Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 165/3053/26
Провадження № 2/165/1463/26
НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 жовтня 2026 року м. Нововолинськ
Нововолинський міський суд Волинської області у складі:
головуючого судді Рибас А.В.
за участю секретаря судового засідання Степанець Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Нововолинського міського суду Волинської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
встановив:
31 серпня 2026 року до Нововолинського міського суду Волинської області від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СМАРТ ПЕЙ» адвоката Рудзея Ю.В. надійшла позовна заява про стягнення з ОСОБА_1 17 141,78 грн. заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що між Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 2001409529401 від 20.09.2019 року.
26 червня 2026 року між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» укладено договір факторингу № 1, за яким ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» отримало (набуло) право грошової вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, в тому числі і до відповідача. Згідно реєстру боржників загальна сума заборгованості відповідача станом на дату укладання договору факторингу за кредитним договором склала 17 141,78 грн, з яких: 10 462,28 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу, та 6 679,50 грн. сума заборгованості за відсотками. Вказана сума боргу була нарахована АТ «ПУБМ» та не змінювалась позивачем з дати відступлення права вимоги за договором факторингу № 1 від 26.06.2026 року.
На підставі викладеного, представник позивача просить стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у сумі 17 141,78 грн., витрати зі сплати судового збору у сумі 2 662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.
Ухвалою судді Нововолинського міського суду Волинської області від 01 вересня 2026 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням та викликом сторін на 10.00 год. 16.10.2026 року та запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення вказаної ухвали.
У наданий в ухвалі час від сторін не надійшло заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, до позовної заяви долучив заяву, в якій просив розглянути справу без участі представника позивача. Повідомив суд, що позивач підтримує заявлені позовні вимоги в повному обсязі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач ОСОБА_1 правом подати відзив не скористалася, в судове засідання не з`явилася. Відповідно до вимог статті 128 ЦПК України вважається належним чином повідомленою, судовий виклик за зареєстрованим місцем проживання не вручений через відсутність адресата (а.с. 49).
Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 в справі 911/3142/19 сформував правову позицію, згідно з якою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а у даному випадку, суду.
Враховуючи згоду сторони позивача, керуючись статтею 280 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без участі сторін, відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Датою рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п`ята статті 268 ЦПК України) 27.10.2026 року.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить такого висновку.
Судом встановлено, що 20 вересня 2019 року з метою отримання кредитних коштів ОСОБА_1 підписала власноручним підписом Заяву № 2001409529401 на приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (а.с. 6), в якій просила відкрити на її ім`я поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривнях та надати кредитну картку № кредитної картки миттєвого випуску (не персоніфікованої) НОМЕР_2 ; встановити на її поточний рахунок у гривнях, відкритий за цією заявою, кредитний ліміт у сумі 6 000,00 грн.
Строк дії кредитного ліміту, процентна ставка за користування кредитним лімітом, розмір мінімального платежу та інші умови надання та обслуговування кредитної картки встановлюються відповідно до умов ДКБО в залежності від типу кредитної картки.
Підписанням цієї заяви ОСОБА_1 підтвердила, що нею отримана у непошкодженому стані платіжна картка та ПІН, а також що з правилами користування платіжною карткою ознайомлена та зобов`язується їх дотримуватись.
Реальна річна процентна ставка складає 47,88 %. Орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом, у тому числі тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі 12 577,58 грн.
Підписанням цієї заяви ОСОБА_1 запевнила, що ознайомлена з Тарифами банку та цілком згодна; всі умови ДКБО їй зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення.
В подальшому, 29.01.2019 року кредитний ліміт ОСОБА_1 збільшено до 10 500,00 грн., що підтверджується довідкою про збільшення кредитного ліміту по договору № 2001409529401 від 20.09.2019 року (а.с. 15).
Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» за кредитним договором № 2001409529401 від 20.09.2019 р. зі всіма змінами і доповненнями до нього станом на 25.06.2026 р. (включено) загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 17 141,78 грн., в тому числі: заборгованість за сумою кредиту 10 462,28 грн. та заборгованість за процентами 6 679,50 грн. (а.с. 16-17).
Наданий стороною позивача розрахунок заборгованості не спростований відповідачем в установленому законом порядку, а тому вказаний розрахунок суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ.
Надаючи оцінку фактичним обставинам справи, суд також виходить з наступного.
Частинами 1, 3 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до змісту ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковим відповідно до актів цивільного законодавства.
У відповідності до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Частинами 1, 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
За ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
В силу положення статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Частиною першою статті 612 ЦК України регламентовано, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
26 червня 2026 року між Акціонерним товариством «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» (клієнт, первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СМАРТ ПЕЙ» (фактор, новий кредитор) укладено договір факторингу № 1 (а.с. 28-30).
У відповідності до пункту 2.1. договору факторингу клієнт зобов`язується передати (відступити) фактору в повному обсязі права вимоги за кредитними угодами, зазначеними у підписаному (-їх) сторонами реєстрі (-ах) боржників, а фактор зобов`язується прийняти та оплатити права вимоги за вказаними кредитними угодами в порядку та розмірі, передбаченому договором.
