Рішення № 141010383, 28.10.2026, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/4425/26

Провадження № 2-а/0158/115/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 жовтня 2026 року м. Ківерці

Ківерцівський районний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Сіліч Ю.Л.

за участю секретаря судового засідання Шрамко Н.В.,

представника позивача - Хоржевського Д.Е.,

відповідача ОСОБА_1 ,

представника відповідача адвоката Вороб`я П.О.,

перекладача - Кіпоренка К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці, в режимі відеоконференції, справу за адміністративним позовом Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення, -

В С Т А Н О В И В

Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (далі ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області) звернулося до суду із адміністративним позовом до громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 про продовження строку затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 31.08.2026 року працівниками ДСР НП України виявлено громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі Відповідач), який порушив Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а саме: проживав без документів, які б надавали йому право законного перебування на території України.

У ході перевірки не встановлено коли Відповідач прибув до України, оскільки за обліками ЦП ДСК «Аркан» така інформація відсутня.

Зазначає, що Відповідач раніше документувався паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 від 19.11.1997, який було визнано недійсним на підставі висновку службової перевірки від 12.05.2026 №68/2026; паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 від 22.05.2015, який було визнано недійсним на підставі висновку службової перевірки від 13.07.2026 №106/2026; паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 від 09.08.2007, який було визнано недійсним на підставі висновку службової перевірки від 10.07.2026 №190/2026 та паспортом громадянина України для виїзду з України серії НОМЕР_4 від 24.05.2015, який було визнано недійсним на підставі висновку службової перевірки від 14.08.2026 №226/2026.

З питань визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту чи отримання статусу особи без громадянства до компетентних органів Відповідач не звертався. Будь-яких інших дій для легалізації факту свого перебування на території України не вживав.

Окрім того, у Відповідача відсутні документи на підставі яких можливо ідентифікувати його особу, та які надавали б право перетину державного кордону для виїзду з України.

31.08.2026 ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області відносно Відповідача прийнято рішення про примусове видворення з України та відібрано розписку про ознайомлення зі змістом і отримання цього рішення та притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП.

В той же день, 31.08.2026 о 10:35 співробітниками ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області затримано Відповідача для з`ясування причин та обставин правопорушення і умов, що йому сприяли, у порядку ч. 2 ст. 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення, строком на 72 години та поміщено до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (далі ПТПІ).

За таких обставин 01.09.2026 року ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області звернулось до Ківерцівського районного суду Волинської області з адміністративним позовом про його затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до ПТПІ строком на 6 (шість) місяців.

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 02.09.2026 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.09.2026 року, позовні вимоги Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення задоволено частково. Затримано громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, строком на 2 (два) місяці. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Стверджує, що на момент звернення до суду з цим позовом ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області вжито вичерпних заходів, передбачених чинним законодавством, для ідентифікації та забезпечення примусового видворення Відповідача. Зокрема, 12.10.2026 ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області повторно надіслано запит до Консульського відділу Республіки Вірменія в Україні з проханням у сприянні в ідентифікації Відповідача. Наразі відповіді від Консульського відділу Республіки Вірменія в Україні до ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області не надходило.

Посилаючись на вищевикладене, позивач просить продовжити строк затримання громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення. строком на 6 (шість) місяців.

Ухвалою судді Ківерцівського районного суду Волинської області від 26.10.2026 відкрито провадження у справі та призначено судове засідання.

26.10.2026 року від представника Відповідача адвоката Озерової М.С. надійшло клопотання про застосування до ОСОБА_2 захід забезпечення у вигляді застави строком на 6 місяців.

Також, 26.10.2026 року представником Відповідача адвокатом Озеровою М.С. до суду подано відзив на позовну заяву, згідно якого заявлені вимоги не визнає. Зазначає, що Відповідач постійно проживає на території України на протязі 35 років, з січня 1991 року, на законних підставах у 19.11.1997 році отримав паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 з 2012 року, одружений, має трьох дітей, має у спільній сімейній власності нерухоме майно, а саме квартиру АДРЕСА_2 . Відповідач має стали соціальні зв`язки в Україні, приймає активну участь у допомозі військовим, приймав особисту участь у закупівлі дронів та комплектуючих матеріалів для них, є активним учасником волонтерських заходів Благодійної організації «БО «КОЛО ЗАХИСТУ», за місцем проживання характеризується позитивно, до адміністративної або кримінальної відповідальності не притягувався.

Вказує, що 31 серпня 2026 року, співробітниками ДСР НП України було затримано Відповідача по справі, оскільки, він начебто, перебував в Україні з порушенням вимог чинного міграційного законодавства. Під час затримання Відповідачу стало відомо, що на підставі висновку службової перевірки від 12.05.2026 року № 68/2026, паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 від 19.11.1997 року було визнано недійсним; на підставі висновку службової перевірки від 13.07.2026 року № 106/2026, паспорт громадянина України серії НОМЕР_2 від 22.05.2015 року було визнано недійсним; на підставі висновку службової перевірки від 10.07.2026 року № 190/2026 паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 від 09.08.2007 року було визнано недійсним; на підставі висновку службової перевірки від 14.08.2026 року № 226/2026 паспорт громадянина України для виїзду з України серії НОМЕР_4 від 24.05.2015 року було також визнано недійсним.

