Рішення № 14101020, 21.02.2011, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.11                                                                                           Справа№ 20/56

За позовом: Товарної біржі “Українська інвестиційна”, м. Львів

до відповідача: Комунального підприємства “Червонограджитлокомунсервіс”, м. Червоноград, Львівська область

про стягнення 105 755,89 грн.

Суддя Манюк П.Т.

При секретарі Іваночко В.

Представники:

від позивача: Пашковський Я.В. - представник

від відповідача: Микитюк В.Р. - представник

Зміст ст. 22 ГПК України сторонам роз‘яснено.

Розглядається справа за позовом Товарної біржі “Українська інвестиційна” до Комунального підприємства “Червонограджитлокомунсервіс” про стягнення 105 755,89 грн.

Розгляд справи відкладався, зупинявся з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.

За клопотанням сторін строк вирішення спору продовжено у відповідності до ст. 69 ГПК України.

          Ухвалою господарського суду Львівської області від 02.07.2009 року провадження у справі зупинено та призначено судову будівельно-технічну експертизу.

У зв‘язку з надходженням висновку експерта від 30.12.2009 року № 2352, ухвалою від 29.01.2010 року провадження у справі поновлено

          Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.03.2010 року провадження у справі зупинено та призначено додаткову судову будівельно-технічну експертизу.

У зв‘язку з надходженням висновку експерта від 29.12.2010 року № 0315, ухвалою від 31.01.2011 року провадження у справі поновлено.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судових засіданнях позовні вимоги заперечив.

Судом встановлено.

Позивач - Товарна біржа “Українська інвестиційна” звернувся з позовом до відповідача - Комунального підприємства “Червонограджитлокомунсервіс” про відшкодування невід”ємних поліпшень майна, здійснених позивачем за згодою відповідача в розмірі 105 755,89 грн. (з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог).

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до договорів оренди нежитлових приміщень від 10.05.2000 р. № 28, від 28.12.2001 р. № 556, від 03.06.2003 р. № 556а, від 01.12.20003 р. № 556б, в період з 10 травня 2000 р. по 14 листопада 2008 р. в користуванні позивача (орендаря) перебувало нежитлове приміщення, загальною площею 62,3 м2, що знаходиться на другому поверсі п”ятиповерхового будинку по вул. Сокальська, 1, м. Червоноград, Львівська область. У орендованому приміщені позивачем проводились ремонтні роботи, згідно кошторису погодженого орендодавцем, на загальну суму 46 061,00 грн.

Оскільки, 14.11.2008 р. орендоване приміщення було повернуто орендодавцю у зв”язку із розірванням сторонами договору оренди від 01.12.2003 р. № 556б, орендар направив орендодавцю акт приймання-передачі приміщення для підписання та відшкодування невід”ємних поліпшень здійснених орендарем у сумі 64218, 46 грн. Однак, відповідач відмовився від підписання вказаного акту запропонувавши свій варіант, де передбачив відшкодування лише вартості підлоги облицювальною плиткою разом з роботою на загальну суму 1869 грн.

Позивач не погодився із запропонованим варіантом, оскільки аудиторським висновком спеціального призначення від 31.05.2006 року про достовірність факту фінансування поліпшень орендованого приміщення на вул.Сокальська,1 в м.Червоноград, загальною площею 62,3 м2 за рахунок власних коштів позивача вбачається, що вартість фінансування поліпшень орендованого приміщення ТБ «Українська інвестиційна»в м.Червонограді по вул. Сокальська, 1 становить 30091 грн. Станом на 01.03.2009 р. з рахуванням індексу інфляції за 2000-2009 р.р., зазначена сума витрат на фінансування поліпшень орендованого майна становить, на думку позивача, 69507, 74 грн.

