборгованості становить 143 140,22 грн., з яких 99 910,47 грн. основного боргу 11 863,34 грн. пені, 4 995,52 грн. штрафу, 20 581,56 грн. інфляційні нарахування, 5 789,33 грн. 3 % річних.

При прийнятті рішення суд виходить із наступного:

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобовязання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ст.712 ЦК України).

Факт поставки підтверджується видатковими накладними на загальну суму 508 198,02 грн., а саме: №80844 від 04.08.2008р. на суму 106 626,55 грн.; №80851 від 05.08.2008р. на суму 36 431,85 грн.; №808131 від 13.08.2008р. на суму 74 119,72 грн.; №81014 від 01.10.2008р. на суму 102 394,80 грн.; №811103 від 10.11.2008р. на суму 65 341,30 грн.; №811105 від 10.11.2008р. на суму 61 095,50 грн.; №811113 від 11.11.2008р. на суму 31 684,30 грн.; №812152 від 15.12.2008р. на суму 30 504,00 грн.

Відповідачем було видано довіреності своєму представнику Пеленській Н.О. на отримання товару, а саме: серія ЯНА № 665610/1 від 04.08.2008р.; серія ЯНА № 885638 від 07.11.2008р.

Факт оплати відповідачем 408 287,55 грн. підтверджується платіжними дорученнями № 223 від 01.08.2008р. на суму 80000,00 грн.; № 225 від 04.08.2008р. на суму 11626,60 грн.; № 227 від 06.08.2008р. на суму 30000,00 грн.; № 228 від 07.08.2008р. на суму 21431,85 грн.; № 248 від 29.08.2008р. на суму 25000,00 грн.; № 253 від 29.08.2008р. на суму 25000,00 грн.; № 250 від 01.09.2008р. на суму 24150,00 грн.; № 334 від 07.11.2008р на суму 102394,80 грн.; № 342 від 13.11.2008р. на суму 31684,30 грн.; №379 від 16.12.2008р. на суму 20000,00 грн.; № 380 від 18.12.2008р. на суму 12000,00 грн.; № 656 від 12.11.2009р на суму 25000,00 грн.

Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В п.5.1. договору сторони погодили, що порядок розрахунків за поставлений по даному договору товар обумовлюється додатково і вказується в специфікаціях на кожну конкретну партію товару.

У зв'язку із частковою сплатою проведеною відповідачем на суму 408 287,55 грн. борг становить 99 910,47 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач доказів погашення заборгованості не подав, проти позову не заперечив, тому суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України прийшов до висновку про те, що вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 99 910,02 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно позивачем правомірно нараховано відповідачу 20 581,56 грн. інфляційних нарахувань та 5 789,33 грн. три проценти річних.

Щодо позовних вимог про стягнення пені та штрафу за прострочення платежу, суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ч.6 ст.232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

У відповідності до п.7.1. договору у випадку порушення покупцем умов оплати даного договору, покупець виплачує продавцю пеню в розмірі 0,1% від вартості неоплаченої суми за кожен день прострочки платежу, а за прострочення оплати понад 30 днів додатково штраф в розмірі 5% вартості неоплаченої продукції.

Як вбачається із розрахунку пені, при її нарахуванні позивач правомірно керувався вимогами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань», що обмежує розмір саме договірної пені, яка не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Відтак з відповідача правомірно підлягає стягненню 11 863,34 грн. пені.

Позивач також правомірно просить стягнути згідно поданого ним розрахунку 4 995,52 грн. штрафу.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на послуги адвоката, що згідно поданої представником заяви про уточнення позовних вимог становлять 5000,00 грн.

Відповідно до ст.44 ГПК України до складу судових витрат віднесено, зокрема, оплату послуг адвоката, що пов'язані з розглядом справи.

Надана адвокатом ОСОБА_1, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 20.10.2004р., правова допомога підтверджується договором від 08.11.2010р., платіжним дорученням № 1727 від 15.11.2010р. на суму 5000,00 грн.

Відтак з відповідача підлягає до стягнення 5000,00 грн. витрат позивача на оплату послуг адвоката.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов обгрунтованим, який слід задоволити повністю.

Сплата судових витрат підтверджується платіжними дорученнями №1769 від 13.12.2010р. 1 431,40 грн. держмита і №1770 від 13.12.2010р. 236,00 грн. вартості витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, які відповідно до ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст.11, 526, 530, 549, 610, 612, 625, 627-629, 712 ЦК України, ст.ст.174, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Стоміла” (79022, м.Львів, Залізничний район, вул.Городоцька, 222; 79025, м.Львів, вул.Левандівська, 22/6, р/р 260050060261 в "Укрексімбанк" м.Львова; МФО 325718; код ЄДРПОУ 23270251) на користь Приватного підприємства „Арматерм” (52021; Дніпропетровська область, с.Степове, вул.Центральна, 7; р/р 26008050219051 в КБ "Приватбанк"; МФО 305299; код ЄДРПОУ 35896597) 99 910,02 грн. основного боргу, 11 863,34 грн. пені, 4 995,52 грн. штрафу, 20 581,56 грн. інфляційних нарахувань, 5 789,33 грн. три проценти річних, 5 000,00 грн. витрат на послуги адвоката, держмито в сумі 1 431,40 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України, після набрання судовим рішенням в законної сили.

4. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Суддя