Стверджує, що даний час на розгляді Волинського окружного адміністративного суду перебуває справа № 140/11762/26 за позовом ОСОБА_3 до Центрального міжрегіонального управління державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, Головного управління ДМС України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, щодо визнання протиправними з приводу визнання недійсними вищевказаних паспортів.

Також на розгляді Дарницького районного суду м. Києва перебуває справа № 753/21806/26 за позовом ОСОБА_3 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області про скасування постанови ПН МКМ № 020100 від 31.08.2026 року про накладення штрафу та справа № 753/21822/26 за позовом ОСОБА_3 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київської області про визнання протиправним та скасування рішення про примусове видворення. Рішення у вказаних справах на даний час рішення не прийняті.

Крім того, вважає, що подальше тримання Відповідача у Волинському ПТПІ є надмірним обмеженням права на свободу та особисту недоторканність, оскільки мета забезпечення його ідентифікації та видворення може бути ефективно досягнута шляхом застосування альтернативного, менш обтяжливого заходу, передбаченого чинним законодавством України, а саме внесення застави.

Посилаючись на вищевикладене, в задоволенні позову просить відмовити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник адвокат Воробей П.О., у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечували, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву. Просили в його задоволенні адміністративного позову відмовити.

Заслухавши пояснення учасників процесу, кожного зокрема, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Так, особливості провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання іноземців або осіб без громадянства визначені статтею 289 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, його територіальний орган чи підрозділ, орган охорони державного кордону, орган Служби безпеки України подає до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням зазначених органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовну заяву про застосування судом до іноземця або особи без громадянства одного з таких заходів: 1) затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; 2) затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 3) взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; 4) зобов`язання внести заставу.

Судом встановлено, що 31.08.2026 року працівниками ДСР НП України виявлено громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який порушив Закон України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», а саме: проживав без документів, які б надавали йому право законного перебування на території України.

У ході перевірки не встановлено коли Відповідач прибув до України, оскільки за обліками ЦП ДСК «Аркан» така інформація відсутня.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач раніше документувався паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 від 19.11.1997, який було визнано недійсним на підставі висновку службової перевірки від 12.05.2026 №68/2026; паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 від 22.05.2015, який було визнано недійсним на підставі висновку службової перевірки від 13.07.2026 №106/2026; паспортом громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_3 від 09.08.2007, який було визнано недійсним на підставі висновку службової перевірки від 10.07.2026 №190/2026 та паспортом громадянина України для виїзду з України серії НОМЕР_4 від 24.05.2015, який було визнано недійсним на підставі висновку службової перевірки від 14.08.2026 №226/2026.

З питань визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту чи отримання статусу особи без громадянства до компетентних органів Відповідач не звертався. Будь-яких інших дій для легалізації факту свого перебування на території України не вживав.

Окрім того, у відповідача відсутні документи на підставі яких можливо ідентифікувати його особу, та які надавали б право перетину державного кордону для виїзду з України.

31.08.2026 ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області відносно Відповідача прийнято рішення про примусове видворення з України та відібрано розписку про ознайомлення зі змістом і отримання цього рішення та притягнуто його до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 203 КУпАП.

В той же день, 31.08.2026 о 10:35 співробітниками ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області затримано Відповідача для з`ясування причин та обставин правопорушення і умов, що йому сприяли, у порядку ч. 2 ст. 263 Кодексу України про адміністративні правопорушення, строком на 72 години та поміщено до Волинського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (далі ПТПІ).

Оскільки, на момент затримання у відповідача були відсутні будь які документи, які б могли посвідчувати його особи та давали право перетину державного кордону у напрямку виїзду з території України.

За таких обставин 01.09.2026 року ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області звернулось до Ківерцівського районного суду Волинської області з адміністративним позовом до відповідача про його затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення з поміщенням до ПТПІ строком на 6 (шість) місяців.

Рішенням Ківерцівського районного суду Волинської області від 02.09.2026 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційн6ого адміністративного суду від 29.09.2026 року, позовні вимоги Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області до громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 про затримання з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення задоволено частково. Затримано громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, строком на 2 (два) місяці. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Частиною одинадцятою статті 289 КАС України визначено, що строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.

Частини дванадцята та тринадцята статті 289 КАС України встановлюють, що про продовження строку затримання не пізніш як за п`ять днів до його закінчення орган (підрозділ), за клопотанням якого затримано іноземця або особу без громадянства, кожні шість місяців подає відповідний адміністративний позов. У такому позові зазначаються дії або заходи, що вживалися органом (підрозділом) для ідентифікації іноземця або особи без громадянства, забезпечення виконання рішення про примусове видворення (реадмісію) або для розгляду заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні.

Умовами, за яких неможливо ідентифікувати іноземця чи особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи, є:

1) відсутність співпраці з боку іноземця або особи без громадянства під час процедури його ідентифікації;

2) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи.