У заяві про збільшення позовних вимог від 15.06.2009 року, позивач збільшуючи позовні вимоги вказує на те, що ремонтні роботи з поліпшення орендованого приміщення здійснювалися силами його працівників. Так, аудиторським висновком від 09.06.2009 року підтверджено достовірність факту фінансування ремонтних робіт орендованого приміщення на вул.Сокальська,1 в м.Червоноград, загальною площею 62,3 м2, виконаних власними силами та за рахунок коштів позивача, фінансування яких відбулося в період з 01.11.2000 року по 31.01.2001 року, в частині оплати праці працівників, котрі зайняті ремонтом, в розмірі 14435,00 грн. З врахуванням індексу інфляції за 2000-2009 р.р., вартість робіт становить 34285,14 грн. Таким чином, позивач вважає за необхідне збільшити позовні вимоги на суму вартості робіт в розмірі 34285,14 грн. Крім цього, з врахуванням індексу інфляції за березень-травень 2009 року, вартість поліпшень орендованого майна додатково збільшилась до 71470, 75 грн.

На підставі наведеного позивач просить стягнути з відповідача, сума боргу, з урахуванням індексу інфляції, який на його думку становить 105 755,89 грн.

У представленому відзиві та доповненні до відзиву відповідач позовні вимоги заперечив, покликаючись на те, що вказані в акті, запропонованому позивачем, елементи та речі, не є невід”ємними поліпшеннями, можуть бути відокремлені від приміщення не завдаючи йому шкоди. Крім цього, відповідач зазначив, що ціни, на підставі яких проведено нарахування невід‘ємних поліпшень значно завищені, оскільки не відповідають Державним будівельним нормам, які існували на момент проведення ремонтних робіт.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Згідно ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування збитків.

Судом встановлено, що позивачем проведено ремонт орендованого ним у відповідача протягом 2000-2008 років приміщення на вул. Сокальська, 1 у м.Червонограді. Кошторис на ремонт приміщення офісу позивача по вул.Сокальська, 1 у м.Червонограді погоджено орендодавцем.

14.11.2008 року орендоване приміщення позивачем було повернуто орендодавцю. У зв‘язку із розірванням сторонами договору оренди від 01.12.2003 р. № 556Б, орендар направив орендодавцю акт приймання-передачі приміщення для підписання та відшкодування невід”ємних поліпшень майна, здійснених орендарем.

Відповідач позовні вимоги заперечив, покликаючись на те, що вказані в акті, запропонованому позивачем, елементи та речі, не є невід”ємними поліпшеннями, можуть бути відокремлені від приміщення не завдаючи йому шкоди. Крім того, ціни, на підставі яких проведено нарахування невід”ємних поліпшень значно завищені, оскільки не відповідають Державним будівельним нормам, які існували на момент проведення ремонтних робіт.

Суд, задовільняючи позовні вимоги частково виходить з наступного.

Відповідно до ч.2 ст.27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов'язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.

          Згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи від 30.12.2009 року № 2352 за матеріалами справи № 20/56, в результаті візуального обстеження, вивчення та аналізу наданої Орендарем документації експертам встановлено, що на час проведення дослідження мають місце поліпшення, які неможливо відокремити від об»єкта без заподіяння йому шкоди здійснені за період оренди. Крім того, при дослідженні встановлено, що в досліджуваному приміщенні наявні невід»ємні поліпшення проведені, орендарем, а саме: влаштування підлоги з керамічної плитки, площею 62,3 м2; влаштування підвісної стелі з урахуванням каркасу, площею 62,3 м2; встановлення вікон алюмінієвих –7 шт; встановлення дверей алюмінієвих –2 шт.; встановлення вхідних двох тамбурних дверей – 1 шт.; влаштування цегляних перегородок, площею 7,2 м2; високоякісна штукатурка перегородок, площею 14,4 м2; встановлення дверних дерев‘яних коробок у тамбурах - 3,91 м2; встановлення дверних полотен –2 пол.; влаштування дверного прорізу в цегляних стінах - 1,2 м2; кладка стін з цегли - 1 м2; перетирання штукатурки стін - 75 м2; високоякісна штукатурка стін –1,9 м2.

