Ухвала суду № 141010107, 28.10.2026, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИСправа № 335/310/25 1-кп/335/327/2026

28 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду у м. Запоріжжя, клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст.408 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42024082370000117 від 08.02.2024, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя, на стадії судового розгляду, перебуває кримінальне провадження № 42024082370000117 від 08.02.2024 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч.5 ст.407, ч.4 ст.408 КК України.

26.10.2026 процесуальним прокурором подано клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою застосованого відносно ОСОБА_4 строком на 60 днів, строк дії якого спливає 01.11.2026, в якому зазначено, що в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо обвинуваченого покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що підтверджується, тим що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні декількох злочинів, два з яких є тяжкими, а один - особливо тяжким, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі строком від п?яти до дванадцяти років. З огляду на це, розуміючи тяжкість понесення покарання, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих злочинів, останній може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення понесення покарання. Окрім цього, обвинувачений ОСОБА_4 постійного місця проживання на території м. Запоріжжя не має, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Невідворотність покарання за злочини вже саме по собі є підставою та мотивом для обвинуваченого переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Наявність ризику незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показанням інших осіб, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в суді, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованих йому правопорушень, тим самим перешкодити встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно забезпечити виконання запланованих процесуальних рішень у кримінальному провадженні.

Наявність ризику вчиняти інші кримінальні правопорушення підтверджується тим, що обвинувачений ОСОБА_4 в період воєнного стану вчинив кримінальне правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби (військове кримінальне правопорушення), зокрема він до військової частини безпідставно не прибував, обов`язки військової служби не виконував, проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби.

Окрім цього, з матеріалів кримінального провадження та показань свідків можна зробити висновок про недбале ставлення ОСОБА_4 до військової служби та покладених на нього обов`язків. Крім того, ОСОБА_4 , достовірно знаючи про наявне відносно нього кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, продовжував вчиняти аналогічні злочини, в тому числі й передбачений ч. 4 ст. 408 КК України. Вказані факти свідчать про наявність ризику повторного вчинення інших кримінальних правопорушень, в тому числі проти встановлено порядку несення військової служби (військові кримінальні правопорушення) та інші злочини.

Отже, враховуючи попередню поведінку обвинуваченого ОСОБА_4 як під час судового розгляду, так і під час досудового розслідування, ймовірність вказаних ризиків (переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується), у даному випадку, є високою, ураховуючи також той факт, що обвинувачений ОСОБА_4 систематично, протягом тривалого періоду часу, не виконував покладені на нього процесуальні обов`язки, передбачені вимогами кримінально-процесуального законодавства, з якими був ознайомлений та попереджений про наслідки їх порушення. Крім того, як встановлено судом, ОСОБА_4 також обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України. Кримінальне провадження перебуває на розгляді Доброславського районного суду Одеської області, в якому ОСОБА_4 ухвалою суду від 09.12.2025 оголошено у розшук, у зв`язку з неодноразовою неявкою у судові засідання, та судове провадження зупинено (https://reyestr.court.gov.ua/Review/132439814).

Вказане свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та/або вчинити інше кримінальне правопорушення. Застосування більш м`якого запобіжного заходу до ОСОБА_4 , зокрема застави, особистого зобов`язання, особистої поруки або домашнього арешту, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого, оскільки ризик переховування від суду має реальний, а не абстрактний характер, що підтверджується фактичними обставинами поведінки обвинуваченого після залишення військової частини, тривалістю його відсутності, способом встановлення його місцезнаходження та обставинами доставки до суду. За таких умов покладення процесуальних обов`язків, передбачених ст.194 КПК України, не усуне зазначеного ризику. Отже, сукупність вищевказаних обставин з урахуванням особи обвинуваченого, достатньо свідчать про те, що жоден із запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, не здатен гарантувати належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 . Станом на теперішній час судовий розгляд кримінального провадження не завершено з об`єктивних причин, а саме: не допитані свідки, не досліджено письмові докази.

28.10.2026 до суду, через систему «Електронний суд» (сформовано 27.10.2026), від адвоката ОСОБА_5 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу, в якому зазначено, що обраний стосовно ОСОБА_4 запобіжний захід вважає занадто суворим, а продовження строку тримання під вартою є необґрунтованим і недоцільним, всі перелічені ризики мають імовірний характер. Прокурор у своєму клопотанні не надав доказів наявності ризику переховування (показання свідків про наміри особи переховуватися, докази вчинення дій, направлених на зміну міста проживання, наявність паспорту громадянина України для виїзду закордон, зняття з місту реєстрації, придбання проїзних документів, відсутність доказів того, що в минулому він вчиняв аналогічні дії.). Також є надуманим ризик спотворення речей і документів, які мають значення у справі, зокрема, враховуючи те, що на теперішній час всі слідчі дії проведені, а докази, які знаходяться в розпорядженні сторони обвинувачення, будуть долучені до матеріалів кримінального провадження стороною обвинувачення. Навпаки, з огляду на стан здоров`я ОСОБА_4 , який страждає на ряд хвороб, в зв`язку з погіршенням стану його здоров`я (поганий слух та зір, що утруднює участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції) та наявної можливості мешкати у м. Запоріжжя, особисто прибувати до Вознесенівського районного суду, вважає, що клопотання про продовження строку тримання під вартою, є необґрунтованим, та навпаки є всі підстави змінити запобіжний захід.