Отже, нормами чинного законодавства передбачено, що у випадку відсутності співпраці з боку іноземця чи особи без громадянства під час процедури його ідентифікації та (або) неодержання інформації з країни громадянської належності іноземця або країни походження особи без громадянства чи документів, необхідних для ідентифікації особи, строк затримання такої особи може бути продовжено шляхом подачі відповідного адміністративного позову.

Крім того, пункт 22 статті 4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» встановлює, що іноземці та особи без громадянства, які перебувають на території України на законних підставах, зобов`язані мати дійсний паспортний документ.

Згідно із пунктом 16 частини першої статті 1 вказаного Закону паспортний документ іноземця - документ, виданий уповноваженим органом іноземної держави або статутною організацією ООН, що підтверджує громадянство іноземця, посвідчує особу іноземця або особу без громадянства, надає право на в`їзд або виїзд з держави і визнається Україною.

Частиною першою статті 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» встановлено, що іноземці та особи без громадянства в`їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.

Судом встановлено, що у відповідача відсутні документи, що дають йому право на виїзд з України.

Відтак, враховуючи відсутність у відповідача документів, які дають йому право на перетин державного кордону (виїзд з України), та документів на підтвердження законності перебування на території України, не подання ним заяви про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, суд дійшов висновку про наявність обґрунтованих підстав щодо продовження строку затримання відповідача з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення.

Посилання на наявність паспортів громадянина України та закордонних паспортів, які на даний час визнані недійсними, не може бути достатньою підставою для висновку про відсутність передбачених статтею 289 КАС України підстав для продовження строку затримання.

Крім цього, суд звертає увагу на те, що предметом цієї справи є не вирішення питання про належність відповідача до громадянства України чи законність оформлення окремого паспортного документа як самостійний спір, а перевірка наявності підстав для продовження строку затримання з метою ідентифікації відповідача.

Посилання Відповідача на його міцні соціальні, сімейні та особисті зв`язки з Україною та оскарження рішення про примусове видворення може впливати на можливість фактичного виконання такого рішення до завершення відповідного судового розгляду. Водночас це не виключає можливості продовження строку затримання особи з метою її ідентифікації та забезпечення примусового видворення, якщо для цього наявні підстави, передбачені статтею 289 КАС України.

Суд вважає, що продовження строку затримання у цій справі спрямоване на забезпечення можливості проведення ідентифікаційних дій та оформлення документів, що посвідчують особу та підтверджують законність перебування особи в Україні, необхідних для завершення процедури легалізації та врегулювання правового статусу іноземця або особи без громадянства, з урахуванням результатів розгляду справи щодо правомірності рішення про примусове видворення.

Суд звертає увагу на те, що продовження строку затримання не звільняє позивача від обов`язку діяти з належною ретельністю, своєчасно вживати заходів для ідентифікації відповідача, отримання необхідних документів, перевірки можливості застосування альтернативних заходів та забезпечення дотримання прав відповідача.

Щодо клопотання про застосування до ОСОБА_2 захід забезпечення у вигляді застави строком на 6 місяців, суд зазначає наступне.

Визначені ч. 1 ст. 289 КАС України заходи (затримання з метою ідентифікації та/або забезпечення примусового видворення за межі території України; затримання з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; взяття на поруки підприємством, установою чи організацією; зобов`язання внести заставу) можуть бути застосовані лише у разі першочергового звернення уповноваженого органу до суду з відповідною позовною заявою за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення або реадмісію, ухилятиметься від виконання рішення про його (її) примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення чи реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію або якщо існує ризик його (її) втечі, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, стосовно якого (якої) прийнято рішення про примусове видворення, документа, що дає право на виїзд з України.

Стаття 289 КАС України не передбачає можливість зміни визначених частиною першою заходів при вирішенні питання про продовження строку затримання іноземця або особи без громадянства.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що на час вирішення справи процедура ідентифікації відповідача та оформлення документів, необхідних для його примусового видворення - не завершена, а тому наявні правові та фактичні підстави для продовження строку затримання відповідача у пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства.

Разом з тим, на думку суду, позивачем не доведено наявність обставин для продовження затримання відповідача на строк шість місяців, який є досить значним та вважає достатнім строк затримання останнього з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України два місяці, а тому адміністративний позов підлягає до часткового задоволення.

Керуючись статтями 9, 72-77, 241, 244, 246, 268-272, 289 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В

Адміністративний позов задовольнити частково.

Продовжити строк затримання громадянина Республіки Вірменія ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою ідентифікації та забезпечення примусового видворення за межі території України, строком на 2 (два) місяці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

На виконання п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України суд зазначає повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач Центральне міжрегіональне управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області, адреса: м. Київ, вул. Березняківська, 4А, код ЄДРПОУ: 42552598.

Представник позивача Хоржевський Дмитро Едуардович, адреса: м. Київ, вул. Березняківська, 4А.

Відповідач - громадянин Республіки Вірменія ОСОБА_1 , місце перебування: АДРЕСА_3 .

Представник відповідача адвокат Воробей Петро Олексійович, адреса: АДРЕСА_4 .

Повний текст рішення складений 28.10.2026.

Суддя Ківерцівського районного суду Ю.Л. Сіліч