Відповідно до ч. 3 ст. 42 ГПК України, у випадках недостатньої ясності чи неповноти висновку судового експерта, господарський суд може призначити додаткову судову експертизу.

Оскільки, позивачем не була надана необхідна документація, яка б дала можливість відповісти на питання яка вартість вказаних поліпшень із урахуванням нормативів зносу, амортизації та їх фактичного стану, ухвалою господарського суду від 29.03.2010 р. провадження у справі було повторно зупинено і призначено додаткову судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручено Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз (Волинське відділення). Перед експертом поставлено питання: Яка ринкова вартість виконаних товарною біржею «Українська інвестиційна»невід»ємних поліпшень в орендованому нею нежитловому приміщенні, що знаходиться на другому поверсі п»ятиповерхового будинку по вул.Сокальська, 1 м.Червоноград, Львівська область, на час розгляду справи в суді.

Як вбачається з висновку від 29.12.2010 року № 0315 додаткової судової будівельно-технічної експертизи за матеріалами справи № 20/56, ринкова вартість виконаних товарною біржею «Українська інвестиційна»невід‘ємних поліпшень в орендованому нею нежитловому приміщенні, що знаходиться на другому поверсі п»ятиповерхового будинку по вул. Сокальська, 1 м. Червоноград, Львівська область, на час розгляду справи, становить 22560,00 грн. з ПДВ.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи підтверджується вчинені позивачем за період оренди поліпшення, які неможливо відокремити від об‘єкта без заподіяння йому шкоди.

Таким чином до стягнення підлягає вартість виконаних позивачем невід‘ємних поліпшень в орендованому ним нежитловому приміщенні, що знаходиться на другому поверсі п‘ятиповерхового будинку по вул.Сокальська, 1 м.Червоноград, Львівська область в розмірі 22560,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача індексу інфляції, який нарахований позивачем на вартість невід‘ємних поліпшень, здійснених позивачем, то суд відмовляючи в задоволенні вимоги, виходить з того, що інфляція –це знеціння грошової одиниці, а тому не може застосовуватись до вартості матеріалів, вкладених у ремонт та робіт при проведенні ремонту.

Відповідно до ст..44 ГПК України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов‘язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат, пов»язаних з розглядом справи.

Згідно ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов‘язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову –на відповідача; при відмові на позивача; при частковому задоволенні позову –на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, судові витрати за проведення судової будівельно-технічної експертизи господарським судом було покладено на позивача. За проведення двох судових будівельно-технічних експертиз позивачем було сплачено суму в розмірі 6552,00 грн. (згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 2352 від 30.12.2009 року суму в розмірі 5520,00 грн. та згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи № 0315 від 29.12.2010 р. суму в розмірі 1032,00 грн.).

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, то суд вважає за необхідне пропорційну частину судових витрат за проведення судових будівельно-технічних експертиз, які були сплачені позивачем, стягнути на його користь з відповідача.

Враховуючи, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, судові витрати (державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу) покладаються на відповідача пропорційно до задоволених вимог.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 15, 16, 526, 778 ЦК України, ст.ст. 33, 34, 42 - 44, 47-1, 49, 82-85 ГПК України, суд,-

в и р і ш и в:

1.          Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства “Червонограджитлокомунсервіс” (80100, м. Червоноград, вул. Шевська, 1а, код ЄДРПОУ 31616100) на користь Товарної біржі “Українська інвестиційна” (79011, м. Львів, вул. Вітовського, 18, код ЄДРПОУ 25545373) суму у розмірі 24233, 62 грн., з них :

- 22560,00 грн. вартість невід‘ємних поліпшень майна;

- 1397,68 грн. вартість витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи;

- 225, 60 грн. державного мита;

-           50,34 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України

Суддя                                                                                           Манюк П.Т.