Крім того, відповідно до п.3 ч.1 ст.178 КПК України стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого є обставиною, яку необхідно враховувати при обранні (продовженні) запобіжного заходу. З огляду на перелічені обставини, зокрема, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного міста проживання, стан здоров`я, беручи до уваги мету і підстави застосування запобіжних заходів, вважає, що застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, буде в повній мірі гарантувати належну процесуальну поведінку під час проведення судового розгляду.

З огляду на вказане, просить змінити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 з тримання під вартою на запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, - особисте зобов`язання. Встановити для обвинуваченого ОСОБА_4 такі обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду; прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю; не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив його задовольнити. Проти зміни запобіжного заходу обвинуваченому за клопотанням захисника заперечує.

Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просили змінити запобіжний захід з підстав зазначених у поданому клопотанні.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд доходить до наступних висновків.

03.09.2026 Вознесенівським районним судом міста Запоріжжя обвинуваченому ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, який спливає 01 листопада 2026 року. Одночасно судом встановлено розмір застави у межах 80 (вісімдесяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 266 240,00 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбачених ст.177 цього Кодексу.

Стаття 194 КПК України передбачає, що під час розгляду клопотання суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити ці дії.

На даний час, розгляд кримінального провадження триває, та суд з об`єктивних причин, у строк до 01.11.2026 позбавлений можливості розглянути вказане кримінальне провадження по суті, та призначити судове засідання.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Вирішуючи клопотання щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує, що інкриміновані ОСОБА_4 злочини, передбачені ч.5 ст.407, ч.4 ст.408 КК України, відповідно до ст.12 КК України є тяжкими та особливо тяжкими злочинами, вчиненими в умовах воєнного стану.

Ймовірність вказаних прокурором ризиків, у даному випадку, які раніше встановлені судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є високою, а тому продовжують існувати.

При цьому, суд враховує поведінку обвинуваченого у ході розгляду вказаного кримінального провадження, що було встановлено при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яка свідчить про несерйозне ставлення та систематичне порушення процесуальних обов`язків, покладених на обвинуваченого чинним законодавством України, за порушення яких настають відповідні наслідки.

Крім того, як встановлено, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, кримінальне провадження перебуває у провадженні Доброславського районного суду Одеської області, в якому ОСОБА_4 ухвалою суду від 09.12.2025 оголошено у розшук, у зв`язку з неодноразовою неявкою у судові засідання, та зупинено судове провадження (https://reyestr.court.gov.ua/Review/132439814).

Вказане свідчить про наявність достатніх підстав вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду та/або вчинити інше кримінальне правопорушення.

Отже, сукупність вище вказаних обставин з урахуванням особи обвинуваченого, достатньо свідчать про те, що жоден із запобіжних заходів, не пов`язаних з триманням під вартою, не здатен гарантувати належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 .

Доводи обвинуваченого та його захисника, викладені у клопотання про зміну запобіжного заходу щодо наявності місця проживання у м. Запоріжжя, не доведено жодним доказом, а тому суд не бере їх до уваги.

Доводи сторони захисту про відсутність зазначених прокурором ризиків спростовуються вищевикладеним, та твердження про доцільність обрання більш м`якого запобіжного заходу, суд вважає безпідставним.

При цьому, суд зазначає про те, що стан здоров`я, на який посилається захисник у своєму клопотанні, враховувався судом при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, та протягом майже двох місяців жодної інформації щодо неможливості перебування обвинуваченого в умовах слідчого ізолятора за станом здоров`я до суду не надходило, та доказів зворотного стороною захисту у судове засідання не надано.

Беручи до уваги відсутність на даний час даних про те, що з моменту обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу змінились обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, а також відсутність будь яких відомостей щодо неможливості його подальшого тримання під вартою на цей час, суд вважає за необхідне клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого, задовольнити та продовжити обвинуваченому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, з можливістю внесення застави у розмірі визначеному ухвалою слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 03.09.2026.

На переконання суду, даний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого у даному випадку.

Керуючись ст.ст. 331, 350, 372, 376 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 26 грудня 2026 року включно, з можливістю внесення застави у розмірі визначеному ухвалою Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 03.09.2026.

У задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу відмовити.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку у строки та порядку передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України.

Подання апеляційної скарги не зупиняє виконання ухвали суду.

Суддя ОСОБА_1