Як вбачається із витягу з реєстру боржників № 1 до договору факторингу № 1 від 26 червня 2026 року, укладеного між АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» та ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ», до ТОВ «ФК «СМАРТ ПЕЙ» надійшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 2001409529401 від 20.09.2019 року у загальному розмірі 17 141,78 грн. (а.с. 7).
В силу положення пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Частиною першою статті 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статті 1077 ЦК України за договором факторингу фактор передає або зобов`язується передати грошові кошти клієнту шляхом сплати ціни права грошової вимоги за плату (винагороду) (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити фактору своє право грошової вимоги до боржника.
Відповідно до вимог частин 1, 5, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Частиною першою статті 80 ЦПК України регламентовано, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Як встановлено судом, первісний кредитор АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» свої зобов`язання перед відповідачем за договором виконав та надав кредитні кошти у вигляді встановленого кредитного ліміту у розмірі 10 500,00 грн.
Із наданого розрахунку заборгованості вбачається, що після укладення договору відповідач отримала кредитні кошти, проте, в подальшому у визначених умовами договору порядку та строки не здійснювала платежів задля повернення боргу та сплати процентів за користування коштами у повному обсязі, чим порушила свої зобов`язання, внаслідок чого утворилася заборгованість, яку наразі остання повинна сплатити на користь позивача.
Оскільки отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку відповідачем не повернуті, оскільки відповідач не довела, що сплатила за договором суму боргу та відсотки за користування грошовими коштами у повному обсязі, беручи до уваги, що відповідачем заборгованість за договором та правильність її розрахунку не спростована у встановленому законодавством порядку, суд дійшов переконання, що позовну заяву належить задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача 10 462,28 грн. заборгованості за кредитом та 6 679,50 грн. заборгованості по процентам, що разом становить 17 141,78 грн.
На підставі ст. 141 ЦПК України понесені позивачем і документально підтверджені (а.с. 5) судові витрати у розмірі 2 662,40 грн. судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Звертаючись до суду, представник позивача згідно вимог ст. 134 ЦПК України, в позовній заяві зазначив про попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, що складається з витрат на правову допомогу та становить 10 000,00 грн. на підтвердження понесення яких долучив до позовної заяви договір про надання правничої допомоги від 26 березня 2026 року (а.с. 27); акт наданих послуг правничої допомоги від 30 червня 2026 року за договором про надання правничої допомоги від 26 березня 2026 року (а.с. 31-32).
При визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд бере до уваги норми ч. ч. 4, 5 ст. 137 ЦПК України щодо співмірності витрат на професійну правничу допомогу з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
ЄСПЛ наголошує на необхідності об`єднання об`єктивного критерію (дійсність витрат) та суб`єктивного критерію, розподіляючи суб`єктивний критерій на якісні показники (необхідність витрат для цілей конкретної справи) та кількісні (їх розумність).
Суд керується тим, що подання доказів на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом таких витрат у зазначеному розмірі з іншої сторони, оскільки цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критеріям реальності адвокатських витрат (їхньої дійсності й потрібності) та розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи.
Подібні висновки викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 686/5757/23, провадження № 14-50цс24.
Стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17).
Отже, суд з власної ініціативи перевіряє, чи є судові витрати, зокрема неминучими, реальними, розумними, пов`язаними з розглядом справи, фактично понесеними, пропорційними.
Судом встановлено, що спір який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії спорів, які виникають у зв`язку із стягненням заборгованості за порушення грошового зобов`язання; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження та збирання б яких адвокат витратив значний час. Даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
З урахуванням викладеного, суд дійшов переконання, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній малозначній справі не є співмірним із ціною позовної заяви, складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт та наданих ним послуг. Так, на думку суду, подана представником позивача позовна заява є шаблонною та не потребує додаткового аналізу судової практики та зусиль на її складання, враховуючи те, що позовна заява розглядається у спрощеному провадженні.
Отже, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають становити 5 000,00 гривень, які слід стягнути з відповідача.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 76, 81, 141, 258, 259, 265, 268, 274-279, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд,
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СМАРТ ПЕЙ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СМАРТ ПЕЙ» 17 141 (сімнадцять тисяч сто сорок одну) гривню 78 копійок заборгованості за кредитним договором № 2001409529401 від 20.09.2019 року.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СМАРТ ПЕЙ» судовий збір в розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та 5 000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення можна подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «СМАРТ ПЕЙ»: код ЄДРПОУ 43696954; місцезнаходження юридичної особи: вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корпус А, офіс 303, м. Київ, 01042; рахунок НОМЕР_3 , МФО 300528, відкритий у АТ «ОТП БАНК».
Відповідач ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 27.10.2026 року.
Головуючий суддя Алла РИБАС
Судове рішення № 141010614, Нововолинський міський суд Волинської області було прийнято 27.10.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 165/3053/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: